Інвестиційна компанія Horizon Capital з головним офісом у Києві залучила $254 млн у новий фонд Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV, “Фонд”), перевищивши його цільовий розмір у $250 млн, ідеться в повідомленні компанії в п’ятницю ввечері.
“Сьогодні Horizon Capital і наша шановна група інвесторів увійшли в історію як перший і найбільший фонд, зібраний від початку повномасштабного вторгнення”, – наводять у повідомленні слова засновниці та CEO компанії Олени Кошарної з церемонії особистого підписання за участю президента України Володимира Зеленського та міжнародних інвесторів США, ЄС і міжнародних інститутів.
У січні цього року вона вказувала агентству “Інтерфакс-Україна”, що після залучення $125 млн у закритому у вересні минулого року першому раунді формування HCGF IV, до кінця березня планували довести його розмір до $200 млн, а орієнтовно до середини літа повністю закрити формування фонду в першопочатково запланованому обсязі $250 млн.
Як зазначено в повідомленні Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка внесла до фонду $30 млн на початковому етапі його формування, вона збільшила свій внесок до $60 млн, ставши найбільшим учасником фонду.
“Ми закликаємо інших інвесторів наслідувати приклад IFC і не давати газетним заголовкам себе обдурити. Фінансування секторів, у які інші інвестувати не наважуються, може створити величезні інвестиційні можливості з не менш значною потенційною прибутковістю”, – зазначила Кошарна.
Серед нових інвесторів HCGF IV, відповідно до релізів Horizon Capital та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Société de Promotion et de Participation pour la Coopération Économique (Proparco), американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), Swedfund International AB (Swedfund), Фінський фонд промислового співробітництва (Finnfund) та Данський інвестфонд для країн, що розвиваються (IFU).
“У контексті війни з Україною амбіції HCGF IV безпрецедентні, і ми натхнені його успіхами в зборі коштів”, – наводяться в релізі ЄБРР слова керуючого директора з акцій Хасана Ель Хатіба.
Крім ЄБРР, який на першому етапі вніс у HCGF IV $40 млн, його інвесторами також виступили Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft (DEG) та її дочірня компанія KfW Group, Голландський банк розвитку підприємництва (FMO), Швейцарський інвестфонд для ринків, що розвиваються (SIFEM) ), Western NIS Enterprise Fund і Zero Gap Fund, сформований у співпраці між The Rockefeller Foundation і John D. and Catherine T MacArthur Foundation.
“Факт перевищення оригінальної амбітної мети у 250 мільйонів доларів США демонструє високий рівень зацікавленості інвесторів привабливими можливостями у швидкозростаючих, високоефективних технологічних та експортно-орієнтованих компаніях, зокрема в секторах легкої та харчової промисловості, сфері інноваційних споживчих товарів, фінтеху тощо”, – зазначила Horizon Capital.
Зазначається також, що HCGF IV став першим фондом у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та одним із близько десяти фондів у світі, що набув статусу 2X Флагманського фонду (2Х Flagship Fund), зокрема одним із двох, що їх заснували та очолюють жінки. 2X Challenge було започатковано на саміті G7 у 2018 році як сміливе зобов’язання компаній інвестувати в жінок у світі та просувати гендерну рівність у фінансах.
IFC уточнював, що фонд інвестуватиме $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого завершили 2017 року, і слідуватиме аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував в EEGF III і EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III і EEGF II, а також HCGF II.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск продукції в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 69,09 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перший квартал поточного року НЗФ скоротив випуск силікомарганцю в 2,1 раза – до 69,08 тис. тонн, феромарганцю – до 0,01 тис. тонн з 4,97 тис. тонн, на 84,3%, до 0,01 тис. тонн. Інші феросплави не виробляв, тоді як у січні-березні-2022 випустив їх 0,48 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів при стабільній роботі підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) у січні-березні поточного року скоротив випуск продукції в 41,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,91 тис. тонн із 37,53 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перші три місяці поточного року ЗЗФ скоротив випуск силікомарганцю до 0,04 тис. тонн з 13,89 тис. тонн, феросиліцію – до 0,71 тис. тонн з 12,56 19,72 тис. тонн, феромарганцю – до 0,16 тис. тонн з 9,70 тис. тонн.
