Центр протезування та реабілітації Superhumans Center відкриється в Дніпрі на базі реконструйованої будівлі однієї з міських клінік, у ньому зможуть проходити реабілітацію приблизно 600 пацієнтів на рік і працюватимуть щонайменше 40 медиків.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті в середу, після реновації будівлі лікарні площа центру становитиме близько 2 тис. кв. м, до його складу увійдуть зона реабілітації, лабораторія протезування, стаціонарне відділення для складних випадків.
Як повідомлялося, раніше Superhumans Center повідомляв про плани створити центри в Одесі та Миколаєві.
Першу клініку проєкту Superhumans Center було відкрито у квітні 2023 року у Львові на базі однієї з місцевих лікарень. Раніше було відкрито першу чергу цього центру – протезувальну майстерню та частину реабілітаційного центру. Щорічно там планують приймати близько 3 тис. пацієнтів.
Інвестиції в запуск реабілітаційного медичного центру Superhumans у Львові оцінюють у $54 млн. Кошти для фінансування проєкту залучають в Україні та за кордоном методом фандрейзингу.
Клініка Superhumans фокусується на протезуванні дорослих і дітей, хірургічних операціях із реконструкції та відновлення знівечених частин тіла, зокрема обличчя, а також на лікуванні посттравматичного стресового розладу.
Між Superhumans і Міністерством охорони здоров’я підписано меморандум про співпрацю. Проєкт створюється з ініціативи українського бізнесмена Андрія Ставніцера. Ще один його засновник – бізнес-партнер Ставніцера Філіп Грушко.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-серпня поточного року скоротив виробництво прокату на 54,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у серпні на підприємстві не виробляли металопрокат, але прокатний цех №2 відвантажив споживачам 2,3 тис. тонн металопродукції, виробленої раніше. У серпні-2023 року на підприємстві виробили 4,4 тис. тонн металопрокату.
“Серпнева прокатна кампанія перенесена на вересень через зміну терміну поставок заготовки. Розпочати роботу прокатники планують з 13 вересня, і все залежить від темпів постачання заготовки замовником”, – констатується в інформації підприємства.
Водночас випуск коксу за вісім місяців 2024 року скоротився на 2% – до 194 тис. тонн. У серпні виробництво коксу знизилося на 6,7% порівняно з попереднім місяцем – до 24,4 тис. тонн. У серпні-2023 було вироблено 25,8 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
На засіданні фракції «Слуга народу» за участю президента України Володимира Зеленського було погоджено дев’ять кандидатур нових міністрів, на посаду глави МЗС пропонується кандидатура першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
«Відбулося засідання фракції… На порядку денному – кадрове оновлення… До нас приєднався президент Володимир Зеленський. За результатами засідання фракції напрацювали загальну картину кадрових ротацій для посилення держави: МЗС – Андрій Сибіга», – написав керівник фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в Телеграмі в середу.
За словами Арахамії, на посаду віцепрем’єра, міністра з питань регіональної політики пропонується кандидатура заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби. «Він очолить міністерство в тому вигляді, як воно працює зараз. Згодом, як і було задумано, воно буде розділене за напрямками інфраструктури та регіональної політики», – розповів Арахамія. Він також повідомив, що на посаду віцепрем’єра з євроінтеграції – міністра юстиції пропонується кандидатура Ольги Стефанішиної.
На посаду міністра у справах ветеранів запропонують призначити заступника міністра оборони Наталю Калмикову, міністром культури та інформаційної політики – заступника глави Офісу президента Миколу Точицького.
На посаду міністра молоді та спорту мають намір призначити тимчасового виконувача обов’язків міністра Матвія Бідного.
Також, за інформацією Арахамії, на посаду міністра екології пропонують кандидатуру заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук.
Мінстратегпром може очолити гендиректор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін.
За словами глави фракції «Слуга народу», Олександр Камишин переходить в Офіс президента, де продовжить займатися питанням озброєння та інфраструктури. Окрім цього до Офісу президента переходить Ірина Верещук, яка працюватиме профільним заступником керівника ОП.
«Обговорили створення нової інституції в уряді з робочою назвою «Міністерство повернення українців». Проводимо обговорення кандидатів, які могли б його очолити», – написав Арахамія.
Державне підприємство «Сетам» оголосило про скасування тендеру на закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) і добровільного страхування автотранспорту. Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, тендер було оголошено 27 серпня, очікувана вартість закупівлі послуг становить 133,1 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 4 вересня.
Як повідомлялося, за аналогічним тендером роком раніше ДП «Сетам» відібрало СК «Країна» для ОСЦПВ і СК «Ультра Альянс» для КАСКО.
Українські банки станом на середу випустили 288 тис. карток, на які нараховуватимуть компенсацію за державною програмою «Національний кешбек», повідомила віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
«За два дні наші банки-партнери (держпрограми «Національного кешбеку») – це, по суті, всі найбільші банки в нашій державі, випустили сумарно 288 тисяч карток», – сказала вона в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” в середу.
За словами Свириденко, до держпрограми приєдналися вже понад 600 виробників, які зареєстрували в системі 63 тисячі товарів.
«На момент запуску програми дев’ять торговельних мереж уже нарахували кешбек, ще десь близько 40 у процесі приєднання», – зазначила перший віцепрем’єр.
Вона нагадала, що програма кешбеку стартувала 2 вересня в режимі бета-тестування, яке орієнтовно триватиме близько місяця.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України на засіданні 20-го серпня затвердив порядок надання «Національного кешбеку», згідно з яким українці зможуть отримати компенсацію 10% вартості куплених ними товарів. Максимальний обсяг кешбеку – 3 тис. грн/місяць, кошти можна витратити на медичні та комунальні послуги, спорт, кіно, квитки на поїзд, задонувати ЗСУ або купити військові облігації.
З початку 2024 року лікарські засоби виробництва Індії становили 8,3% загального обсягу ввезених в Україну ліків.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Державній службі з лікарських засобів і контролю за наркотиками (Держлікслужба), від початку 2024 року на держконтроль якості від 65 індійських фармвиробників надійшли 3213 серії (32824807 упаковок), що становить 8,3% від загального обсягу ввезених в Україну лікарських засобів.
При цьому протягом 2022-2023 років на держконтроль якості лікарських засобів виробництва Індії надійшло 10924 серії лікарських засобів, зокрема 4715 у 2022 році та 6209 у 2023-му, що становить 54705914 та 51309132 упаковок відповідно.
Крім того, у Держлікслужбі з посиланням на дані держреєстру лікарських засобів повідомили, що від початку 2024 року індійські фармвиробники зареєстрували в Україні трохи більше ніж 100 препаратів (без урахування активних фармацевтичних інгредієнтів, АФІ – ІФ-У), наразі в Україні зареєстровано 1999 лікарських засобів виробництва Індії, у 2023 році в Україні було зареєстровано 1895 індійських препаратів, 2022 року – 1709, 2021 року – 1472, 2020 року – 1165.
Таким чином, динаміка реєстрації індійських лікарських засобів в Україні за останні п’ять років сповільнюється: якщо кількість зареєстрованих ліків виробництва Індії 2021 року була на 26,2% більшою, ніж роком раніше, то за підсумками 2023 року – лише на 10,9%.
