«Укрнафта» системно здійснює геологічне вивчення надр для планування буріння. Загалом компанія провела понад 1210 км² 3D сейсморозвідувальних досліджень у різних регіонах України.
«За 2024 рік було вивчено 582 км² спеціальних дозволів компанії. У 2025 році — 629 км², це найбільший обсяг 3D сейсморозвідки за рік, рекордний показник для підприємства, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Ми послідовно вивчаємо надра в межах спеціальних дозволів, щоб чітко розуміти розміщення ресурсу та планувати подальше буріння й інші технологічні операції».
Окрім наземних 3D сейсморозвідувальних досліджень, у 2024-2025 роках були проведені сейсмічні дослідження поляризаційним методом вертикального сейсмічного профілювання (ВСП) на 9 свердловинах (3 в 2024 і 6 в 2025).
Йдеться про метод, за якого сейсмічні вимірювання проводяться безпосередньо всередині свердловини, що дозволяє точніше визначати геологічну будову пластів і зменшувати ризики під час планування нового буріння.
У 2026 році заплановано проведення 3D сейсморозвідувальних робіт на чотирьох спеціальних дозволах компанії.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Підприємці можуть отримати через Ощадбанк пільговий кредит під 0% річних у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» на придбання та підключення енергетичного обладнання. Програма спрямована на підтримку малого й середнього бізнесу, для якого стабільне електропостачання є критично важливим.
Енергокредит надається на придбання та підключення:
Інструмент запроваджено як додатковий механізм підвищення енергостійкості бізнесу та зменшення ризиків простоїв і втрати доходів у періоди пікових навантажень на енергосистему.
Умови програми:
Фінансування доступне для ФОП та юридичних особіб (мікро-, малому та середньому бізнесу), які підходять під критерії програми. Для ФОП з доходом до 50 млн грн застава не потрібна (тільки поручитель).
«Енергостійкість сьогодні — це питання виживання бізнесу. Ощадбанк як стратегічний партнер держави пріоритетно підтримує підприємців, забезпечуючи швидкий і зручний доступ до фінансування для збереження роботи компаній і робочих місць», — зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку.
Від початку дії програми «Доступні кредити 5-7-9%» Ощадбанк уклав понад 20 тисяч кредитних угод на суму більш ніж 55 млрд грн, підтримуючи операційну стійкість українського бізнесу в умовах війни.
Отримати детальну консультацію щодо відкриття рахунку та участі в програмі можна в будь-якому відділенні Ощадбанку або в контакт-центрі за телефоном 0 800 219 800.
Додаткова інформація про програму — на сайті energycredit.bdf.gov.ua.
Імпорт електроенергії в Україну у січні 2026 року зріс на 40% порівняно із груднем 2025 року і склав 894,5 тис. МВт*год, повідомив на сайті аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Це найвищий місячний показник з моменту запуску нового ринку електроенергії у липні 2019 року”, – зазначили у центрі.
Експорт електроенергії у січні не здійснювався.
Для порівняння: у січні 2025 року імпорт електроенергії становив 183,1 тис. МВт*год, тоді як експорт – 84,7 тис. МВт*год, навели статистику у DIXI Group.
В січні найбільшу частку у структурі імпорту забезпечила Угорщина – 45%, або 402,0 тис. МВт*год. На Румунію припадав 21% наданого Україні ресурсу (185,9 тис. МВт*год), Словаччину – 18% (159,8 тис. МВт*год), Польщу – 15% (135,2 тис. МВт*год) і Молдову – 1% (11,6 тис. МВт*год).
Зростання обсягів імпорту з європейських країн коливалося у межах 18-62%, за винятком Молдови, звідки обсяги постачання зменшилися на 18%.
За інформацією аналітиків DIXI Group, у січні 2026 року максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів для імпорту електроенергії з Європейського Союзу до спільного блоку регулювання Україна-Молдова зросла до 2,45 тис. МВт, що є рекордом з часу приєднання України до мережі ENTSO-E. Водночас частина вказаної потужності використовується для імпорту електроенергії до Молдови, тож для України доступно близько 2,1 тис. МВт комерційного імпорту. При цьому величина дозволеної потужності імпорту для кожної з країн блоку має динамічний характер і може змінюватися залежно від операційної ситуації в енергосистемах країн.
