Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 рр., що відкриває «Укрзалізниці» (УЗ) можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+».
«Це рішення відкриває шлях до фінальної частини погоджень щодо фінансування критично важливих для української економіки проєктів, зокрема програми з розширення рухомого складу «Укрзалізниці» – закупівлі 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+». Програма вже отримала схвальну оцінку експертів, залучених корейським Фондом», – повідомила “Укрзалізниця” на фейсбук-сторінці в четвер.
Ратифікацію угоди підтримали 336 народних депутатів на засіданні парламенту в середу.
Згідно з повідомленням, наступні кроки включатимуть узгодження деталей проєкту та угоди на рівні Кабінету міністрів і фінальне підписання угоди.
За попередніми домовленостями, загальна вартість програми становитиме близько $450 млн, включно із сервісним обслуговуванням поїздів протягом п’яти років. Постачання поїздів можливе в термін 18-24 місяців після підписання угоди.
При цьому підкреслюється, що попередньо корейські виробники зацікавлені розглянути варіанти часткової локалізації в Україні.
За даними УЗ, умови кредитування – пільгові, з огляду на критичність соціальної складової проєкту: загальний термін до 40 років, виплата тіла кредиту почнеться після перших 10 років.
«Це стратегічна програма розширення парку поїздів «Інтерсіті+», завдяки чому ми зможемо збільшити інтенсивність руху на наявних і відкрити нові швидкісні маршрути. Це додаткова можливість для подорожей 6 млн пасажирів на рік, що закриє сьогоднішню потребу в денному швидкісному русі», – цитується в повідомленні голова правління УЗ Євген Лященко.
Зі свого боку спікер пасажирського напрямку УЗ Олександр Шевченко на своїй фейсбук-сторінці зазначив, що цього літа залізниця обслуговує 100 тис. осіб на день, і багато хто стикається з дефіцитом квитків.
«Так, ми даємо моніторинг, автовикуп, пересадки, хабові сполучення, обертаємо вагони двічі на добу з максимальним коефіцієнтом ефективності, але це не усуває фундаментальної проблеми – дефіциту вагонів», – написав він, перерахувавши низку об’єктивних причин ситуації.
Шевченко зазначає, що за наявних темпів вибуття/старіння/знищення вагонів їхній дефіцит до 2028 року ризикує стати критичним.
«Тобто шанс знайти квиток на Львів у вас буде умовно 30%, моделювання такої собі оптимістичності», – зазначає він, додаючи, що одне з рішень проблеми – закупівля додатково 20 од. корейських поїздів Hyundai Rotem.
Шевченко також нагадав, що УЗ паралельно проводить модернізацію вагонів власними силами, а Крюківський вагонзавод (Полтавська обл.) активно будує ще 66 нових спальних вагонів, зокрема інклюзивних.
Металургійні підприємства України в липні поточного року збільшили виробництво сталі на 17,9% до аналогічного періоду минулого року – до 709 тис. тонн з 602 тис. тонн, але знизили на 3,5% до попереднього місяця, коли було вироблено 735 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у липні зафіксовано збільшення виплавки сталі до липня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Японії, РФ і Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками липня є такою: Китай (82,940 млн тонн, зниження на 9% до липня-2023), Індія (12,285 млн тонн, більше на 6,8%), Японія (7,1 млн тонн, менше на 3,8%), США (6,931 млн тонн, зростання на 2,1%), РФ (6,250 млн тонн, менше на 3,1%), Південна Корея (5,522 млн тонн, менше на 3,4%), Німеччина (3,1 млн тонн, більше на 4,8%), Туреччина (3,055 млн тонн, більше на 4%), Бразилія (також 3,055 млн тонн, більше на 11,6%) і В’єтнам (1,927 млн тонн, зростання на 17%).
Сумарно в липні 2024 року виплавка сталі знизилася на 4,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 152,849 млн тонн.
У січні-липні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (613,720 млн тонн, зниження на 2,2% до січня-липня-2023), Індія (86,372 млн тонн, більше на 7,2%), Японія (49,798 млн тонн, менше на 2,8%), США (46,854 млн тонн, менше на 1,8%), РФ (43,082 млн тонн, “мінус” 3%), Південна Корея (37,069 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (22,460 млн тонн, більше на 4,5%), Туреччина (21,670 млн тонн, більше на 14,9%), Бразилія (19,4 млн тонн, більше на 3,3%) та Іран (18,416 млн тонн, більше на 2,9%).
Загалом за 7 міс.-2024 виплавка сталі скоротилася на 0,7% до аналогічного періоду минулого року – до 1 млрд 107,235 млн тонн.
Водночас Україна за 7 міс-2024 виробила 4,583 млн тонн сталі, що на 33,6% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 7 міс-2023 – 3,430 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками січня-липня.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт про підтримку розвитку виноградарства і виноробства, повідомив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Дякую народним депутатам за одностайну підтримку розвитку виноградарства та виноробства! Законопроєкт 9139 – 311 голосів за», – написав він у Facebook.
Законопроєкт «Про виноград і продукти виноградарства» (№9139), який уряд зареєстрував у Верховній Раді 22 березня, спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства і виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин.
«Водночас метою законопроєкту є створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр», яка включатиме відомості щодо: виробників винограду; виноробної продукції; виноградних ділянок; обов’язкових декларацій та інших даних щодо виноробної продукції, передбачених цим законом, внесення відомостей до якого має обов’язковий характер, що забезпечить ефективне адміністрування і державну підтримку галузі виноградарства і виноробства», – ідеться у пояснювальній записці до документу.
