Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшився на 6,5% – до $235 млн), ідеться у звіті материнської компанії VEON у четвер.
Згідно з ним, за звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився до аналогічного минулорічного періоду на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%.
“Незважаючи на складну операційну обстановку, зростання виручки і EBITDA “Київстару” у звітному кварталі прискорилося. “Київстар” і VEON зобов’язалися виділити $600 млн протягом наступних трьох років, інвестуючи у відновлення української інфраструктури за допомогою послуг зв’язку та цифрових сервісів”, – наголошується у звіті.
Уточнюється, що виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 17,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,066 млрд грн завдяки зростанню споживання даних на 25,6%, до 9,9 ГБ на користувача на місяць, (у грошах зростання становило 17,6% – до 4,679 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року та збільшенню роумінгу.
Що стосується EBITDA, то VEON відзначає вплив на нього в другому кварталі 2023 року підвищення тарифів на електроенергію на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року, 92 млн грн благодійних пожертвувань, а також програми підтримки персоналу та клієнтів. У результаті ці операційні витрати знизили рентабельність компанії за EBITDA на 2,7 п.п. – до 59,1%.
Зазначається, що кількість користувачів 4G “Київстар” досягла 13,1 млн осіб (+13,5% порівняно з минулим роком) і тепер становить 54,3% від загальної абонентської бази (+7,7 п.п. порівняно з минулим роком).
“Зростання кількості користувачів 4G у поєднанні з новими ціннісними пропозиціями забезпечило збільшення ARPU на 22,6% – до 110,2 грн – порівняно з попереднім роком”, – йдеться у звіті.
Водночас загалом мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Зазначається, що “Київстар” підтримував доступ до ключових послуг, включно з цифровою охороною здоров’я, інформаційними та розважальними послугами. Кількість багатокористувацьких абонентів “Київстар” збільшилася на +37,8% порівняно з попереднім роком, а доходи від багатокористувацького зв’язку зросли на 51,7% порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, підконтрольна “Київстар” найбільша в країні цифрова медична платформа Helsi Ukraine збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн. пацієнтів, тоді як кварталом раніше йшлося про більш ніж 25 млн.
Кількість завантажень мобільного застосунку Helsi збільшилася на 0,4 млн і досягла 5,4 млн у другому кварталі, тоді як кількість бронювань записів на прийом до лікаря через платформу залишилася на рівні близько 1,8 млн за квартал.
Зазначається, що сервіс потокового мовлення “Київстар ТБ” завершив квартал із показником майже 1,1 млн користувачів, що відповідає зростанню на +35,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У другому кварталі 2023 року 2 500 користувачів “Київстар ТБ” користувалися нещодавно представленим “Дитячим профілем” – спеціальним портфелем контенту для дітей, а близько 11 600 клієнтів користувалися освітнім контентом, доступним на платформі безоплатно.
Однак загалом кількість клієнтів фіксованого зв’язку скоротилася за рік на 4,5% – до 1,1 млн, а зростання виручки в секторі становило 7,5% – до 483 млн грн.
Зазначається, що відповідно до стратегії “4G скрізь” у другому кварталі 2023 року “Київстар” підключив до своєї мережі 4G ще 80 населених пунктів, додав приблизно 270 нових базових станцій 4G і модернізував ще майже 1 600 базових станцій до стандарту 4G. Капітальні витрати збільшилися на 35,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,395 млрд грн. Станом на кінець червня команда “Київстар” підтримувала в робочому стані майже 94% радіомережі.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
Зокрема, в мобільному сегменті зростання виручки становило 11,7% – до 15,897 млрд грн (з них передача даних – на 10,2%, до 9,15 млрд грн), тоді як у фіксованому зв’язку – лише 1,5%, до 946 млн грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Загалом виручка VEON у II кварталі скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $916 млн, а EBITDA знизилася на 10,6% – до $415 млн.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) за січень-червень 2023 року становив 29,75 млрд грн, що в 4,7 раза перевищує цей показник за аналогічні період 2022 року, повідомляється в неконсолідованому піврічному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, у другому кварталі цього року чистий прибуток сягнув 13,7 млрд грн, що в 5,3 раза перевищує чистий прибуток за другий квартал минулого року.
Зазначається, що чистий процентний дохід ПриватБанку за перше півріччя збільшився на 81,4% – до 27,86 млрд грн, зокрема в другому кварталі зростання становило 74,2% – до 14,09 млрд грн.
