Рада Міжнародної морської організації (ІМО) висловила глибоке розчарування припиненням дії Зернової ініціативи та підтвердила свої вимоги до Росії щодо негайного припинення військової агресії та загроз торговельному судноплавству, повідомило Мінвідновлення у Facebook.
Під час 129-ї сесії в Лондоні Міжнародна морська організація привітала зусилля України щодо забезпечення свободи і безпеки судноплавства в північно-західній частині Чорного моря і попередження глобальної продовольчої кризи. Організація застерегла Росію від будь-яких дій, які загрожуватимуть світовій продовольчій безпеці, а також постачанню в Україну продовольства, ліків і предметів першої необхідності, ідеться в повідомленні.
Країну-агресора закликали дотримуватися міжнародних конвенцій і припинити загрози торговельному судноплавству в Чорному морі.
“Продовольство для мільйонів людей не може бути зброєю в руках держави-агресора проти всього світу. Ані світ, ані Україна не повинні і не залежатимуть від бажання РФ брати чи ні участь у Зерновій ініціативі”, – заявив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, слова якого цитуються в повідомленні.
Він запевнив, що Україна з партнерами шукає рішення для продовження агроекспорту та відновлення торговельного судноплавства, оскільки розуміє свою відповідальність у забезпеченні продовольчої безпеки світу та міжнародної торгівлі.
У Міністерстві нагадали, що рішенням Кабміну було створено Фонд у розмірі 20 млрд грн на забезпечення гарантій компенсацій, якщо судна або вантаж отримають пошкодження внаслідок військової агресії РФ.
Міжнародна морська організація (ІМО) є спеціалізованою установою ООН, яка регулює міжнародне торговельне судноплавство і відповідає за його безпеку. До складу організації входить 175 країн-членів.
Джерело: https://www.imo.org/en/MediaCentre/Pages/WhatsNew-1936.aspx?fbclid=IwAR1-mpNU9XWByqEgPhyfpv7EDay6QTvZc_28lYJGXQ9z9LOYHVHqfE2Ax6A,
Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі на 47,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 436 тис. тонн із 295 тис. тонн.
У травні-2023 було виплавлено 583 тис. тонн сталі.
Водночас Україна посіла 25-те місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у червні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Індії, США, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,110 млн тонн, зростання на 0,4% до червня-2022), Індія (11,205 млн тонн, зростання на 12,9%), Японія (7,325 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,789 млн тонн, “плюс” 0,5%), РФ (5,8 млн тонн, “плюс” 3,8%), Південна Корея (5, 532 млн тонн, менше на 0,9%), Іран (3,159 млн тонн, зростання на 17,4%), Туреччина (2,937 млн тонн, менше на 1,5%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” на 8,4%) і Бразилія (2,566 млн тонн, “мінус” 12,5%).
Загалом у червні поточного року виплавка сталі знизилася на 0,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,756 млн тонн.
За шість місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (535,640 млн тонн, зростання на 1,3%), Індія (67,918 млн тонн, зростання на 7,4%), Японія (43,833 млн тонн, падіння на 4,7%), США (39,855 млн тонн, зниження на 2,9%), РФ (37,463 млн тонн, зростання на 1%), Південна Корея (33, 675 млн тонн, “мінус” 0,5%), Німеччина (18,527 млн тонн, менше на 5,3%), Іран (16,125 млн тонн, зростання на 4,8%), Бразилія (15,972 млн тонн, “мінус” 8,9%) і Туреччина (15,916 млн тонн, менше на 16,3%).
Загалом у січні-червні 63 країни виробили 943,9 млн тонн сталі, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за 6 міс-2023 виробила 2,829 млн тонн сталі, що на 37,7% менше порівняно із січнем-червнем 2022 року. Країна перебуває на 24-му місці за підсумками шести місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Кількість жителів Польщі з червня минулого року зменшилася на 130 тис., це одне з найвищих річних скорочень населення за десятиліття, повідомляє Associated Press (AP) з посиланням на звіт польського Центрального статистичного управління.
“У попередньому звіті Центрального статистичного управління йдеться, що наприкінці червня в країні ЄС було приблизно на 130 тис. поляків менше, ніж роком раніше. Це одне з найвищих скорочень населення в Польщі з 2010 року”, – інформує AP.
Згідно з попередніми даними, у першій половині цього року зафіксували приблизно на 14 тис. народжень менше, порівнюючи з тим самим періодом у 2022 році. AP зазначає, що такі показники відзначаються на тлі заходів, що захищають сім’ю, та низький рівень безробіття, який у червні становив близько 5%.
Також у першому півріччі 2023 року на кожні 10 тис. осіб припадало на 34 випадки смертей більше, ніж народжень. Минулого року цей показник становив 21.
