Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 28-29 травня вперше з 1991 року відвідає Федеративну Республіку Нігерія, повідомила прес-служба МЗС.
“Це буде перший візит глави МЗС України до Нігерії з моменту встановлення дипломатичних відносин у 1992 році”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що глава українського МЗС візьме участь в інавгурації новообраного президента Нігерії Боли Тінубу. Він також проведе низку двосторонніх зустрічей із главами делегацій африканських країн.
“Ключовими темами зустрічей міністра стануть активізація політичного діалогу України та країн Африки, просування Формули миру президента Володимира Зеленського, продовольча безпека, збільшення обсягів торгівлі та поглиблення співробітництва в міжнародних організаціях”, – підкреслили у відомстві.
Народні депутати внесли на розгляд Верховної Ради проект постанови про використання в Україні історичної назви країни Грузія – Сакартвело.
Картка документа під номером 9329 з’явилася на сайті парламенту.
Авторами проєкту вказано групу народних депутатів, зокрема голову парламентського комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванну Климпуш-Цинцадзе, членів фракції “Європейська солідарність” Олексія Гончаренка, Ірину Геращенко, Ірину Фріз, Володимира Ар’єва, Софію Федину, Вікторію Сюмар та інших.
“Запровадити використання в Україні на офіційному рівні, офіційному листуванні та спілкуванні, а також у засобах масової інформації офіційної та історичної назви Сакартвело замість Грузії. Відповідно, грузинський народ (грузинів) називати – картвелами”, – вказується в тексті проєкту постанови.
Автори проєкту в пояснювальній записці зазначають, що відносини України з Грузією є глибокими та багатогранними, однак одним із кроків додаткового зближення з боку України може бути офіційне використання історичної назви Грузії – Сакартвело. Підкреслюється також, що вже майже п’ятнадцять років офіційний Тбілісі переконує своїх міжнародних партнерів відмовитися від назви “Грузія”, яка вважається русифікованою, а саме найменування – російським.
“Тому грузини просять використовувати історичну назву їхньої країни – Сакартвело”, – наголошують автори проєкту.
Зазначається також, що назву “Грузія” використовують у світі близько 20 країн, зокрема Україна. Більшість із цих країн – країни пострадянського простору або ті, які зазнавали значного радянського впливу.
“Україна, яка є окремим суб’єктом міжнародного права та історично вибудовує дружні стосунки з Грузією і яка, особливо в теперішній час російської агресії, позбувається всього русифікованого та проявів колоніальної політики, має почати використовувати історичну назву країни Грузія – Сакартвело, та назву грузинського народу (грузинів) – картвели”, – вважають нардепи.
Другий тиждень поспіль потік тих, хто в’їжджає в Україну, приблизно дорівнює потоку тих, хто виїжджає з країни, свідчать дані як Держприкордонслужби України, так і Прикордонної служби Польщі.
За інформацією Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України збільшився з 252 тис. до 263 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд – з 256 тис. до 262 тис. осіб.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, за 21-й тиждень року зросла зі 126 тис. до 128 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 421 до 503.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів зафіксувала невеликий чистий відтік з України – 2,5 тис. осіб, тоді як тиждень тому був такий самий відтік.
За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України до Польщі, збільшилася зі 164,8 тис. осіб до 167,2 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну скоротився зі 167,3 тис. осіб до 164,9 тис. осіб.
Загалом від початку війни до 26 травня 2023 року до Польщі з України прибуло 12,15 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 10,35 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Проте з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувався чистий відтік. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни досяг 223 тис. осіб.
Відтоді і до теперішнього часу в Україну в’їхало на 105 тис. осіб більше, ніж виїхало.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 16 травня досягла 5,14 млн, збільшившись за тиждень приблизно на 15 тис.
Україна планує завершити посівну кампанію цього року 5-10 червня, гарна погода в травні дала змогу надолужити відставання у квітні, повідомив перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький в ефірі єдиного телемарафону в суботу.
