У Польщі після зерна на горизонті вимальовується ще одна проблема. Чимало підприємств мають холодильні камери, забиті українською продукцією. Вони стверджують, що їм уже невигідно купувати цьогорічні фрукти з Польщі.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrayina.pl.
Асоціації виробників фруктів опублікувала на сайті звернення «Ні імпорту з України!», в якому написано: «Вимагаємо негайної інформації щодо кількості заморожених продуктів, соків та інших фруктових продуктів, які Україна імпортувала в нашу країну».
«Ми вимагаємо посилення контрольної діяльності, особливо у сфері тестування на залишки захисних речовин, важких металів та інших речовин, які не відповідають стандартам Польщі та ЄС. А також — негайного перегляду міжнародних угод, які прийняла Польща за останні роки, що дозволило проводити практику неконтрольованого імпорту сільськогосподарської продукції з України», — йдеться у заяві.
Президент Асоціації виробників фруктів Польщі Мірослав Малішевський додав, що за кілька тижнів починається перший урожай – спочатку це буде полуниця, потім малина, вишня, смородина.
«Перша криза, безумовно, торкнеться виробників фруктів і ягід. Але є велика ймовірність, що ситуація на ринку яблук не буде набагато кращою. Збираємо їх восени, тоді сік робимо. Ми вже знаємо, що він потрапляє до Польщі, і, мабуть, його буде багато. Це величезна конкуренція і загроза польському плодівництву», — наголошує голова Асоціації виробників фруктів Польщі.
Марцін Тиц, виробник полуниці та малини зі Свєнтокшиського воєводства, розповів, що з минулого року він боїться, яким буде цьогорічний сезон для таких фруктів, як полуниця чи малина.
«Ми не змогли конкурувати з фруктами з України в холодильних камерах. Минулого року на них не накладали мито і податки. Власники холодильної камери показали мені накладні на заморожену малину з України. Готовий продукт, який вони мали, був такою ж ціною, яку вони повинні були б заплатити мені тут за свіжий продукт, який вони ще мали переробити. А заморожені продукти з України потрапляли до Польщі, як туристи», — додає він.
Президент Асоціації польських виробників фруктів додає, що у них є занепокоєння, «чи забезпечена якість цих продуктів і безпека для споживача».
«Багато засобів захисту рослин ми не можемо використовувати в Польщі, а в Україні це дозволено. Ця продукція потрапляє в нашу країну. На нашу думку, це відбувається без контролю», — каже він.
Міністерство закордонних справ України у співпраці з іншими відомствами продовжує операцію з порятунку українців, які опинилися в зоні бойових дій у Судані. Загалом, завдяки багаторівневій ретельно спланованій операції, Україна вже евакуювала із Судану 91 громадянина, повідомив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
“За 24-26 квітня дипломати евакуювали три групи громадян: 83 українці та 4 суданці – члени їхніх родин, а також 51 іноземець (громадяни Грузії, Перу, Канади та Сент-Кіттс і Невіс). 64 виявили бажання повернутися на батьківщину. Очікується, що вони сьогодні прибудуть чартерним рейсом до Польщі і будуть доставлені в Україну. Іншу групу з п’яти українців вдалося сьогодні вранці вивезти автобусом на територію Єгипту. Наразі вони перебувають у безпеці. Ще 3 громадян було евакуйовано в координації з урядом Німеччини”, – написав Ніколенко у Facebook.
Він зазначив, що міністерство продовжує моніторити безпекову ситуацію та вживати заходів для забезпечення безпеки українських громадян у Судані. У разі їхнього бажання евакуюватися МЗС і посольство України в Єгипті нададуть їм максимальне сприяння.
Національний банк України (НБУ) поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни у 2023 році до 2% з 0,3% у січневому прогнозі, що багато в чому пов’язано зі зниженням ризиків безпеки, відновленням енергетичної системи, а також м’якою фіскальною політикою.
“Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке прискориться в наступні роки на тлі закладеного в прогнозі зниження ризиків безпеки. З огляду на швидке відновлення енергетичної системи, а також м’яку фіскальну політику, прогноз економічного зростання у 2023 році поліпшено з 0,3% до 2%”, – повідомляється в прес-релізі НБУ в четвер.
Зазначається, що зниження ризиків безпеки з наступного року, яке допускається в базовому сценарії прогнозу НБУ, сприятиме прискоренню економічного зростання – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році.
Крім того, деокупація територій і повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво і наростити врожаї.
