Група Kronospan, що має в Україні деревообробні підприємства “Кроноспан УА” (Волинська область) і “Кроноспан Рівне” (Рівненська область), інвестувала понад EUR20 млн у створення логістичного центру в с. Калинівка Київської області, який введено в експлуатацію в травні цього року, повідомила генеральна директорка “Кроноспан УА” Наталія Покінська.
“В умовах повномасштабної війни, порушення логістичних маршрутів та інших несприятливих умов ми інвестуємо понад EUR20 млн у логістичний центр поблизу Києва, метою створення якого є приймання автомобільних і залізничних вантажів від іноземних компаній Kronospan і наших територіальних підрозділів”, – повідомила Покінська на форумі “FIT for Ukraine (Forum on Investments and Transformations): Меблевий кластер”.
За її словами, наразі завершено основний етап інвестицій, і нині логістичний центр розміщується на 15 га площі, має у своєму розпорядженні об’єкти та потужності, які може надати партнерам. Його будівництво було розпочато 2019 року.
Покінська наголосила, що за 19 років роботи групи Kronospan в Україні загальний обсяг інвестицій в українську деревообробну промисловість перевищив EUR900 млн (як власних коштів, так і фінансових установ, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР)), а з початку повномасштабної війни РФ проти України – EUR122 млн.
Вона нагадала, що будівництво заводу на Рівненщині, інвестиції в який розпочато 2019 року і де 2021 року введено в експлуатацію першу лінію з випуску ДСП, – один із найбільших інвестпроєктів в Україні останніх років (понад EUR400 млн).
Загалом на підприємствах компанії створено понад 700 робочих місць.
Група Kronospan, створена в Австрії 1897 року, на сьогодні є великим світовим виробником листових матеріалів із деревини. До її складу входить понад 40 виробничих підприємств у багатьох країнах.
Україна отримає $1,5 млрд позики від Світового банку (СБ) під гарантії уряду Японії, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Щойно відповідну угоду підписали Світовий банк і Мінфін під час нашої зустрічі з віцепрезидентом Світового банку Антонеллою Бассані”, – написав Шмигаль у Телеграм у четвер.
За його словами, кошти передбачені для зміцнення соціального захисту, надання допомоги людям під час війни та відновлення економіки.
Глава українського уряду розповів, що загалом група СБ спільно з партнерами мобілізували для допомоги Україні $34 млрд, з яких понад $22 млрд уже надійшли до бюджету.
“Особливо вдячні за найбільший в історії Банку інвестиційний проєкт PEACE in Ukraine, що допомагає фінансувати соціальні виплати та пенсії. Цінуємо нашу тісну співпрацю та розраховуємо на подальші спільні проєкти з відновлення та розвитку України”, – написав Шмигаль.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Вадима Пристайка з двох займаних посад. Відповідний документ №442/2023 оприлюднено на сайті глави держави.
Згідно з текстом указу, Пристайка звільняють із посади надзвичайного і повноважного посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії та з посади постійного представника при Міжнародній морській організації (IMO) за сумісництвом.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з пропозицією замінити Олександра Ткаченка на посаді міністра культури та інформаційної політики.
“Бюджетні видатки під час такої війни – максимум державної уваги, а отже, і державні ресурси мають іти на оборону. А кожен проєкт, який може бути реалізований за рахунок позабюджетних ресурсів, має бути реалізований за рахунок позабюджетних ресурсів”, – сказав він у відеозверненні в четвер.
За його словами, це стосується різних сфер і, зокрема, галузі культури.
“Музеї, культурні центри, символи, серіали. Усе це важливо, але зараз інші пріоритети. Знайти позабюджетні кошти. Не держави”, – сказав Зеленський.
“Я запропонував голові уряду два кроки. Перший – знайти позабюджетні кошти на проєкти, які вам зараз дійсно потрібні. У світі є люди, які можуть допомогти. А друге, попросив прем’єр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики України”, – сказав також він.
За словами Зеленського, “люди повинні відчувати, що ресурси бюджетів використовуються справедливо і правильно. Кожен розуміє, про що йдеться. Бруківка, прикраса міст, фонтани почекають. Спочатку перемога”.
Націоналізація Сенс Банку (раніше – Альфа-Банк), розпочата в четвер Національним банком України, збільшить частку державних банків у загальних активах банківської системи країни на 3,3 відсоткових пункти (в.п.) – до приблизно 56%, повідомив глава НБУ Андрій Пишний.
“Це не критичний показник”, – сказав він на брифінгу в четвер.
На думку Пишного, націоналізація Сенс Банку не стане проблемою у взаєминах із Міжнародним валютним фондом, який виступає проти збільшення частки держбанків на ринку, оскільки на такий крок Нацбанк пішов із метою забезпечення фінансової стабільності.
Голова Нацбанку також заявив, що питання про можливий майбутній продаж Сенс Банку слід ставити майбутньому його власнику – державі в особі Міністерства фінансів.
“Звичайно, вони повинні будуть визначитися з подальшою його стратегією, враховуючи, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо зменшення частки держави в банківській системі. Ми вважаємо, що це питання буде актуальним, як, власне, по відношенню до будь-якого іншого державного банку”, – зазначив Пишний.
Минулого тижня заступник міністра економіки Сергій Соболєв заявив про необхідність створити механізм, який дає змогу швидко повертати націоналізовані банки в приватний ринок частками або в цілому.
Наразі чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром загальних активів. Сукупна їхня частка на ринку за цим показником становила на початок червня 52,5%, а в абсолютному вираженні – 1,501 трлн грн.
Сенс Банк за розміром загальних активів на початок червня – 96,64 млрд грн, або 3,4% від загального обсягу – посідав 11 місце на ринку серед 65 банків, що діяли.
Рада Безпеки ООН збереться в п’ятницю, 21 липня, для обговорення гуманітарних наслідків переривання РФ Чорноморської зернової ініціативи, повідомляє представництво Великої Британії, яка головує в Радбезі ООН.
“Рада Безпеки ООН збереться завтра о 10:00 на брифінг щодо України. Рада обговорить гуманітарні наслідки переривання РФ Чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні у Twitter.
