Міністерство освіти і науки України розпочинає процес відбору кандидатів на посаду освітнього омбудсмена.
“Освітній омбудсмен – важлива посада в системі захисту прав у сфері освіти. Основне його завдання – забезпечувати права і свободи людини, а також громадянина у сфері освіти”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Кандидати на посаду освітнього омбудсмена повинні мати громадянство України, вищу освіту, досвід роботи у сфері освіти або науки не менше 5 років, проживати в Україні останні 5 років, вільно володіти державною мовою.
“Звертаємо увагу, що освітнім омбудсменом не може бути особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Крім того, ця посада несумісна з іншими видами оплачуваної діяльності, крім викладацької, наукової та творчої”, – додали у відомстві.
Згідно з повідомленням, документи прийматимуть до 28 липня, їх можна надати особисто або надіслати поштою в міністерство за адресою: проспект Берестейський, 10, кім. 136, 138, м. Київ 01135.
“МОН запрошує долучитися до конкурсу фахівців, які мають великий досвід у сфері освіти та готові активно захищати права всіх учасників освітнього процесу”, – підсумували в Міносвіти.
У зв’язку з цим міністр освіти і науки Оксен Лісовий подякував чинному освітньому омбудсмену Сергію Горбачову за роботу на посаді останні п’ять років.
Як повідомлялося, директора київської спеціалізованої школи №148 Сергія Горбачова було призначено на посаду освітнього омбудсмена в серпні 2019 року. Він став першим освітнім омбудсменом в Україні.
У червні 2018 року Кабінет міністрів схвалив створення з 1 січня 2019 року служби освітнього омбудсмена.
Аукціон із продажу в системі “Прозорро.Продажі” єдиного майнового комплексу держпідприємства “Готель “Україна” відбудеться 18 вересня, а 100% пакета акцій АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК) – 9 жовтня того року, відповідні дати визначив Фонд державного майна в понеділок.
“Обидва аукціони проводитимуться в електронному форматі в системі “Прозорро.Продажі” з умовами, затвердженими Кабінетом міністрів 12 липня 2024 року. Для ОГХК установлено максимально можливий строк для проведення аукціону, що дає змогу потенційним покупцям, зокрема й іноземним, провести повноцінну незалежну перевірку (Due Diligence) підприємства”, – зазначило приватизаційне відомство у пресрелізі.
Стартова ціна продажу столичного готелю “Україна” встановлена на рівні 1 млрд 47,637 млн грн, ОГХК – 3 млрд 899,358 млн грн.
Українські підприємства, згідно з даними митних органів, у січні-червні поточного року знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.).
Експорт свинцю і виробів з нього знизився за звітний період на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн),
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Україна в січні-червні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $12,954 млн (у червні – $1,880 млн),
Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн
Експорт нікелю та виробів склав у 2023 році $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” створить представництво в Узбекистані, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому уточнюється, що, згідно з рішенням НР “Дарниці”, ухваленим 12 липня, представництво буде створено “у зв’язку з постійним розвитком”.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Дарниця” збільшила частку експорту до 4%. Компанія експортує продукцію в 17 країн. Зокрема, завдяки підтвердженню стабільності ліків у південній кліматичній зоні та комплаєнсу в Австралії компанія може розширювати співпрацю з Новою Зеландією, Малайзією, Єменом і країнами Південної Африки. Водночас із 2016 року “Дарниця” припинила експорт у РФ, а після 24 лютого 2022 року і в Білорусь.
У червні 2023 року “Дарниця” зареєструвала один зі своїх препаратів в Австралії, відомій, за словами компанії, одними з найсуворіших регуляторних правил у світі.
За підсумками 2023 року вона збільшила чистий дохід від основної діяльності на 32,8% порівняно з 2022 роком – до 6,969 млрд грн. Основними факторами збільшення доходу компанія назвала нові продукти і підвищення ціни продажів.
“Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
COP29 відіграє ключову роль у розвитку зеленої енергетики в Азербайджані. Цей захід надасть нашій країні унікальну можливість продемонструвати своє відповідальне ставлення до використання природних ресурсів, розвиваючи зелену енергетику.
Про це заявив АЗЕРТАДЖ голова Українсько-азербайджанської бізнес-асоціації “Терезі” Джалал Гусейнов.
За його словами, Азербайджан зможе показати свою прихильність до сталого розвитку та інвестування в екологічно чисті технології.
“Це не тільки знижує залежність від традиційних джерел енергії, а й сприяє залученню міжнародних інвестицій, обміну досвідом та зміцненню співробітництва в галузі кліматичної політики. Таким чином, проведення COP29 буде важливим кроком у напрямку сталого та екологічно чистого майбутнього Азербайджану”, – наголосив Дж.Гусейнов.
Він зазначив, що наша країна активно працює над розвитком альтернативної енергетики: “Нещодавно було підписано угоду про енергокабель з Азербайджану до ЄС, що дасть змогу країнам Східної Європи, зокрема й Україні, підключитися до цієї системи. Цей договір відкриває нові можливості для співпраці у сфері зеленої енергетики.
Інвестиції Азербайджану в проєкти зеленої енергетики мають великий потенціал, особливо в умовах знищення енергетичної інфраструктури України внаслідок російської агресії та дефіциту вироблення електроенергії під час війни. Ці інвестиції допоможуть не тільки відновити, а й модернізувати енергетичну систему України, роблячи її більш стійкою та екологічно чистою”.
Джалал Гусейнов сказав, що крім того, Азербайджан може стати транзитером газу із Середньої Азії, через територію України: “Про це нещодавно заявив Президент України Володимир Зеленський. Участь і досвід Азербайджану в розробці нових газових родовищ в Україні також розглядається, що свідчить про глибокі та перспективні економічні зв’язки між нашими країнами”.
