Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України за підсумками 2025 року зріс на 1,8%, що нижче за попередню оцінку Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у 2% та прогноз Міністерства економіки на рівні 2,2%.
Згідно з Місячним економічним моніторингом України (МЕМУ) інституту, у листопаді зростання економіки становило 5,2%, проте в грудні цей показник сповільнився до 3,4% на тлі безперервних російських атак на енергетичну та залізничну інфраструктуру. Позитивну динаміку наприкінці року підтримав внесок сільського господарства, де зростання валової доданої вартості (ВДВ) становило 54% у листопаді та 35% у грудні, а також сектор торгівлі (зростання ВДВ склало 5,9%), сфера бізнес-послуг та державні послуги.
“Частково це зростання було підтримано подальшими зусиллями населення пристосуватись до регулярних планових та аварійних відключень електроенергії”, – пояснюють в ІЕД.
Водночас у грудні було зафіксовано суттєве падіння ВДВ у добувній промисловості — приблизно на 19% (порівняно з груднем-2024) через негативний вплив російських атак на видобуток газу, руди та вугілля. Виробництво та розподілення електроенергії й газу скоротилися на 18% (порівняно з груднем-2024) внаслідок масштабних руйнувань генерації, що призвело до відключень світла в Одеській, Київській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а Запорізька АЕС 2 січня знову втратила зовнішнє електропостачання.
Реальна ВДВ у переробній промисловості в грудні знизилася на 1,9% (до грудня 2024 року) через проблеми з доступом до електроенергії, проте падіння було стримане завдяки адаптації бізнесу через використання генераторів, когенераційних установок і сонячних панелей, а також завдяки оборонним закупівлям. У транспортному секторі падіння ВДВ прискорилося до 10% через масові обстріли портів та залізничної інфраструктури.
Енергетичний сектор у грудні продемонстрував зростання імпорту електроенергії на 53% порівняно з листопадом – до 640 тис. МВт-год, при цьому експорт був відсутній. Загалом за 2025 рік в Україні було введено 762 МВт нової газової генерації, а потужність кваліфікованих когенераційних установок, звільнених від сплати акцизного податку, сягнула 3,1 ГВт.
Споживча інфляція за підсумками грудня знизилася до 8% порівняно з 2024 роком, при цьому порівняно з листопадом 2025 року індекс споживчих цін зріс лише на 0,2%, що стало одним із найнижчих показників для грудня за час незалежності країни. Уповільненню інфляції, згідно з інформацією ІЕД, сприяли гарний урожай, стабільні світові ціни на продовольство й нафту, а також помірний споживчий попит та висока конкуренція серед непродовольчих товарів.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оцінює зростання реального ВВП України за результатами 2025 року на рівні 2,2%. Згідно з його інформацією, зростанню економіки внутрішня торгівля, будівництво, завдяки проєктам відновлення, а також переробна промисловість, зокрема, виробництво оборонної продукції та металургія. Натомість, пригнічували зростання економіки масовані ракетні атаки рф по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі видобутку газу; нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови – зменшення на 26,9% врожай сої, на 15,8% соняшнику, на 7,6% – ріпаку, на майже 14% – цукрового буряку, проте урожай зернових зібрано більше на 3%.
Інвестгрупа ICU також погіршила прогноз зростання економіки України у 2026 році до 1,2% з 2,1% у 2025 році, тоді як у липні-2025 компанія прогнозувала збільшення ВВП 2025 року на 2,5%, 2026 – на 2,8% через пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури, дефіцит електроенергії та ускладнення експорту морськими шляхами, поступовим зниженням дефіциту держбюджету та фіскального стимулу, а також зволікання бізнесу з інвестиціями через високі безпекові ризики.
