Як повідомляє Сербський Економіст, українська мережа рибних ресторанів «Чорноморка» повідомила про запуск ферми з вирощування мідій, сибаса і дорадо в акваторії Адріатичного моря поблизу міста Стон (Хорватія).
Згідно з повідомленням мережі, проект реалізований у форматі марикультури спільно з хорватською командою. Він передбачає постійний контроль якості води та умов утримання, а також дотримання європейських стандартів безпеки харчових продуктів.
Перші комерційні поставки мідій, сибаса і дорадо плануються в березні 2026 року. Основним каналом збуту стануть ресторани мережі, при цьому допускається розширення продажів на партнерський ринок в ресторанному сегменті.
«Чорноморка» заснована в Києві в 2013 році. Засновницею і співвласницею проекту є Ольга Копилова. За даними сайту мережі, в грудні 2025 року «Чорноморка» керувала 40 закладами в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
https://t.me/relocationrs/2174
Аналітики Standard Chartered оцінили, що доларові стейблкоіни до кінця 2028 року можуть перетягнути з банків США близько $500 млрд депозитів, посиливши конкуренцію за фінансування між традиційними банками та криптоінфраструктурою.
Найбільш вразливими в банку називають регіональні кредитні організації – їхні доходи сильніше пов’язані з чистою процентною маржею (різниця між прибутковістю активів і вартістю депозитів), тому відтік фінансування швидше б’є по прибутковості.
Механіка ризику для банків полягає в тому, що «безпечний шар» грошей частково переходить з депозитів у токени: платіжні функції і частина транзакційної активності можуть переходити в стейблкоіни, а резерви емітентів частіше розміщуються не в банківській системі, а в казначейських паперах США. Зокрема, найбільші емітенти Tether і Circle, за оцінкою Standard Chartered, тримають основну частку резервів в US Treasuries, тобто «пере-депонування» в банки відбувається мало.
Фактор прискорення – регулювання. Reuters зазначає, що прийнятий в США федеральний закон про стейблкоіни, як очікується, підштовхне їх більш широке використання; при цьому документ заборонив емітентам платити відсоток за стейблкоінами, але банки вважають, що зберігається «лазівка» для виплат прибутковості через треті сторони (наприклад, криптобіржі), що посилює конкуренцію за депозити.
Якщо сценарій реалізації оцінки Standard Chartered підтвердиться, частина фондування буде зміщуватися з банківської системи на ринок держборгу США, оскільки зростання стейблкоїнів підвищує попит на короткі казначейські папери, якими забезпечуються резерви.
Індія та Європейський Союз оголосили про завершення переговорів щодо угоди про зону вільної торгівлі (FTA) за підсумками саміту в Нью-Делі.
Згідно з матеріалами Єврокомісії, лібералізація торгівлі охопить 99,3% для ЄС і 96,6% для Індії (з урахуванням часткової лібералізації ряду позицій), при цьому ЄС усуне тарифи більш ніж по 90% тарифних ліній, Індія – по 86%.
Індійська сторона заявила, що домовленість забезпечує доступ на ринок ЄС більш ніж для 99% індійського експорту в вартісному вираженні, зазначивши, що документ буде проходити юридичну вичитку і фінальні процедури затвердження.
За даними профільних матеріалів ЄС, для європейського агропродовольчого експорту передбачено зниження діючих високих мит, у тому числі на алкогольну продукцію – до 30% для більшості вин, 40% для міцного алкоголю і 50% для пива. Ряд індійських і галузевих джерел також вказує, що за окремими категоріями, включаючи легкові автомобілі, тарифи можуть бути знижені з 110% до 10% в рамках річної квоти до 250 тис. машин, а за преміальними винами – до 20%.
Товарообіг ЄС та Індії в торгівлі товарами в 2024 році склав близько EUR 120 млрд, при цьому Індія була дев’ятим торговим партнером ЄС; для Індії ЄС є найбільшим партнером з торгівлі товарами. Індійський Мінпромторг оцінив двосторонню торгівлю товарами з ЄС у 2024-2025 фінансовому році в $136,54 млрд.
Джерело: https://expertsclub.eu/indiya-ta-yes-zavershyly-peregovory-shhodo-ugody-pro-zvt/
ЄС, ЗВТ, ИНДИЯ, ПЕРЕГОВОРЫ
Інвестиції в будівництво нових об’єктів генерації – це те, що принесе вигоду як самим інвесторам, так і українській енергосистемі, підкреслив глава НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко під час онлайн-участі в засіданні правління Європейської Бізнес Асоціації. Він поінформував під час засідання представників найбільших фінансово-промислових груп України про поточну ситуацію в енергетиці та перспективи на найближче майбутнє.
“Починаючи з жовтня минулого року, ворог здійснює комплексні атаки на енергооб’єкти, застосовуючи дуже широкий арсенал озброєнь: від реактивної артилерії до керованих авіабомб, ударних дронів, крилатих і балістичних ракет. Пошкодження отримали багато об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії в більшості регіонів України”, – сказав Зайченко.