При цьому підприємство не випускало марганець металевий, тоді як у I кв-2022 виробило 1,38 тис. тонн.
ЗЗФ – один із трьох українських виробників цієї продукції. Частка внутрішнього ринку в його поставках становить 30-35%. Продукція експортується до країн СНД, Євросоюзу, Азії, Африки.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував Приватбанк.
General Electric Co. збільшила виручку в січні-березні на 14% у річному вираженні і завершила квартал із прибутком у розрахунку на акцію проти збитку роком раніше.
Як ідеться в прес-релізі компанії, у першому кварталі вона отримала скоригований прибуток у розмірі 27 центів на акцію порівняно зі збитком у 9 центів на акцію за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому очікували прибуток на рівні 14 центів на акцію.
Квартальна виручка GE збільшилася до $14,49 млрд з $12,68 млрд роком раніше. Консенсус-прогноз аналітиків для цього показника становив $13,3 млрд.
Вільний грошовий потік був позитивним і становив $102 млн. Аналітики очікували негативний показник на рівні $645 млн.
Опублікований у вівторок звіт став першим, де не враховуються показники GE HealthCare. Підрозділ став самостійною компанією і вийшов на біржу 4 січня.
Доходи у сфері відновлюваної енергетики скоротилися на 1%, до $2,84 млрд, у сфері енергопостачання – збільшилися на 9%, до $3,82 млрд. Обидва бізнеси входять до складу підрозділу GE Vernova.
Виручка авіаційного підрозділу (GE Aerospace) підскочила на 25%, до $7 млрд.
Сукупний обсяг замовлень, отриманих компанією в минулому кварталі, збільшився на 25%, до $17,6 млрд.
На початку 2024 року очікується виділення GE Vernova в самостійний бізнес з перейменуванням GE в GE Aerospace.
GE підвищила нижню межу прогнозу скоригованого прибутку на акцію на 10 центів і тепер очікує його в діапазоні $1,7-2. Прогноз вільного грошового потоку поліпшено до $3,5-4,2 млрд з $3,4-4,2 млрд. Зростання виручки, як і раніше, очікується на рівні 7-9% (high single digits).
Акції GE дорожчають на 1,2% під час попередніх торгів у вівторок. За останні три місяці капіталізація компанії зросла на 24%, до $108,4 млрд.
Велике вагонобудівне підприємство України – АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, у 2022 році реалізувало 623 вагони, що на 35%, або на 162 од., більше, ніж у 2021 році.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) неконсолідованою звітністю компанії за 2022 рік, водночас виробництво вагонів зросло на 21%, або на 100 од., – до 577 од.
Чистий дохід ДВМ за минулий рік зріс на 77,3% – до 1 млрд 108,7 млн грн, чистий прибуток становив 48,64 млн грн проти збитку 111,3 млн грн.
За інформацією у звіті, збори акціонерів ДВМ 20 квітня поточного року вирішили не виплачувати дивіденди за 2022 рік.
Завод минулого року отримав 130,64 млн грн валового прибутку проти 38,17 млн грн збитку у 2021 році. Від операційної діяльності прибуток становив 51,12 млн грн проти 115,8 млн грн збитку.
Згідно зі звітом, весь чистий дохід у 2022 році отримано від реалізації вантажних вагонів (середньореалізаційна ціна вагона – 1,78 млн грн). При цьому на експорт було поставлено продукцію на 31,9 млн грн (2,9% обсягу продажів).
За інформацією компанії, основними постачальниками сировини і матеріалів для ДВМ у 2022 році були “Метінвест СМЦ” (Київ), “Інтерпайп Україна” (Дніпро), “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя), ТОВ “Азовмаш” (Київ), Краматорський металопрокатний завод, “УПЕК Трейдинг” (Харків).
При цьому наголошується, що за рік ціни на осі зросли на 87,9%, листи – на 42%, гнутий профіль – на 27,5%, підшипники – вдвічі, на автозчеплення – на 30,8%.