Центробанк також очікує розширення внутрішнього попиту завдяки поверненню частини вимушених мігрантів.
Регулятор наголосив, що за умови реалізації припущень щодо ситуації з небезпекою суттєвих дефіцитів електроенергії надалі не передбачається, за винятком локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі.
Водночас, збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання.
“Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, впровадив SAP у компанії “Метінвест-Шиппінг”, логістичному підрозділі групи “Метінвест”.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, тепер у “Метінвесту” один із найбільших і найскладніших SAP-ландшафтів не тільки в Україні, а й у країнах Центральної та Східної Європи.
При цьому уточнюється, що SAP впроваджено для організації максимально зручної платформи, що інтегрує процеси господарської діяльності “Метінвест-Шиппінгу” з активами, які користуються його послугами, в єдиний SAP-ландшафт. Мета проекту – створення наскрізного ланцюжка автоматизації та контролю логістичних послуг у групі. Сьогодні в SAP ведуть облік 16 підприємств “Метінвесту”.
У “Метінвест Діджитал” є певні корпоративні шаблони, які можна було б адаптувати і швидко впровадити в “Метінвест-Шиппінгу”. Однак ця компанія відрізняється від підприємств “Метінвесту”, що виробляють метал або руду. Фахівці розробили унікальне рішення для логістичного активу групи, констатується в прес-релізі.
Крім того, пояснюється, що “Метінвест-Шиппінг” – компанія з широким портфелем послуг. Вона обслуговує залізничний і автомобільний транспорт, надає послуги морського і річкового агента, брокерські та інспекційні послуги. Бізнес-модель компанії передбачає надання послуг як у своєму, так і орендованому парку, а також закупівлю логістичних послуг на ринку за дорученням клієнтів.
Додатковим викликом стала інтеграція супутньої тендерної платформи із закупівлі автопослуг і пропозиція рішення з інтеграції даних програмного комплексу інформаційно-диспетчерської служби, яке використовують виробничі активи “Метінвесту”.
Пресслужба зазначає, що до таких послуг неможливо було застосувати ні шаблонні, ні готові рішення. Розробникам знадобилося набагато більше часу для вивчення аналогічних процесів проєктування рішень у галузі, оскільки спочатку проєкту такого рівня складності на ринку не існувало.
З усього обсягу проєкту близько половини рішень були корпоративними, а решта або ґрунтовно адаптовані під потреби й особливості “Метінвест-Шиппінгу”, або повністю розроблені з нуля.
Головним викликом для фахівців стала унікальна розробка системи, яка повинна врахувати широкий спектр послуг і розвинену бізнес-модель, що дасть змогу управляти своїм і орендованим транспортом для логістичних послуг, забезпечувати купівлю-продаж послуг “Метінвест-Шиппінгу” в Україні та за кордоном, а також надавати послуги своїм підрозділам.
До війни над проєктом працювало близько сотні виконавців, дві третини з яких – співробітники “Метінвест Діджитал”, а решта – залучені працівники. З початку війни компанія розірвала всі відносини з російськими та білоруськими підрядниками. Також “Метінвест Діджитал” відмовився від послуг українських підрядників і перерозподілив ресурси між своїми працівниками, щоб оптимізувати фінансове навантаження. Цих ресурсів було набагато менше, ніж було потрібно, але фахівцям компанії вдалося перейняти всі напрацювання підрядників, повністю перепланувати роботу над проєктом і завершити всі роботи внутрішньою експертизою.
Роботу учасників проєкту “Метінвест Діджитал” і “Метінвест-Шиппінгу” на стадії розроблення та інтеграційного тестування ускладнювали активні бойові дії в містах присутності, відключення електроенергії та інтернету.
У результаті розробники “Метінвест Діджитал” створили актуальний і повністю гармонізований облік даних для “Метінвест-Шиппінгу” з погляду корпоративної звітності. Проєкт забезпечив базу для багатьох векторів його розвитку – інтеграції зі споживачами послуг, а також фінансовими службами покупців зарубіжних активів.
Згодом компанія планує доопрацювати рішення. По-перше, автоматизувати процес закупівлі будь-якими підприємствами групи “Метінвест” послуг у “Метінвест-Шиппінгу”. По-друге, створити автоматизоване робоче місце (АРМ) експедитора, щоб він міг працювати як в українських, так і в зарубіжних портах.
