В 2026 році в оранжерейно-парникових господарствах комунальних підприємств Києва планують виростити понад 4 мільйони однорічних, дворічних та багаторічних рослин, які прикрасять парки, сквери та вулиці міста, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
“Навіть у складних умовах війни Київ послідовно дотримується стратегії розвитку зеленого міста. Власні тепличні господарства дозволяють місту не лише стабільно забезпечувати озеленення, а й підтримувати робочі місця та професійні команди комунальних підприємств. Це приклад системного підходу до управління міським середовищем і відповідального ставлення до якості простору, в якому живуть кияни”, – зазначив Мондриївський.
Він розповів, що загальна площа теплиць, що перебувають у користуванні комунальних підприємств з утримання зелених насаджень районів міста, становить понад 17 тисяч квадратних метрів. Саме тут щодня триває кропітка робота з вирощування квітів – від висіву насіння до пікірування та підготовки рослин до висадки у відкритий ґрунт.
Комунальні підприємства самостійно вирощують широкий асортимент декоративних рослин. Серед них – тагетес, сальвія, бегонія, петунія, агератум, газанія, вербена, антірінум, колеус та інші. Саме ці рослини формують квіткове різноманіття столиці впродовж сезону.
“Оранжерейно-парникові господарства – це повноцінна виробнича база міста. Тут працюють фахівці, які супроводжують увесь цикл вирощування рослин – від насіння до висадки у міський простір. Такий підхід дозволяє місту планувати озеленення системно і забезпечувати якість рослин для парків і скверів Києва”, – зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Павло Іванов.
Комунальні тепличні господарства виконують також і просвітницьку функцію. У 2025 році на їхній території проводили освітні екскурсії та навчальні заходи для студентів і школярів.
У Департаменті наголошують, що розвиток власних теплиць – це важлива частина екологічної політики столиці та інвестиція в комфортне й зелене середовище Києва.
У 2025 році в теплицях комунальних підприємств столиці виростили понад 4,5 мільйона квітів, що дало змогу значно оновити та урізноманітнити зелені зони міста без додаткових витрат на закупівлю рослин.
Виробник сільгосптехніки і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у 2025 році наростив збиток на 34,4% порівняно з 2024 роком – до 81,2 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід компанії від реалізації скоротився майже вчетверо – до 47,57 млн грн.
Компанія у 2025 році отримала 14,8 млн грн валового прибутку (2024 року – 71,1 млн грн), а збиток від операційної діяльності становив 43,2 млн грн проти прибутку 12,6 млн грн рік тому.
“У звiтному перiодi товариство спрямовувало зусилля на збереження клiєнтської бази, пiдтримку довготривалих партнерських вiдносин з контрагентами та забезпечення економного та рацiонального використання коштiв”, – йдеться у звіті.
За даними заводу, наразі основним видом дiяльностi підприємства є виробництво машин та устаткування для сiльського та лiсового машинобудування, зокрема за четвертий квартал виробництво сільгоспмашин для рослинництва становило 54,6% загального обсягу виробленої продукції, обладнання для переробних галузей АПК – 0,3%, iншi види продукцiї – 45,1%.
Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв заводу за минулий рік становила 121 особу, Схiдної фiлiї – 84 особи, Днiпровської – 6 осiб (обидві філії в Миколаєві). Середня заробiтна плата працiвника – 10,19 тис. грн.
Як повідомлялося, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком – до 60,4 млн грн, водночас чистий дохід збільшив на 34,6%, до 188,6 млн грн.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, Fregat Engineering Limited (Кіпр) володіє понад 96,25% статутного капіталу АТ “Завод “Фрегат”, а кінцевим бенефіціаром, за даними YouControl, є Ольга Дементієнко з Дніпра.
Імпорт електроенергії в Україну в лютому 2026 року зріс на 41% порівняно з січнем і сягнув 1 262,8 тис. МВт*год, що стало новим рекордом імпорту за місяць з моменту запуску нового ринку електроенергії, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Для порівняння: у лютому 2025 року імпорт становив 244,2 тис. МВт*год – у п’ять разів менше, ніж у звітному місяці”, – повідомили у центрі.
Водночас експорт електроенергії відсутній уже три місяці поспіль.
Як зазначили в DIXI Group, упродовж минулого місяця енергосистема України залишалася під значним тиском. Морозна погода підтримувала високий рівень споживання електроенергії, тоді як російські атаки завдали суттєвих пошкоджень об’єктам генерації, високовольтним підстанціям, а також мережам передачі й розподілу електроенергії, що створювало ситуацію хронічного дефіциту потужності в енергосистемі, який в окремі періоди сягав 5-6 ГВт.
Протягом місяця було зафіксовано шість масованих обстрілів (загалом від початку повномасштабної війни – понад 60). Після атак 7 та 26 лютого, зокрема, українські АЕС були вимушено частково розвантажені, що ускладнило балансування системи та збільшило потребу в імпорті.
За даними DIXI Group, у лютому найбільшу частку в структурі імпорту забезпечила Угорщина – 49%, або 618,0 тис. МВт*год. На Румунію припадало 19% наданого країні ресурсу (240,6 тис. МВт*год), Словаччину – 18% (227,1 тис. МВт*год), Польщу – 13% (159,4 тис. МВт*год) і Молдову – 1% (17,7 тис. МВт*год).
