Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ провела масштабне оновлення айдентики, трансформувавши логотип та розширивши палітру брендових кольорів
11 грудня платформі кіно та телебачення Київстар ТБ, яку заснували компанії Київстар та 1+1 media, виповниться 5 років. З цієї нагоди, ОТТ-платформа вперше провела оновлення айдентики, над яким працювала креативна агенція I AM IDEA.
Глядачі Київстар ТБ першими помітили зміни — іконку додатку замінив новий унікальний знак платформи — літера «К». Цей знак поєднує два символи: іконки «play» та «сердечка» — візуальної метафори, що влучно відображає ідею сервісу — можливість дивитися той контент, що любиш. Разом із логотипом вдосконалили й сам напис «Київстар ТБ».
Ключовою передумовою до оновлення айдентики стало те, що зірка-лого як частина старого логотипу Київстар ТБ формувала несвідому асоціацію авдиторії із материнським брендом. Таке візуальне рішення було необхідним для запуску продукту, але згодом логотип став більше асоціюватися з телеком-послугами Київстару, ніж з платформою кіно та телебачення. Зміна айдентики бренду — важливий крок у комунікації, який впливає на формування чіткої ідентичності продукту.
«Новий логотип відтепер містить унікальний знак, який допомагає краще візуально відрізняти бренд Київстар ТБ від інших та підкреслює його самостійність. Більше того, він прямо транслює те, над чим ми працюємо всі ці 5 років — вмикати любов глядача до кіно, особливо українського. Ба більше, нова айдентика, полегшує роботу у різноманітних колабораціях з іншими брендами, яких за останній рік було чимало», — поділилася Вікторія Максимчук, директорка з маркетингу Київстар ТБ.
Ще однією із задач оновлення айдентики була необхідність підкреслити контентне різноманіття платформи за допомогою кольору. Хоча зміна дизайн-системи була радикальною, зв’язок із материнським брендом зберегли: до основних трьох кольорів — зеленого, білого та блакитного — додалися ще 7.
«Відтепер до палітри бренду додаються інші кольори, окрім споріднених. Цікаво, що колір візуалу залежить від постера чи кадру з контенту. Це додає варіативності, адаптивності та гнучкості до дизайн-системи, що ще більше акцентує увагу на Київстар ТБ як платформі із контентом на будь-який смак найвибагливішого глядача», — розповів Юрій Чорненький, керівник департаменту маркетингових комунікацій Київстар.
Над оновленням айдентики платформи кіно та телебачення в межах креативної агенції I AM IDEA працювали Head of Design Даша Шаблієнко, дизайнерка Валерія Ігнатюк, моушн-дизайнер Денис Кононенко, арт-директори Олена Довгопол та Віталій Клименко.
Довідково:
Київстар ТБ — спільний проєкт 1+1 media та Київстар, заснований 11 грудня 2019 року. Це платформа кіно та телебачення, що надає користувачам доступ до сотень тисяч годин українського та світового контенту, прямоефірних програм і регулярно пропонує для перегляду ексклюзивні проєкти. Платформа нараховує понад 430 телеканалів і VOD-бібліотеку із 20 000 фільмів, серіалів, мультфільмів і шоу. Київстар ТБ доступна для всіх операторів мобільного зв’язку в Україні та всіх інтернет-провайдерів. Дізнавайтеся більше про новинки на платформі в телеграм-каналі «Кіно для ТБ».
Державне управління ринкового регулювання (SAMR) прискорює розробку і створення єдиної національної платформи розкриття кредитної інформації, йдеться в повідомленні на сайті регулятора. Запуск цієї системи очікується наприкінці цього року або на початку наступного року.
Суб’єкти підприємницької діяльності зможуть зареєструватися на платформі через електронну ліцензію на ведення комерційної діяльності. Крім кредитного статусу вони зможуть отримати дані, зокрема, про штрафи і порушення, про незаконну і недостовірну інформацію.
У разі зміни кредитної історії компанії зможуть подати заявку на поліпшення кредитного рейтингу («відновлення кредиту»).