Документ передбачає запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства і виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також вироблених за межами України вин.
Законопроєкт передбачає можливість державної підтримки виноградарства і виноробства в рамках загальних законів «Про держпідтримку сільського господарства» та «Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою» без будь-якої деталізації, окрім принципів об’єктивності, рівності та пропорційності.
У документі містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначено контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизовано санкції, зазначено в пояснювальній записці.
Частка індійських ліків із початку 2024 року становила близько 4% українського фармринку, повідомив президент Асоціації індійських фармацевтичних виробників (Indian Pharmaceutical Manufacturer’s Association – IPMA) доктор Менон Р.У.П.
«Частка Індії в першому кварталі 2024 року становила близько 4%, Індія на сьомому місці рейтингу», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Менон наголосив, що, незважаючи на стабілізацію фармринку з початку 2024 року, «продаж госпітальних препаратів зменшився, оскільки в лікарнях усе ще залишається багато гуманітарної допомоги».
Водночас, коментуючи ситуацію з логістикою фармпродукції з Індії в Україну в умовах війни, Менон зазначив, що наразі шлях доставки з Індії в Україну ускладнений, оскільки відсутня можливість прямого авіа- і морського постачання в період воєнного стану.
«Доставка здійснюється через європейські порти і звідти автотранспортом в Україну. Логістика з Індії займає багато часу і вона дорога», – констатував він.
Водночас Менон додав, що великі міжнародні індійські фармкомпанії продовжують працювати в Україні через свої місцеві склади і постачають ліки провідним українським дистриб’юторам. Також індійські фармвиробники продовжують брати участь у державних закупівлях, зокрема препаратів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу та онкологічних захворювань.
За його словами, у роздрібному сегменті зберігається попит на індійські препарати для старших вікових груп, препарати для управління стресом і заспокійливі.
Менон підкреслив, що всі компанії-члени IPMA з перших днів повномасштабної війни роблять внесок у перемогу України і допомагають українцям.
Зокрема, індійські фармкомпанії за час повномасштабної війни надали як гуманітарну допомогу фармацевтичні товари на суму близько $16,6 млн.
При цьому в перші дні після ракетної атаки на НДСЛ «Охматдит» у Києві IPMA долучилася до допомоги і внесла благодійний внесок у розмірі півмільйона гривень на рахунок лікарні.
«Усі учасники нашої Асоціації від початку війни без вагань мобілізувалися на допомогу Україні, жертвували й жертвують необхідні ліки, матеріальні та фінансові кошти і Україні, і неурядовим організаціям, підтримують громадян України, вимушених покинути свої домівки», – сказав Менон.
Крім того, IPMA долучилася до ініціативи президента України Володимира Зеленського – UNITED24 і перерахувала на спеціальний рахунок Нацбанку на підтримку ЗСУ півмільйона гривень.
IPMA об’єднує компанії, що відповідають міжнародним стандартам FDA (США), Health Canada (Канада), MHRA (Велика Британія), EMA (ЄС), МСС (Південна Африка), TGA (Австралія), WHO GMP (ВООЗ), GMP (Україна) і мають представництва в Україні. Асоціація індійських фармацевтичних виробників (Indian Pharmaceutical Manufacturers Association – IPMA) представляє інтереси провідних індійських компаній – виробників фармацевтичної продукції на українському ринку, що сприяє забезпеченню якісними та безпечними, ефективними та доступними ліками населення України.
Сьогодні постійними членами IPMA є міжнародні компанії Abryl Pharm LLC, Dia Pharma Limited, Dr.Reddy’s, Euro Lifecare Ltd, Hetero Labs Limited, M.Biotech Limited, Macleods Pharmaceutical Limited LLC, Mega Lifesciences LLC, Sun Pharma, Zandra Life Sciences PVT. LTD.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час візиту до Києва має намір обговорити з президентом Володимиром Зеленським можливості мирного завершення російсько-української війни.
«Я з нетерпінням чекаю можливості продовжити попередні бесіди із Зеленським щодо зміцнення двостороннього співробітництва та поділитися поглядами на мирне врегулювання триваючого конфлікту в Україні», – ідеться в заяві Моді, опублікованій у середу його канцелярією.
Індійський прем’єр 23 серпня відвідає Україну і зустрінеться з президентом Зеленським.
Раніше в МЗС Індії наголосили, що це «історичний візит, оскільки індійський прем’єр уперше відвідає Україну за понад 30 років дипломатичних відносин».
АТ «Укргазвидобування» ввело в експлуатацію нову свердловину дебітом 107 тис. куб. м газу на добу, повідомила компанія у Facebook.
Оцінювально-експлуатаційну свердловину глибиною 3715 м пробурено Шебелинським відділенням бурових робіт на старому газоконденсатному родовищі, яке розробляють із 1978 року. Незважаючи на це, родовище має значні залишкові запаси – понад 0,9 млрд куб. м газу.
«На цій свердловині досягли високого дебіту завдяки проведеним заходам з інтенсифікації, зокрема, виконано три стадії гідравлічного розриву пластів. Освоєння свердловини виконали за допомогою колтюбінгової установки», – зазначив голова УГВ Сергій Лагно.
Як повідомлялося, «Укргазвидобування» 2023 року запустило 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м, а в січні-травні 2024 року – 36 нових газових свердловин, 11 з яких є високопродуктивними.
У 2022 році «УГВ» виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
«Укргазвидобування» в січні-червні 2024 року збільшило видобуток природного газу (товарного) на 8,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 6,913 млрд куб. м.
НАК «Нафтогаз України» належить 100% акцій «Укргазвидобування».
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua
