У разі ДТП за кордоном, якщо український водій став потерпілим, необхідно звернутися до страхової компанії винуватця аварії, зробити це можна як в офісі компанії, так і поштою або в електронному вигляді, зазначається на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Інформація про способи подання інформації про ДТП та пакет документів, необхідних для врегулювання, здебільшого розміщується на сайтах відповідних страховиків.
Виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах, визначених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників країни, на території якої сталася ДТП.
Якщо поліс страхування відповідальності у винуватця ДТП відсутній (таке трапляється і за кордоном), можливе звернення до бюро “Зелена картка” країни, в якій зареєстровано транспортний засіб винуватця, для отримання консультації щодо подальших дій потерпілої особи. Список національних бюро знаходиться на сайті МТСБУ.
МТСБУ звертає увагу, що не має повноважень врегульовувати ДТП, які сталися з автомобілями на українській реєстрації за кордоном.
МТСБУ радить, що в разі ДТП за кордоном необхідно викликати поліцію та за необхідності інші служби і не залишати місце ДТП до їхнього приїзду. Якщо внаслідок ДТП немає травмованих або загиблих людей та/або значного пошкодження транспортних засобів учасників аварії, то можливе оформлення узгодженого повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду – “європротоколу”.
У більшості країн-членів системи “Зелена картка” бланк європротоколу уніфікований, тобто його структура, назви полів і граф однакові. Кожен страхувальник може отримати український бланк “європротоколу” під час укладення договору “Зелена карта” з українським страховиком. Також бланк “європротоколу” та інструкція з його заповнення доступні на сайті МТСБУ. Заповнювати європротокол потрібно тією мовою, якою володіє учасник ДТП. У жодному разі не підписуйте документи, зміст яких вам незрозумілий. Якщо цього не уникнути, вкажіть українською мовою, що не розумієте зміст документа і мови, якою він складений.
Після вжиття заходів безпеки всіх учасників дорожнього руху за технічної можливості необхідно: сфотографувати місце ДТП, пошкодження всіх транспортних засобів або іншого майна, зафіксувавши координати місця ДТП (дані геолокації), або зробити відеозапис з місця ДТП.
Записати дані інших учасників ДТП: ПІБ водія, дані водійського посвідчення, контактний телефон, назву страхової компанії та номер поліса; записати інформацію про свідків та їхні контактні дані.
Сфотографувати, за технічної можливості, всі документи, оформлені на місці ДТП (довідка поліції, європротокол тощо). Якщо, на вашу думку, ви є винуватцем ДТП, надайте другому учаснику відомості про ваш договір міжнародного страхування “Зелена карта”. Отримати інформацію про статус договору “Зелена картка” можна віддалено на сайті МТСБУ – за номером договору або за державним номером транспортного засобу.
Якщо, на вашу думку, ви постраждали в ДТП, наполягайте, щоб винуватець надав копію свого договору страхування (або інформацію про нього) і повідомив свого страховика про подію з місця ДТП. Якщо за ситуацією очевидно, що ви потерпілий – не надавайте нікому, окрім співробітників поліції, копії вашого договору міжнародного страхування “Зелена картка”, щоб не стати жертвою шахраїв.
Незалежно від того, кого ви вважаєте винуватцем аварії, якнайшвидше повідомте страхову компанію, з якою ви уклали договір “Зелена карта”, про ДТП будь-якими комунікаційними засобами, погодженими зі страховиком.
МТСБУ звертає увагу українських автовласників на обов’язковість наявності міжнародного страхового сертифіката “Зелена картка” у разі експлуатації транспортного засобу за кордоном на території країн-членів системи “Зелена картка”, до яких, окрім країн Європи, входять також Азербайджан, Туніс, Марокко, Туреччина та Іран.
Імпорт товарів у січні-лютому 2023 р. за найважливішими позиціями та відносно січня-лютого 2022 р
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейська комісія вивчає ситуацію на ринку м’яса птиці, яєць і заморожених фруктів і готова повернутися до тарифних квот, якщо Україна збереже нинішній масштаб їхніх постачань до Європи, заявив комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський.
Під час засідання парламентського комітету із сільського господарства, яке відбулося в понеділок, він повідомив, що наразі немає підстав забороняти ввезення з України будь-яких інших товарів, окрім пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику в Болгарію, Польщу, Румунію, Угорщину та Словаччину. Ці товари також дозволено провозити транзитом через територію цих п’яти країн, пише pap.pl.
За інформацією Войцеховського, перевірки ринку, згідно з чинним правовим режимом, завершаться в листопаді, а згідно з оновленими правилами, якщо процедура розпочнеться в червні, то вони завершаться у вересні.
“Ситуація на ринку м’яса птиці не тільки локальна, а й загальноєвропейська, і досить імовірно, що якщо імпорт справді продовжиться в таких масштабах у поточні місяці, відбудеться повернення до тарифних квот, що діяли до лібералізації”, – сказав він.
