ПрАТ “Луцьк Фудз” (Волинська обл.), один із найбільших виробників бакалійної продукції в Україні, у 2023 році отримав 45,981 млн грн чистого прибутку, що на 8,5% більше, ніж роком раніше.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її дохід минулого року збільшився на 19,9%, до 856,515 млн грн, боргові зобов’язання скоротилися на 28,2%, до 93,892 млн грн, а активи – на 4,5%, до 265,767 млн грн.
Підприємство протягом року збільшило штат на три співробітники, до 355 осіб.
Згідно з повідомленням, на річних зборах акціонерів 18 квітня акціонерам буде запропоновано отриманий у 2023 році прибуток у розмірі 45 981 тис. грн. залишити нерозподіленим.
Крім того, акціонерів просять уповноважити голову правління компанії на здійснення протягом року значних правочинів на залучення інвестицій у модернізацію виробничих потужностей та виробничих приміщень, інших договорів, гранична сукупна вартість кожного з яких не повинна перевищувати 200 млн грн із наданням у забезпечення виконання рухомого та нерухомого майна товариства без обмеження його вартості.
ПАТ “Луцьк Фудз” засновано 1997 року на базі Луцького міського продовольчого комбінату, створеного 1945 року. Виробляє широку лінійку соусів на основі томатної пасти, а також кетчупи, аджику, гірчицю, майонез і різні види оцту під торговими марками “Руна”, “Рідний край”, “Срібниця”. З 2009 року співпрацює з низкою торгових мереж і випускає понад 40 найменувань продукції під їхніми private label. ПрАТ “Луцьк Фудз” експортує свою продукцію на ринки понад 20 країн.
Державний Укрексімбанк (Київ) через систему електронних торгів OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) у середу продав комплекс будівель і споруд, а також земельну ділянку в Київській області єдиному учаснику торгів за стартовою ціною – 108,412 млн грн.
Як повідомлялося, на торги було виставлено Бориспільський автозавод корпорації “Еталон” у смт Проліски (Бориспільський р-н Київської області).
За інформацією СЕТАМ, спочатку заявки на участь у торгах подали 8 учасників, проте сім із них було відхилено через несплату гарантійного внеску.
Загальна площа лота – 18,67 тис. кв. м. До нього входять, зокрема, головний виробничий корпус (7 679,9 кв. м), виробничий корпус (644,8 кв. м), адміністративно-побутовий корпус з їдальнею (3 213,6 кв. м), склад запасних частин (4 016,6 кв. м) та інші будівлі.
Земельна ділянка має площу 7,5205 га. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Як зазначалося, будівлі та споруди перебувають у придатному для експлуатації технічному стані. Об’єкт повноцінно працює як виробничо-складський комплекс з адміністративною частиною. Його територія огороджена та охороняється.
Переможець торгів сплатив 10,84 млн грн гарантійного внеску і, згідно з протоколом торгів, має перерахувати на рахунок продавця 99,197 млн грн до 1 травня поточного року.
Бориспільський автозавод був створений у 2002 році. На ньому корпорація “Еталон” організувала виробництво автобусів малого класу на шасі індійської ТАТА. Потім виробництво автобусів було перенесено на Чернігівський автозавод корпорації, який нині випускає автобуси різних класів і тролейбуси.
Згідно з реєстром судових рішень, у січні 2023 року ПАТ “БАЗ” було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2023 року, компанія Bodmin AG (зареєстрована у Швейцарії) володіла 74,37% акцій АТ “БАЗ”, ще 22,81% належало ТОВ “Кірайн” (Київ).
Національна академія наук США працює над створенням нового багатомільйонного спільного фонду науки та інновацій для України, повідомила спеціальний представник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер.
“Він фінансуватиме спеціальні передові дослідження на службі економічного розвитку України”, – сказала вона на Форумі американо-українського партнерства в середу у Вашингтоні.
За її словами, подібні ініціативи Національної академії наук США вже реалізовано для Ізраїлю, Індії, Єгипту, Пакистану та Мексики.
“Це на додаток до $230 млн, виділених на підтримку приватного сектору України, включно з новим фінансуванням для фермерів, підприємців і малих підприємств у сільській місцевості та громадах із недостатнім рівнем банківського обслуговування”, – додала Пріцкер.
Згідно з інформацією на сайті Національної академії наук США, вона запускає Фонд науки та інновацій для України за підтримки Фонду Сімонса в розмірі близько $8 млн та Ініціативи Чана Цукерберга та інших американських благодійних організацій, з метою залучення щонайменше $15 млн для забезпечення перших трьох років роботи. У роботах з його створення також бере участь ETH Zürich.
