Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 6185,1 тис. га, намолотивши 27 млн 259 тис. тонн зерна за врожайності 44,1 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, лідерами зі збирання зернових є аграрії Запорізької області, які обмолотили 96% площ, найбільший намолот залишається за Одеською областю – 3,2 млн тонн. Повністю завершено збирання ранніх зернових культур у Полтавській, Вінницькій та Одеській областях.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1398 тис. га, що становить 94% від планових, з них намолочено 5,567 млн тонн; пшениці з 4,384 млн га (94%) зібрано 20,818 млн тонн; гороху з 152,2 тис. га (101%) отримано 379,1 тис. тонн.
Аграрії Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Тернопільської областей розпочали збирання проса, якого намолочено 379,1 тис. тонн із площі 152,2 тис. га, що є 3% від плану.
Дніпропетровська область намолотила 0,1 тис. тонн гречки з 0,08 тис. га, що становить 5% усіх площ під цією культурою в країні.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 492,1 тис. тонн із 249 тис. га.
Аграрії 13 областей завершили збирання ріпаку. Його намолочено з площі 1370,7 тис. га (92% від планових площ), з якої зібрано 3944,1 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує інформацію щодо їхньої врожайності. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 39,8 ц/га проти 38,8 ц/га тижнем раніше, пшениці – 47,5 ц/га (46,2 ц/га), гороху – 24,9 ц/га (24,6 ц/га), озимого ріпаку – 28,8 ц/га (28,1 ц/га), проса – 12,1 ц/га (6,9 ц/га). Дані щодо гречки в 11,3 ц/га відповідають показникам минулого тижня.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Український мобільний оператор lifecell у квітні-червні 2023 року отримав 611,5 млн грн чистого прибутку, тоді як квітень-червень 2022 року він завершив із чистим збитком 27,4 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті в четвер, виручка lifecell у другому кварталі зросла на 36,5% – до 2 млрд 903,1 млн грн.
“Виручка lifecell зросла на 36,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року в національній валюті, в основному завдяки зростанню ARPU, який був підтриманий коригуванням цін і збільшенням споживання даних”, – зазначила компанії в прес-релізі.
EBITDA збільшилася на 39,3% – до 1 млрд 715,1 млн грн, маржа EBITDA – на 1,2 процентного пункту – до 59,1%. Turkcell пояснила таке поліпшення, в основному, зниженням витрат на міжмережеві з’єднання та електроенергію в процентному відношенні до виручки.
При цьому капітальні витрати компанії за квітень-червень збільшилися в 2,2 раза – до 1 млрд 445,6 млн грн.
Згідно зі звітом, база активних абонентів lifecell за вказаний період становила, як і в попередньому кварталі, 8,6 млн проти 8,4 млн роком раніше, тоді як загальна кількість клієнтів зросла до 11,1 млн з 10,8 млн у попередньому кварталі і 10,2 млн роком раніше.
При цьому показник ARPU (середній дохід на одного користувача на місяць) серед активних користувачів зріс за рік на 36,1%, а за квартал – на 7,7%, до 112,7 грн.
“Проникнення смартфонів lifecell становило 84,6% станом на кінець II кварталу. Станом на кінець червня в середньому по країні щодня працювало близько 96% магазинів. У середньому близько 7,3% із майже 9 тис. об’єктів у II кварталі щодня тимчасово не працювали”, – йдеться також у звіті.
Turkcell додала, що поточні грошові резерви lifecell “більш ніж достатні” для підтримки її діяльності.
Загалом за перше півріччя виручка lifecell зросла на 26,1% до аналогічного періоду минулого року – до 5 млрд 590,6 млн грн, EBITDA – на 31,6%, до 3 млрд 320,1 млн грн, а чистий прибуток – у 6,2 раза, до 1 млрд 127,2 млн грн. Компанія також збільшила капітальні інвестиції на 52% – до 2 млрд 83,6 млн грн.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”.
Виручка lifecell у другому кварталі становила 75,3% виручки Turkcell International і 7,6% від консолідованої виручки всього Turkcell.
