Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки з приділенням першочергової уваги підвищенню операційної ефективності та підтримці стратегії розвитку компанії в Україні в умовах війни.
“… включає у себе вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу”, – перераховує банк на своєму сайті елементи стратегії розвитку “Нової пошти”.
Зазначається, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: транш 1 на суму EUR35 млн буде зарезервований з моменту підписання, транш 2 на суму EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
ЄБРР нагадує, що “Нова пошта” є провідним приватним оператором поштового та кур’єрського зв’язку в Україні, який має мережу з понад 12 тис. відділень і 27 тис. поштоматів та близько 34 тис. працівників. Щомісяця компанія надає послуги понад 11 млн клієнтів в Україні.
Даний проєкт, який пройшов стадію фінального огляду та очікує затвердження, можливо ще у червні, є п’ятим в історії стосунків ГК Nova та ЄБРР.
Зазначається, що у рамках існуючого кредиту в травні 2025 року компанія повідомила банку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності. ЄБРР підкреслює, що аналіз цього процесу скорочення підтвердив, що клієнт дотримується передбачених кредитною угодою умов таких колективних звільнень, надав детальний опис процесу скорочення, має ефективну систему подання та розгляду скарг та належним чином реагує на них без жодних судових справ, а також має ефективний процес взаємодії з профспілкою, яка поінформована про масштабний план реструктуризації, що впливатиме на працівників протягом усього 2025 року.
Як повідомлялося, ЄБРР у серпні минулого року надав кредит EUR70 млн ГК Nova для фінансування інвестиційної програми на 2024 рік.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Як зазначало рейтингове агентство “Стандарт рейтинг”, станом на початок квітня цього року “Нова пошта” за загальної кредиторської заборгованості 13,51 млрд грн використовувала окрім довгострокових кредитів банків ресурси, залучені від випуску облігацій двох серій – Е та серії F по 1 млрд грн кожна.
Ринок ячменю в Україні демонструє потенціал до зростання, на ринку спостерігається напруження через обмежену пропозицію, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики зазначили, що станом на 23 червня 2025 року експорт ячменю становив понад 6 тис. тонн.
“Це очікуваний наслідок низького рівня залишків на завершенні сезону. Обсяг для експорту наразі обмежений, що й стримує активність на зовнішніх ринках”, — зауважили експерти.
Вони нагадали, що на півдні України стартувала збиральна кампанія, де врожайність на перших полях була невисокою і коливалася в межах 1,15–2,5 т/га.
“З урахуванням погодних викликів, що супроводжували озимі культури з лютого, нинішні показники врожайності виглядають як цілком прогнозовані. Середній рівень врожайності ячменю по Україні, ймовірно, становитиме близько 3 т/га”, — прогнозують аналітики.
Вони констатували, що на внутрішньому ринку зростає активність з боку трейдерів, зокрема у зв’язку з наближенням перших відвантажень у портах. Однак пропозиція з боку виробників залишається стриманою, що створює дефіцит на спот-ринку. Це призводить очікуваного зростання цін на культуру.
“На кінець червня сезонна модель показує умовні ціни на ячмінь в діапазоні $196–200 за тонну, тоді як виробники орієнтуються на $200–205. З урахуванням обмеженої пропозиції це цілком реалістична перспектива найближчих тижнів”, — резюмували в “Пуск”.
Обсяг надходжень від туристичного збору до місцевих бюджетів за січень-травень 2025 року сягнув 132 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року він становив 98,6 млн грн, повідомляє Державна податкова служба (ДПС).
“Найпривабливіше місто для туристів – Київ. 25% сплаченого туристичного збору припадає на столицю (33 млн грн)”, – констатується в повідомленні на сайті служби в четвер.
За підсумками зазначеного періоду в лідери вийшли також Львівська (24,7 млн грн), Івано-Франківська (21,2 млн грн) та Закарпатська область (10,5 млн грн).
В ДПС нагадали, що туристичний збір сплачують податковим агентам громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання. Своєю чергою податкові агенти (тобто суб’єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання/ночівлі: готелях, хостелах, будинках відпочинку тощо) перераховують його до місцевого бюджету.
Наголошується, що перелік податкових агентів, які справляють туристичний збір, оприлюднено на сайтах місцевих рад.
Служба також наголосила, що ставку збору встановлюють місцеві ради самостійно за кожну добу проживання. Вона становить до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України та до 5% – для іноземців
Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/909659.html
Норвегія виділить 6,5 млрд норвезьких крон ($644 млн) на закупівлю дронів та дронної техніки від українських та інших європейських виробників для потреб України, повідомляється на сайті уряду країни у середу.