Як сказав єврокомісар, ЄК стежить за ситуацією на ринку яєць. Є зростання імпорту, і це також покривається процедурою надмірного імпорту. “Якщо ця процедура покаже надмірний імпорт, будуть введені квоти або заборона на імпорт”, – додав він.
За інформацією Войцеховського, 2022 року імпорт заморожених фруктів з України до ЄС сягнув 44 тис. тонн, що на 18,9% більше, ніж 2021 року, коли обсяги поставок становили 37 тис. тонн.
“Ця ситуація буде контролюватися. Якщо протягом сезону з’ясується, що існує загроза польським, європейським виробникам, Єврокомісія готова ввести обмеження навіть у надзвичайному, експрес-режимі. Це залежить від того, якою буде ситуація під час сезону, як розвиватиметься ситуація в найближчі місяці”, – наголосив він.
Згідно з даними єврокомісара, з квітня 2022 року і до кінця березня 2023 року Україна експортувала 48 млн тонн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, з них 24 млн тонн було відправлено в Африку та Азію, приблизно 24 млн тонн – до країн ЄС, з них 10,3 млн тонн – до п’яти прифронтових країн.
Войцеховський уточнив, що до Польщі надійшло 4,1 млн тонн українського зерна, з яких 3,3 млн тонн залишилися в країні, а 700 тонн пройшли транзитом.
Найбільшою транзитною країною, через яку йшло українське зерно, стала Румунія, територією якої прослідувало 9 млн тонн, з них 2,5 млн тонн залишилися в країні.
Як констатував Войцеховський, безконтрольного ввезення зерна в ЄС з України не було. Через наростання проблеми в прифронтових країнах було запроваджено тимчасову заборону на ввезення до Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. “Існуючі обмеження, “ймовірно”, будуть продовжені”, – пише польське видання.
Єврокомісар нагадав, що вільна торгівля з Україною дуже вигідна для польської економіки. У 2022 році з Польщі в Україну було експортовано товарів майже на EUR10 млрд, а імпортовано на суму менше ніж 6 млрд злотих (EUR1,254 млрд). При цьому він зазначив, що це 1/3 всього експорту ЄС, вартість якого становила EUR30 млрд. На другому місці – Німеччина з експортом у EUR4 млрд.
“Якщо мене хтось запитував, чому я виступаю за лібералізацію торгівлі з Україною, то тільки тому, що цього вимагали не тільки політичні, а й економічні причини”, – процитувало єврокомісара польське видання.
Морський порт Ізмаїл на 9 травня виконав річний план із вантажопереробки в обсязі 6,187 млн тонн, це рекордні за всю історію існування порту показники, повідомив глава ДП Адміністрація морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин.
“На першій позиції в номенклатурі вантажів морського порту Ізмаїл за обсягами перевантаження – хлібні вантажі, на другій – інша агропродукція (олія, шрот, соняшник), на третій – окатиші”, – повідомило відомство у Facebook.
За його даними, найбільші обсяги з обробки вантажів продемонстрували ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” (2,656 млн тонн), ПрАТ “Дунайсудноремонт” (1,289 млн тонн), ПрАТ “ІРП “Дунайсудносервіс” (805,0 тис. тонн).
Потужності порту з експорту агропродукції збільшилися завдяки введенню в дію причалів для вантажних операцій із зерновими та рослинною олією новими операторами терміналів – ВАТ “Дунайсудносервіс”, ПрАТ “Дунайсудноремонт”, ПрАТ “ІЦКК”, а також завдяки будівництву нового терміналу ТОВ СП “Нібулон”, додало АМПУ.
“Збільшенню пропускної спроможності морського порту Ізмаїл, який сьогодні обробляє істотну частку українського експорту, сприяло відновлення судноплавства в гирлі Бистре, збільшення акваторії МП “Ізмаїл” і проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії порту”, – повідомив Литвин.
Він підкреслив, що Дунайський кластер – це ключовий альтернативний шлях експортно-імпортної логістики, який є пріоритетним для подальшого розвитку для АМПУ.
Як повідомлялося, минулого року перевалка в порту Ізмаїл збільшилася до 8,89 млн тонн з 4 млн тонн роком раніше.
Обсяг перевалки вантажів у Дунайських портах до кінця поточного року може збільшитися до 20 млн тонн проти 16 млн тонн вантажів торік, що втричі більше за довоєнний рівень, спрогнозував наприкінці квітня віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков. З них 16-17 млн тонн – це агропродукція.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону знижуються слідом за аналогічною динамікою на ринку акцій США днем раніше.
Важливими подіями цього тижня будуть публікації даних про зміну споживчих цін у США та Китаї у квітні. Вони будуть оприлюднені відповідно в середу і четвер.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:36 кв опустився на 1,4%, гонконгський Hang Seng – на 0,7%. Обидва індикатори показують зниження другу сесію поспіль.
Істотне зниження в материковому Китаї демонструють котирування акцій представників фінансової галузі, зокрема China Galaxy Securities (-10%), Bank of China (-5,7%), Agricultural Bank of China (-5,5%), Citic Securities (-3,1%) і ICBC (-4,7%).