У середньому протягом січня використання доступної пропускної спроможності становило 57,3% від прийнятої номінальної величини (2,1 ГВт). Максимальний рівень використання було зафіксовано 24 січня у період 16:00-17:00 – на рівні 104%, тоді як мінімальний – 9 січня у той самий часовий інтервал (19,9%).
“Таким чином, січень 2026 року Україна завершила у статусі нетто-імпортера електроенергії, що стало вже четвертим місяцем поспіль перебування країни у цьому статусі та відображає критичну роль імпорту у підтримці стабільності енергосистеми в умовах масованих атак і високого сезонного споживання”, – наголосили у DIXI Group.
Аналітики центру нагадали, що протягом січня енергосистема України працювала у режимі підвищеного навантаження, а з 16 січня у країні було запроваджено режим надзвичайної ситуації в енергетиці. За січень РФ застосувала проти енергетичної системи та критичної інфраструктури України понад 6 000 ударних дронів, близько 5 500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Загалом упродовж місяця РФ здійснила шість масованих ударів, унаслідок яких зазнали пошкоджень об’єкти генерації, а також мережі передачі й розподілу електроенергії. Атаки відбувалися на тлі суттєвого погіршення погодних умов і зниження температури повітря, що додатково посилило навантаження на систему.
Одним із чинників, що сприяв нарощуванню імпорту електроенергії, стало підвищення верхніх цінових обмежень (прайс-кепів) на короткострокових сегментах ринку.
Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунпослуг (НКРЕКП), на позачерговому засіданні 16 січня встановила на період з 18 січня по 31 березня 2026 року максимальну граничну ціну електроенергії на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 тис. грн/МВт*год протягом всієї доби.
НКРЕКП ухвалила це рішення після заяв першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля щодо очікувань урядом від регулятора перегляду граничних цін на е/е на спотовому ринку та вирівнювання денних і нічних прайс-кепів для залучення імпорту е/е протягом доби.
Після ухвалення вказаного рішення ціновий індекс електричної енергії базового навантаження BASE наРДН України на торгах на 22 січня, зокрема, сягнув рекордних 13 232,96 грн/МВт*год, в 1,8 раза перевершивши середнє значення цього показника за 20 днів січня – 7 307,04 грн/МВт*год.
За даними ENTSOE, в січні 2026 року Україна 14 разів (2-4, 10-11, 16-17, 19, 21, 23-25, 27-28 січня) посідала перше місце за середньодобовим показником індексу ціни BASE на РДН, якщо порівняти з 26 країнами Європи.
За підсумками 2025 року Україна за показником індексу BASE на РДН, який становив у розрахунку за єдиним центральноєвропейським часом (СЕТ) 5 292,62 грн/МВт*год, посіла друге місце серед 27 європейських країн.
Керівник партії «Слуга народу», перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оцінює вартість проведення виборів в Україні в 6 млрд грн.
“Тут немає складних розрахунків, оскільки 90% цих витрат становить заробітна плата членів комісії. З моменту останніх виборів, парламентських виборів 2019 року, прожитковий мінімум, середня заробітна плата зросли на кілька тисяч гривень, а деякі показники збільшилися в два рази. Тому, відповідно, якщо раніше вибори обходилися в 2,5-3 млрд грн, то якщо просто помножити на два, зараз ця цифра складе 6 млрд грн”, – сказав Корнієнко в інтерв’ю азербайджанському агентству Report.
Також він констатував наявність низки питань, пов’язаних з компенсаціями членам комісій за кордоном. «Як це реалізувати? Якщо, наприклад, ми підемо шляхом нашого регулювання, частина цих людей буде перебувати там, частина може бути у відрядженні. Це все ще додаткові витрати. Тобто залишаються такі відкриті питання», – сказав перший віце-спікер.
За словами Корнієнка, країни-партнери «розуміють, що ці вибори фінансуватимуть вони».
«Ми ведемо з ними переговори», – повідомив він.
Водночас керівник партії сказав, що не хотів би обговорювати питання учасників виборів, оскільки «зараз у країні є більш масштабні проблеми, наприклад енергетична криза».