Зазначається, що Фонд надаватиме гранти приватним особам та організаціям на основі їхніх заслуг для проведення низки заходів, зокрема: семінарів для розв’язання наукових питань, критично важливих для довгострокового оновлення України; двосторонніх і багатосторонніх ініціатив із розвитку практики наукової політики.
Також передбачається підтримка Інститутів за пріоритетними науково-технічними темами, що сприятимуть майбутньому України; стипендій та дослідницьких грантів для підтримки наукових обмінів на початку та всередині кар’єри; тренінгів з комерціалізації наукових досліджень.
Передбачаються, що в його складі будуть грантові фонди для підтримки участі українських дослідників у міжнародних наукових дослідженнях.
Вказується, що управління Фондом здійснюватиме Секретаріат, що базується в Національній академії наук США, який залучатиме партнерів в Україні, додаткові кошти, управлятиме процесом розгляду заявок, розподілятиме та контролюватиме видатки Фонду, а також оцінюватиме вплив та ефективність діяльності Фонду.
Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн, ідеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
“Рентабельність за EBITDA знизилася на 7 відсоткових пунктів (в. п.) порівняно з минулим роком – до 23%, що відображає зниження цін на зернові культури, зростання комерційних витрат і зміну базису поставки під час продажу зернових культур”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, виручка “Астарти” минулого року зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Уточнюється, що сільськогосподарський сегмент забезпечив 39% консолідованої виручки або EUR240 млн у 2023 році (+33% порівняно з аналогічним періодом минулого року), тоді як сегмент тваринництва – 7% від загальної виручки або EUR43 млн у 2023 році (+10% порівняно з попереднім роком).
Продажі сегмента “Виробництво цукру” зросли на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR199 млн і становили 32% від загального виторгу за звітний період, тоді як сегмент переробки сої забезпечив 20% виторгу “Астарти” або EUR122 млн, не змінившись порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, на експортні продажі минулого року припало близько 53% консолідованої виручки або EUR325 млн.
Менше зростання валового прибутку пов’язане зі зниженням ефекту від переоцінки справедливої вартості біологічних активів у собівартості виручки (EUR60 млн у 2023 році проти EUR73 млн у 2022 році), що відображає здешевлення сировинних товарів і зміну валютних курсів.
Зазначається, що в гривні “Астарта” 2023 року збільшила чистий прибуток на 11,9% – до 2 млрд 452,81 млн грн за зростання виручки на 39,3% – до 24 млрд 446,26 млн грн.
Відповідно до звіту, грошовий потік від операційної діяльності становив EUR91 млн проти EUR39 млн у 2022 році завдяки зниженню відтоку оборотного капіталу, тоді як грошовий потік від інвестиційної діяльності зріс у 2,6 раза – до EUR40 млн, водночас найбільші інвестиції було спрямовано на переробку сої та виробництво цукру.
Чистий фінансовий борг (за вирахуванням зобов’язань за лізингом) знизився за минулий рік на 10% – до EUR39 млн, тоді як чистий борг незначно збільшився – на 3%, до EUR156 млн за рахунок вищих зобов’язань за лізингом у розмірі EUR118 млн проти EUR109 млн у 2022 році.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу позаторік скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
За 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. EBITDA скоротилася на 10,8% – до EUR116,63 млн.
У гривні “Астарта” за 9 місяців минулого року збільшила чистий прибуток на 6,9% – до 2 млрд 219,11 млн грн при зростанні виручки на 37,7% – до 15 млрд 513,56 млн грн.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2024 рік (млн. грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські виробники будівельних матеріалів і науково-дослідні інститути працюють над доведенням своїх виробів і конструкцій, що використовуються в оборонній сфері, до відповідності стандартам НАТО, повідомив президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів (ВСПБ) Костянтин Салій.
“Напрямок, над яким ми працюємо, це щоб українські вироби, будматеріали, споруди та конструкції для Міноборони, відповідали стандарту НАТО AQAP 2110”, – розповів Салій на “круглому столі” “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, українські спілки та асоціації будівельних матеріалів беруть участь у будівництві оборонних конструкцій і в науково-технічних радах Міноборони.
“Робота йде, нас чують і нас запитують. Ми намагаємося об’єднати зусилля наших військових зі спеціалізованими державними НДІ, щоб ця допомога була професійною. Ми хочемо, щоб усі розробки пройшли перевірку на полігонах, щоб проводилися натурні випробування”, – пояснив він.
NATO, VSPB, будматеріал, Салий
