«Українська пожежно-страхова компанія» (ПрАТ «УПСК» Київ) приєдналася до Національної асоціації страховиків України (НАСУ), повідомляється на сайті страхового об’єднання.
Сьогодні страховий ринок України проходить шлях трансформації та адаптації до європейських стандартів. Розширення кола компаній, що об’єднуються навколо спільних цінностей, сприяє утвердженню принципів прозорості та добросовісної конкуренції, наголошується в інформації.
ПрАТ «УПСК» зареєстровано 1993 року. Компанія спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів і багажу.
За даними Національного банку України, компанія посідає 16 позицію за зібраними преміями за 9 місяців 2025 року.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2025 року власником 99,999% акцій страховика є Олександр Михайлов.
Україна в 2026 році отримає $6 млрд від уряду Японії для гуманітарної і технічної підтримки, повідомила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Рада нашій першій офіційній зустрічі з послом Японії в Україні Масаші Накагоме… Японія вже передала Україні понад 2,5 тис. електрогенераторів різної потужності, понад 65 трансформаторів і 10 електрогенераторних установок, інше критично важливе обладнання для підтримки й відновлення енергосистеми”, – написала вона на сторінці Facebook в середу.
Кондратюк також подякувала за виділення близько $149 млн в додатковому бюджеті, який схвалив парламент Японії наприкінці 2025 року, на проєкти Програми екстреного відновлення для України.
Вона зауважила, що загалом фінансова та гуманітарна допомога, надана Японією, вже перевищила $15 млрд.
Крім того, Японія допомагає з реабілітацією українських військових, приєдналась до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей та голосувала за останні проукраїнські резолюцій в ООН. Японія, зокрема, стала співавтором та підтримала резолюцію “Повернення українських дітей”.
“Важливо, що Японія, як країна G7, чинить санкційний тиск на рф та підтримує притягнення країни-агресора до відповідальності. У тому числі через механізм Спеціального міжнародного трибуналу. Переконана лише спільне посилення санкцій усіма країнам G7, включно із США та Європою здатні примусити росію до мирних переговорів”, – додала Кондратюк.
Щодо самої зустрічі, то сторони обговорили міжпарламентську співпрацю, ситуацію з оголошенням дострокових парламентських виборів в Японії, які заплановані на 8 лютого 2026 року.
Своєю чергою посол Масаші Накагоме зазначив, що абсолютна більшість ключових політичних сил Японії виступають за підтримку України. За його словами, Японія і надалі допомагатиме Україні фінансово та гуманітарно.
Голова Національної асоціації лобістів України (НАЛУ), спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України і був обраний на посаду одного з членів конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Втім, як повідомив Шевчук на своїй сторінці у Фейбуці, коментуючи призначення, «відразу після цього почалася чергова хвиля інформаційних атак, бруду і провокацій» з боку ряду активістів.
Зокрема, за його словами, він «є і був адвокатом Іллі Ківи в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин».
«Саме тоді, на моє переконання, він вступив у конфлікт з групами “активістів”, яких пов’язували з розповсюдженням наркотиків у сумнозвісному клубі »Клоузер«», – уточнив Шевчук.
Шевчук звернув увагу, що «ці ж люди, на моє переконання, виступали провокаторами і “торпедами” ще тоді, коли я як військовий лейтенант був номінантом до Вищої ради правосуддя за квотою президента».
Він підкреслив, що «не »ховався« і не “ухилявся”: 7 березня я мобілізувався і працюю для армії і фронту як військовослужбовець».
«Окремо зазначу: я особисто не допустив, щоб чиновники Львівської міської ради викрали аптечки, призначені нашим військовим», – сказав він.
Шевчук підкреслив, що «якщо хтось використовував назви фондів і моє ім’я для незаконних дій — це матиме процесуальні наслідки».
“Ми вже надали відповідні викривальні свідчення щодо осіб, які можуть бути причетні до зловживань. Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручення фактів не залишаться без відповіді — ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – повідомив Шевчук.
Надходження до місцевих бюджетів від сплати транспортного податку за підсумками 2025 року склали 249,8 млн грн, що більше за показник 2024 року на 13,7%, свідчать дані на сайті Державної податкової служби України (ДПС).
У регіональному розрізі найбільші обсяги сплачено у Києві – 74,1 млн грн, Дніпропетровській – 24,9 млн грн, Одеській – 20,9 млн грн та Київській – 18,5 млн грн – областях.
У ДПС нагадали, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають декільком критеріям: з року їх випуску минуло не більш ніж п’ять років (включно), а середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, у 2025 році зросли надходження до держбюджету від екологічного податку – 35,6 тис. платників сплатили 5,6 млрд грн, що на 219 млн грн більше, ніж надходження від нього у 2024 році.
