АТ «Ощадбанк» 30 липня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір про надання послуг добровільного медичного страхування, про що повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro.
Зазначається, що пропозиція компанії склала 153,566 млн грн при запланованих банком на ці потреби 153,9 млн грн.
У тендері брали участь СК «Країна» з пропозицією у 146,348 млн грн, яка була відхилена, а також СК «Євроінс Україна» – 153,699 млн грн, «Арсенал Страхування» – 153,759 млн грн.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше стала СК «ВУСО».
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
“НоваПей Кредит”, дочірня компанія міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) з групи Nova, яка є емітентом облігацій NovaPay, за перше півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 172,01 млн грн, йдеться у проміжній скороченій фінансовій звітності.
Згідно з нею, виручка за І півріччя зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 586,42 млн грн.
Валовий прибуток збільшився у 2,9 раза – до 265,41 млн грн, тоді як прибуток від операційної діяльності – у 3,2 раза, до 229,17 млн грн.
У звіті зазначається, що у другому кварталі 2026 року компанія збільшила чистий прибуток у 4,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 97,50 млн грн на тлі зростання виручки у 2,4 раза – до 312,96 млн грн.
Валовий прибуток у другому кварталі 2026 року також зріс у 4,3 раза – до 151,35 млн грн, тоді як операційний – у 4,9 раза, до 129,91 млн грн.
Згідно зі звітом, власний капітал за перші півріччя цього року зріс з 516,5 млн грн до 688,5 млн грн, а зобов’язання – з 1 млрд 371,0 млн грн до 1 млрд 690,8 млн грн.
Зазначається, що компанія збільшила надходження від продажу облігацій у січні-червні цього року до 693 млн грн з 355,63 млн грн у першому півріччі минулого року, тоді як витрати на їх викуп також зросли – до 578,80 млн грн з 244,92 млн грн відповідно.
Щодо надходжень за договорами РЕПО з облігаціями, які компанія пропонує як альтернативу банківським депозитам, то вони зросли у першому півріччі 2026 року до 882,32 млн грн з 705,88 млн грн, тоді як витрати за такими договорами – до 727,59 млн грн з 422,03 млн грн.
Поміж іншим у звіті також зазначено, що у липні було прийнято рішення про випуск облігацій серії “Р” на ПрАТ “Фондова Біржа “Перспектива” номінальною вартістю 200 млн грн, облігації емітовані традиційним номіналом по 1 тис. грн з датою погашення 3 вересня 2029 року.
За підсумками першого півріччя 2026 року Україна мала позитивне сальдо торгівлі товарами з 93 країнами та територіями, врахованими у статистичній таблиці. Сукупний профіцит за цими напрямками становив $3,86 млрд: український експорт до них сягнув $6,60 млрд, імпорт – $2,74 млрд, а загальний товарообіг – $9,33 млрд. Такі розрахунки провів інформаційно-аналітичний центр Experts Club на основі даних Державної митної служби України.
Водночас зовнішня торгівля України загалом залишалася глибоко дефіцитною. У січні–червні 2026 року товарообіг становив близько $70,3 млрд, з яких $49,3 млрд припадало на імпорт і $21,1 млрд — на експорт. Таким чином, загальне від’ємне сальдо торгівлі товарами перевищило $28,2 млрд. Отже, профіцит у торгівлі з окремими країнами компенсував лише частину значно більшого дефіциту, сформованого на інших географічних напрямках.
Найбільше позитивне сальдо Україна отримала в торгівлі з Іспанією — $578,1 млн. Експорт до цієї країни становив $1,09 млрд, тоді як імпорт — $513,0 млн. Товарообіг між країнами перевищив $1,60 млрд. Основу українських поставок на іспанський ринок формували зернові культури, насамперед кукурудза та пшениця, а також соняшникова олія, інші жири й олії рослинного походження, насіння олійних культур і окремі харчові товари. Висока місткість іспанського аграрного та тваринницького секторів підтримує стабільний попит на українське зерно і кормову сировину.
Друге місце посів Єгипет із профіцитом $527,1 млн. Україна експортувала туди товарів на $719,5 млн, а імпортувала на $192,4 млн. Експорт перевищив імпорт у 3,7 раза. Єгипет залишається одним із ключових ринків збуту української пшениці та іншого зерна. Помітну роль у поставках також відігравали рослинні олії, олійні культури, продукти харчування та окремі види металопродукції. Значення цього напрямку виходить за межі двосторонньої торгівлі, оскільки Єгипет є одним із найбільших продовольчих імпортерів у регіоні Близького Сходу та Північної Африки.
