23 березня 2024 року Посольство Ісламської Республіки Пакистан в Україні провело урочисту церемонію підняття державного прапора з нагоди Дня Пакистану.
Щороку 23 березня пакистанці святкують прийняття Всеіндійською мусульманською лігою в місті Лахор «Пакистанської резолюції» 1940 року про створення незалежної держави для мусульман.
Відтоді боротьба за створення Пакистану посилилася і лише через сім років після ухвалення Пакистанської резолюції 14 серпня 1947 року виник Пакистан.
Після читання Священного Корану Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан Й.В. генерал-майор (у відставці) Надір Хан підняв державний прапор під час виконання національного гімну Пакистану.
Також були зачитані послання Президента Пакистану пана Асіфа Алі Зардарі, Прем’єр-міністра пана Шахбаза Шаріфа та Міністра закордонних справ Пакистану пана Мохаммада Ішака Дара.
Церемонія завершилася молитвою за благополуччя та процвітання народу Пакистану, мусульманської умми та людства, а також за повернення миру та процвітання України.
Ісламська Республіка Пакистан визнала незалежність України 31 грудня 1991 року. 16 березня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Пакистаном. Посольство Пакистану функціонує в Києві з жовтня 1997 року.
Джерело фото: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic
UkraineInvest став партнером Mining Recovery Conference, яка відбудеться 11 квітня в КВЦ «Парковий» (Київ), а начальник управління міжнародних відносин та комунікацій UkraineInvest Назарій Волянський буде модерувати секцію «Глобальні та локальні перспективи ринку будівельних корисних копалин». Вже відомі основні теми виступів:
Завершить тематичну секцію панельна дискусія на тему: «Яке місце добувної галузі України в міжнародному розподілі праці?»
Слідкуйте за оновленням програми тут https://recoveryforum.in.ua/mining-recovery-conference/programme
Добувна промисловість є одним з найбільших платників податків в бюджет України (8,9% до Зведеного бюджету України за січень-липень 2023 року), тому важливість розвитку цієї галузі важко переоцінити. В останні роки сфера надрокористування зробила прорив в прозорості процедур, а від початку повномасштабного вторгнення в галузь прийшли нові інвестори. Mining Recovery Conference покликана підсвітити рішення, які допоможуть ефективно управляти видобутком корисних копалин будівельної групи та забезпечити стале виробництво будівельних матеріалів.
Не пропустіть подію, яка об’єднає, інвесторів та постачальників технологій, надрокористувачів та землевласників, органи місцевого самоврядування та державної влади. Реєструйтесь вже зараз! Умови участі в Mining Recovery Conference: bit.ly/mrc_2024
Організатор Mining Recovery Conference – ДП «Прем’єр Експо», відома своїм флагманським заходом ReBuild Ukraine в Варшаві та масштабними діловими виставками в Києві. Конференція відбувається за підтримки UkraineInvest, Національної асоціації добувної промисловості України та порталу NADRA.INFO
Open4business – інформаційний партнер
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.01.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українці через застосунок “Дія” зможуть подавати заяви про пошкодження або знищення нерухомості до Міжнародного реєстру збитків для отримання в майбутньому репарацій від РФ, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Українці вже з квітня через “Дію” зможуть подати заяву про пошкоджені або знищені квартири, будинки, дачі, якщо є Акт про обстеження від місцевої влади. Потім буде можливість подати заяви до Реєстру, якщо не зверталися до місцевої влади”, – повідомив Федоров у Телеграм-каналі в понеділок.
Імплементацію послуги розпочато після підписання угоди з виконавчим директором міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіяном Ключковським.
“Дія” стає важливою частиною передачі та відображення масштабів збитків від російської агресії”, – наголосив очільник Мінцифри.
За словами Федорова, це перший кейс міжнародного обміну даними, для якого використовуватимуть “Дію”. Пізніше буде реалізовано можливість подачі заяв про вимушене переміщення, шкоду життю, здоров’ю, тортури і сексуальне насильство. На заключному етапі можна буде подати заяву про шкоду інфраструктурі, а також звернутися із заявами про відшкодування шкоди бізнесу.
“Міністерство юстиції працює над досить складним і тривалим процесом репарацій, а “Дія” допомагає зробити процес подання заяв до реєстру простим, доступним і безпечним”, – написав він.
Віцепрем’єр уточнив, що Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, був створений під егідою Ради Європи в травні минулого року. На сьогодні до Реєстру приєдналися 43 країни та ЄС, зокрема США, Японія і Канада. Його головна мета – зафіксувати всі заяви про шкоду, яку завдала війна, щоб Росія виплатила Україні та українцям справедливі репарації.
З міжнародними партнерами ведеться робота над створенням механізму, який конвертує інформацію з Реєстру в рішення про виплати компенсації Україні та тим, хто постраждав від війни, зазначено в повідомленні.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) у січні-лютому 2024 року сплатило 3,9 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, зокрема 195,8 млн грн, або 5%, надійшло до обласних та бюджетів територіальних громад, де компанія здійснює свою діяльність, решта – до державного бюджету.
Найбільшу кількість відрахувань за два місяці отримали місцеві бюджети Харківської та Полтавської областей – 100,1 млн грн і 78,8 млн грн відповідно, Львівської – 8,5 млн грн, Дніпропетровської – 3,9 млн грн, інші – 4,4 млн грн.
Як повідомлялося, УГВ за 2023 рік сплатило 23,8 млрд грн рентних платежів, з яких 1,19 млрд грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
На розгляд Верховної Ради винесено законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема месенджера Telegram.
Відповідна картка з’явилася на сайті парламенту.
Авторами документа виступили народні депутати від “Європейської солідарності” – Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” – Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” – Ярослав Юрчишин та Наталія Піпа, від “За майбутнє” – Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
“В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці Даний законопроєкт покликаний надати державним органам відповідний інструментарій”, – вказується в документі.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також представники фінансових послуг не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн ЄС і Швейцарії.
Законопроєкт направлено на розгляд профільного комітету.