«На жаль, країна-агресор позбавила нас і демократії, і можливості провести вибори вчасно… Давайте подивимося, як будуть розвиватися події, в тому числі політичні. Зараз потрібно зробити все, щоб у нас була можливість хоча б провести ці вибори», – резюмував Корнієнко.
Компанія Nestlé у 2025 році в повному обсязі виконала план інвестицій в Україну в розмірі 9,5 млрд грн і має намір до кінця 2027 року збільшити капіталовкладення в свій новий виробничий майданчик у Смолигові (Волинська обл.) до EUR70 млн, повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в колонці для видання NV.
«На початку року я анонсував, що ми плануємо інвестувати близько 9,5 млрд грн в Україну, і ми виконали цей прогноз. У 2025 році ми отримали приблизно подвійне зростання», — написав він.
Дзанеллі назвав ключовим індустріальним проєктом попередніх років запуск у квітні 2025 року нової фабрики в Смолигові. Початкові інвестиції в об’єкт склали EUR43 млн, проте компанія планує розширювати потужності. Очікується, що до кінця 2027 року загальний обсяг інвестицій у цей майданчик досягне EUR70 млн. Проектна потужність фабрики дозволить виробляти 40 тис. тонн вермішелі на рік, яку експортуватимуть до Європи, США та Мексики.
Дзанеллі уточнив, що виробництво в Смолигові є високоавтоматизованим, що дозволяє залучати в два рази менше персоналу, але вимагає більш високої кваліфікації працівників. Для цього компанія відкрила власну виробничу академію.
Крім індустріальних і комерційних інвестицій, Nestlé направила майже $18 млн в програму Ukraine, WeCare, яка фокусується на безпеці, фізичному і ментальному здоров’ї співробітників (без урахування витрат на облаштування укриттів). Також компанія щорічно інвестує близько EUR10 млн в модернізацію та поліпшення якості діючих виробництв.
Гендиректор Nestlé в Україні також повідомив, що з 2026 року він переходить на посаду керівника підрозділу компанії в Східній Європі і залишає український офіс.
В Україні Nestlé розпочала діяльність у 1994 році з відкриття представництва. У 1998 році придбала контрольний пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика »Світоч”, а з 2018-го володіє 100% акцій підприємства. У травні 2003 року в Києві було засновано ТОВ «Нестле Україна», а наприкінці того ж року Nestlé стала власником 100% акцій підприємства «Волиньхолдинг».
У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ “Техноком” у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ «Мівіна». У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), яке є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé у понад 40 країнах світу.
Бізнес Nestlé в Україні представлений наступними напрямками: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
У пресцентрі “Інтерфакс-Україна” відбулася перша робоча зустріч організаційного комітету всеукраїнського конкурсу, мета якого — відібрати талановиту молодь для підготовки проєкту безпекового договору для України. Про це повідомив речник Національної асоціації адвокатів України (НААУ), який також очолює Центр економічних досліджень Київського національного економічного університету (КНЕУ) ім. Вадима Гетьмана, Олексій Шевчук.
За словами юриста, конкурс започатковано НААУ та КНЕУ, попередню презентацію ініціативи проводили кілька місяців тому.
«У разі ухвалення рішення щодо представлення результатів у НАТО, вважаємо це доцільним, оскільки такий формат забезпечить належну публічність напрацювань. Також розглядається можливість презентації в Офіс Президента України; з цього питання я мав робочу комунікацію з пані Іриною Мудрою, яка очікує результатів конкурсу. Не виключаю, що вона може долучитися до фінального засідання конкурсної комісії. Відповідні інституції поінформовані, і очікування щодо проведення конкурсу є підтвердженим», – наголосив Шевчук
Він підкреслив, що конкурс задумано як щорічний, оскільки тематика безпеки та міжнародного порядку змінюється, а головне завдання нинішнього сезону – виявити талановиту молодь в Україні, яка здатна сформулювати правові умови майбутнього безпекового договору для держави.
«Ми дійшли висновку, що сьогодні навіть досвідчені дипломати не можуть визначити перелік умов, які варто прописати для нашої країни», – додав Шевчук.
До роботи комісії долучилися, зокрема, народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко, керівник Дипломатичної академії Ігор Осташ, а також науковець-міжнародник Володимир Наконечний.
