Kyivstar Group Ltd. (Nasdaq: KYIV), материнська компанія найбільшого українського оператора зв’язку «Київстар», оголосила про відкриття власного офісу в Рокфеллер-центрі в Нью-Йорку, що стало важливим етапом міжнародного розвитку компанії після історичного виходу на Nasdaq у серпні 2025 року.
«Відкриття нашого офісу в Нью-Йорку є важливою віхою на шляху міжнародного розвитку Kyivstar Group Ltd», – цитується в релізі президент і СЕО «Київстару» Олександр Комаров.
За його словами, присутність в одному з ключових фінансових центрів світу дасть змогу зміцнити відносини з інвесторами та міжнародними партнерами, а також розширити співпрацю.
Зазначається, що офіс «Київстару» розташований за адресою 1270 Avenue of the Americas. Передбачається, що він підтримуватиме діяльність компанії у сфері взаємодії з інвесторами та корпоративних комунікацій, а також посилить її присутність у Сполучених Штатах.
«Відкриття офісу також створює додаткові можливості для представлення українського бізнесу та його інвестиційного потенціалу міжнародній спільноті», – наголосили в «Київстарі».
Водночас офіс не виконуватиме комерційних, контрактних або операційних функцій від імені Групи, зазначається в пресрелізі.
У компанії нагадали, що цього літа «Київстар» відзначає першу річницю лістингу на Nasdaq. Зазначається, що за цей час компанія продовжила розвивати портфель цифрових продуктів, реалізовувати стратегічні ініціативи, що включали розширення сервісів цифрової охорони здоров’я, розвиток платформи Uklon і впровадження нових рішень у сфері зв’язку, серед яких впровадження Starlink Direct to Cell.
«Крім того, новий офіс стане нью-йоркською базою для ініціативи Invest In Ukraine NOW!, запущеної VEON і «Київстаром» у серпні 2025 року», – зазначили в компанії.
Як повідомлялося, «Київстар» збільшив прибуток EBITDA у другому кварталі 2026 року на 21,1% – до 8,3 млрд грн, тоді як виручка зросла на 27% – до 14,9 млрд грн.
У 2025 році група збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у січні-червні 2026 року зменшило чистий прибуток у 3,9 раза порівняно з першим півріччям 2025 року – до 40,8 млн грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним звітом компанії, її чистий дохід збільшився несуттєво (на 1,7%) – до 611,6 млн грн.
“ФЕД” отримав майже 153 млн грн валового прибутку супроти 181,7 млн грн рік тому, а прибуток від операційної діяльності скоротився у 2,8 раза – до 70,3 млн грн.
Нерозподілений прибуток на 1 липня 2026 року перевищив 1,53 млрд грн.
“Основнi ризики в дiяльностi товариства пов’язанi зі значним зростанням цiн на електроенергiю, газ та iнше, також (діє) воєнний стан на території нашої країни, що зумовлює товариство працювати в режими форс-мажорних обставин”, – йдеться у звіті.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2026 року чистий прибуток компанії скоротився у 6,7 раза щодо аналогічного періоду 2025 року – до 17 млн грн на тлі зростання чистого доходу на 10% – до 336,6 млн грн.
АТ “ФЕД” спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
Середньооблікова чисельність штатних працівників на 1 липня 2026 року – 1010 осіб.
“ФЕД” 2025 року збільшив чистий прибуток на 3,4% порівняно з 2024 роком – до 187,6 млн грн, а чистий дохід – на 26,5%, до 1,05 млрд грн.
Як повідомлялося, до кінця поточного року ФЕД виплатить акціонерам 40 млн грн дивідендів з розрахунку майже 5,15 тис. грн на одну акцію. Понад 98% акцій АТ “ФЕД” володіє директор підприємства Віктор Попов.
ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-червні поточного року наростив чистий прибуток на 73,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 199,318 млн грн зі 114,912 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ЗГК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 8 млрд 931,263 млн грн з 12 млрд 693,475 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2026 становив 25 млрд 836,844 млн грн.
Обсяг виробництва залізорудного концентрату за другий квартал 2026 року становив 1 млн 913,7 тис. тонн, обсяг реалізації за цей період – 1 млн 906,8 тис. тонн.
Як повідомлялось, Південний ГЗК у першому кварталі 2026 року наростив чистий збиток у 8,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 866,813 млн грн зі 100,859 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 3 млрд 987,535 млн грн з 6 млрд 350,714 млн грн.
Південний ГЗК за січень-вересень 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 389,930 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2024 року він становив 2 млрд 476,267 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 41,3% – до 19 млрд 20,077 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого у центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) за підсумками роботи у січні-червні поточного року зменшило чистий прибуток на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 103,958 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, завод за звітній період наростив чистий дохід на 9,1 – до 816,929 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня поточного року склав 1 млрд 900,380 млн грн.
