Україна, Румунія та Молдова домовилися про створення тристоронньої торгово-промислової палати, повідомив голова Чернівецької районної ради Микола Куцак.
«На практиці це може означати більш тісну співпрацю між нашими країнами і фінансову допомогу Молдові та Україні на шляху до ЄС. Зокрема, з нашої позиції мова буде йти про відновлення України від наслідків бойових дій», – пояснив Куцак.
За його словами, до ініціативи залучені представники трьох країн, Європейського парламенту та Євросоюзу. Для підготовки запуску майбутньої платформи створено робочу групу, яка координуватиме подальші кроки щодо формування структури та механізмів роботи палати.
В Україні за підтримки Програми з аграрного і сільського розвитку “АГРО”, що фінансується урядом США, стартував новий проєкт, який посилить інституційну та технічну спроможність організацій водокористувачів і сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління меліоративною інфраструктурою, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
У Мінекономіки зазначили, що проєкт реалізує Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) і призначений сформувати довгострокове партнерство між Україною та США у сфері гідротехнічної меліорації.
“Запуск цього проєкту дає змогу поєднати державну політику, експертизу професійної спільноти та підтримку міжнародних партнерів для формування сталої моделі управління меліоративною інфраструктурою і розширення доступу аграріїв до сучасних технологій”, – пояснила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко, слова якої наведено в повідомленні.
Зазначається, що в межах проєкту агровиробники отримуватимуть комплексну консультаційну підтримку щодо створення та діяльності організацій водокористувачів, управління інженерною інфраструктурою і забезпечення їхньої фінансової сталості. Окремий напрям – професійна навчальна програма для управлінців у сфері зрошення, спрямована на підвищення ефективності експлуатації меліоративних систем і довгострокове планування їх розвитку.
Крім того, експерти АОВК проведуть технічні аудити меліоративних мереж 25 агровиробників і п’яти організацій водокористувачів, за результатами яких будуть розроблені індивідуальні рішення для модернізації інфраструктури. Очікується, що в рамках проєкту українські аграрії налагодять співпрацю з американськими виробниками зрошувальної техніки та постачальниками управлінських і сервісних рішень.
“Розвиток організацій водокористувачів є ключовим елементом відновлення та модернізації зрошення в Україні (…) Також це прискорить відновлення меліоративної інфраструктури України, оскільки рівень зносу, за оцінками експертів, сягає близько 80%”, – наголосила Овчаренко.
Мінекономіки нагадало, що розвиток гідротехнічної меліорації має стратегічне значення для агропромислового комплексу України. Від початку повномасштабної війни площі зрошення скоротилися з 525 тис. га 2021 року до 137 тис. га у 2024-му. Водночас потенціал відновлення зрошення в Україні становить щонайменше 1 млн га.
Станом на початок 2026 року в Україні створено 73 організації водокористувачів у 14 областях, зокрема 19 – у 2025 році.
Президент США Дональд Трамп у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що розраховує найближчим часом підписати закон про регулювання структури крипторинку, який охоплюватиме, зокрема, біткойн. За його словами, адміністрація домагається того, щоб США залишалися «крипто-столицею світу». Трамп також нагадав, що раніше підписав закон GENIUS Act, і додав, що Конгрес «дуже старанно» працює над новим пакетом правил для криптоактивів, який він «сподівається підписати дуже скоро».
На ринку криптовалют заяви Трампа супроводжувалися підвищеною волатильністю: за даними профільних видань, біткоїн в момент знижувався після коментарів з Давосу, але потім частково відігравав падіння і повертався до рівнів близько $90 тис. на тлі оцінки інвесторами сигналів щодо регулювання і загального новинного фону.
DAVOS, ЗАКОН, крипторинок, США, Трамп
У Давосі в четвер відбулася церемонія підписання установчих документів нової міжнародної ініціативи президента США Дональда Трампа, яку американські ЗМІ називають Board of Peace (у ряді публікацій – «Рада миру»). За даними ЗМІ, документи підписали представники Азербайджану, Аргентини, Вірменії, Болгарії, Угорщини, Індонезії, Йорданії, Казахстану, Катару, Монголії, ОАЕ, Пакистану, Парагваю, Саудівської Аравії, Туреччини, Узбекистану, а також Косово.
Церемонія проходила публічно, про неї повідомляли американські редакції, які публікували кадри і деталі підписання статуту. За інформацією ABC News, статут фіксує розширений мандат структури як «міжнародної організації», що виходить за рамки окремого регіонального досьє.
Окремо відзначимо, що Косово є частково визнаним державним утворенням: Сербія не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово і продовжує вважати край своєю територією (Автономним краєм Косово і Метохія).
Тривале похолодання в Європі штовхає ціни на газ вгору. Спотова ціна з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у середу закрилася на рівні $486 за 1 тис. кубометрів, додавши лише за один торговий день 11%. Це максимальний рівень котирувань з червня 2025 року.
У четвер торги відкрилися на рівні $491. На даний момент ціна скоригувалася до $477.
Температура повітря в Європі в січні цього року опускається до мінімальних значень за останні півтора десятка років. Загалом січень (а це сам по собі найхолодніший зимовий місяць) очікується на три градуси холодніше від кліматичної норми і на чотири градуси морозніше, ніж у минулому році.
Ясна погода супроводжується низькою швидкістю вітру, а то й штилем. Це посилює навантаження на енергосистему, оскільки знижує виробництво вітрових електростанцій. Надійність роботи енергетичної системи підтримується насамперед ресурсом підземних сховищ газу як найбільш гнучкого і наближеного до місць споживання джерела.
Середній рівень запасів газу в підземних сховищах Європи опустився до 48,4% за підсумками газової доби 20 січня, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 15 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років. На даний момент ПСГ Європи випереджають звичайний темп витрати запасів на чотири тижні. Більш того, база спостережень GIE знає приклади, коли такого рівня (а то й набагато вище – 59%) запаси досягали лише до моменту завершення сезону відбору і початку закачування.
За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У січні 2026 року імпорт скрапленого газу може становити 10 млн тонн, що на 24% вище, ніж роком раніше. І це може бути новий рекорд для європейської газової галузі. Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 20 січня термінали працювали на 51% від пропускної здатності. Також помітна тенденція скорочення запасів СПГ на терміналах.
Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.
Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.
Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.
Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.
Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.
У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.
https://t.me/relocationrs/2142
