Національне агентство гуманітарної допомоги Zdorovi – отримало статус критично важливої благодійної організації.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Zdorovi, статус підтверджено відповідним офіційним листом Міністерства охорони здоров’я.
У 2022 році благодійний фонд Zdorovi створив гуманітарне об’єднання з понад 65 міжнародних організацій і залучив у межах проєкту критичного гуманітарного реагування для медичної галузі Help Ukraine 1,68 млрд грн.
У першому півріччі 2023 року Zdorovi передав допомогу в 462 медустанови в усіх регіонах країни, зокрема на прифронтових і деокупованих територіях та в зоні бойових дій.
“Я вдячна партнерам за підтримку і швидку реакцію на запити від українських лікарень. Я вдячна нашим медикам, які щодня проявляють героїзм на своїх робочих місцях. Я вдячна нашій команді, яка не боїться брати на себе відповідальність у найскладніших ситуаціях. Ми рухаємося вперед і, завдяки нашим Захисникам, працюємо не тільки над розв’язанням поточних завдань, а й будуємо довгострокову стратегію відновлення української медицини”, – наголосила засновниця ZDOROVI Наталія Тулінова.
Партнерами фонду Zdorovi виступають, зокрема, такі міжнародні організації як Міжнародний фонд “Відродження”, Razom for Ukraine, NOVA Ukraine, Americares, USAID, PHILIPS та інші.
Кількість будинків, будівництво яких було розпочато в США в червні, скоротилася на 8% відносно попереднього місяця і становила 1,434 млн у перерахунку на річні темпи, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі країни.
Згідно з переглянутими даними, у травні кількість новобудов дорівнювала 1,559 млн, а не 1,631 млн, як було оголошено раніше.
Експерти прогнозували зниження показника до 1,48 млн з оголошеного раніше травневого рівня, згідно з даними Trading Economics.
Будівництво будинків, розрахованих на одну сім’ю, минулого місяця впало на 7% і становило 935 тис. У разі багатоквартирних будинків (включно з апартаментами і кондомініумами), волатильнішого сегмента ринку, кількість новобудов знизилася на 11,6% – до 482 тис.
Кількість дозволів на будівництво нових будинків, виданих у США в червні, знизилася на 3,7% – до 1,44 млн у перерахунку на річні темпи порівняно з переглянутими 1,496 млн місяцем раніше.
Аналітики припускали, що кількість дозволів знизиться до 1,49 млн з оголошеного раніше травневого показника в 1,491 млн.
Активи агрохолдингу “Кернел” у порту “Чорноморськ” у середу зазнали масованого ракетного обстрілу з боку Росії та зазнали значних пошкоджень, ідеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Зерноперевалочні комплекси компанії, а також зерно, що зберігається в порту “Чорноморськ”, були значно пошкоджені. Початкові оцінки показують, що для повернення активів у робочий стан знадобиться значний час”, – зазначив “Кернел”.
Повідомлення про пошкодження призвели до обвалу курсу акцій на біржі з PLN13,53 до PLN12,34 і високої волатильності: на певний момент їм вдалося відіграти падіння, однак до 15:00 за місцевим часом вони котирувалися за курсом близько PLN12,7-12,9, що приблизно на 5% нижче за ціну відкриття.
Як повідомлялося, CEO компанії Євген Осипов на початку липня на засіданні зернового клубу Української зернової асоціації повідомив про необхідність подальшого розвитку вже збудованих на Дунаї альтернативних коридорів експорту української сільгосппродукції і запевнив, що Україна може виконувати форвардні поставки через них.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експортом (приблизно 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, агрохолдинг займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%, який нещодавно запропонував делістинг компанії з Варшавської фондової біржі та викуп акцій у інших акціонерів.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023ФР (січень-березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запевнив у середу, що Варшава не має наміру відкривати кордони для сільгосппродукції з України. “Ми бережемо наше сільське господарство, тому не відкриваємо кордони для сільськогосподарських товарів з України”, – наводить у середу його слова Польське радіо.
“Війна в Україні чинить дедалі серйозніший вплив на аграрний ринок, і це негативно позначається на поляках, тому ми ввели ембарго на товари з України”, – сказав Моравецький.
Він визнав, що “через кілька місяців ЄС має намір знову відкрити кордони для ввезення зерна з України”.
“Ми на це не згодні, ми не відкриємо кордони і не допустимо дестабілізації нашої економіки. Ми зобов’язані захищати польські інтереси і наше сільське господарство”, – підкреслив прем’єр-міністр Польщі.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш повідомив, що на зустрічі аграрних міністрів було досягнуто згоди і підписано петицію про продовження заборони на ввезення чотирьох зернових з України до кінця 2023 року.