За його словами, в енергосистемі виник гострий дефіцит потужності, покрити який за рахунок наявної генерації та імпорту електричної енергії поки що неможливо. За таких умов для української енергетики дуже важливим є залучення приватних інвестицій у будівництво об’єктів генерації.
Як нагадав глава «Укренерго», завдяки спецаукціонам НЕК протягом минулого року в енергосистемі з’явилося 423 МВт нових генеруючих потужностей.
«Вдячні бізнесу, який вкладає кошти в проекти, що посилюють стійкість енергосистеми в таких складних умовах», – підкреслив він.
Крім того, Зайченко наголосив на важливості підключення до загальної мережі тих генеруючих потужностей, які зараз бізнес і промисловість використовують виключно як резервні джерела живлення на випадок погодинних або аварійних відключень.
«У разі роботи на ринку електроенергії такі установки могли б покривати частину дефіциту потужності в енергосистемі і одночасно приносити прибуток своїм власникам», – зазначив він.
За попередніми експертними оцінками, загальний дефіцит придатних для експлуатації генеруючих потужностей в Україні зараз перевищує 4 ГВт.
Україна в 2025 році імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема моркви, буряку, капусти та цибулі, на $89,54 млн, а разом із картоплею – на $164,36 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), Україна у 2025 році наростила імпорт цибулі у 2,4 раза, до 43,18 тис. тонн. На її закупівлю було витрачено $22,66 млн, що в 2,6 раза більше порівняно з $8,61 млн у 2024 році. У трійці постачальників цибулі в Україну були Китай та Єгипет, на які припало 21,2% і 17,44% імпорту, що в грошовому еквіваленті становило $4,80 млн і $3,95 млн відповідно. Замикали трійку Нідерланди із часткою 16,33% ($3,70 млн).
Капусти у цей період Україна імпортувала на 68,9% більше ніж торік — 45,66 тис. тонн проти 27,03 тис. тонн відповідно. Витрати на її закупівлю зросли на 62,3% і склали $34,31 млн (проти $21,14 млн у 2024-му). Основними постачальниками стали Польща (27,45% поставок на $9,42 млн), Македонія (22,96% на $7,88 млн) та Нідерланди (14,48% на $4,97 млн).
Імпорт моркви, буряків та селери у 2025 році Україна наростила на 4,9 раза— до 48,01 тис. тонн (проти 9,85 тис. тонн у 2024-му). На ці потреби було витрачено $32,57 млн, що в 5,1 раза більше ніж у 2024 році ($6,37 млн). Основними постачальниками цих коренеплодів в Україну торік стали Польща, Молдова та Нідерланди, на які припало відповідно 46,31%, 12,9% та 11,54% ввезених обсягів. У грошовому еквіваленті вони заробили на цих поставках $15,08 млн, $4,20 млн та $3,76 млн відповідно.
Як повідомлялося, Україна в 2025 році імпортувала 138,41 тис. тонн картоплі, що у 5,3 раза більше ніж у 2024 році. У грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,9 раза, до $74,82 млн проти $15,21 млн рік тому.
Сумарно Україна в 2025 році імпортувала овочів “борщового набору” 275,26 тис. тонн.
Імпорт овочів “борщового набору” в Україну (2025р. проти 2024р.)
| Товарна позиція | Вага, тис. тонн (2025) | Динаміка ваги (%) | Вартість, млн $(2025) | Динаміка вартості (%) | ТОП-3 країни-постачальники (частка, $) | |
| Картопля | 138,41 | +431,3% | 74,82 | +391,9% | Польща (38,2%), Єгипет (14,1%), Нідерланди (10,8%) | |
| Капуста | 45,66 | +68,9% | 34,31 | +62,3% | Польща (27,5%), Македонія (23,0%), Нідерланди (14,5%) | |
| Морква, буряк, селера | 48,01 | +387,4% | 32,57 | +410,8% | Польща (46,3%), Молдова (12,9%), Нідерланди (11,5%) | |
| Цибуля | 43,18 | +138,4% | 22,66 | +163,2% | Китай (21,2%), Єгипет (17,4%), Нідерланди (16,3%) | |
| УСЬОГО | 275,26 | +239,7% | 164,36 | +218,6% | Польща — ключовий партнер |
Дані: Державна митна служба
Україна в 2025 році збільшила імпорт огірків на 46,3% порівняно з 2024 роком – до 70,82 тис. тонн, повідомила Державна митна служба.
У грошовому вираженні імпорт огірків зріс на 38,8% – до $89,14 млн.
Найбільшими постачальниками огірків в Україну в 2025 році стали Туреччина (83,5% в грошовому вираженні), Румунія (7,6%) і Польща (4,6%). Роком раніше трійкою лідерів були Туреччина (73,6%), Польща (11,8%) і Румунія (4,9%).
Як повідомлялося, Україна в липні 2025 року ввела антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків з Туреччини в розмірі 20,1% терміном на п’ять років.