На Гонконгській фондовій біржі найбільш значно подешевшали папери девелопера Longfor Group Holdings Ltd. – на 3,9% і страховика China Life Insurance Co. (SPB: 2628) – на 2,8%.
Крім цього, знижується вартість виробника комп’ютерів Lenovo – на 2%, а також тих, що випускають спортивну продукцію Anta Sports Products Ltd. і Li Ning Co. – відповідно на 1,9% і 1,8%.
Водночас ціна акцій інтернет-гіганта Tencent (SPB: 700) зростає на 0,5%, ритейлера Alibaba (SPB: BABA) – на 0,9%, автовиробників BYD і Geely – на 3,7% та 3,6% відповідно, чипмейкерів Sunny Optical Technology Group Co. і Semiconductor Manufacturing International Corp. – на 3,7% і 1,6% відповідно.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:31 МСК зменшилося на 0,4%.
До числа лідерів падіння котирувань входять акції виробників металів Pacific Metals Co. (-11,2%), Nippon Steel Corp. (-8,2%) і Kobe Steel Ltd. (-3,7%), а також автомобільної Mitsubishi Motors Corp. (-9,5%).
Крім цього, знижується ціна паперів виробника приставок Nintendo (-0,5%) і Sony Group, що випускає споживчу електроніку (-0,9%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:32 МСК зменшився на 0,5%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 0,9%, сталеливарної Posco – на 0,5%.
Тим часом котирування паперів автовиробника Hyundai Motor зросли на 2,9%.
Значення австралійського індексу S&P/ASX 200 опустилося на 0,2%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto знизилася на 0,2% і 0,8% відповідно.
Папери провідного австралійського виробника вина Treasury Wine Estates Ltd. втратили в ціні 2,1%.
Також слідом за зниженням нафтових котирувань дешевшають акції представників цієї галузі Woodside Energy і Santos – відповідно на 0,7% і 1,1%.
(8 травня 2023 р.) – Минулої ночі російські ракетні обстріли Одеської та Херсонської областей серйозно пошкодили два склади, на яких зберігалися поставки гуманітарної допомоги для міжнародної організації охорони здоров’я та гуманітарної допомоги Project HOPE. Регіони Києва та Харкова, де розташовані офіси Project HOPE, а також проводяться різні гуманітарні програми, теж були об’єктами російських атак минулих вихідних. На щастя, ніхто зі співробітників Project HOPE не постраждав, і організація продовжуватиме свою роботу із посиленими заходами безпеки.
Джорджіо Тромбаторе, директор Project HOPE в Україні, прокоментував ці події:
«Народ України пережив справжнє жахіття у ці вихідні, коли російські атаки посилилися в Київській, Одеській, Харківській та Херсонській областях, поставивши під загрозу життя невинних мирних жителів. В Одесі та Херсоні два різні склади, на яких зберігалася гуманітарна допомога Project HOPE, зокрема генератори та набори санітарно-гігієнічних засобів, були серйозно пошкоджені. Ми з радістю і полегшенням повідомляємо, що ніхто з наших співробітників не постраждав. Наразі ми очікуємо коли нам нададуть доступ до території, аби можна було оцінити розмір збитків. Незважаючи на те, що збільшення кількості атак створює додаткові посилення безпеки, Project HOPE прагне продовжувати реалізацію своїх програм для підтримки потреб у сфері охорони здоров’я українського народу».
Project HOPE працює в Україні з моменту повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, підтримуючи заклади охорони здоров’я матеріалами та ліками, реконструюючи медичні установи, навчаючи медичних працівників і надаючи підтримку у сфері психосоціального здоров’я постраждалим від війни. Крім того, Project HOPE відкрили пункти підтримки в сусідніх країнах – Молдові, Польщі та Румунії, щоб забезпечити українським біженцям, особливо жінкам, дітям та людям похилого віку, доступ до первинної медичної допомоги та підтримки психічного здоров’я. В останні місяці командна робота Project HOPE розширилася ближче до лінії фронту, аби надавати питну воду, керувати мобільними медичними підрозділами та оцінювати нові потреби населення прифронтових зон.
На сьогоднішній день Project HOPE в Україні:
Доступ до фотографій із підписами та повною інформацією тут.
Для отримання додаткової інформації, зв’яжіться з Ярославою Вербовецькою yverbovetska@projecthope.org
Про Project HOPE
Заснована в 1958 році, Project HOPE є провідною глобальною медичною та гуманітарною організацією, яка працює в більш ніж 25 країнах світу. Ми працюємо пліч-о-пліч із місцевими системами охорони здоров’я, щоб рятувати життя та покращувати здоров’я населення. Наша місія знаходиться в епіцентрі найбільших викликів здоров’ю сучасності, включаючи інфекційні та хронічні захворювання, катастрофи та кризи, здоров’я матерів, новонароджених і дітей, а також на політику, яка має прямий вплив на надання медичної допомоги.
Ми в соцмережах:
Instagram: https://instagram.com/projecthopeukraine
Facebook: https://facebook.com/projecthopeukraine
