Пропонуємо вам ознайомитись з оновленими акційними пропозиціями від ADONIS:
Дентальна КТ за 650 грн.
ADONIS робить якісну діагностику доступною! Почніть свій шлях до ідеальної та здорової усмішки з дентальної томографії. А з новою акцією з вигідними цінами на діагностику це стане зробити ще простіше!
Термін дії спеціальної пропозиції до 31.10.2023 року.
Знижка на Лазерне лікування нетримання сечі
Наша передова технологія лазерного лікування надасть вам можливість вирішити цю проблему з мінімальними незручностями та максимальною ефективністю. Не пропустіть шанс повернутися до свого активного і радісного життя без обмежень.
Термін дії спеціальної пропозиції до 31.10.2023 року.
Безкоштовна консультація педіатра
Наш досвідчений фахівець Качалуба І.В. допоможе зробити перші дні вашого малюка більш комфортними. Скористайтеся унікальною пропозицією: безкоштовна консультація педіатра. Подбайте про майбутнє своєї дитини вже зараз!
Термін дії спеціальної пропозиції до 30.09.2023 року.
Структура затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Інвестиційно-девелоперська група компаній Taryan Group (Київ) анонсувала вихід на міжнародний ринок нерухомості з проектом Taryan Dragon на о.Балі в Індонезії.
“Taryan Group стає міжнародним девелопером. Раді анонсувати новий проєкт мрії – Taryan Dragon на Балі в Індонезії”, – повідомив засновник групи Артур Мхітарян у Facebook.
За його словами, комплекс буде реалізовано у форматі інвестиційної нерухомості resort&residence. Очікується, що рентабельність інвестицій становитиме 17%. Архітектором проєкту виступає британець Джон Доуз.
Taryan Group заснована 2011 року, реалізує в столиці проєкт житлового комплексу преміум-класу Taryan Towers на три будинки на вул. Івана Павла ІІ, 12 (введення в експлуатацію комплексу – наприкінці 2023 року).
Про це йшлося на зустрічі Голови Держенергоефективності Ганни Замазєєвої із представниками чеського фонду «RSJ Investments» та їхньою компанією-партнером.
Чеські партнери запевнили у прагненні допомогти Україні та українським громадам стати менш енергозалежними завдяки біоенергетичним проєктам.
Чеський фонд розглядає можливість встановлювати котельні на біомасі в Україні. Масштаби планів вражають: загальна потужність котелень – 80 МВт, а сума інвестицій – понад 12 млн євро. Кінцева мета – забезпечити безперебійне постачання тепла в українських лікарнях та інших установах.
«Саме такі проєкти, як, наприклад, котельні на альтернативних видах палива, – одне з актуальних рішень для українських громад. Це можливість забезпечити теплом, в першу чергу, об’єкти критичної інфраструктури, навіть під час енергетичних викликів», – наголосила Ганна Замазєєва.
Голова представила значний потенціал української біоенергетики, законодавче поле та ті ініціативи, над якими працює команда Агентства, щоб стимулювати залучення інвестицій у цю сферу.
Сторони детально пройшлися по всім перепонам, з якими стикаються учасники ринку, та обговорили різні шляхи їх подолання.
За результатами зустрічі учасники домовилися консолідувати зусилля щодо розбудови виробництва тепла з альтернативних видів палива, а також вирощування енергетичних рослин.
У неділю, 3 вересня, у західних, Вінницькій, вдень місцями й Житомирській, Київській, Черкаській та Одеській областях короткочасні дощі, на Прикарпатті, Закарпатті значні дощі, грози; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
У західній частині вночі та вранці місцями туман. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 12-17°, вдень 22-27°, на заході країни 18-23°; у південній частині вночі 15-20°, вдень 25-30°.
У Києві 3 вересня вночі без опадів, вдень місцями короткочасний дощ.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень 23-25°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 3 вересня найвища температура вдень була 32,4° у 1890 р., найнижча вночі 5,7° у 1898 р.
4 вересня в Україні вночі в західних, Вінницькій, Житомирській, подекуди Київській областях, вдень у південно-західних та південно-східних областях короткочасні дощі, місцями грози; на решті території без опадів.
Вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 11-16°, вдень 22-27°, на заході 18-23°; у південній частині вночі 14-19°, вдень 26-31°.
У Києві 4 вересня, у понеділок, уночі короткочасний дощ, удень без опадів.
Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 13-15°, вдень 24-26°.
Зведений платіжний баланс України в липні цього року було зведено з профіцитом $2,6 млрд порівняно з $0,97 млрд у червні цього року і дефіцитом $0,3 млрд у липні минулого року, повідомив Нацбанк України на своєму сайті.
Згідно з його даними, сумарно профіцит за сім місяців цього року досяг $10,37 млрд проти дефіциту $8,40 млрд за аналогічний період минулого року.
Водночас із поточним рахунком ситуація зворотна: якщо в липні минулого року було зафіксовано його профіцит $1,40 млрд, то в липні цього – дефіцит $0,78 млрд після чотирьох місяців профіциту.
“Формування дефіциту зумовлено розширенням від’ємного сальдо торгівлі товарами і послугами та меншими обсягами грантової допомоги, отриманої від міжнародних партнерів”, – пояснив Нацбанк.
У результаті загалом за січень-липень цього року дефіцит поточного рахунку сягнув $1,95 млрд проти профіциту $4,30 млрд за січень-липень минулого року. Без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $9,1 млрд, більш ніж на порядок перевищивши дефіцит за сім місяців 2022 року в $743 млн.
За даними НБУ, експорт товарів у липні зменшився на 17,1%, тоді як їхній імпорт зріс на 10,2% щодо липня минулого року. Порівняно з попереднім місяцем, експорт та імпорт товарів зменшилися на 21,1% і 1,5% відповідно.
Зазначається, що обсяги експорту товарів становили $2,2 млрд. Експорт скоротився за такими основними товарними групами: продовольчі товари – на 8,7% (-20,5% порівняно з червнем); мінеральні продукти (у т.ч. руди) – на 38,4% (-11,0%); чорні та кольорові метали – на 22,9% (-25,5%).
Продукції машинобудування було експортовано на 46,3% (-52,7%) менше, ніж у липні минулого року; деревини та виробів з неї – на 27,2% (-16,6%); продукції хімічної промисловості – на 24.2% (-16,8%). Експорт промислових виробів був на рівні минулого року, водночас скоротившись порівняно з червнем на 15.5%.
Нацбанк уточнив, що в липні цього року в номінальному вимірі все падіння експорту товарів забезпечено скороченням їхнього експорту до країн ЄС (на $478 млн, або 24.9%), частка країн ЄС скоротилася з 71,7% до 64,9%. Також скоротився експорт до країн Америки (на $78 млн, або 66,1%, їхня частка зменшилася з 4,4% до 1,8%) і СНД (на $25 млн, або 16,8%, частка збереглася на рівні 5,6%). Водночас зріс експорт до країн Африки (на $51 млн, або у 2,2 раза, їхня частка збільшилася з 1,5% до 4,1%) та Азії (на $15 млн, або 3,7%, їхня частка збільшилася з 15,1% до 18,8%) і Азії (на $15 млн, або 3,7%, їхня частка збільшилася з 15,1% до 18,8%).
Обсяги імпорту товарів становили $5,1 млрд: хоча енергетичний імпорт і зменшився на 48,7% (до червня скоротився на 13,0%), неенергетичний збільшився на 30,1% (на рівні червня).
Зокрема, імпорт продукції машинобудування становив 38,5% (+ 0,9% порівняно з червнем); продукції хімічної промисловості – 10,3% (+ 8,2%); чорних і кольорових металів – 22,7% (+ 1,2%); продовольчих товарів – 8,8% (-8.7%). Крім того, імпорт промислових виробів збільшився на 15,6% (+1,0%); деревини та виробів із неї – на 6,1% (-2,1%).
У липні 2023 року в номінальному вимірі більше зріс імпорт із країн Азії (на $378 млн, або на 29,9%, а їхня частка збільшилася з 27,5% до 32,5%) і ЄС (на $140 млн, або на 5,8%, але їхня частка знизилася з 52,4% до 50,3%). Водночас скоротився імпорт із країн СНД (на $115 млн, або на 63,9%, а їхня частка в імпорті товарів скоротилася з 3,9% до 1,3%).
Дефіцит торгівлі послугами в липні цього року скоротився вдвічі до липня минулого – до $614 млн: експорт послуг збільшився на 12,6%, тоді як імпорт скоротився на 18,3%.