Обсяги закупівель електроенергії зросли за всіма напрямками постачання – на 18-54% залежно від країни.
Як нагадали у центрі, з З січня цього року ліміт потужності для імпорту з країн ЄС до України та Молдови становить 2,45 ГВт, що є рекордним рівнем за весь період синхронізації України з континентальною європейською мережею ENTSO-E (попередній максимум для блоку Україна-Молдова становив 2,15 ГВт). З урахуванням того, що частина імпортної потужності спрямовується до Молдови, для України доступно близько 2,1 ГВт комерційного імпорту.
У середньому протягом лютого використання доступної пропускної спроможності становило 89,5% від прийнятої номінальної величини 2,1 ГВт.
“Таким чином, у лютому 2026 року Україна залишалася нетто-імпортером електроенергії вже п’ятий місяць поспіль, а обсяги імпорту досягли історичного максимуму в умовах ескалації російських обстрілів та сезонного зростання споживання”, – резюмували в DIXI Group.
Як повідомлялося, ключовим чинником, що сприяв нарощуванню імпорту електроенергії в Україну та водночас ціновому стрибку на ринку “на добу наперед” (РДН), стало підвищення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунпослуг, верхніх цінових обмежень (прайс-кепів) на короткострокових сегментах ринку починаючи з 18 січня 2026 року.
Національний енергорегулятор на позачерговому засіданні 16 січня встановив на період з 18 січня по 31 березня 2026 року максимальну граничну ціну електроенергії на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на позначці 15 тис. грн/МВт*год протягом всієї доби.
За даними ENTSOE, у лютому 2026 року Україна 21 раз (1, 4-10, 13-14, 17-18, 20-28 лютого) посідала перше місце за середньодобовим показником індексу ціни BASE на РДН, якщо порівняти з 26 країнами Європи.
За підсумками 2025 року Україна за показником індексу BASE на РДН, який становив у розрахунку за єдиним центральноєвропейським часом (СЕТ) 5 292,62 грн/МВт*год, посіла друге місце серед 27 європейських країн.
ПрАТ «Страхові гарантії України» («СГУ» Київ) у 2025 році зібрало 2,226 млн грн валових премій, що на 37,2% менше, ніж у 2024 році, свідчать дані рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика за 2025 рік на рівні «uaAA» за національною шкалою.
В інформації зазначається, що в цей період 2025 року компанія не здійснювала страхових виплат.
Також зазначається, що власний капітал ПрАТ «СГУ» на 31 грудня 2025 року зменшився на 4,8%, до 49,6 млн грн, а валові зобов’язання – на 60,7%, до 1,6 млн грн.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках компанії на звітну дату зменшився на 10,3% і склав 42,2 млн грн.
За 2025 рік компанія отримала 3,4 млн грн чистого збитку проти чистого прибутку 8,5 млн грн у 2024 році.
ПрАТ «СГУ» зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності: чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування і 11 – добровільного страхування.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) проведе 3 квітня 2026 року річні загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, на яких планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та порядок покриття збитків, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків товариства. А саме, враховуючи відсутність прибутку товариства, здійснювати покриття збитків за рахунок майбутніх періодів”, — йдеться у проекті рішення зборів.
До порядку денного також включено розгляд звітів наглядової ради та виконавчого органу за минулий рік, прийняття нових редакцій положень про органи управління, а також попереднє схвалення значних правочинів, вартість яких може перевищувати 25% та 50% вартості активів компанії.
ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) засноване у жовтні 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві прянощів і приправ, а також інших харчових продуктів, готових кормів для тварин та агрохімічної продукції.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток на 11,8% порівняно з 2023 роком — до 2,145 млн грн. Водночас його дохід зріс на 5,22% — до 4,493 млн грн. Активи заводу за рік скоротилися на 10,2% — до 22,091 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 0,5% — до 33,227 млн грн. Згідно з прогнозом ресурсу, очікуваний дохід підприємства за підсумками 2025 року прогнозується на рівні 5,122 млн грн. Статутний капітал ПрАТ – 220,353 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Григорій і Леонід Костюки, кожен із яких володіє по 45,8615% акцій підприємства.
Український парк нових вантажних та спецавтомобілів у лютому 2026 року поповнили 880 нових машин, що на 4% більше, ніж у лютому-2025, але на 7% менше за січень поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Лідерство на ринку зберігає марка Renault – до 10 од. Другу сходинку зайняв Peugeot – 106 од., третю Opel – 72 од. Далі в п’ятірці лідерів розташувались Citroen – 63 од. та Toyota – 61 од.
Як повідомлялось, у лютому минулого року п’ятірку лідерів сформували Renault, Citroen, MAN, Iveco та Ford.
За даними “Укравтопрому”, загалом за січень-лютий український парк вантажних та спецавтомобілів поповнили 1826 нових машин, що майже відповідає результату за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялось, 2025 року реєстрації нових вантажних та спецавтомобілів скоротились на 5% до 2024 року – до майже 12,3 тис. машин.