«Розроблення та побудова єдиної платформи сприятиме подальшій оптимізації механізму «відновлення кредиту», наданню суб’єктам підприємництва ефективніших і зручніших послуг, а також зіграє позитивну роль у стимулюванні суб’єктів підприємництва до відновлення своєї кредитної історії та сприяння якісному розвитку», – ідеться в повідомленні SAMR.
За п’ять років із фракції «Слуга народу» вийшов 41 депутат, 21 із них склали мандат і ще 20 перейшли до інших фракцій і груп, чисельність фракції за цей час скоротилася з 254 до 233 членів, ідеться в дослідженні руху «Чесно» за підсумками роботи Верховної Ради IX скликання.
«За результатами виборів 2019 року «Слузі народу» вдалося завести в Раду рекордні 254 депутати – 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монокоаліцію. Формально «слугам» досі вдається зберегти більшість у парламенті, адже фракція досі має понад 226 членів у складі. І це незважаючи на те, що за п’ять років фракцію залишив 41 нардеп», – йдеться в повідомленні руху “Чесно” на сайті в середу.
У повідомленні наголошується, що частина депутатів вийшли з фракції у зв’язку з переходом на посади, частина – через гучні корупційні скандали або незгоду окремих нардепів із лінією партії.
Троє «слуг» – спочатку лідер списку Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук, а після рокіровки – Олександр Корнієнко – увійшли до керівництва парламенту, тож формально вийшли з фракції і стали позафракційними. Але після відкликання Разумкова з посади спікера наприкінці 2021 року він не повернувся у фракцію: так перший номер списку «Слуга народу» залишився позафракційним.
Тоді ж Разумков оприлюднив список депутатів нового міжфракційного об’єднання «Розумна політика», до якого увійшов, зокрема, 21 «слуга», утім, формально залишаючись членами фракції. Тоді зі «Слуги народу» було виключено лише двох представників групи Разумкова – Людмилу Буймістер та скандального одеського мажоритарника Артема Дмитрука. Через кілька тижнів із фракції вийшов ще один член МФО Разумкова Роман Соха.
Через внутрішні розбіжності у грудні 2019-го зі «Слуги народу» також вигнали мажоритарників Ганну Скороход та Антона Полякова, які згодом перейшли до групи «За майбутнє». Тоді ж із фракції виключили й нардепа Романа Іванісова через наявність інформації про судимість депутата за зґвалтування.
Автори дослідження нагадують, що майже за рік із фракції виключили Гео Лероса, який критикував президента, а також звинуватив главу ОП Андрія Єрмака та його брата в торгівлі посадами. Останнім гучним «розлученням» став вихід із фракції Мар’яни Безуглої. Через кілька днів після цього фракцію з третьої спроби також покинула Юлія Яцик.
Зазначається, що чимало «слуг» покинули фракцію на тлі гучних скандалів, пов’язаних із корупцією. Зокрема, з лав «Слуги народу» виключили київського мажоритарника Олександра Юрченка, якого НАБУ підозрює в хабарництві. У 2022-му з фракції вийшов Олег Воронько, щодо якого тоді відкрили провадження за підробку документів.
А 2023 року зі «Слуги народу» було виключено Миколу Тищенка після його поїздки до Таїланду, Богдана Торохтія через відпочинок за кордоном під час воєнного стану та Анатолія Гунька, якого спіймали на хабарі.
Покинули фракцію і троє нардепів, підозрюваних у держзраді. Так, навесні 2021 року «слуги» вигнали мажоритарника Олександра Дубінського через внесення його до санкційного списку США. А за кілька місяців із фракції виключили ще одного мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році «Слуга народу» також виключила нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який від початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині.
«Примітно, що шестеро скандально відомих «слуг» зрештою опинилися в групі «Відновлення України», рятуючи об’єднання проросійських депутатів від можливого розпаду. Так, у грудні 2023 року, коли до групи долучився Анатолій Гунько, в ній знову стало 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю (адже для існування депутатської групи до її складу має входити не менше депутатів, ніж у найменшу фракцію Ради)», – наголошується в дослідженні.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажних і спеціальних) у листопаді 2024 року зросли майже на 6% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1089 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
За даними асоціації, порівняно із жовтнем поточного року попит на такі авто зріс незначно – на 1% (або на 7 авто).