Наразі в Польщі проживає близько 37,7 млн осіб, що на 800 тис. менше, ніж 2010 року.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у конвертерному цеху реалізує програму з підвищення стійкості двигунів на струмках машин безперервного лиття заготовок (МБЛЗ).
Згідно з прес-релізом, цю програму проводять для надійнішої роботи основного обладнання.
Уточнюється, що робота двигунів на струмках МБЛЗ у високотемпературних умовах і агресивному середовищі призводить до частого їх виходу з ладу, а отже, до скорочення міжремонтного періоду. Тому команда у складі фахівців підрозділів дирекції з інжинірингу, конвертерного цеху, управління головного енергетика за участю фахівців “Метінвест-Промсервісу” поставила перед собою завдання збільшити терміни експлуатації обладнання.
У рамках програми на МБЛЗ уже встановлено укриття-кожухи в місцях виходу злитків у блок тягнучо-правильного механізму для додаткового захисту двигунів від випромінювання розпеченого металу, встановлено потужний аератор для додаткового охолодження двигунів.
“Наразі фахівці працюють над вибором оптимального типу мастила, від якого значною мірою залежить стійкість підшипників, а отже, і витривалість двигунів. Вирішення завдання подовження терміну роботи двигунів на струмках дасть змогу поліпшити виробничі показники та якість продукції МБЛЗ – це додаткова можливість уникнути позапланових зупинок струмків, збільшити міжремонтні періоди експлуатації обладнання і, таким чином, підвищити ефективність роботи цеху”, – зазначив начальник конвертерного цеху Денис Єськов, якого цитує пресслужба.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Група компаній “Нова пошта” за січень-червень 2023 року доставила понад 170 млн посилок і вантажів, що на 9% більше, ніж за аналогічний період довоєнного 2021 року.
Як наголошується в повідомленні пресслужби компанії, зростання обсягів пов’язане з тим, що “Нова пошта” продовжила інвестувати в розвиток інфраструктури по всій Україні, збільшивши кількість відділень різного типу на 935.
“Загальна кількість відділень перевищує 10 тис., а поштоматів – 14 тис. Наразі мережа поштоматів “Нової пошти” – друга за розміром у Європі”, – йдеться в повідомленні компанії.
Зазначається, що компанія продовжує розвивати мережу на прифронтових і звільнених територіях. Зараз на деокупованій території Донецької, Харківської та Херсонської областей працює 388 відділень.
Крім того, за перше півріччя “Нова пошта” доставила 4,2 млн міжнародних посилок, що на 34% більше, порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Міжнародну доставку виконує власна компанія Supernova Airlines. Після початку польотів у травні цього року в партнерстві з латвійською RAF-Avia, авіакомпанія здійснила 14 рейсів і доставила 250 тис. міжнародних відправлень.
Крім того, за березень-червень 2023 року компанія вийшла на ринок чотирьох країн і відкрила 21 відділення в Литві, Чехії, Румунії, Німеччині та Польщі.
“У Польщі працює 32 відділення Nova Post і два сортувальних термінали. Кількість доставлених відправлень між Україною та Польщею за шість місяців – 450 тис. Послугами вже скористалися 250 тис. фізичних осіб та 1,8 тис. представників бізнесу”, – зазначили в “Новій пошті”.
Компанія за перше півріччя сплатила 5,1 млрд грн податків і зборів до бюджетів України всіх рівнів, що на 75% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У мережі ГК “Нова пошта”, заснованої 2001 року, зараз понад 10 тис. відділень і 14 тис. поштоматів в Україні. Вона надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
За даними “Стандарт-Рейтингу”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла в 2,1 раза – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у вісім разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
Запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) досягли 11,7 млрд куб. м газу, а на складах електростанцій є 1,5 млн тонн вугілля, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Готуємо до зими і теплоенергетику. Ремонти ТЕЦ, котелень, теплових електростанцій проходять у плановому режимі. 11,7 млрд куб. м газу вже закачано в українські газосховища. Це майже 80% потреби. На складах маємо в наявності 1,5 млн тонн вугілля, плануємо вийти на показник у 1,8 млн тонн”, – сказав Шмигаль на засіданні українського уряду у вівторок.
Глава уряду закликав Міністерство відновлення, Міністерство енергетики, “Укренерго” і НАК “Нафтогаз України” “до максимальної концентрації зусиль і мобілізації ресурсів”.
Як повідомлялося, Україна має в своєму розпорядженні 12 ПСГ загальною проєктною ємністю 31 млрд куб. м. В опалювальний сезон 2023/24 рр. країна планує увійти із запасами 14,7 млрд куб. м.