“Дрони відіграють важливу роль у боротьбі України за свою оборону. Вони важливі як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій. Допомога від Норвегії значно покращить можливості України щодо здійснення необхідного спостереження та операцій за допомогою дронів”, – цитують на сайті прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.
За інформацією, Норвегія офіційно приєдналася до Коаліції з розвитку безпілотних технологій у квітні і раніше заявила про намір збільшити підтримку української оборонної промисловості та закупівлю безпілотників для України.
Повідомляється, що це перша великомасштабна закупівля дронів безпосередньо у закордонних виробників. Це відповідає одній із цілей, що лежать в основі рішення, прийнятого в березні цього року Стортингом (норвезьким національним зібранням – ІФ-У) про збільшення підтримки України до 2025 року на 50 млрд норвезьких крон (близько $5 млрд).
Уряд Норвегії надає пріоритет задоволенню військових потреб на основі того, що Україна сама визначає як найважливіше.
“Фінансування закупівлі безпілотних літальних апаратів допоможе створити незалежну українську систему стримування, яка також буде важливою після укладення потенційного мирного угоди… Ми продовжуватимемо спрямовувати нашу підтримку на морську безпеку, протиповітряну оборону, безпілотні літальні апарати та автономні системи. Ми також надаватимемо пріоритет підтримці закупівлі оборонного обладнання у українських виробників та співпраці країн Північної Європи та Балтії з оснащення та підготовки нових українських військових підрозділів”, – заявив міністр оборони Торе О. Сандвік.
Зазначається, що надана підтримка та “уроки, винесені з війни в Україні, також допоможуть зміцнити Збройні сили та оборонний потенціал Норвегії”.
Джерело: https://www.regjeringen.no/en/aktuelt/norway-to-provide-nok-6.5-billion-for-procurement-of-drones-for-ukraine/id3111763/
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, оновлює обладнання на копальні”Суха балка”.
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, рудник оновив кліть для шахти “Ювілейна”. При цьому уточнюється, що кліть готова до спуску та експлуатації.
“Суха Балка” – єдине підприємство в Україні, що використовує триповерхові шахтні кліті. Зараз на “Ювілейній” готуються до заміни унікальної підіймальної установки, зазначено у дописі.
“Поверхні кліті треба було спочатку добре підготувати, очистити, видути, потім нанести ґрунтовку та фарбу. Фарбували у два шари. Використовували спеціальні покриття – ґрунт та емаль, які застосовуються для поверхонь, що піддаються впливу агресивного середовища. Покриття, за характеристикою виробника, повинно надійно захищати поверхні близько 10 років”, – пояснив головний механік шахти Максим Копєйка.
Шахтна кліть наразі у розібраному стані знаходиться на складі й готова до транспортування в шахту. У липні запланований монтаж нової кліті.
Кліть шахти “Ювілейна” вантажністю 15 тонн вміщує 126 людей. Термін експлуатації – 5 років.
Крім того, наступного тижня в ПЦ №2 ДМЗ планується розпочати прокатну кампанію. У міжвиробничий період у цеху підготували обладнання до інтенсивної роботи.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Джерело: https://www.dmz-petrovka.dp.ua
Для протестувальників, які махали палестинськими прапорами біля будівель ЄС у Брюсселі, це був момент, коли все могло змінитися.
У доповіді ЄС, представленій міністрам закордонних справ, було виявлено ознаки того, що Ізраїль порушив зобов’язання з прав людини, передбачені Угодою про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, який відбувся у четвер.
Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером Ізраїлю, і протестувальники вимагали, щоб ЄС призупинив 25-річну торговельну угоду через дії Ізраїлю в Газі.
Однак їхні надії на те, що лідери ЄС погодяться призупинити угоду з Ізраїлем, швидко розвіялися, оскільки, незважаючи на звіт, глибокі розбіжності щодо війни в Газі залишаються.
Протестувальників підтримали понад 100 НУО та благодійних організацій.
За даними міністерства охорони здоров’я, очолюваного Хамасом, за 20 місяців військових операцій Ізраїлю загинуло понад 55 000 жителів Гази. Ще 1,9 мільйона людей були вимушені покинути свої домівки.
На початку березня Ізраїль також ввів повну блокаду гуманітарної допомоги Газі, яку частково послабив через 11 тижнів під тиском союзників США та попереджень світових експертів про те, що півмільйона людей загрожує голод.
З того часу, за даними ООН, понад 400 палестинців загинули від ізраїльського вогню або обстрілу під час спроби дістатися до центрів розподілу продовольства, які керуються організацією, що підтримується США та Ізраїлем. Ще 90 людей, як повідомляється, загинули від рук ізраїльських сил під час спроби наблизитися до конвоїв ООН та інших гуманітарних організацій.