На третьому місці опинилася Молдова, позитивне сальдо торгівлі з якою становило $467,2 млн. Український експорт сягнув $551,6 млн, а імпорт – лише $84,3 млн. Експорт перевищував імпорт більш ніж у 6,5 раза. На відміну від більшості північноафриканських партнерів, структура поставок до Молдови була диверсифікованішою. До неї входили електроенергія та інші товари мінеральної групи, продовольство, продукція металургії, будівельні матеріали, хімічні товари, машини та електротехнічне обладнання. Суттєву роль відіграють географічна близькість, автомобільна й залізнична логістика, а також тісні виробничі та споживчі зв’язки між двома країнами.
На Іспанію, Єгипет і Молдову разом припало близько $1,57 млрд, або 40,7% сукупного позитивного сальдо України. П’ять найбільших профіцитних ринків забезпечили вже 54,4%, а перша десятка – 75,8%. Це свідчить про досить високу концентрацію позитивного результату на обмеженій кількості напрямків.
«Наявність позитивного сальдо з 93 країнами демонструє, що Україна зберігає широку географію експорту та здатність генерувати валютну виручку навіть за умов війни, пошкодження виробничих потужностей і постійних логістичних ризиків. Водночас майже 76% сукупного профіциту припадає лише на десять ринків, а значна частина цього результату формується зерновими культурами, рослинними оліями та іншою аграрною продукцією», – наголосив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Він вважає, що . така спеціалізація дає Україні конкурентну перевагу, але водночас робить експорт залежним від урожаю, світових цін, пропускної спроможності портів, вартості страхування та стабільності морських маршрутів. Тому якість позитивного сальдо не менш важлива, ніж його номінальний розмір.
Стратегічним завданням, на думку Уракіна, має бути збільшення частки переробленої продукції — готових харчових товарів, кормів, біопродуктів, металевих виробів, обладнання та технологічних рішень. Це дозволить отримувати більшу виручку з тієї самої сировинної бази, створювати робочі місця всередині країни та зменшувати залежність від цінових коливань на світових товарних ринках
Четверте місце в рейтингу посів Алжир із позитивним сальдо $309,2 млн. Експорт до цієї країни становив $388,6 млн, імпорт — $79,3 млн. Поставки майже вп’ятеро перевищували закупівлі. Алжирський напрямок, як і єгипетський, значною мірою спирається на експорт української пшениці та інших зернових культур. Серед важливих груп також були рослинні олії, продукти переробки аграрної сировини та окремі види чорних металів.
Нідерланди посіли п’яту позицію з профіцитом $221,5 млн. При цьому товарообіг із ними був найбільшим серед усіх країн із позитивним сальдо – $1,82 млрд. Україна експортувала товарів на $1,02 млрд, а імпортувала на $797,1 млн. Порівняно з ринками Північної Африки торговельні потоки були значно збалансованішими: експорт перевищував імпорт лише на 28%. До ключових українських поставок належали зернові, рослинні олії, м’ясо та їстівні субпродукти, насіння олійних культур, залишки харчової промисловості й корми. Нідерланди також виконують функцію одного з основних логістичних і торговельних хабів Європи, тому частина ввезеної продукції може надалі постачатися на інші ринки ЄС.
Шосте місце посів Ліван із позитивним сальдо $220,5 млн. За обсягу експорту $224,0 млн імпорт із цієї країни становив лише $3,5 млн. Таким чином, українські поставки перевищували зустрічний товарний потік майже у 65 разів. Основу експорту формували зернові культури, рослинні олії, олійна сировина, готові харчові товари та окремі види металопродукції. Настільки асиметрична структура торгівлі характерна для ринків, які критично залежать від імпорту продовольства, але мають обмежені можливості постачати власну продукцію в Україну.
Позитивне сальдо з Лівією становило $181,3 млн: експорт досяг $200,5 млн, імпорт – $19,2 млн. У торгівлі з Тунісом профіцит дорівнював $155,1 млн за експорту $187,5 млн та імпорту $32,4 млн. Обидва напрямки мають подібну товарну структуру, в якій домінують зернові культури, рослинні олії, інші харчові товари, а також окремі групи металопродукції. Разом Єгипет, Алжир, Лівія і Туніс забезпечили Україні понад $1,17 млрд позитивного сальдо, що підкреслює стратегічне значення Північної Африки для українського експорту.
Дев’яту позицію посів Ірак із профіцитом $151,0 млн. Український експорт становив $151,1 млн, тоді як імпорт був практично відсутній – лише близько $72 тис. Десяте місце посів Ємен, до якого Україна поставила товарів на $117,6 млн, не зафіксувавши помітного зустрічного імпорту. Для обох країн ключове значення мали зернові культури, рослинні олії та інші продовольчі товари. Торгівля з ними фактично мала односторонній експортний характер, що забезпечувало високий профіцит, але водночас підвищувало залежність від платоспроможності покупців, політичної ситуації та безпеки морських перевезень.