“На жаль, війна змінила логістичні ланцюжки “Метінвест-Шиппінгу”. Але оскільки “Метінвест Діджитал” розробив рішення з нуля, то вже знає, як його можна інтегрувати в матеріальний облік зарубіжних підприємств. В умовах війни “Метінвест Діджитал” взяв на себе додаткове навчання і супровід, щоб мати можливість підтримувати замовника. Також фахівці компанії взяли участь у розробці нових бізнес-процесів і узгодженні з іншими активами нової системи та умов співпраці з “Метінвест-Шиппінгом”, – підкреслюється в прес-релізі.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з побудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
Компанія “Метінвест-Шиппінг” обслуговує вантажі в найбільших портах України, а також організовує перевезення залізницею територією України та за її межами.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній, що управляє активами на кожній ланці виробничого ланцюжка: від видобутку ЗРС і вугілля та виробництва коксу до випуску напівфабрикатів і кінцевої продукції зі сталі, трубопрокату і рулонів, а також виробництва іншої продукції з високою доданою вартістю. Група складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США, і має мережу продажів з охопленням усіх ключових світових ринків.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група СКМ (71,25%) і “Смарт-холдинг” (23,75%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міжнародна інвестиційна група Solway Investment Group, що володіє ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” (ПФК, Кіровоградська обл.), має намір звернутися до судових інстанцій по компенсацію завданих збитків від вторгнення Росії в Україну.
Згідно з інформацією компанії, надісланою агентству “Інтерфакс-Україна” в середу, українські підприємці підтримують ініціативу уряду України щодо захисту бізнесу та створення міжнародного реєстру збитків, фіксації та оцінки ушкоджень унаслідок агресії РФ і здійснюють заходи щодо незалежної експертної оцінки збитків, зокрема упущеної вигоди.
Водночас уточнюється, що минулого тижня юристи низки підприємств узяли участь у консультаціях із судовими експертами щодо проведення судової експертизи для фіксації та оцінки збитків – як прямих, так і непрямих, зокрема, упущеної вигоди, заподіяної підприємствам унаслідок агресії РФ.
Захід проведено з ініціативи Української асоціації виробників феросплавів (УКРФА) та іншої електрометалургійної продукції для підприємств-членів асоціації.
Раніше представники УКРФА взяли участь у заходах, присвячених різним аспектам захисту активів, а в грудні минулого року Міністерством юстиції України було зареєстровано спільний наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України “Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу шкоди, заподіяної підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також втраченої вигоди від нерозповсюдження російського майна”.
За словами виконавчого директора УкрФА Сергія Кудрявцева, якого цитують у пресрелізі, зазначена методика буде обов’язковою для використання під час оцінювання шкоди, завданої постраждалим унаслідок збройної агресії, а також для проведення судової експертизи, пов’язаної з оцінюванням шкоди. Очікується офіційне опублікування наказу, після якого він набуде чинності.
“На сьогодні вже багато великих бізнесів проводять активну роботу з фіксації та оцінки збитків, що вимагає залучення судових експертів, висновок яких підприємства використовуватимуть для обґрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків коштом активів РФ у відповідних судових інстанціях”, – констатують у пресрелізі.
ПФК планує звернутися до судових експертів з метою проведення відповідного дослідження та отримання висновку, адже через агресію Росії завдано реальних збитків, припинено металургійне виробництво, від якого залежить добробут і соціально-економічне становище Побузької територіальної громади.
“Так, унаслідок російських атак по енергосистемі України, починаючи з 1 листопада поточного року, ПФК був змушений зупинити роботу, коли було зупинено як електропіч із випуску феронікелю, так і частину основного металургійного обладнання. Крім того, було знеструмлено смт Побузьке, і комбінат, який є містоутворювальним підприємством для селища, вимушено втратив можливість надання комунальних послуг”, – повідомив генеральний директор ПФК Денис Шевченко, якого цитує пресслужба.
За його словами, попередня оцінка суми збитків наразі становить приблизно $12 млн. На переконання керівника ПФК, в умовах отримання репарацій з агресора слід враховувати не тільки прямі збитки, заподіяні майновому комплексу, а й передбачити компенсацію витрат, що виникли внаслідок порушення нормальної роботи транспорту в країні. Він вважає, що залучення міжнародних інституцій до стягнення збитків від агресивних дій окупантів на користь українського бізнесу сприятиме якнайшвидшому відновленню України.