«У Газі перетнуто всі червоні лінії», – заявила Агнес Бертран-Санц з Oxfam в інтерв’ю BBC.
«Було порушено всі правила. Настав час, щоб Європейський Союз вжив заходів».
Після оприлюднення звіту головній представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас випало пояснити, що Європейський Союз робитиме далі.
Вона зазначила, що першочерговим завданням ЄС буде «змінити ситуацію» на місцях у Газі. Якщо цього не відбудеться, наступного місяця будуть обговорені «подальші заходи» щодо призупинення угоди про асоціацію.
«Ми зв’яжемося з Ізраїлем, щоб, знаєте, представити наші висновки», – заїкнулася вона, що було нехарактерно для неї. «Тому що це є пріоритетом для держав-членів, щоб, знаєте… бути дуже, дуже впевненими в наших почуттях».
НУО заявили, що ЄС упустив можливість вжити заходів і що його реакція була слабкою.
Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало перегляд «повним моральним і методологічним провалом».
Для деяких критиків ЄС цей епізод став яскравим прикладом того, як ЄС може красиво говорити про те, що є найбільшим світовим донором гуманітарної допомоги Газі, але при цьому не може представити жодної послідовної чи сильної позиції, яка б відповідала цим словам.
Як найбільший у світі ринок з 450 мільйонами людей, ЄС має велику економічну вагу, але це не перетворюється на політичний вплив.
«Той факт, що європейські країни та Велика Британія не роблять більше, щоб чинити тиск на Ізраїль і забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права, робить дуже важким для цих країн бути надійними», – сказав Олів’є Де Шуттер, спеціальний доповідач ООН з прав людини.
«У Газі вчиняються військові злочини в дуже великих масштабах. Точаться дискусії про те, чи можна це вважати геноцидом, але навіть якщо це не геноцид, обов’язок діяти залишається».
Де Шуттер побоюється, що ЄС втрачає м’яку силу, а його бездіяльність значно ускладнює переконання країн Африки, Азії та Латинської Америки підтримати Європу, наприклад, у засудженні війни Росії в Україні.
Ізраїль стверджує, що діє в рамках міжнародного права і що його місія полягає в знищенні Хамасу та поверненні додому решти заручників, захоплених під час нападу Хамасу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. В результаті нападу загинуло близько 1200 осіб, що спровокувало напад Ізраїлю на Газу.
Враховуючи внутрішньополітичну ситуацію в 27 країнах, що входять до складу ЄС, малоймовірно, що лідери ЄС підтримають думку більшості держав-членів щодо Гази.
Одинадцять країн ЄС визнали Палестину державою, серед них Ірландія, Іспанія, Бельгія, Словенія та Швеція, які наполягали на призупиненні угоди Європейського Союзу з Ізраїлем.
В основі процесу прийняття зовнішньополітичних рішень ЄС у Брюсселі лежить принцип одностайності, тому навіть один голос проти може заблокувати дії ЄС.
У цьому випадку проти виступають Німеччина, Австрія, Угорщина, Словаччина та Чехія.
Австрія сподівається, що перегляд ЄС спонукає до дій, але не обов’язково до призупинення договору з Ізраїлем.
«Все, що я чула з цього приводу, не допоможе людям у Газі», – сказала міністр закордонних справ Беате Майнл-Райзінгер. «Це призведе до погіршення, а то й до повного зриву діалогу, який ми зараз ведемо з Ізраїлем».
Позиція Німеччини щодо Ізраїлю часто формувалася під впливом її ролі в Голокості та Другій світовій війні.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що «нинішній рівень атак на Газу вже не можна виправдати боротьбою проти Хамасу», але відмовився розглядати можливість призупинення або розірвання угоди.
Словаччина та Угорщина вважаються політично більш близькими до прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху, ніж багато інших країн ЄС.
Серед ключових гравців, які виступають за більш жорсткі заходи проти уряду Нетаньяху, є Ірландія.
Міністр закордонних справ країни Саймон Гарріс засудив дії ЄС щодо перегляду угоди.
«Наша реакція на ситуацію в Газі була занадто повільною, і занадто багато людей загинули в результаті геноциду», – заявив він.
Ізраїль відкидає звинувачення в геноциді, а коли в грудні минулого року закрив своє посольство в Дубліні, звинуватив Ірландію в антисемітизмі.
Останнім часом Європа опинилася в тіні Вашингтона у великих глобальних питаннях, зокрема щодо України та Ірану, де президент Дональд Трамп виступає за прямі переговори з Володимиром Путіним і Беньяміном Нетаньяху.
США, можливо, не налаштовані слухати, але щодо Гази ЄС не може знайти єдиної позиції, не кажучи вже про те, щоб її донести до світу.