АТ “Київгаз” 16 серпня оголосило тендер на страхування автотранспорту КАСКО, повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
За її даними, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 600 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 24 серпня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Ультра Альянс”
Розрахункова кількість населення в окремих регіонах України на підставі кількості діючих sim-карт мобільного зв’язку (млн, оціночно)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Витрати страхових компаній України на рекламу та маркетинг у січні-червні 2023 року збільшилися на 27,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 64,5 млн грн, повідомив Національний банк України (НБУ) на сайті.
Згідно з повідомленням, адміністративні витрати страховиків за вказаний період становили 2,656 млрд грн, що на 2,5% більше, ніж за перше півріччя 2022 року, а їхні витрати на збут зросли на 6,3% – до 1,032 млрд грн.
Крім цього, на 5,3% збільшилися витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування – до 5,317 млрд грн, зокрема витрати на агентські винагороди – на 4,4%, до 4,899 млрд грн.
Витрати на укладення та пролонгацію договорів перестрахування зросли в 2,1 раза – до 56,7 млн грн, зокрема на винагороди брокерам – у 2,2 раза, до 56,1 млн грн, з яких брокерам-нерезидентам – скоротилися на 12,5%, до 11,2 млн грн.
Витрати на врегулювання страхових випадків збільшилися на 40,9% – до 221,3 млн грн, витрати на оплату послуг оцінювачів – на 75,3%, до 77,5 млн грн.
Витрати на оплату асистансу збільшилися на 12,7% і становили 91,7 млн грн. При цьому оплата за послуги асистансу-нерезидента скоротилася майже вдвічі – до 4,2 млн грн.
Витрати страховиків на ведення судових справ зросли в 3,1 раза – до 33,1 млн грн.
Як повідомлялося, страхові компанії України в січні-червні 2023 року зібрали чисті премії на суму 20,895 млрд грн, що на 21,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, виплатили 7,744 млрд грн чистих страхових виплат (+31%). Рівень чистих виплат збільшився з 34,4% до 37,1%.
Згідно з даними НБУ, станом на 30 червня 2023 року загальна кількість страхових компаній в Україні становила 115, з яких 12 спеціалізуються на страхуванні життя, тоді як на аналогічну дату роком раніше було 142 (13).
Виробництво рису в Україні 2022 року через повномасштабну війну скоротилося в 16 разів порівняно з попереднім роком і становило лише 3,1 тис. тонни, водночас у сезоні-2023 цей показник може збільшитися в 3,5 раза – до 11 тис. тонн, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Його аналітики нагадують, що до війни через природно-кліматичні умови вирощуванням рису займалися Одеська та Херсонська області.
“Внаслідок нападу Росії частина території Херсонської області була окупована, відповідно Україна ще торік втратила можливість вирощувати рис на цих землях. Слід зазначити, що виробництвом цієї культури займалася переважно лівобережна частина області, яка все ще перебуває в тимчасовій окупації. Тому вже півтора року ми не маємо можливості отримувати рис із цієї частини України”, – зазначили експерти, додавши, що після підриву дамби Каховської ГЕС шанс на відродження рисівництва в цьому регіоні вкрай низький.
За їхньою інформацією, наразі рисівництвом займається тільки Одеська область, яка 2022 року виростила близько 3,1 тис. тонни. Такі невеликі обсяги експерти пояснили невизначеністю на початку війни та переорієнтацією на більш пріоритетні культури. Як прогнозують в УКАБ, що 2023 року ситуація в області дещо покращиться і власне виробництво рису сягне близько 11 тис. тонн.
Аналітики також наголосили, що Україна завжди імпортувала більше рису, ніж вирощувала, оскільки є країни, де природно-кліматичні умови більш сприятливі для вирощування цієї культури. Однак можливість самостійно забезпечувати себе необхідними продуктами харчування, гарантуючи власну продовольчу безпеку, – також важлива.
Попри війну та руйнування традиційних логістичних маршрутів, обсяги імпорту рису залишаються на відносно сталому рівні, запевняють в УКАБ.
За її даними, 2022 року Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж 2021 року. Основними країнами постачальниками були Китай, Індія та Пакистан.
“У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн – на 17% нижче за показник 2022 року. Скорочення імпортних поставок зумовлено зростанням світових цін на рис і низькою платоспроможністю українців”, – резюмували в УКАБ.
