Група компаній “ТАС Агро” придбала 39 нових автомобілів для забезпечення безперебійної роботи виробничих служб, оптимізації логістики співробітників, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
При цьому уточнюється, що автопарк агрохолдингу поповнився 29 Renault Duster, 6 Renault Master, 4 Renault Express.
“Основними критеріями при виборі були надійність, економічність і комфортність роботи в полях. Автомобілі мають низьку витрату дизельного палива, оптимальну колісну базу та вагу. У поєднанні з системою повного приводу виводять автомобіль зі складних позашляхових умов, що дають змогу долати перешкоди ґрунтових і польових доріг. При цьому електропідсилювач керма та енергоємна підвіска зберігають легкість маневрування та плавність ходу”, – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, “ТАС Агро” у 2024 році має намір під цукрові буряки – 650 га, кукурудзу – 18 тис. га, сою – 16,5 тис. га і соняшник – 18 тис. га.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
До війни група компаній “ТАС Агро” обробляла 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займалася молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володіла шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-березні 2024 року працювала з прибутком, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на зустрічі з журналістами, однак не уточнив конкретного його розміру.
Згідно з презентацією, представленою на зустрічі, у 2023 році чистий прибуток УЗ становив 5 млрд грн.
Серед ключових чинників, що позитивно вплинули на фінансові результати УЗ, у презентації зазначено дохід від пасажирських перевезень, який збільшився завдяки збільшенню пасажирообігу на 11% (+1,42 млрд грн), зменшення витрат на матеріали та ремонти завдяки заходам з економії, зокрема використанню старогорілих матеріалів (+4,81 млрд грн), стабільніший, ніж очікували спочатку, курс гривні (+4,53 млрд грн) і відновлення корисності активів на деокупованих територіях (+1,88 млрд грн).
Крім того, позитивно позначилося скасування зобов’язання зі сплати земельного податку за об’єкти на окупованих територіях (+0,69 млрд грн), зниження ставки земельного податку за рахунок роботи з перереєстрації земельних ділянок (+0,55 млрд грн), зростання доходів від допоміжної діяльності: послуг охорони – на 25% і послуг обслуговування пасажирів – на 24% (+527 млн грн).
Водночас негативний вплив на фінансові показники УЗ мало зниження у 2023 році доходу від вантажних перевезень, у зв’язку з тимчасовим зупиненням роботи зернового коридору та конвенційних обмежень на експорт сільгосппродукції до ЄС (- 8,57 млрд грн), а також підвищення заробітної плати з метою уникнення відтоку кадрів (-3,41 млрд грн).
За словами Лященка, 50% прибутку, отриманого 2023 року, УЗ перерахувала до держбюджету у вигляді дивідендів.
Голова правління УЗ також зазначив, що компанія за власні кошти продовжує відновлювати інфраструктуру, яка зазнає пошкоджень унаслідок атак РФ. Крім того, будучи одним із найбільших операторів розподілу електроенергії, інвестувала в захист підстанцій і критично важливих об’єктів енергетичної інфраструктури.
ПрАТ “Аптечна мережа “Фармація” (Одеса) планує продати дев’ять нежитлових приміщень загальною вартістю 31,879 млн грн ТОВ “Вінстер” (Одеса), що працює на ринку торговельної нерухомості.
Як повідомляє аптечна мережа в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її акціонери розглянуть угоду на зборах 26 квітня.
Загальна площа приміщень, які будуть продані, перевищує 4690 кв. м.
Як повідомлялося, аптечна мережа “Фармація” (Одеса) у 2023 році скоротила чистий збиток у 10 разів – до 1,074 млн грн.
Компанія здійснює роздрібну торгівлю фармпацевтичними товарами. Кінцевим бенефіціаром мережі виступає Юрій Родін.
ТОВ “Вінстер” здійснюють діяльність з надання в оренду торговельної нерухомості. Кінцевим бенефіціаром компанії виступає Леонід Штейн.
Національний банк України на підставі поданих заяв анулював ТОВ “Лізингова компанія “Ардіан-Лізинг” і ТОВ “ФК “Актив+” ліцензії на діяльність, повідомляють на сайті регулятора.
Крім того, ці компанії у зв’язку з анулюванням ліцензій виключено з Державного реєстру фінансових установ.
Ще двом небанківським фінансовим установам (НФУ) на підставі власних заяв регулятор погодив зміну обсягу ліцензій на діяльність фінансової компанії: ТОВ “ФК “Відсоток” – на виключення з ліцензії таких послуг, як фінансовий лізинг і надання гарантій, ТОВ “Сіроко Фінанс” – на виключення з ліцензії послуги з фінансового лізингу.
При цьому НБУ зазначає, що після зміни обсягу ліцензій на діяльність фінансової компанії ТОВ “ФК “Процент”, ТОВ “Сіроко Фінанс” мають право надавати кошти та банківські метали в кредит, а також послугу факторингу.
Відповідні рішення комітет НБУ з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив на засіданні 5 квітня 2024 року.
АТ “Укртранснафта” (Київ) 4 квітня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії була майже в 2,4 раза нижчою за очікувану вартість закупівлі послуг за тендером – 607,325 млн грн за заявлених у системі 1,433 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Арсенал Страхування” з пропозицією 627,758 тис. грн і СГ “ТАС” з 775,049 тис. грн.
СК “ВУСО” заснована в 2001 році. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 35,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,389 млн тонн з 1,025 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за цей період виплавка сталі зросла на 36,6% до січня-березня-2023 – до 1,687 млн тонн з 1,235 млн тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 32,1% – до 1,589 млн тонн з 1,203 млн тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі – на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну – на 44,5%, до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
За 2 міс-2024 випуск прокату зріс на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн із 590 тис. тонн, сталі на 52% – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн, чавуну на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