Україна в 2025 році збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів, включаючи волоконно-оптичні, на 10,6% в порівнянні з 2024 роком – до $1,41 млрд, свідчать дані Державної митної служби. Згідно зі статистикою, найбільшим імпортером української продукції залишалася Німеччина, при цьому поставки в цю країну скоротилися на 6,2% – до $471,7 млн, а частка Німеччини в загальному обсязі експорту зменшилася на 6 п.п. – до 33,4%.
До трійки найбільших ринків збуту також увійшли Угорщина – $239,1 млн (майже 17%) і Польща – $224 млн (15,9%). У 2024 році серед основних покупців, крім Німеччини, були Польща ($184,4 млн) і Чехія ($165,6 млн).
У грудні 2025 року Україна експортувала ізольовані дроти та кабелі на $95,1 млн, що на 25,5% більше, ніж у грудні 2024 року.
За даними Держмитниці, у 2024 році Україна наростила експорт цієї продукції на 60,2% порівняно з 2023 роком – до $1,275 млрд.
Українські виробники цементу потребують рівних умов з європейськими колегами в рамках впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) з 2026 року.
«У той час як компанії ЄС мають підтримку та рівні умови щодо інвестицій у декарбонізацію, українські компанії не мають такої підтримки. Під час воєнного стану витрати на CBAM-сертифікати ставлять український експорт у нерівні умови з виробниками ЄС і створюють додаткові перешкоди для українських підприємств, посилюючи негативні наслідки війни», – підкреслила виконавчий директор Асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка в середу під час заходу «CBAM і готовність української промисловості до декарбонізації: від методології до конкурентної переваги», організованого в рамках програми STEP IN 2 EU.
Вона нагадала, що в Україні немає розвинених фінансових ринків, які дозволяли б залучати фінансування для декарбонізації. Натомість є виклики та бар’єри, один з яких – війна та постійні цілодобові ракетні та дронові атаки, знищені енергетичні об’єкти, включаючи генерацію, проблеми з кадрами через мобілізацію та еміграцію та багато іншого.
Як повідомлялося, 17 грудня 2025 року Європейською комісією (ЄК) були вжиті заходи щодо посилення ефективності Механізму регулювання викидів вуглецю на кордонах ЄС (CBAM). З 2026 року набувають чинності оновлені, більш жорсткі бенчмарки і застосовується націнка до значень за замовчуванням: 10% (2026), 20% (2027) і 30% (з 2028).
За словами експерта, для забезпечення прозорості та змістовної участі всіх відповідних зацікавлених сторін важливо переглянути значення за замовчуванням вже у 2026 році, адже для України пропонуються значення від 1500 до 1794, які в рази перевищують реальні цифри.
Так, фактичні викиди СО2 в 1990-х складали – 0,956 кг, за умови, що працювала більша кількість підприємств галузі (до 15 підприємств) і випуск продукції становив 17-18 млн тонн; починаючи з 2017 по 2020 роки – викиди знизилися з 891 до 879 кг (випуск продукції знизився з 6,333 до 7,419 тис. тонн, кількість підприємств – 10). За прогнозними розрахунками в 2025 році – викиди становитимуть близько – 0,700 кг, а не 1500.
«При виробництві 1 тонни цементного клінкеру викидається приблизно 850 кг СО2. При використанні альтернативного палива 90% викидів СО2 становитимуть 672 кг/1 тонна клінкеру», – навела приклад Крипка.
На жаль, додала вона, ринок альтернативного палива в Україні не працює, і українські виробники цементу купують його в ЄС. Протягом останніх двох років на цементних підприємствах використовується від 20 до 30% альтернативного палива, мета – збільшення частки альтернативних видів палива до 40% до 2030 року.
«Укрцемент» надав ряд пропозицій, щоб вирівняти вимоги до українських підприємств, які підпадають під дію СВАМ. Перш за все, наші виробники повинні отримати вільні квоти, аналогічні тим, що діють в ЄС; податок повинен застосовуватися щодо реальних викидів, а не дефолтних значень; українське законодавство необхідно гармонізувати з нормами ЄС щодо оподаткування біомаси. Також необхідно, щоб виробники отримали можливість використовувати податкові «екологічні» платежі для декарбонізації власних підприємств. Важливою є співпраця з європейськими верифікаторами та проведення навчальних курсів з розрахунку CBAM.