Сумарний профіцит першої десятки становив $2,93 млрд. При цьому експорт до цих країн сягнув $4,65 млрд, імпорт – $1,72 млрд, а товарообіг – $6,37 млрд.
Наступні місця посіли Казахстан із позитивним сальдо $98,9 млн, Йорданія – $94,9 млн, Об’єднані Арабські Емірати – $92,7 млн, Болгарія – $88,2 млн та Узбекистан – $82,7 млн. Після включення цих п’яти країн сукупний профіцит 15 провідних напрямків досяг $3,39 млрд, або 87,7% позитивного результату за всіма профіцитними ринками.
Структура експорту до цієї групи була різноманітнішою. До Казахстану й Узбекистану Україна постачала продовольство, фармацевтичну продукцію, вироби з чорних металів, машини та обладнання. У торгівлі з Йорданією значну роль відігравали зернові, рослинні олії та продукти харчування. До Об’єднаних Арабських Еміратів експортувалися аграрні товари, харчова продукція, метали та окремі промислові вироби. Болгарський напрямок поєднував поставки зернових, олійних культур, жирів та олій із торгівлею металопродукцією, машинами й електротехнічним обладнанням.
До країн із помітним позитивним сальдо також належали Грузія, Кіпр, Сирія, Джибуті, Вірменія та Португалія. Натомість у торгівлі з Латвією експорт та імпорт були майже збалансованими: за товарообігу $251,3 млн позитивне сальдо становило лише близько $0,6 млн.
Географія профіцитних ринків показує, що український експорт одночасно спирається на кілька різних економічних поясів. Іспанія, Нідерланди та Болгарія забезпечують доступ до ринку Європейського Союзу; Єгипет, Алжир, Лівія і Туніс формують північноафриканський продовольчий напрямок; Молдова є важливим сусіднім ринком; Ірак, Ємен, Йорданія та держави Перської затоки представляють близькосхідний вектор; Казахстан, Узбекистан, Грузія та Вірменія підтримують присутність українських виробників у Центральній Азії та на Кавказі.
«Для закріплення на цих ринках недостатньо лише виробити конкурентний товар. Потрібні довгострокові контракти, доступне страхування воєнних і комерційних ризиків, експортне кредитування, системна торговельна дипломатія, узгодження ветеринарних і фітосанітарних процедур, а також інвестиції у порти, залізницю, прикордонну інфраструктуру та закордонні логістичні центри. Позитивне сальдо має перетворюватися не просто на статистичну різницю між експортом та імпортом, а на стійкий потік валютної виручки, податків, інвестицій і робочих місць в Україні», – зазначає Максим Уракін.
Аналіз товарної структури свідчить, що головним джерелом позитивного сальдо залишався агропродовольчий комплекс. Саме зернові, рослинні олії, олійні культури, м’ясо, корми та готові харчові продукти формували основу поставок до більшості профіцитних партнерів. За даними Держмитслужби, загальний український експорт продовольчих товарів у першому півріччі 2026 року становив близько $12,5 млрд, металів і виробів із них – $2,2 млрд, машин, обладнання і транспортних засобів – $1,8 млрд.
Таким чином, позитивне сальдо з окремими країнами залишається важливим стабілізатором зовнішньої торгівлі України, однак поки що не може компенсувати загальний товарний дефіцит. Подальше зміцнення позицій на ринках Іспанії, Єгипту, Молдови, Алжиру та Нідерландів має супроводжуватися диверсифікацією номенклатури, розвитком переробної промисловості та збільшенням частки несировинного експорту. Саме перехід від переважно сировинної моделі до поставок продукції з вищою доданою вартістю може зробити позитивне сальдо більш стійким і корисним для довгострокового економічного відновлення країни.
Розрахунки охоплюють торгівлю товарами за січень-червень 2026 року і не включають зовнішню торгівлю послугами.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” розпочав посівну кампанію озимих культур під урожай 2027 року, першою культурою став озимий ріпак, під який компанія планує відвести 32 тис. га, повідомила його пресслужба.
Загалом під озимий клин на 2027 рік компанія відводить 95,2 тис. га. Окрім ріпаку, у структурі посівних площ – 49,9 тис. га озимої пшениці та 13,3 тис. га озимого ячменю.
“Посів зернової групи розпочнеться згідно з графіком у перших числах вересня, після звільнення площ від культур-попередників. Свої операційні плани ми традиційно вибудували, опираючись на перевірений баланс структури посівів”, – цитує операційного директора Костянтина Шитюка пресслужба агрохолдингу.