Завод оцінює свою частку в загальному обсязі виробництва вагонів в Україні в 22%. Серед конкурентів зазначає, зокрема, Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, Попаснянський вагоноремонтний завод.
Водночас ДВМ констатує, що російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, внаслідок чого вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі, а найбільша питома вага скорочень припала на вантажі ГМК, паливно-енергетичного комплексу та будівництва.
Крім того, падіння попиту на вагони, за оцінкою ДВМ, продиктоване, зокрема, відсутністю тягового рухомого складу в “Укрзалізниці” через його зношеність, присутністю уживаних російських вагонів із вичерпаним терміном експлуатації та транзитних вагонів, які залишилися на території України після 24 лютого 2022 року, збільшенням терміну обігу рухомого складу.
У звіті наголошується, що ДВМ не планує на поточний рік істотного розширення виробництва і реконструкції, але має намір проводити подальшу диверсифікацію в бік виготовлення металоконструкцій для вітчизняних і зарубіжних споживачів
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. од.
За даними звіту, на початок 2023 року на підприємстві працювали 876 осіб, водночас фонд зарплати скоротився на 33,54 млн грн – до 118,42 млн грн через зниження чисельності працівників, роботу в режимі простою і неповного робочого тижня.
Як повідомлялося, згідно з консолідованою звітністю ДВМ (включає показники дочірнього підприємства “Стальзавод”), чистий дохід у 2022 році зріс у 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 107,5 млн грн, чистий прибуток становив 32,7 млн грн проти збитку 1323,5 млн грн за попередній рік.
У 2021 році ДВМ скоротив випуск вантажних вагонів на 39,2% – до 477 од., реалізацію – на 44% – до 461 од. Загалом в Україні було випущено 1,9 тис. вагонів.
Група “ТАС” заснована 1998 року бізнесменом Сергієм Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Тігіпко наприкінці 2022 року повідомляв “Forbes Україна”, що ДВМ випускає 70 вантажних вагонів на місяць і готується локалізувати виробництво в Австрії.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-березні поточного року збільшили виробництво труб на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 126,5 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання, у січні поточного року було вироблено близько 30 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,5 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57 тис. тонн (1631,4% до березня-2022).
При цьому наголошується, що в першому кварталі трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і НВО з ІІ “Укртрубоізол” збільшили випуск безшовних труб на 21,6% і 7,7% відповідно, тоді як “Трубосталь” скоротила на 73,3%, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 23,7%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 89,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 16,7%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що результати першого кварталу 2023 року хоч і мають, на перший погляд, позитивний вигляд, але оманливі під час детальнішого розгляду: більшість підприємств продемонстрували спад виробництва, а підсумкове 6%-ве зростання є лише результатом низької бази порівняння.
“Нагадаю, що в березні минулого року галузь фактично зупинилася через широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну. У будь-якому разі, говорити про довоєнні обсяги виробництва в трубній галузі не доводиться. Однак за рахунок стабільної кон’юнктури зовнішніх ринків (хоча й спостерігається певне уповільнення споживання з окремими регіональними змінами) випуск труб зростає щомісяця”, – сказав гендиректор.
За його словами, на цьому тлі сильне занепокоєння викликає ситуація із забезпеченням металобрухтом українських виробників безшовних труб, які використовують його як основну сировину.
Так, перший квартал 2023 року характеризувався сильним дефіцитом брухту в Україні, обсяг якого загалом по ГМК сягнув 20%.
“Очевидно, що цей фактор призвів до втрат у виробництві на трубних підприємствах. Ба більше, ситуація залишається напруженою, оскільки в Україні вже понад 20 років спостерігається стратегічна нестача брухту, а інструментів для підвищення брухтозаготівлі зараз немає. Погіршують стан справ рекордні обсяги експорту брухту, які вивозяться з країни без сплати мита за допомогою непрозорих схем, що завдає шкоди державному бюджету”, – наголосив Польський, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з 2021 роком – до 449,7 тис. тонн. Минулого року всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва позаминулого року. Дніпропетровський трубний завод простоює і перебуває в стані ліквідації.
