До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
Міністерство економіки зареєструвало представництво Японської організації з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO), яке незабаром відкриється в Україні.
«Відкриття представництва JETRO в Україні є стратегічним кроком, результатом продуктивних переговорів з урядом Японії, і знаменує собою початок нової ери співробітництва між нашими двома країнами», – цитується на сайті відомства у вівторок заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«Ми прагнемо створити привабливе бізнес-середовище, яке залучатиме японські інвестиції та сприятиме міцному партнерству між українськими та японськими компаніями», – додав він.
За його словами, Японія планує надати $188 млн на проєкти економічного відновлення України, основна увага зосереджена на енергетиці, ЖКГ, критичній інфраструктурі, гуманітарному розмінуванні та підтримці бізнесу.
«Створення офісу JETRO прискорить впровадження японських технологій у нашій країні та відкриє нові ринки для продукції японських брендів, яка вироблятиметься в Україні», – зазначив Качка.
JETRO (Japan External Trade Organization) – Офіс Японської організації зовнішньої торгівлі, незалежний адміністративний орган під егідою Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії, створений для сприяння розвитку торговельно-економічного співробітництва з іншими країнами світу.
Програма USAID “Урожай” оголосила про старт тендера на поставку мобільних зерносушарок для фермерів прифронтових регіонів для зберігання зерна в сезоні-2024, повідомила донорська організація на фейсбук-сторінці.
“Через брак коштів і доступу до якісного сушильного обладнання багато фермерів залишають частину врожаю в полі незібраним до весни. Це призводить до втрати якості та вартості”, – зазначили в USAID “Урожай”.
Донорська організація запросила постачальників зареєструватися на передзаявочний семінар до 21 серпня включно. Сам семінар відбудеться 22 серпня. Пропозиції щодо постачання мобільних зерносушарок необхідно надіслати не пізніше 18:00, 5 вересня 2024 року на e-mail: harvest.subcontracts@harvestukraine.com.
З вимогами до постачальників можна ознайомитися тут: https://shorturl.at/O0ZiX.
Представники Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) розпочали роботу на постійній основі в Україні.
«Команда AmCham Ukraine провела продуктивну зустріч із Кейтлін Кенді (Caitlin Candee), фахівцем із проєктного фінансування та страхування політичних ризиків, та Ентоні Поллаком (Anthony Pollak), радником з інвестицій, із DFC, які тепер представлені в Україні на постійній основі», – ідеться в повідомленні AmCham Ukraine у Facebook.
Згідно з інформацією Поллака в соцмережі LinkedIn, він працює в Києві від DFC з липня цього року, а трохи раніше, в червні-2024, почав представляти в Києві як інвестиційного консультанта групу CrossBoundary.
Крім того DFC, урядова установа для фінансування розвитку США, правонаступник OPIC, запустила спеціальний сайт, присвячений своїй роботі в Україні. Зазначається, що до повномасштабного вторгнення Росії інвестиції DFC в Україну становили $800 млн, проте з початку 2022 року вони зросли на $848 млн, або більш ніж удвічі. Таким чином, загальний портфель DFC на 12 серпня становив приблизно $1,6 млрд.
Джерело: https://interfax.com.ua/
АТ “Укрнафта” спільно з фондом “Повернись живим” передали 40 кулеметів FN Minimi для 82 окремої десантно-штурмової бригади.
“Нині ця надійна та перевірена зброя допомагає бійцям виконувати особливі бойові завдання. На закупівлю компанія виділила 25,3 млн грн”, – повідомив директор “Укрнафти” Сергій Корецький у фейсбуці.
Він також уточнив, що “Укрнафта” тільки за 2023 рік виділила майже 1,3 млрд грн на закупівлю пікапів, бронетехніки, гранатометів, дронів та іншого необхідного захисникам обладнання.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС.
У березні 2024 р. компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
Агрохолдинг ІМК у 2024 році інвестує $12 млн у вагони-зерновози, повідомив голова ради директорів Алекс Ліссітса в інтерв’ю німецькому радіо deutschlandfunk.de.
“Зараз справи (у ІМК – ІФ-У) йдуть набагато краще, особливо тому, що ми, нарешті, повернулися (на деокуповані території, де працює агрохолдинг – ІФ-У). Ми маємо можливість експортувати. Це величезна перевага для нас – експорт через західний кордон залізницею. Раніше це було дуже складно і дорого для нас. Тепер усе йде добре”, – сказав він.
За інформацією Ліссітси, нормалізація роботи ІМК після деокупації територій і відновлення експорту дали змогу агрохолдингу відновити інвестування в 2024 році.
“Тепер у нас є $12 млн інвестиції у вагони-зерновози (Pfeidewagen). Зараз у нас також запланована низка інших інвестицій. Тому зараз справи йдуть набагато краще, ніж два роки тому”, – повідомив голова ради директорів ІМК.
Коментуючи вихід у світ у Німеччині своєї книги “Моя дика нація. Україна на шляху до свободи”, Ліссітса пояснив, що наразі агрохолдинг співпрацює з урядом для визначення пріоритетів у відновленні економіки України в найближчі кілька років.
Він зазначив, що в межах реалізованої програми Ukraine Facility втілена тільки половина ухвалених рішень. Йдеться про необхідність використати можливість під час інтеграції України до Європейського Союзу перспектив у галузі сільського господарства.
“Є багато речей, які для нас трохи болючі. Наприклад, використання усіляких пестицидів, використання дронів, тощо, де українське сільське господарство вже мало чималу перевагу. Думаю, що для багатьох в Україні це (інтеграція – ІФ-У) буде болісно, але не більше того. Здійсненно. Адже ми цього хочемо”, – запевнив Ліссітса.
За його словами, “дикунство” України – це не хаос чи некерованість.
Це непохитна воля українського народу до свободи і самовизначення на шляху вступу в ЄС.
Говорячи про майбутній День незалежності, який втретє відзначатимуть під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Ліссітса уточнив, що в країні не буде урочистостей. Однак президент України Володимир Зеленський уже ініціював зустріч із фермерами наступного тижня, на якій буде розглянуто поточну ситуацію в агросекторі.
