ТОВ “Оператор ДТСУ” отримало заявки від понад 10 компаній, які розглядають можливість будівництва в Україні 31 біометанового заводу продуктивністю 225 млн куб. м на рік, повідомив генеральний директор підприємства Дмитро Ліппа в четвер на парламентських слуханнях, присвячених розвитку альтернативних джерел енергії.
“Вдале позиціонування українського біометану на ринках ЄС потребує деталізованого та виваженого підходу, метою якого є напрацювання механізмів транскордонної торгівлі біометаном, зокрема, зняття бар’єрів для реалізації до країн ЄС біометану, який транспортує газотранспортна система”, – цитує підприємство у Facebook слова свого очільника.
Ліппа вказав, що Україні необхідно уніфікувати нормативні вимоги щодо біометану з країнами ЄС, щоб усунути внутрішні обмеження для його експорту. Йдеться про узгодження митного оформлення переміщення біометану через кордон, видачі гарантій і сертифікатів його походження, які будуть визнаватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Галузь альтернативної енергетики також потребує створення додаткових фінансових інструментів транскордонного кредитування, які можуть бути застосовані для повного або часткового покриття витрат виробника на підключення до мереж, упевнений директор “Оператора ДМСУ”.
Своєю чергою заступник міністра аграрної політики Віталій Головня наголосив на актуальності виробництва біометану та біоетанолу для України через проблеми з енергетикою та логістикою. “Імпортозаміщення, енергетична та економічна безпека – першочергове завдання держави”, – зазначив заступник міністра, чиї слова наведено на сайті аграрного відомства.
Заступник міністра зазначив, що виробництво біоетанолу – це харчова та продовольча безпека, оскільки продукти переробки біоетанолу є сировиною для багатьох галузей. Зокрема, для кормів у тваринництві та біогазових заводів, що виробляють електроенергію або біометан.
Народний депутат від фракції “За майбутнє” Сергій Лабазюк також вказав на необхідність внесення змін до законодавства для розблокування експорту біометану. Він вважає за доцільне розробити постанови щодо експорту та окремо щодо реєстру біометану, який досі повноцінно не працює.
“Будемо виправляти законодавчі прогалини, впорядковувати ринок біометану і дати поштовх для запуску інвестицій у розвиток альтернативного палива. Ми велика і потужна аграрна країна, і повинні використовувати по максимуму агровідходи, переробляючи власну продукцію”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року агрохолдинг “Галс Агро” запустив у Чернігівській області перший в Україні біометановий завод потужністю 3 млн куб. м газу на рік і розраховує поставити перші партії біометану на експорт уже поточного року.
Аграрні міністерства України та Болгарії розпочинають розробку декларації про механізми впливу в разі можливих ринкових потрясінь, включаючи різку зміну цін, у двосторонній торгівлі соняшниковою олією, повідомила прес-служба Міністерства землеробства Болгарії.
“Декларація, як очікується, стане свідченням готовності обох сторін до спільних дій для запобігання майбутнім ринковим аномаліям”, – ідеться в повідомленні болгарського аграрного відомства за підсумками переговорів, що відбулися в п’ятницю в Софії, міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева і міністра агрополітики України Миколи Сольського.
Сторони обговорювали надзвичайний захисний захід Європейської Комісії щодо тимчасової заборони імпорту з України чотирьох чотирьох сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – в Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.
Гечев поінформував учасників переговорів про рішення уряду Болгарії скасувати національну заборону на ввезення з України низки сільгосптоварів і заявив, що болгарська сторона уважно стежитиме за ринком як у частині соняшникової олії, так і іншої с/г продукції.
“Болгарія та Україна можуть працювати разом, щоб знайти довготривалі рішення для прискореного транзиту сільськогосподарських товарів до третіх країн і запропонувати їх до Європейської Комісії”, – сказав болгарський міністр.