Зазначається, що посівна стартувала у типові для останніх років строки та проходить за сприятливих агрокліматичних умов. Завдяки достатній вологозабезпеченості ґрунту в більшості підрозділів очікують отримати дружні сходи озимого ріпаку, а основний посів триватиме протягом першої-другої декади серпня.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) увійшов до глобальної структури міжнародної агропродовольчої компанії Olam Agri як окремий бізнес.
“Контінентал Фармерз Груп” було створено у листопаді 2018 року в результаті об’єднання агрохолдингу “Мрія” та компанії CFG після того, як “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
“Контінентал Фармерз Груп” працює у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, вирощує зернові й олійні культури, займається первинною та вторинною переробкою картоплі і налічує близько 2,6 тис. працівників.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанишини з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у США.
Відповідний указ № 696/2026 опубліковано на сайті президента.
У дописі на Facebook Стефанишина повідомила, що прийняла рішення скласти повноваження посла України у Сполучених Штатах Америки у зв’язку з особистими обставинами.
«Це моє власне рішення, продиктоване особистими обставинами, про які йшлося раніше», – зазначила вона.
За словами Стефанишиної, представляти Україну у Вашингтоні під час повномасштабної війни було найбільшою честю в її житті.
Водночас дипломатка наголосила, що основні завдання, з якими вона приїхала до Вашингтона, виконано. Зокрема, за її словами, вдалося збільшити постачання американської зброї та зберегти підтримку України в період змін політичної ситуації в США, закріпити її на законодавчому рівні, а також змінити роль України «з країни, якій допомагають, на країну, в яку інвестують і чиї технології купують».
Стефанишина також повідомила, що окремо й публічно прокоментує питання, які останнім часом порушувалися в ЗМІ, і запевнила, що продовжуватиме працювати на благо України «там, де буде корисна».
Ольга Стефанишина народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі. У 2008 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «юрист-міжнародник», перекладач з англійської мови, у 2016 році отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «фінанси та кредит» в Одеському національному економічному університеті.
У 2006–2007 роках займалася приватною юридичною практикою. З 2007 року працювала в Міністерстві юстиції України, де обіймала посади в підрозділах, що курують питання європейської інтеграції та міжнародного права. У 2017–2019 роках очолювала Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України.
У червні 2020 року Верховна Рада призначила Стефанишину віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також включила її до складу РНБО.
У 2021 році Стефанишину включили до складу політради партії «Слуга народу».
У 2024 році Верховна Рада призначила Стефанишину міністром юстиції України після звільнення Дениса Малюськи. При цьому вона зберегла посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
У липні 2025 року Стефанишина втратила посади міністра юстиції та віцепрем’єр-міністра у зв’язку з відставкою уряду Дениса Шмигаля. Після цього президент Володимир Зеленський призначив її уповноваженою президента України з питань розвитку співпраці зі США, а в серпні 2025 року — Надзвичайним і
Повноважним Послом України в США.
23 липня 2026 року Зеленський повідомив, що він пропонував Юлії Свириденко посаду посла США в Україні.
Румунська компанія Nuclearelectrica планує за рахунок імпортованої з України електроенергії покривати дефіцит, спричинений зупинкою першого енергоблоку АЕС «Чернавода», і, відповідно, зменшувати вплив цього дефіциту на румунський ринок електроенергії, повідомила компанія у Facebook у понеділок.
«Nuclearelectrica закуповує електроенергію в Україні; ця закупівля здійснюється за підтримки Energocom, постачальника електроенергії з Республіки Молдова», – зазначили в Nuclearelectrica.
За інформацією компанії, енергетична ситуація в Румунії ускладнилася через сильну посуху та зниження рівня води в річках, зокрема в Дунаї. Перший енергоблок АЕС «Чернавода» було планово зупинено тиждень тому.
Крім того, як повідомив раніше прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, внаслідок рекордно низького рівня води в Дунаї Угорщина буде змушена повністю зупинити єдину АЕС країни – «Пакш», вперше за 44 роки існування станції. Відключення, за його словами, може тривати кілька тижнів.
АЕС «Пакш» виробляє майже половину всієї електроенергії Угорщини – її зупинка може призвести до серйозного дефіциту потужностей.
Як повідомлялося, у період з 20 по 26 липня основним напрямком експорту української електроенергії традиційно залишалася Угорщина, куди було поставлено 22,5 тис. МВт·год (40% загального експорту).
До Молдови було експортовано 19,6 тис. МВт·год (34,8%), до Румунії – 11,1 тис. МВт·год (19,7%).
Загалом Україна з 6 по 26 липня три тижні поспіль зберігала статус нетто-експортера електроенергії, зокрема з 20 по 26 липня обсяг поставок української електроенергії за кордон перевищив імпорт на 70%.