Асоціація «Укрцемент» створена в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості «Укрцемент». До асоціації входять чотири учасники, це вісім підприємств, які забезпечують 100% потреб внутрішнього українського ринку в цементі.
Україна посіла 20-те місце в щорічному рейтингу військової потужності Global Firepower (GFP) за 2025 рік серед 145 країн, тоді як у рейтингу за 2024 рік вона посідала 18-ту позицію, свідчать дані ресурсу.
Згідно з даними України в GFP, її показник PowerIndex (PwrIndx) в рейтингу-2025 становить 0,3755 (в методології GFP нижче значення означає вищу оцінку потенціалу).
Рейтинг GFP розраховується на основі понад 60 факторів, включаючи структуру і чисельність сил, наявність техніки, фінансові параметри, логістику і географічні характеристики.
Global Firepower – онлайн-проект, який був офіційно запущений в 2005 році і публікує щорічні порівняльні огляди військових потенціалів країн; при цьому склад факторів і формула оцінки змінюються з року в рік, через що прямі порівняння різних років можуть бути обмежено коректними. Рейтинг широко цитується в медіа як орієнтир для зіставлення «конвенційного» потенціалу, проте він не є офіційною оцінкою державних структур і спирається на відкриту статистику та припущення за рядом параметрів.
До першої двадцятки рейтингу GFP-2025 увійшли: США, Росія, Китай, Індія, Південна Корея, Велика Британія, Франція, Японія, Туреччина, Італія, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Німеччина, Ізраїль, Іран, Іспанія, Австралія, Єгипет і Україна.
Президент США Дональд Трамп у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі знову заявив про намір домагатися контролю над Гренландією і, коментуючи тему, сказав: «Я просто прошу шматочок льоду».
За даними Reuters і AP, Трамп стверджував, що США не будуть використовувати силу для отримання острова, при цьому наполягав на необхідності переговорів і називав запит Вашингтона «невеликим проханням» в контексті ролі США в забезпеченні безпеки союзників.
Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія. Заяви Трампа про можливу зміну статусу острова раніше викликали різку реакцію в Європі, де підкреслювали неприпустимість силового сценарію і важливість дотримання суверенітету.
Острів цікавий запасами і перспективами видобутку критично важливих мінералів, включаючи рідкоземельні елементи, які важливі для високотехнологічної промисловості та енергопереходу.
Гренландія також асоціюється з найбільшими на планеті запасами прісної води у вигляді льоду – разом з Антарктидою льодові щити містять понад 99% прісного льоду Землі.
Її ключова перевага – географія: положення на арктичних і північноатлантичних маршрутах, включаючи район GIUK (Гренландія – Ісландія – Великобританія), який НАТО розглядає як стратегічний морський «коридор» між Арктикою і Атлантикою.
DAVOS, Гренландія, лід, Трамп
АТ «Укрнафта» оголошує комерційну закупівлю на надання послуг з автомобільних перевезень світлих нафтопродуктів для забезпечення мережі автозаправних комплексів.
У зв’язку з розширенням мережі та збільшенням реалізації нафтопродуктів, компанія пропонує кваліфікованим постачальникам з транспортування продуктів нафтогазової галузі надати комерційні пропозиції.
Закупівля відбудеться на майданчику https://zakupivli.pro/ у два етапи, пропозиції, надані іншим шляхом розглядатись не будуть.
Більш детальну інформацію щодо участі у комерційній закупівлі та процесу відбору можна отримати звернувшись на електронну пошту: Dmytro.Sles@Ukrnafta.com або за посиланням.
Комерційні пропозиції приймаються до 27 січня 2026 року включно.
Чекаємо на надійних партнерів!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