Серед регіонів найбільше його сплачено у Дніпропетровській області (1,1 млрд грн) та Києві (1 млрд грн). Також вагомий обсяг надходжень зафіксовано у Івано-Франківській (640 млн грн) та Запорізькій (392 млн грн) областях.
Імпорт в Україну ізольованих проводів і кабелів, включаючи волоконно-оптичні, в 2025 році збільшився на 24,3% в порівнянні з 2024 роком – до $590,7 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Найбільшими постачальниками проводів і кабелів минулого року були Угорщина ($153,4 млн, або 26% імпорту), Китай ($132,3 млн, або 22,4%) і Польща ($94,4 млн, або 16%). Для порівняння: у 2024 році імпорт з Угорщини становив $127,8 млн, з Польщі – $80 млн, з Китаю – $75 млн.
У грудні 2025 року імпорт цієї продукції скоротився на 4,4% порівняно з груднем 2024 року – до $49,1 млн.
За даними Держмитниці, у 2024 році Україна збільшила імпорт ізольованих проводів і кабелів на 9,3% порівняно з 2023 роком – до $475 млн.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України за підсумками 2025 року зріс на 1,8%, що нижче за попередню оцінку Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у 2% та прогноз Міністерства економіки на рівні 2,2%.
Згідно з Місячним економічним моніторингом України (МЕМУ) інституту, у листопаді зростання економіки становило 5,2%, проте в грудні цей показник сповільнився до 3,4% на тлі безперервних російських атак на енергетичну та залізничну інфраструктуру. Позитивну динаміку наприкінці року підтримав внесок сільського господарства, де зростання валової доданої вартості (ВДВ) становило 54% у листопаді та 35% у грудні, а також сектор торгівлі (зростання ВДВ склало 5,9%), сфера бізнес-послуг та державні послуги.
“Частково це зростання було підтримано подальшими зусиллями населення пристосуватись до регулярних планових та аварійних відключень електроенергії”, – пояснюють в ІЕД.
Водночас у грудні було зафіксовано суттєве падіння ВДВ у добувній промисловості — приблизно на 19% (порівняно з груднем-2024) через негативний вплив російських атак на видобуток газу, руди та вугілля. Виробництво та розподілення електроенергії й газу скоротилися на 18% (порівняно з груднем-2024) внаслідок масштабних руйнувань генерації, що призвело до відключень світла в Одеській, Київській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а Запорізька АЕС 2 січня знову втратила зовнішнє електропостачання.
Реальна ВДВ у переробній промисловості в грудні знизилася на 1,9% (до грудня 2024 року) через проблеми з доступом до електроенергії, проте падіння було стримане завдяки адаптації бізнесу через використання генераторів, когенераційних установок і сонячних панелей, а також завдяки оборонним закупівлям. У транспортному секторі падіння ВДВ прискорилося до 10% через масові обстріли портів та залізничної інфраструктури.
Енергетичний сектор у грудні продемонстрував зростання імпорту електроенергії на 53% порівняно з листопадом – до 640 тис. МВт-год, при цьому експорт був відсутній. Загалом за 2025 рік в Україні було введено 762 МВт нової газової генерації, а потужність кваліфікованих когенераційних установок, звільнених від сплати акцизного податку, сягнула 3,1 ГВт.
Споживча інфляція за підсумками грудня знизилася до 8% порівняно з 2024 роком, при цьому порівняно з листопадом 2025 року індекс споживчих цін зріс лише на 0,2%, що стало одним із найнижчих показників для грудня за час незалежності країни. Уповільненню інфляції, згідно з інформацією ІЕД, сприяли гарний урожай, стабільні світові ціни на продовольство й нафту, а також помірний споживчий попит та висока конкуренція серед непродовольчих товарів.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оцінює зростання реального ВВП України за результатами 2025 року на рівні 2,2%. Згідно з його інформацією, зростанню економіки внутрішня торгівля, будівництво, завдяки проєктам відновлення, а також переробна промисловість, зокрема, виробництво оборонної продукції та металургія. Натомість, пригнічували зростання економіки масовані ракетні атаки рф по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі видобутку газу; нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови – зменшення на 26,9% врожай сої, на 15,8% соняшнику, на 7,6% – ріпаку, на майже 14% – цукрового буряку, проте урожай зернових зібрано більше на 3%.
Інвестгрупа ICU також погіршила прогноз зростання економіки України у 2026 році до 1,2% з 2,1% у 2025 році, тоді як у липні-2025 компанія прогнозувала збільшення ВВП 2025 року на 2,5%, 2026 – на 2,8% через пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури, дефіцит електроенергії та ускладнення експорту морськими шляхами, поступовим зниженням дефіциту держбюджету та фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу з інвестиціями через високі безпекові ризики.
