Україна станом на 28 березня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 476,7 тис. га, що на 8,3% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, темпи посіву гороху на 51,1% перевищують минулорічні станом на ту саму дату та становлять 81,8 тис. га, ячменю – на 35,6% більші й сягнули 291,5 тис. га, пшениці на 27,8% більше – 68,3 тис. га, вівса на 17,6% – 28,7 тис. га.
Лідирують у проведенні весняної посівної аграрії Одеської області. Вони вже посіяли 7 тис. га пшениці, 41,5 тис. га ячменю, 28,4 тис. га гороху і 1,5 тис. га вівса.
У Миколаївській області посіяно 2,2 тис. га пшениці, 33,4 тис. га ячменю, 17,6 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Хмельницькій – 7,2 тис. га пшениці, 23,7 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; у Тернопільській – 14,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 3,1 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; на Вінниччині – 5,9 тис. га пшениці, 27,1 тис. га ячменю і 2,3 тис. га гороху.
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 262,2 тис. га. У лідерах Полтавщини, там засіяно 44,2 тис. га.
Лідирує Полтавська область і серед посівів цукрових буряків – уже засіяно 10,2 тис. га. До сівби цієї культури також приступили у Вінницькій, Волинській та Рівненській областях.
Аграрії Київської області почали сіяти соняшник, а Вінницької – сою.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (Донецька обл.) за підсумками роботи у 2023 році скоротило чистий прибуток на 28,9% порівняно з попереднім роком – до 24,049 млн грн із 33,832 млн грн.
Як повідомляється в офіційній інформації компанії до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 29 квітня, нерозподілений прибуток заводу на кінець минулого року становив 404,126 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2023 році, затвердити звіти і визначити плани на 2024 рік.
Також планується отриманий у 2023 році прибуток залишити без розподілу, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Акціонери ухвалять рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, що можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати ухвалення такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.
Дружківський метизний завод випускає машинобудівні та залізничні кріплення.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Держмитслужба інформує про можливі проблеми при переміщенні товарів під процедурою спільного транзиту через глобальний збій роботи систем на рівні DG TAXUD
Держмитслужба отримала інформацію від DG TAXUD щодо глобального збою у роботі центральних додатків систем, включаючи NCTS, починаючи з 16:30 год. 28 березня 2024 року.
В результаті збою повідомлення до митниць транзиту та митниць призначення по деклараціях, які оформлялись після зазначеного часу, могли бути не доставлені іншим країнам-учасницям Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Станом на ранок 29 березня проблеми з обміном повідомленнями з іншими країнами в рамках NCTS все ще спостерігаються. Орієнтовні терміни повноцінного відновлення обміну повідомленнями з іншими країнами наразі невідомі.
Зважаючи на зазначене, компаніям, у разі відсутності інформації про переміщення товарів під процедурою спільного транзиту у митниці транзиту, по деклараціях, оформлених після 16:30 год. 28 березня 2024 року, рекомендується розглянути питання щодо відкриття нових декларацій в пункті пропуску суміжної сторони з відповідним ініціюванням скасування української Т1.
НОВИНА НА САЙТІ ДЕРЖМИТСЛУЖБИ: https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/informuiemo-pro-mozhlivi-problemi-pri-peremishchenni-tovariv-pid-protseduroiu-spilnogo-tranzitu-cherez-globalnii-zbii-roboti-sistem-na-rivni-dg-taxud-1542#scrollTop=0
Україна відправила другу партію гуманітарного вантажу в межах ініціативи президента України Володимира Зеленського Grain frоm Ukraine до Судану за допомогою Всесвітньої продовольчої організації, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, судно MV Future ID із 14,6 тис. тонн борошна з української пшениці вже прибуло до Судану. Його буде розподілено у вигляді продовольчих пакунків для 2 млн осіб у Судані, які постраждали від війни.
“Наразі в Судані майже 18 млн осіб стикаються з гострою нестачею продовольства. З них близько п’яти мільйонів, за оцінками ООН, перебувають у стані надзвичайного рівня голоду (IPC4). Урожай основних зернових культур (сорго, просо та пшениці) на 41% нижчий за середній показник за останні 5 років. Тому продовольча допомога в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine надзвичайно важлива для порятунку життів і запобігання ще гіршій ситуації”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як повідомлялося, першу партію гуманітарного вантажу доставили в порт Хартум (Судан) 22 лютого 2024 року. Судно MV Ocean Dream доставило 7665 тонн борошна з української пшениці.
Донорами відправлення двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала $15 млн, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які виділили на відправлення другої партії борошна $23,8 млн.
Grain from Ukraine, Володимир Зеленський, гуманітарний вантаж, Судан, УКРАЇНА
Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
В Україні у 2023 році суттєво збільшилася кількість резервних джерел електроживлення, необхідних для забезпечення автономної роботи технічних засобів електронної комунікації протягом щонайменше трьох діб в умовах відсутності зовнішнього електроживлення.
Про це йдеться у звіті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), оприлюдненому в четвер.
Протягом 2023 року забезпеченість операторів ПрАТ “Київстар”, ПрАТ “ВФ Україна”, ТОВ “Лайфселл”, АТ “Укртелеком”, ПрАТ “Датагруп” генераторами зросла на 43%, як порівняти з показником 2022 року, до 6,049 тис. од. Забезпеченість акумуляторними батареями на 34% до 385,55 тис. од., вказується в тексті звіту.
Кількість адрес/точок забезпечених засобами автономного електроживлення (генераторами) коштом третіх осіб, на території яких розташовуються відповідне мережеве обладнання, за результатами роботи телеком-операторів із місцевими органами самоврядування та підприємствами, установами, організаціями, бізнес-центрами, торговельно-розважальними центрами зросла до 2 тис., що на 1,25 тис. більше ніж на початок 2023 року.
Крім того, оператори мереж за сприяння соціально активних учасників приватного сектору економіки, створили в багатьох містах України мережі публічних Wi-Fi-зон, що дало змогу громадянам мати відкритий доступ до мережі інтернет.