Водночас гендиректор наголосив, що озвучена сума – лише попередня оцінка, бо під час підрахунку збитків слід враховувати й той факт, що після початку вторгнення Росії, яке спричинило порушення логістики та призвело до неможливості отримання необхідних обсягів сировини, комбінат був змушений зупинити одну електричну піч.
“До російського ракетного удару по підстанції ми працювали з неповним навантаженням – приблизно на 40% основного. Після бомбардування підстанції комбінат залишився без електропостачання, через що піч та її системи забезпечення зупинилися. Ми провели цілу низку заходів, спрямованих на те, щоб не допустити аварії, оскільки піч була завантажена рідким металом і шлаком загальною масою близько 1500 тонн”, – пояснив Денис Шевченко.
На сьогодні ПФК не здійснює переробку руди на товарний феронікель.
Своєю чергою, заступник генерального директора ПФК з правових питань Рустам Джамгуров, наголосив, що залучення судових експертів, зокрема міжнародних, є необхідною умовою для підготовки подання позову до суду. А створення відповідного реєстру дасть змогу об’єктивно оцінити розмір збитків з метою подальшого їхнього стягнення за рахунок активів і репарацій з держави-агресора.
“Отримання експертного висновку щодо збитків від агресії РФ дасть можливість на подання позову про відшкодування збитків. Слід врахувати, що підприємство зазнає втрат кожного дня, тому для нарахування суми збитків та подання позову до суду доцільно охопити максимальний період. Також ми чекаємо на визначення чіткого механізму, щоб стягнути завдані збитки українському бізнесу за рахунок активів держави-агресора. Без цього будь-які позови в українські та/або міжнародні суди проблематичні, а рішення цих судів можуть бути не виконані”, – констатував юрист.
Побузький феронікелевий комбінат – єдине в Україні підприємство, що виробляє в промислових масштабах феронікель.
У 2003 році, після тривалого простою, міжнародна компанія Solway Investment Group придбала активи комбінату і роком пізніше перезапустила його. Побузький феронікелевий завод було перетворено на Побузький феронікелевий комбінат з відновленням і випуску феронікелю. Основною сировинною базою для виробництва феронікелю є привізна руда.
Наразі ПФК повністю інтегрований у виробничий процес Solway Investment Group. Загальна сума інвестицій групи в комбінат становила понад $130 млн.
На початку листопада-2022 ПФК заявив про вимушене припинення виробництва через обстріли росіянами енергоінфраструктури.
Міжнародна інвестиційна група Solway розпочала діяльність 2002 року. Є приватною компанією, що веде диверсифікований бізнес у гірничодобувній і металургійній промисловості. Ключові компанії групи зареєстровані у Швейцарії, Люксембурзі, Естонії та на Мальті. 100% статутного капіталу належить громадянам ЄС. Основні виробничі активи Solway розташовані в Північній Македонії, Гватемалі, Індонезії, в Аргентині та Україні.
Національний банк України (НБУ) підвищив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2023 року до $34,5 млрд з $27 млрд у січневому прогнозі.
“Загалом цього року обсяг надходжень від міжнародних партнерів може перевищити $42 млрд. Надходження від партнерів, зокрема, сприятимуть зростанню міжнародних резервів до більш ніж $35 млрд наприкінці цього року”, – сказав, презентуючи оновлений макропрогноз, глава НБУ Андрій Пишний у четвер.
Нацбанк припускає, що на кінець 2024 року резерви досягнуть $36,1 млрд, тоді як раніше він очікував $31 млрд.
Згідно з оновленим прогнозом, оцінку дефіциту поточного рахунку поліпшено цьогоріч до $13,5 млрд із $20,4 млрд, однак наступного року погіршено до $10,6 млрд із $8,4 млрд, тоді як минулого року його профіцит становив $8 млрд.
НБУ вказує, що збереження 2023 року значного дефіциту поточного рахунку, зокрема, пов’язане зі збільшенням імпорту на тлі поступового відновлення внутрішнього попиту, витратами значної кількості вимушених українських мігрантів за кордоном і все ще стриманим експортом через зниження врожаїв та обмеженість логістичних шляхів. Водночас надходження міжнародної допомоги компенсуватиме ці фактори, додав регулятор.
“Чистий приплив валюти в Україну зберігається завдяки значним обсягам міжнародної допомоги. Це посилить спроможність НБУ й надалі підтримувати курсову стійкість та поступово пом’якшувати валютні обмеження”, – зазначає НБУ.