Тим часом чистий комісійний дохід у січні-червні цього року збільшився на 41,3% – до 11,64 млрд грн, зокрема в другому кварталі – на 43,65%, до 5,94 млрд грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку зробило зниження збитку від скорочення корисності в першому півріччі цього року до 769 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 7,54 млрд грн. За даними звіту, у другому кварталі цього року за цією статтею було навіть отримано 51 млн грн прибутку проти 5,67 млрд грн збитку в другому кварталі минулого року.
ПриватБанк також повідомляє, що його сукупний прибуток за перше півріччя цього року сягнув 35,89 млрд грн, що в 7,4 раза перевищує показник за січень-червень минулого року, зокрема, у другому кварталі-2023 сукупний прибуток становив 19,325 млрд грн проти 4,85 млрд грн за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом, за перше півріччя 2023 року активи банку зросли на 5%, досягнувши 568,84 млрд грн станом на 30 червня.
Таке зростання пояснюється збільшенням обсягу готівки та коштів у НБУ з 96,4 млрд до 148,23 млрд грн і кредитів та авансів клієнтам – з 68,08 млрд грн до 76,53 млрд грн, у той час як інвестиції в цінні папери підвищилися незначно – з 239,75 млрд грн до 240,64 млрд грн, а заборгованість інших банків скоротилася на 24,6% – до 78,3 млрд грн.
Кошти клієнтів ПриватБанку за перше півріччя-2023 збільшилися з 471,97 млрд грн до 488,06 млрд грн, водночас капітал зріс із 57,79 млрд грн до 69,52 млрд грн.
За даними Нацбанку України на 1 червня 2023 року, ПриватБанк є лідером за загальними активами (742,433 млрд грн) серед 65 діючих банків країни.
Згідно з даними НБУ, за другий квартал Приват закрив 79 відділень, скоротивши мережу до 1131 підрозділу на території України, хоча в його звіті йдеться про те, що на середину року він мав вісім філій і 1199 діючих відділень, що всього на одне менше, ніж на початок року.
Група компаній “Нова пошта” запустила в Литві можливість викликати кур’єра за адресою, щоб відправити документи і посилки до 30 кг в Україну, повідомила прес-служба групи в четвер.
Згідно з релізом, кур’єра можна викликати за будь-якою адресою на всій території Литви: навіть там, де ще немає відділень Nova Post.
Зазначається, що виклик коштує EUR3,5 до вартості доставки в Україну, проте до 13 серпня дається знижка 30% на доставку з Литви в Україну.
Щоб викликати кур’єра в Литві, потрібно самостійно підготувати посилку до відправлення, заповнити заявку на виклик кур’єра на сайті, застосунку або бізнес-кабінеті, оплатити замовлення і передати його кур’єру в закритому вигляді.
“Нова пошта” нагадує, що відправлення посилки з Литви здійснюється зі стягненням митного платежу та 21% ПДВ, якщо вартість посилки перевищує EUR45. Тому в заявці потрібно заповнити вміст відправлення, оголошену або ринкову вартість кожної речі. Якщо реальна вартість відрізнятиметься від оголошеної, митна служба може здійснити переоцінку і нарахувати додаткові митні платежі одержувачу.
Як повідомлялося, “Нова пошта” відкрила перше відділення NovaPost у Литві 20 березня цього року. За межами України група також уже працює в Польщі, Чехії, Молдові, Румунії та Німеччині.
У мережу “Нова пошта” на початок липня входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
За даними “Стандарт-Рейтингу”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла в 2,1 раза – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у вісім разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
Слідчі поліції викрили схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення ремонтних робіт дитячого садка в одному з міст Харківської області, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
“Цю аферу у 2021 році організували міський голова населеного пункту… директор фірми (яка проводила ремонт) і двоє його співробітників… Усім чотирьом зловмисникам повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, скоєним у великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191 КК України), та за фактом службового підроблення, скоєного організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України)”, – ідеться в повідомленні.
Назву міста в повідомленні не вказують.
За даними слідства, під час виконання робіт до звітної документації вносилися неправдиві дані щодо вартості використаних будівельних матеріалів та обсягів робіт. Зокрема, до документів було внесено роботи, які насправді були виконані працівниками комунального підприємства міської ради.
Таким чином, члени групи встигли заволодіти майже 400 тис. грн. бюджетних коштів.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