Експорт послуг зріс переважно за рахунок транспортних (на 17,3% за рахунок автомобільного та залізничного транспорту) та інших ділових послуг (на 25,7%). Також продовжилося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 3,1% (у червні – на 1,6%). Імпорт послуг зменшився насамперед за рахунок зниження витрат біженців і короткострокових мігрантів за кордоном – на 22,9%, до $1,4 млрд. Також скоротився імпорт фінансових послуг – на 53,1%.
Обсяги імпорту транспортних послуг зросли на 17,3% (завдяки послугам морського, залізничного і повітряного транспорту та поштових і кур’єрських послуг), телекомунікаційних і комп’ютерних послуг – на 23,7%, а також інших ділових послуг – у 1,8 раза.
Як повідомив Нацбанк, профіцит балансу первинних доходів скоротився до $669 млн (у липні 2022 року – $879 млн). Це було зумовлено одночасним скороченням надходжень за статтею “оплата праці” (на 5,2%) і збільшенням виплат за доходами від інвестицій, зокрема завдяки реінвестованим доходам, обсяг яких становив $194 млн (у липні 2022 року від’ємні реінвестовані доходи становили $40 млн).
Профіцит балансу вторинних доходів становив $2,0 млрд і сформувався переважно за рахунок отримання гранту $1,3 млрд (у липні 2022 року профіцит становив $3,7 млрд, а обсяги отриманої грантової допомоги – $2,7 млрд).
Обсяг приватних грошових переказів, за даними НБУ, зменшився на 5,8% і становив $939 млн: заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, збільшилася на 2,9%, тоді як інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, впали на 22,0%. Загалом офіційними каналами відправлено на 11,2% переказів менше, ніж у липні минулого року, тоді як потік через неформальні канали збільшився на 0,9%.
Загалом за січень – липень 2023 року обсяги грошових переказів зменшилися на 10,2%, зокрема: чиста оплата праці – на 9,0%, приватні трансферти – на 12,9%.
Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило, як зазначив Нацбанк, $764 млн, тоді як у липні 2022 року було зафіксовано чисте кредитування $1,4 млрд.
Загалом за сім місяців 2023 року чисте запозичення від зовнішнього світу становило $1,9 млрд, тоді як за відповідний період минулого року чисте кредитування – $4,4 млрд.
Чистий приплив за фінансовим рахунком становив у липні цього року $3,3 млрд проти чистого відпливу $1,7 млрд у липні минулого року та зумовлювався насамперед припливом за операціями державного сектору.
Загалом за сім місяців 2023 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив $12,2 млрд, тоді як за аналогічний період торік чистий відтік становив ;12.8 млрд.
Уточнюється, що чистий приплив за операціями державного сектору в липні дорівнював $3,2 млрд проти відтоку $196 млн у липні минулого року та зумовлювався чистим надходженням коштів за кредитами від міжнародних партнерів на суму $3,1 млрд. Водночас чисті надходження за ОВДП становили $14 млн.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій Нацбанк оцінив у липні в $403 млн порівняно зі $150 млн у липні 2022 року. Зокрема, реінвестування доходів банківського сектору становило $194 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) – $114 млн; чисте залучення за борговими інструментами – $94 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $20 млн (у липні 2022 року – $95 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $19 млн).
За сім місяців 2023 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено Нацбанком у $2,2 млрд (зокрема, реінвестування доходів – $1,6 млрд), тоді як за сім місяців 2022 року чистий відтік становив $141 млн дол. США (зокрема реінвестування доходів – $415 млн).
Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив у січні-липні $399 млн (за сім місяців 2022 року – $185 млн), чисті залучення за борговими інструментами – $371 млн (за сім місяців 2022 року чисті погашення $658 млн).
НБУ додав, що чисте збільшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельних та інших інвестицій у липні становило $151 млн (у липні минулого року – $391 млн): чиста купівля банками цінних паперів нерезидентів на суму 250 млн частково нівелювалася чистим зменшенням зовнішньої позиції за статтею “валюта і депозити” на суму $101 млн.
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $112 млн (у липні минулого року – $1,4 млрд) та було зумовлене різноспрямованими факторами: зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $593 млн (у липні 2022 року – на $776 млн) з одночасним зменшенням чистої зовнішньої позиції за торговельними кредитами на $506 млн.
За січень – червень 2023 року зростання обсягів готівкової валюти поза банками Нацбанк оцінив у $6,6 млрд, тоді як за відповідний період 2022 року – у $5,9 млрд.