Лідерство на ринку впевнено утримує марка Renault – 233 од., друге місце зберіг Citroen з реєстрацією 143 авто. На третє місце (з четвертого в жовтні) перемістився Mercedes-Benz (100 од.), далі розмістилися MAN (89 од.) і Scania (59 од.).
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року п’ятірку лідерів ринку нових комерційних авто формували марки Renault (241 од.), Peugeot (74 од.), Ford (72 од.), Mercedes-Benz (71 од.) і MAN (67 од.), а загалом ринок зріс проти листопада-2022 більш ніж удвічі – до 1031 од.
За даними “Укравтопрому”, загалом у січні-листопаді поточного року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили понад 11,5 тис. нових машин, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Як повідомлялося, у 2023 році, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% проти 2022 року – до 11,3 тис. од.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), у лютому 2025 року планує завершити поставку останньої партії металоконструкцій великого замовлення “ДТЕК Енерго” на виготовлення обладнання для збагачувальних фабрик, повідомив завод у фейсбуці.
“У квітні-2024 машинобудівники освоїли виробництво резервуарів, у червні додалися перевантажувальні пристрої, а в липні завод почав працювати над виробництвом більш ніж 500 од. металоконструкцій майже 100 різновидів”, – зазначається в повідомленні.
“Корум ДрМЗ” уточнює, що найбільші деталі в замовленні сягають 20 м завдовжки та 2,2 метра завширшки, а їхня вага перевищує 4 тонни. Для виготовлення вже використано понад 400 тонн металу.
“До виробництва висуваються високі вимоги, зокрема щодо зварювальних швів і фарбування”, – зазначає завод.
“Корум ДрМЗ”, релокований у Дніпро 2022 року, за його інформацією, за січень-листопад поточного року виготовив 430 од. гірничошахтного устаткування (ГШУ), а також понад 850 тис. од. комплектуючих і запасних частин.
Зокрема в листопаді випущено 5 од. ГШУ, понад 81 тис. комплектуючих і запчастин, виконано ремонт комбайна КПД. Серед випущеної продукції – вагонетки, скіп, кліть, вентилятор головного провітрювання, універсальні колісні пари, анкери, протипожежні труби і рукави високого тиску.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
Фахівцям операторів системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” в листопаді в умовах активізації ворожих атак на енергоінфраструктуру країни вдалося повернути світло для майже 1 млн родин українців, чиї домівки були знеструмлені через обстріли в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій і Київській областях.
“Ворог посилив обстріли енергоінфраструктури країни в листопаді. Лінії та обладнання руйнувалися через прильоти ракет чи дронів. Найбільше – на Одещині, яка зазнала руйнівних атак”, – повідомляється в пресрелізі компанії в понеділок.
Минулого місяця енергетикам вдалося повернути світло у домівки 701,7 тис. родин жителів Одещини.
За цей самий період енергетики ОСР “ДТЕК Мережі” повернули світло 4,8 тис. родин жителів Київщини, домівки яких були знеструмлені внаслідок чергових ворожих атак. Також у листопаді від ворожих обстрілів постраждали електромережі та обладнання столиці – енергетики оперативно заживили домівки 1,1 тис. знеструмлених родин.
“У регіонах, наближених до бойових дій, енергосистема також страждала від ворожих артилерійських обстрілів та авіаударів. В останній місяць осені ворог продовжив атакувати Дніпропетровщину, особливо південь області”, – пояснюється в пресрелізі.
За останній місяць у Дніпропетровській області енергетики змогли відновити електропостачання для 192,1 тис. сімей.
У Донецькій області, яка залишається ареною найважчих бойових дій, у листопаді енергетикам вдалося повернути електрику в оселі 75,5 тис. родин. Фахівці енергокомпанії щодня продовжують відновлювати мережі в прифронтовому регіоні, щойно дозволяє безпекова ситуація та військові.
“З початку повномасштабної війни ми повернули світло вже 16,1 млн родин на Київщині, Одещині, Дніпропетровщині, Донеччині та в столиці”, – зазначила генеральна директорка “ДТЕК Мережі” Аліна Бондаренко.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР компанії обслуговують 5,5 млн домогосподарств і 158 тис. підприємств.