“Обмеження імпорту зерна з України не позначилося на транзиті. У лютому транзит кукурудзи склав 114 тис. тонн, а в червні 260 тис. тонн. Тому рішення Європейської Комісії про відкриття кордонів 15 вересня не є змістовно обґрунтованим”, – процитувало слова Телуша Міністерство сільського господарства Польщі у Twitter.
За інформацією польського міністра, на зустріч аграрних міністрів до Варшави були запрошені міністри України та Молдови, але вони не змогли приїхати з об’єктивних причин. Польський міністр висловив сподівання на зустріч у майбутньому.
“Ми хочемо допомогти Україні в транзиті. Ми знаємо, що ця війна – війна, яку ми маємо виграти”, – сказав Телуш і додав, що перемоги в ній буде досягнуто, коли буде “впроваджено рішення, які допоможуть нам у цьому”.
Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Румунія за згодою з Єврокомісією (ЄК) з 2 травня заборонили імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України.
Проблеми у сільгоспвиробників із низки країн Європи, пов’язані з надлишком українського зерна та іншої сільгосппродукції на ринках країн Східної Європи, почалися в перші місяці 2023 року. Багато в чому їх спровокувало тимчасове скасування з боку ЄС митних зборів на імпорт зерна та олійних культур з України. У зв’язку з цим заходом Брюсселя імпорт агропродукції з України в прикордонні держави істотно зріс.
Українська продукція, зокрема, зерно, соняшник, яйця, м’ясо птиці, цукор, яблука і яблучний сік, ягоди, борошно, мед і макарони в безпрецедентних кількостях почала осідати на прилавках у цих країнах, що призвело до різкого падіння цін і сильно вдарило по фермерах у згаданих країнах.
Тим часом, як заявила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко в середу на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА), Україна категорично проти продовження Євросоюзом дискримінаційної заборони на постачання низки агротоварів у Польщу, Угорщину, Словаччину, Болгарію та Румунію після 15 вересня.
За її словами, заборона експорту пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику в зазначені п’ять країн є “дискримінаційною з боку найближчих сусідів, особливо коли Україна має ворога на морі”.
Відповідаючи на запитання про те, що буде, якщо заборону все ж таки буде подовжено, перша віцепрем’єрка заявила, що в такому разі Україна змушена розглянути дзеркальні заходи.
“Не хотілося б вголос говорити і вважати, що це реалістичний крок, але, думаємо, що деякі дзеркальні заходи можуть бути застосовані”, – сказала Свириденко.
Страхова група “ТАС” (Київ) за шість місяців 2023 року виплатила страхові відшкодування на суму 611,19 млн грн – на 35,6% більше, ніж за шість місяців минулого року, повідомляється на сайті страховика.
За його даними, виплати за договорами КАСКО за вказаний період зросли на 52,2% – до 188,16 млн грн, що становить 30,79% від сукупної суми виплат за цей період.
Водночас частка ОСЦПВ у портфелі виплат становила 38,24% (233,69 млн грн) – на 25,5% більше, ніж за відповідний період минулого року. Ще більше – на 78,6% – зросли виплати за “Зеленою карткою” – до 106,38 млн грн, що становить 17,41% від загального обсягу виплат групи.
В свою чергу, за договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” в січні – червні виплатила 63,58 млн грн, що становить 10,4% від сукупної суми виплачених за звітний період відшкодувань та на 5,3% перевищує відповідний показник за шість місяців минулого року.
За договорами страхування майна СГ “ТАС” за перше півріччя виплатила 4,38 млн грн, за іншими договорами страхування – 15 млн грн.
Ощадбанк з початку 2022 року збільшив кредитний портфель сектору АПК і торгівлі сільгосппродукцією на 91%, а кількість клієнтів – удвічі, повідомив держбанк у середу.
“На сьогодні Ощадбанк посідає близько 14% ринку діючих кредитів аграрного сектору”, – ідеться в пресрелізі.
За словами заступника голови правління банку, відповідального за корпоративний бізнес, Юрія Каціона, такий стрімкий приріст зумовлений об’єктивною потребою бізнесу в залученні зовнішнього фінансування, що пов’язано зі збитками, спричиненими війною, і неготовністю багатьох комерційних банків і міжнародних організацій, на відміну від держбанку, до кредитування під час війни без страхових гарантій.
Каціон наголосив також на важливості підтримки державою аграрної галузі під час повномасштабної війни, зокрема, шляхом запровадження державних гарантій, програми “Доступні кредити 5-7-9%” та підтримки експортерів за допомогою ЕКА.
За даними Ощадбанку, агросектор лідирує в кредитуванні з боку банківського сектору: обсяг працюючих кредитів на 1 квітня 2023 року перевищує 144 млрд грн, або 31,2% від усього кредитного портфеля. Слідом ідуть оптова торгівля (21,6%) та енергетика (10,5%).
За даними Нацбанку України, на 1 червня 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2 місце (313,65 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні, а на середину цього року мав найбільшу кількість відділень на території країни – 1183.
