Машинобудівники «ДТЕК Енерго» за сім місяців 2024 року виготовили дев’ять комбайнів і 618 тис. запчастин для підтримки роботи українських шахт.
«За сім місяців цього року машинобудівники компанії виготовили та відремонтували близько 800 од. гірничо-шахтного обладнання (ГШО). Серед ключового – дев’ять нових прохідницьких і очисних комбайнів», – повідомляється в прес-релізі енергохолдингу в середу.
Як зазначили в компанії, такі обсяги необхідного виробленого обладнання закладають міцнішу основу для проходження тепловою генерацією майбутнього опалювального сезону.
«До старту чергового надскладного осінньо-зимового періоду залишається все менше часу – близько двох місяців. Але енергетики, ремонтники, шахтарі та машинобудівники посилено готуються до нього вже давно. У пріоритеті – якнайшвидше відновлення. Але щоб теплоелектростанції могли надійніше працювати взимку і балансувати енергосистему, їх потрібно також забезпечити достатніми запасами вугілля», – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, чиї слова наведені в пресрелізі.
Як повідомлялося, 2023 року інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022-го.
«ДТЕК Енерго» забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи «ДТЕК» зруйнована внаслідок російських атак.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) оголосило тендер на закупівлю 10,741 тис. тонн пшениці (не нижче 3 класу) українського походження для Республіки Судан, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, зерно необхідно буде поставити на умовах FOB у глибоководні порти Чорного моря або порти річки Дунай. Очікувана вартість предмета закупівлі – 80,498 млн грн.
Термін подання тендерних пропозицій – до 19 вересня 2024 року. Електронний аукціон відбудеться 20 вересня 2024 року.
«Одна з вимог до потенційних учасників тендеру – відсутність зв’язків із РФ, Білоруссю та Іраном», – звернули увагу в міністерстві.
Детальна інформація про тендер розміщена тут https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-08-20-008626-a.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Україна у вересні скоротить експорт ячменю більш ніж удвічі через скорочення закупівель цієї культури Китаєм, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, що впливають на експортні перспективи. Станом на 19 серпня експорт цієї зернової сягнув 315 тис. тонн, але попередні прогнози на вересень викликають занепокоєння. Обсяги контрактів на серпень становлять 600 тис. тонн, тоді як на вересень законтрактовано лише 280 тис. тонн. Це майже вдвічі менше», – зазначили аналітики.
На їхню думку, основною причиною майбутнього зниження експорту є зменшення попиту з боку Китаю, який раніше забезпечував понад половину українського експорту ячменю.
«Китайський фактор відіграє тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55-56% у географічній структурі українського експорту ячменю. Китай, за очікуваннями, вже не буде так активно повертатися до української зернової, а, ймовірно, переключиться на австралійський ячмінь, який почнуть отримувати в грудні-січні. Без китайських контрактів щомісячний експорт українського ячменю не перевищуватиме 300 тис. тонн», – пояснили експерти.
Вони вказали, що скорочення попиту з боку Китаю вже починає відчуватися на внутрішньому ринку. Низка трейдерів зупиняють прийом ячменю, перемикаючись на інші культури, такі як кукурудза.
Водночас вони вказують на суттєву кореляцію між ринками ячменю та пшениці і прогнозують, що очікуване подорожчання пшениці посприяє і зростанню цін на ячмінь.
«Умовні ціни на ячмінь поки тримаються в діапазоні $170-172 за тонну. Можна очікувати, що ринок пшениці підтягне за собою ринок ячменю. Тож до кінця серпня – початку вересня можливе певне збільшення цін на ячмінь. Але вже з вересня ячмінь може стати більш нішевою культурою», – резюмували в “Пуск”.
Компанія «Метінвест Покровськвугілля» будує стрічковий конвеєр для транспортування коксівного вугілля з 2-ї північної лави блоку 11.
Згідно з інформацією підприємства, будівництвом конвеєра займається дільниця «Конвеєрного транспорту 12» ПрАТ «Шахтоуправління “Покровське”.
Відзначаються значні запаси вугілля нової лави.
«Гірники модернізують наявний конвеєрний ланцюжок, що пролягає через конвеєрний тротуар південної панелі блоку 10 і конвеєрний тротуар центральної панелі блоку 11. Водночас замінюють 2000 метрів стрічкового полотна, а також встановлюють новий живильник ПК-14», – йдеться в інформації компанії.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник коксівного вугілля ПрАТ «Шахтоуправління “Покровське”, що входить до групи “Метінвест” у рамках компанії “Метінвест-Покровськвугілля”, готує до введення в експлуатацію ще одну лаву. Очікується, що 2-а північна лава блоку 11 буде запущена в поточному році.
При цьому наголошується, що це перспективний напрямок: запаси становлять 1,5 млн тонн вугілля, потужність пласта досягає 1,48 м, виїмка вугілля тут почнеться вже у вересні.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи та США.
Основними акціонерами Metinvest B.V. є група «СКМ» (71,24%) і група «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
ВУГІЛЛЯ, Метінвест Покровськвугілля, стрічковий конвеєр, транспортування
Президія Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) призначила Тетяну Мосійчук на посаду віцепрезидента, повідомив президент ЛСОУ Віктор Берлін на своїй сторінці у Фейсбуці.
«У нас дуже амбітні цілі, а для їх реалізації потрібні професіонали найвищого рівня. Завдань багато, виклики – величезні, легко не буде, але я вірю в нашу синергію!», – підкреслив Віктор Берлін.
За його словами, Тетяна Мосійчук відповідатиме за напрямок взаємодії з регулятором ринку, а також посилить уже розпочату ЛСОУ діяльність із консолідації страхового ринку України.
«Я дякую за довіру і цілком згодна, що дуже важливо зараз, щоб страховий ринок був згуртованим. Поки що не вистачає монолітного голосу страховиків. Вважаю за потрібне, щоб страхові компанії не тільки чули, а й враховували їхню позицію», – зазначила Тетяна Мосійчук.
Як повідомлялося, Тетяна Мосійчук очолювала департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ з 13 березня 2023 по 3 травня 2024 року.
Тетяна Мосійчук працює у фінансовому секторі України понад 30 років, зокрема, має значний досвід роботи у страхуванні, а також у консалтинговій та інвестиційній сферах.
До призначення в Національний банк вона працювала радницею зі стратегічного розвитку страхового ринку генеральної директорки Асоціації «Страховий бізнес» (2022-2023 роки), була членкинею правління та заступницею директора страхової компанії «Перша» (2021-2022 роки). До цього працювала в Українській пожежно-страховій компанії головою правління (2019-2021 роки), першим заступником голови правління (2018-2019 роки).
Має значний досвід роботи на держслужбі: працювала заступницею голови Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України та начальницею управління фінансового планування Міністерства внутрішніх справ. Була експерткою для проєктів ЄС у сфері реформування фінансових ринків.
Мосійчук з відзнакою закінчила Харківський державний університет (кваліфікація: економіст). У 2016 році здобула ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економічна безпека держави».