Учасники засідання погодили керівний склад конкурсної комісії: головою обрали директора юридичного інституту КНЕУ Людмилу Кожуру, заступниками – Ігоря Осташа та Валентина Наливайченка. Окремо обговорювалася роль секретаря комісії, серед запропонованих кандидатур називали, зокрема, Єву Гофманську та Володимира Наконечного.
Під час обговорення правозахисниця та засновниця Фонду Project Sunflowers Єва Гофманська зазначила, що воліла б залишатися в ролі члена комітету, підтримуючи ініціативу “в дусі поваги та солідарності”, а ключову роль у змістовній роботі віддати українським фахівцям, які знають мову та правову систему зсередини.
«Дякую за запрошення долучитися до роботи конкурсної комісії. Високо ціную довіру та відкритість, які засвідчує це запрошення. Водночас вважаю за необхідне чітко окреслити характер моєї участі: я не володію українською мовою і усвідомлюю, що це обмежує мою спроможність повною мірою працювати з правовим, культурним і суспільним контекстом, на який орієнтований конкурс. Саме тому моя участь у комісії має переважно представницький і символічний характер, спрямований на підтримку ініціативи. Ключова змістовна роль, на моє переконання, має належати українським експертам», – зазначила Гофманська.
Голова комісії Людмила Кожура повідомила, що станом на день зустрічі в конкурсі зареєстровано 26 конкурсантів із дев’яти правничих шкіл України. Найбільше учасників – по вісім – представляють Київський національний університет ім. Тараса Шевченка та Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, а ще троє зареєстровані від КНЕУ. За рівнем навчання переважають студенти 3-го курсу.
«Вважаю за необхідне зазначити, що залучення молодих юристів до обговорення питань безпеки держави є свідченням їхньої відповідальності та фахової готовності працювати над майбутнім України. Вітаю учасників, колег і партнерів та дякую за присутність і підтримку цієї ініціативи. Участь у конкурсі вже є проявом професійної зрілості, відповідального ставлення та переконаності у дієвості правових механізмів. Розраховую на змістовні, прикладні та якісно підготовлені пропозиції», – зазначила Кожура.
Згідно з регламентом, роботи прийматимуться до 1 березня, після чого їх оприлюднять і перевірять на академічну доброчесність, зокрема на плагіат. Очікується, що після оцінювання комісією переможців зможуть визначити орієнтовно до середини березня. Також під час засідання йшлося про відбір робіт із урахуванням ризиків використання штучного інтелекту та запозичень. Організатори повідомили, що в конкурсі передбачено три призові місця та окрему спеціальну грошову відзнаку від організатора.
Окремий блок дискусії стосувався майбутньої презентації кращих робіт. Шевчук повідомив, що серед можливих майданчиків розглядають, зокрема, представництво НАТО, Офіс президента, а також комунікацію з освітнім блоком. Крім того, згадувалася можливість підтримки учасників у подальших міжнародних програмах.
Народний депутат та громадський діяч Валентин Наливайченко, зі свого боку, заявив про готовність сприяти публічним презентаціям робіт і підтримці переможців.
«Підтверджую готовність забезпечити організаційну та комунікаційну підтримку ініціативи як за змістом, так і за форматом її подальшого представлення. Вважаю доцільним надати переможцям і учасникам можливість публічної презентації напрацювань, зокрема на майданчиках парламенту, у профільних комітетах, а також у Дипломатична академія при МЗС України імені Геннадія Удовенка. Ми можемо організувати відповідну платформу для представлення робіт і професійної самопрезентації авторів. Також підтверджую готовність надати рекомендації та сприяти подальшій підтримці переможців у взаємодії з європейськими та натівськими партнерами», – наголосив він, додавши, що готовий надавати рекомендації для європейських та натівських партнерів.
Голова Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України імені Геннадія Удовенка Ігор Осташ, в свою чергу, наголосив на важливості вибору дуже престижного майданчика для публікації результатів і подальшої презентації.
Крім того, у дискусії також звучали пропозиції підготувати спеціальний випуск профільного видання із роботами переможців кількома мовами та організувати серію презентацій в українських університетах і на міжнародних майданчиках.