Він повідомив, що наразі зусилля Болгарії зосереджені на розвитку логістичних систем, за допомогою яких коридори солідарності функціонуватимуть і виконуватимуть ту функцію, заради якої їх було створено.
“Разом ми можемо протистояти викликам, які створює поточна ситуація, і, таким чином, розв’язувати їх швидше й ефективніше”, – підкреслив Гечев.
Своєю чергою Микола Сольський висловив сподівання, що діалог між аграрними відомствами країн триватиме. Він запевнив болгарського колегу, що Україна готова спільно розв’язувати будь-які питання, що виникають, у майбутньому.
Зі свого боку Мінагрополітики України за підсумками переговорів повідомило про готовність Болгарії імпортувати всю агропродукцію з України, крім зазначених вище чотирьох сільгоспкультур.
Збори акціонерів ПрАТ “Страхова компанія “Кардиф” (Київ) 27 квітня обрали Олега Романенка головою правління, а також Володимира Еріна, Сергія Манушкова – членами правління компанії.
СК “Кардіф” розпочала діяльність у лютому 2007 року. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, основним акціонером компанії є Cardif SA (Франція) з часткою в статутному капіталі 99,99% акцій.
Кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на 01.04.2023 (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один з найбільших операторів на зерновому ринку України, має намір побудувати на базі своєї філії “Бессарабський” (порт “Ізмаїл”) елеватор і високотехнологічний млин, щоб збільшити відвантаження з рекордних поки що 170 тис. тонн зернових на місяць до потенційно можливих 300 тис. тонн, повідомила компанія в Facebook.
“Для реалізації цього потенціалу в “Нібулоні” розглядають можливість побудови на локації повноцінного елеватора, розрахованого на одночасне зберігання 118,5 тис. тонн зернових, а також високотехнологічного сучасного млина потужністю 750 тонн на день”, – повідомив директор із взаємодії з органами влади та питань сталого розвитку підприємства Михайло Різак під час відвідин філії послом США Бріджит Брінк.
У “Нібулоні” зазначають, що новий млин зможе працювати як на потреби внутрішнього споживача в Україні, так і служити інтересам місії захисту продовольчої безпеки UN World Food Program (WFP).
“Зараз WFP користується переробними потужностями Туреччини, спрямовуючи туди українське зерно “зерновим коридором”. Але так само можна транспортувати з України вже готове борошно, висівки та інші продукти обробки зернових”, – пояснив Різак.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Згідно з даними Opendatabot, 2022 року виторг “Нібулона” впав майже в 2,7 раза – до 15,18 млн грн, а його чистий збиток склав 10,53 млрд грн проти чистого прибутку 1,34 млрд грн роком раніше.
Ціни на нафту зростають у п’ятницю, незважаючи на побоювання щодо світової економіки і попиту на енергоресурси після підвищення ставок у США і єврозоні.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:04 кв. у п’ятницю становить $73,21 барель, що на $0,71 (0,98%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $0,17 (0,2%), до $72,5 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросла до цього часу на $0,63 (0,92%), до $69,19 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $0,04 (0,1%), до $68,56 за барель, мінімуму з 20 березня.
Напередодні Європейський центральний банк очікувано підвищив усі три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів (б.п.). Таким чином, базова процентна ставка за кредитами тепер становить 3,75%, ставка за депозитами – 3,25%, ставка за маржинальними кредитами – 4%.
У середу Федеральна резервна система США також підвищила ключову процентну ставку на 25 б.п., тепер її діапазон – максимальні з 2007 року 5-5,25% річних. При цьому з прес-релізу за підсумками засідання зникли слова про необхідність подальшого посилення грошово-кредитної політики.
Крім того, стало відомо, що Саудівська Аравія в червні підвищить ціни на нафту з постачанням у європейські країни, а для азіатських покупців паливо подешевшає. Ціни на нафту з постачанням у США наступного місяця не зміняться, за винятком сорту Arab Light, який подешевшає на $0,5 за барель, повідомила держкомпанія Saudi Aramco.
