Обсяг ВВП Німеччини у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, повідомило Федеральне статистичне агентство, яке оприлюднило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, наведений Trading Economics, передбачав зростання на 0,1%.
Зростання економіки ФРН у річному вимірі склало 0,9%, тоді як експерти очікували зростання на 0,6%.
У першому кварталі ВВП Німеччини збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 0,7% у річному вимірі. Дані за січень-березень були переглянуті в бік підвищення; раніше повідомлялося про зростання на 0,3% та 0,4% відповідно.
Згідно з попередніми даними, експорт у квітні-червні зріс порівняно з першим кварталом, динаміка споживчих і державних витрат залишалася слабкою, тоді як капіталовкладення бізнесу скоротилися.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП Німеччини за другий квартал будуть оприлюднені 25 серпня.
ВВП Франції у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, згідно з попередніми даними національного статистичного інституту Insee. Цей показник збігся з консенсус-прогнозом аналітиків, який наводить Trading Economics.
Експорт у минулому кварталі зріс на 2,6%, імпорт — на 0,8%.
Споживчі витрати зросли на 0,2%, державні — на 0,4%. Валові інвестиції в основний капітал скоротилися на 0,3%.
Зростання економіки у квітні–червні склало 0,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Експерти прогнозували зростання на 0,8%.
У першому кварталі ВВП скоротився на 0,1% порівняно з попереднім кварталом і зріс на 0,8% у річному вимірі.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП країни за другий квартал будуть оприлюднені 28 серпня.
Уряд знову схвалив і направив до Верховної Ради законопроект, який запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) на міжнародні поштові відправлення в Україну вартістю до 150 євро, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram увечері в середу.
«Ми маємо створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету щороку», — зазначив він.
Прем’єр підкреслив, що українські виробники та продавці сплачують ПДВ, тоді як частина імпортних товарів користується податковими пільгами.
«Неприпустимо, що українські виробники, наприклад, у легкій промисловості, сплачують податки, тоді як громадяни купують на іноземних маркетплейсах одяг, і такі самі товари взагалі не оподатковуються. Так само неприпустимо, що низка недобросовісних гравців дрібить посилки та ухиляється від сплати податків», – заявив глава уряду.
Корецький також зазначив, що скасування існуючої сьогодні пільги приведе українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
«Важливо: приватні подарунки вартістю до 45 євро, що надсилаються безкоштовно, як і раніше, не оподатковуватимуться», – додав прем’єр.
За його словами, нові правила, якщо депутати підтримають це рішення, почнуть діяти з 2027 року, тому у бізнесу, маркетплейсів та операторів доставки буде час підготуватися.
Окремо Корецький доручив Міністерству фінансів та всім відповідальним органам якісно опрацювати це питання з парламентарями на рівні комітетів та з представниками всіх фракцій і груп, а також детально роз’яснити громадськості норми законопроекту та необхідність його ухвалення.
Як повідомлялося, ухвалення Верховною Радою законопроекту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро є умовою надання Україні третього траншу за програмою з Міжнародним валютним фондом у розмірі близько 0, 7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 3,7 млрд євро в рамках кредиту на підтримку України на суму 90 млрд євро.
У оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику за програмою EFF з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання як новий структурний орієнтир ухвалити цей закон до кінця липня, тоді як у первинному варіанті його потрібно було затвердити до кінця березня разом з іншими податковими нормами, але цей структурний орієнтир не було виконано.
Чоловіча збірна України з фехтування на шпагах здобула срібні медалі чемпіонату світу-2026, що проходить у Гонконзі.
У складі команди виступали Роман Свічкар, Нікіта Кошман, Євген Макієнко та Михайло Краснюк. Це друга медаль України на нинішньому чемпіонаті світу та шостий в історії випадок, коли українські шпажисти підіймалися на п’єдестал світової першості в командних змаганнях.
На шляху до фіналу українці перемогли збірні Швеції (45:35), Польщі (41:40), Швейцарії (39:37) та Ізраїлю (45:44). У фінальному поєдинку команда України поступилася збірній Казахстану з рахунком 40:45.
Для Романа Свічкаря це третя медаль чемпіонатів світу в кар’єрі, для Нікіти Кошмана – друга, тоді як Євген Макієнко та Михайло Краснюк уперше стали призерами світової першості.
Востаннє чоловіча збірна України зі шпаги здобувала медаль чемпіонату світу у 2019 році, коли також виборола срібло.
ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-червень 2026 року зі збитком у розмірі 87,2 млн грн, що у 2,2 раза більше за аналогічний показник першого півріччя 2025 року.
Згідно з оприлюдненою проміжною звітністю компанії, її чистий дохід скоротився на 44,3% – до 312,7 млн грн.
Компанія отримала валовий збиток в розмірі 5,7 млн грн, тоді як рік тому валовий прибуток становив 48,3 млн грн, а збиток від операційної діяльності подвоївся – до 68,4 млн грн.
