Чорноморська зернова ініціатива функціонуватиме протягом ще двох місяців, заявив у середу президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
“Зусиллями нашої країни, підтримкою наших російських друзів і внеском наших українських друзів було ухвалено рішення про продовження Угоди про Чорноморський зерновий коридор ще на 2 місяці”, – написав він у середу в твіттері.
“Ми продовжимо наші зусилля, щоб забезпечити виконання всіх умов угоди та її продовження в наступному періоді. Крім того, наші російські друзі заявили, що не перешкоджатимуть виходу турецьких суден із портів Миколаїв і Ольвія. Ми вдячні їм за це”, – написав також президент Туреччини.
“Ми сподіваємося, що ми побачимо дні, коли війна між Росією та Україною закінчиться спочатку постійним припиненням вогню, а потім миром. Я хотів би висловити вдячність президенту Росії пану Путіну за його щиру підтримку наших зусиль у цьому процесі. Я також хотів би подякувати президенту України пану Зеленському за його конструктивну співпрацю. Я також хотів би подякувати Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй пану Гутеррішу за його зусилля в цьому процесі”, – зазначив він.
Як повідомлялося, “Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного” в умовах триваючої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляє, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджує, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Раніше Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник Клубу експертів, в ефірі телеканалу “МИ-УКРАЇНА” проаналізував плюси і мінуси турецької економіки та перспективи Ердогана на переобрання. Детальніше у відео за посиланням –
Вищий антикорупційний суд 17 травня розглядає скаргу адвокатів голови Верховного Суду Всеволода Князєва на його затримання – текстова трансляція.
17 травня 2023 року у Вищому антикорупційному суді проходить судове засідання з розгляду скарги сторони захисту на затримання зі вчорашнього дня колишнього Голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого САП та НАБУ підозрюють в одержанні 2,7 млн доларів США неправомірної вигоди.
Дане процесуальне питання слухає слідчий суддя ВАКС Олег Федоров.
На засідання прийшов сам Всеволод Князєв, а також два його адвокати.
Сторону обвинувачення представляє прокурор, начальник відділу САП Олександр Омельченко.
Вчора він повідомив, що було затримано дві особи, а дії кваліфікуються за частиною 4 статті 368 і частиною 4 статті 369 КК (отримання неправомірної вигоди і пропозиція, обіцянка отримати неправомірну вигоду. Санкція передбачає від 8 років позбавлення волі).
«Судово-юридична газета» веде текстову трансляцію.
Україна у квітні 2023 року експортувала 6,55 тис. тонн молочних продуктів, що на 27% менше, ніж у березні, тоді як імпорт збільшився на 3% і досяг 5,17 тис. тонн, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Незважаючи на те, що деякі заборони вже знято, вони дуже негативно вплинули на зовнішньоекономічну ситуацію в галузі. Востаннє такі обсяги експорту спостерігалися рік тому, перед тим, як Європарламент підтримав припинення дії ввізного мита на українську агропродукцію”, – зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка.
За словами експертів, основними причинами падіння експорту стали блокада імпорту українських сільгосптоварів у ЄС, складнощі з транзитом через східноєвропейські країни і пасивний попит у світі.
В УКАБ зазначили, що зниження поставок можна спостерігати майже у всіх категоріях без винятків: молока і вершків незгущених – на 33%, до 1,66 тис. тонн; молока і вершків згущених – на 40%, до 988 тонн; йогуртів і кефірів – на 17%, до 200 тонн.
Експорт молочної сироватки скоротився на 17% – до 1,03 тис. тонн; вершкового масла – на 4%, до 808 тонн; морозива – на 2%, до 824 тонн; сирів усіх видів – на 33%, до 515 тонн.
В асоціації також підкреслили, що експорт молочних продуктів до Польщі впав у квітні на 29% порівняно з березнем і становив 242 тонни.
Найбільшими імпортерами української продукції залишалися Молдова, Казахстан, Азербайджан.
Щодо імпорту, то найбільше зростання – на 74% до 142 тонн – спостерігалося за молоком і вершками, констатували в УКАБ.
Ліквідність банківської системи України, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-квітні 2023 року становив 2 млрд 457,5 млн грн, що на 21,7% більше за аналогічний показник першого кварталу 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “Укрпапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, дещо сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%).
У натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті зросло на 47,8% – до 70,06 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 26,3% – до 55,37 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 55,2% – до 36,38 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 34%, до 7,54 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку, хоч і сповільнену – у січні-квітні він знизився на 27% до 14,29 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 29,6% – до 78 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає лідерство з його випуску в Україні: загалом за чотири місяці основними підприємствами галузі випущено 180,9 млн рулончиків (на 9% менше).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, загалом у січні-квітні 2023 року в Україні випущено 172,76 тис. тонн паперу та картону (майже на 14% більше), і 155,30 млн кв. м картонних ящиків (+26,3%).
Водночас приріст цих показників порівняно з аналогічним періодом минулого року багато в чому забезпечено низькою порівняльною базою березня-2022 – першого повного місяця повномасштабного вторгнення РФ, коли багато підприємств призупинили роботу.
Агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі комбінату, характеризуючи сьогоднішню ситуацію на ринках галузевої продукції, пояснили, що ринок гофропродукції зменшився на 35-40% з урахуванням падіння попиту на неї в умовах війни.
“Із санітарно-гігієнічною продукцією схожа ситуація. До того ж, окрім загального рівня економіки, на її попит впливає і чисельність населення – основного споживача. На сьогодні велика кількість людей виїхала з України, багато хто залишається на окупованих територіях, тому, відповідно, ринок також зменшився. Скорочення обсягу ринку становить залежно від сегмента від 18 до 35%”, – зазначають на підприємстві.
Крім того, у сегментах цієї продукції відбувається перерозподіл попиту – споживач економить, тож зменшує витрати в небазових категоріях (серветки, рушники) і фокусується на основній – туалетному папері.
“Експортувати продукцію стало набагато складніше: високі логістичні витрати фактично унеможливлюють продавати на Близький Схід і в Північну Африку. У Європі важко конкурувати, адже вартість логістики “з’їдає” можливий заробіток. До того ж через війну небагато компаній готові до укладення довгострокових контрактів, оскільки через усі можливі ризики важко гарантувати регулярність поставок з України”, – повідомляє компанія.
Водночас комбінат веде активну гуманітарну діяльність, зокрема виділяє щомісяця понад 0,5 млн грн на підтримку медичних та освітніх установ, громадських і волонтерських організацій. Раніше він забезпечив тисячами мобільних гофрокроватей і гофростульєв переселенців у Черкасах, Знам’янці, обладнав ними укриття лікарень і, зокрема, метро Харкова.
Серед нещодавніх ініціатив – придбання теплих наборів для дітей, які перебувають на територіях активних бойових дій, і гуманітарна місія з доставки продуктових наборів до звільненого Ізюма.
Крім того, зазначають у прес-службі, незважаючи на законодавче скасування в липні минулого року гарантій від роботодавця на отримання середньої зарплати, комбінат продовжив виплати мобілізованим співробітникам, а це 10-та частина всього трудового колективу.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн, що на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Ціни на нафту продовжують зниження вранці в середу після завершення попередньої сесії в мінусі.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:08 кв становить $74,88 за барель, що на $0,03 (0,04%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,32 (0,4%), до $74,91 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилася до цього часу на $0,07 (0,1%), до $70,79 за барель. Напередодні вартість контрактів опустилася на $0,25 (0,4%), до $70,86 за барель.
Учасники ринку чекають даних про запаси палива в США за тиждень, що завершився 12 травня, і прогнозують скорочення по нафті на 0,9-1,3 млн барелів. Міненерго опублікує офіційну статистику в середу о 17:30 кв. За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), запаси зросли приблизно на 3,7 млн барелів.
Раніше міністр енергетики США Дженніфер Гренхольм заявила про намір країни приступити до поповнення стратегічного нафтового резерву (SPR) наступного місяця. За словами аналітика Price Futures Group Філа Флінна, такий крок, найімовірніше, закріпить підтримку для котирувань на рівні $70 за барель – цільової ціни для Штатів.
Крім того, поповненням запасів США спробують “заспокоїти” Саудівську Аравію, яка, вочевидь, була незадоволена відсутністю купівельної активності з боку Вашингтона в період, коли “масовий відтік коштів з банківських депозитів давав на це шанс”, цитує Флінна MarketWatch.