“Якщо загалом подивитися, то бачимо, що вже на 85%, навіть ближче до 90% план, встановлений у 13 млн га, виконано, тобто буквально на початку червня, 5-10 червня, повністю посівна буде завершена”, – сказав він.
Висоцький уточнив, що посів ранніх ярих культур, таких як яра пшениця, ячмінь, горох, овес, уже завершено, а також завершено посів цукрових буряків в обсязі більшому, ніж торік.
“Цукру буде вироблено більш ніж достатньо”, – зазначив перший заступник голови Мінагрополітики.
За його словами, ще триває сівба пізніх культур – соняшнику, сої і також, частково, кукурудзи.
“Цього року частка олійних культур, а саме сої, соняшнику, ріпаку, збільшилася. Пов’язано це, перш за все, з дорогою логістикою, відповідно зміною сівозміни під культури, які мають більшу ціну за одну тонну, за одиницю вирученої продукції”, – пояснив Висоцький.
Він уточнив, що наразі посівна подекуди відстає від середньостатистичного прогнозу до півтора-двох тижнів, але поки що це не критично.
Перший заступник міністра підкреслив, що критичними будуть перші дві декади червня. “Попередньо колеги з Гідрометцентру кажуть, що такі короткочасні, але досить інтенсивні дощі все ж таки мають випадати в цей період… Сподіваємося, що для вегетації росту наступні ці дві декади все-таки пройдуть дощі по всій території України”, – сказав Висоцький.
У п’ятницю, 26 травня, в рамках Українського інвестиційного форуму в Копенгагені було оголошено про запуск соціальної програми датського інвестиційного фонду для України на загальну суму в 1 млрд датських крон, що становить близько $133 млн, повідомляє прес-служба Міністерства економіки України.
“Данія є одним із лідерів фінансової допомоги Україні. Від початку повномасштабного вторгнення загальна військова підтримка становила $1,4 млрд, а загальна гуманітарна допомога, зокрема макрофінансова, – $212 млн. Уряд України високо цінує підтримку Данії, розраховує на поглиблення двостороннього співробітництва та подальше залучення данського бізнесу до проєктів із відновлення України. Так, спеціальний інвестиційний фонд, створений для України, фінансуватиме проєкти із залученням найкращих данських технологій та інноваційних рішень і буде доступним як для державного, так і для приватного секторів”, – зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Як зазначив заступник міністра економіки Олександр Грибан, основною співпрацею між Україною та Данією є налагодження взаємовигідних стосунків, коли українські компанії не лише імпортують данські продукти, а й локалізують виробництво такої продукції в Україні.
“Нас цікавлять данські технології, і ми бачимо велику перспективу в застосуванні та розміщенні данських компаній в Україні в пріоритетних галузях. Зокрема, це відновлювальна енергетика, будівельні матеріали, технології відновлення комунального господарства, а також оборонні технології та технології подвійного призначення”, – розповів він.
Крім того, в рамках форуму було оголошено про затвердження фінансування двох пілотних проєктів у сфері сільського господарства та агропереробки. Йдеться про постраждалі компанії південного регіону – “Нібулон”, якому нададуть кредит на 25 млн євро, і “Агроф’южн” – 15 млн євро. Також кредити нададуть агрокомпаніям, розташованим біля лінії фронту в Миколаєві, які відновлюватимуть зруйновані виробничі потужності, закуповуючи обладнання у данських експортерів.
За словами Грибана, данський фонд не тільки надаватиме фінансові гарантії, а й безпосередньо здійснюватиме кредитування, що ставить його на окрему сходинку фінансових інституцій, які відкрили свої програми для України. Також данський уряд планує суттєво збільшити ліміти та розширити програму фінансової допомоги для України.
“Не потрібно чекати, поки війна припиниться. Ми хотіли б залучити данський бізнес на ранніх стадіях відновлення України. Ми повинні діяти і підтримувати українську економіку”, – наголосив міністр підприємництва Данії Мортен Бедсков.