Згідно зі звітністю, у другому кварталі поточного року “ТАС ДВМ” отримав 47,6 млн грн збитку, що більш ніж удвічі перевищило збиток у квітні-червні-2025, на тлі падіння чистого доходу на 13% – до 240 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року завод скоротив чистий дохід майже учетверо порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 72,73 млн грн, збиток зріс у 2,4 раза, до 39,67 млн грн.
За даними підприємства, у другому кварталі поточного року воно випустило 76 вантажних вагонів, тоді як за той же період минулого року – 202 од. (у першому кварталі відповідно 38 од. та 181 од.), середньорелізаційна ціна вагонів становила 2,348 млн грн (торік – 2,78 млн грн).
Основними клієнтами в Україні були ТОВ “Альфа-Капiтал Божкiвський елеватор”, ТОВ “Овал”, “Укрсилко”, та “ТАС Полтаввагон”.
Загальна сума експорту становила 4,4 млн грн (1,8% обсягу продажів), тоді як у квітні-червні-2025 вона сягнула 222,8 млн грн (80,8%) за рахунок великого контракту на поставку вагонів литовській LTG Cargo.
“У другому кварталi 2026 року вантажна база залiзничної логiстики в Українi мала тенденцiю до зниження, що в свою чергу продовжувало стримувати попит на вантажнi вагони нової побудови”, – зазначається в звіті.
Крім того, серед стримуючих виробництво вагонів в Україні факторів – масованi ракетнi обстрiли, які суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової iнфраструктури, збiльшення термiну обiгу рухомого складу через нестачу тягового рухомого кладу у “Укрзалiзниці” внаслідок значного зношення.
Завод зазначає у звіті, що вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець звiтного перiоду становить 427,2 млн грн (без ПДВ), а очiкуваний прибуток вiд їх виконання – 19,2 млн грн.
На початок липня поточного року на підприємстві працювало 544 особи (торік 748 осіб).
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив випуск вантажних вагонів на 8,6% відносно 2024 року – до 550 од., реалізацію на 8,2%, до 556 од. Підприємство отримало 151,4 млн грн збитку, тоді як у 2024 році чистий прибуток дорівнював 62,2 млн грн, чистий дохід скоротився на 12% – до 1,54 млрд грн.
TAS, ВАГОН, ВИРОБНИЦТВО, ДОХІД, ЗБИТОК
Компанія «Левада Карго» (Levada Cargo), що входить до транспортно-логістичної групи «Лемтранс», оголосила про укладення угоди щодо придбання міноритарної частки в капіталі інтермодального хабу Eurobridge Intermodal Terminal (с. Батьєво, Закарпатська обл.), мажоритарним партнером якого є німецька корпорація Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA International), повідомила компанія в прес-релізі.
У «Левада Карго» уточнюють, що сума інвестицій та інші деталі угоди не розголошуються за домовленістю сторін.
Керуючий директор HHLA International GmbH Філіп Свінс зазначив, що співпраця з Levada Cargo дозволить зміцнити регіональний логістичний хаб і сприятиме розвитку транспортних сполучень між Україною та європейськими ринками.
За його словами, ця угода дозволить розширити та зміцнити партнерську мережу HHLA, створюючи нові можливості для інтегрованих логістичних рішень.
У свою чергу генеральний директор Levada Cargo Володимир Деменко підкреслив, що партнерство з HHLA є важливим етапом у розвитку мережі терміналів компанії.
«Ця інвестиція забезпечить клієнтам максимальну гнучкість, ефективність і надійність перевезень як усередині країни, так і на міжнародних маршрутах», — зазначив Деменко.
Наразі мережа Levada Cargo має у своєму розпорядженні власний контейнерний термінал «Вінниця», а також партнерські проєкти: контейнерні термінали «Фастів» і «Мостиска».
Eurobridge Intermodal Terminal розташований поблизу прикордонних переходів «Чоп» і «Соловка», які з’єднують Україну, Угорщину, Словаччину та Румунію, і обладнаний європейською вузькою колією (1435 мм), а також українською широкою колією (1520 мм).
У серпні 2025 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив німецькій компанії HHLA придбати Eurobridge Intermodal Terminal LLC (с. Батьєво).
Компанія Levada Cargo заснована у 2012 році та входить до складу групи «Лемтранс», яка є частиною SCM. Компанія спеціалізується на мультимодальних перевезеннях рухомим складом в Україні та Європейському Союзі.
Як повідомлялося, обсяг залізничних перевезень групи «Лемтранс» у 2025 році перевищив 16,2 млн тонн вантажів різної номенклатури проти 15,9 млн тонн у 2024 році.
У вересні 2025 року повідомлялося, що група «Лемтранс» (Київ) спільно з «Рейл Транс Інвестмент» (Одеса) завершила перший етап будівництва Фастівського контейнерного терміналу, у який на першому етапі було інвестовано близько $7 млн. У рамках проєкту було повністю обладнано дві нові залізничні колії та контейнерний майданчик, здатний зберігати до 1350 TEU. Тоді в компанії зазначали, що, згідно зі стратегією зростання, пропускна здатність терміналу має сягнути 55 000 TEU.