У звіті керівництва зазначається, що робота печей у режимi балансування мiж перiодами з найдорожчою вартiстю електроенергiї, це досвiд, який пiдприємство набуло у першому кварталi, i який допомiг зменшити збитковiсть виробництва i у другому кварталi. Постiйний монiторинг та аналiз ринку е/е, спiльна робота виробничого та економiчного напрямкiв, дозволила розробити та впроваджувати заходи, завдяки яким стало можливим оптимiзувати виробничi графiки так, щоб уникати значних втрат виробництва та максимально знизити збитки: квiтень – розрахункове зниження збиткiв на 4,9 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни електроенергiї 3,6 млн грн; розрахунковi втрати металу у зв’язку з високою цiною е/е – 95,3 тонн; травень – розрахункове зниження збиткiв на 12,4 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни е/е – 4,18 млн грн; розрахункове зниження металу у зв’язку з високою цiною електроенергiї – 168,2 тонн; червень – розрахункове зниження збиткiв на 3,04 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни е/е – 5,2 млн грн; розрахунковi втрати металу у зв’язку з високою цiною е/е – 130,8 тонн.
Щодо вартостi е/е – за перiод вiйни цiни на е/е та її транспортування сумарно зросли бiльше нiж у два рази, тiльки за рахунок зростання граничних цiн, тарифiв на послуги з передачi та розподiлу. Розрахунковi втрати за другий квартал 2026 року склали 6,1 млн грн (з ПДВ), в т.ч.: – за рахунок пiдвищення тарифу на послуги з передачi електроенергiї мережами НЕК “Укренерго” (+4% до дiючого у першому кварталі 2026 року або 29,23 грн/МВт (без ПДВ), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали 0,88 млн грн (з ПДВ) – за рахунок пiдвищення тарифу на розподiл АТ “Запорiжжяобленерго” (+7,1% до дiючого у першому кварталі 2026 року або 20,80 грн/МВт по першому класу напруги, +3,7% до дiючого у першому кварталі 2026 або 102,38 грн/МВт по другому класу напруги), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали 0,42 млн грн (з ПДВ) – за рахунок зростання граничних цiн РДН з 30 квітня 2026 року (в усi години до 15 000 грн/МВт (без ПДВ), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали – 4,8 млн грн (з ПДВ).
Окрiм того, через неможливiсть оперативно продати куплену е/е, пiдприємство понесло додатковi збитки за рахунок небалансiв – втрати внаслiдок необдуманих граничних цiн на балансуючому ринку. Якщо пiдприємство не вибирає куплений обсяг е/е, її залишок йде на ринок небалансiв, де цiна покупки у пiдприємства може складати 0,01 грн за 1 МВт. Тобто, купуємо по 3 000- 15 000 грн, а продаємо за 0,01 грн. Й навпаки: якщо пiдприємство перебирає – то цiна перебору йде з накруткою вiд 5% до +100-8000%. Лише на цьому пiдприємство втрачало 0,2-0,4 млн грн щомiсяця, i за другий квартал 2026 року розрахунковi втрати склали 0,58 млн.грн з ПДВ. Вiдпрацьовуються новi технологiї по виробництву та використанню сировини.
У червнi проведено двi дослiдно – промисловi компанiї: – виробництво МнС17Р10 на власнiй сировинi з виробництва феромарганцю. Встановлена принципова можливiсть виробництва з забезпеченням якiсних характеристик по заказу; – виробництво ФМн78 на рудi 1б сорту, як альтернатива використання руди 1 сорту з бiльшим вмiстом марганцю, як ведучого елемента. Результат пiдтвердив принципову можливiсть отримання металу з певними якiсними характеристиками.
Заходи по оптимiзацiї чисельностi персоналу, якi поступово впроваджувалися на пiдприємствi, в умовах мобiлiзацiї, та, для можливостi мiнiмального iснування, призвели до значного скорочення персоналу.
“Наразi залишилися лише кращi професiонали, якi працюють не один рiк й знають/вiдчувають феросплавне виробництво. Й зазначений персонал залишився, поки що, для 3-х печей (з 31-ї наявних печей)”, – констатується в звіті.
Фактична чисельнiсть персоналу, станом на 24 червня поточного року – 1037 людини. Разом з тим, для пiдтримки iмiджу пiдприємства, що реалiзує новi технологiчнi та технiчнi рiшення у складнiй економiчнiй та полiтичнiй ситуацiї, виникала необхiднiсть оперативно реагувати на змiни в умовах роботи пiдприємства: – постiйний пошук потенцiйних ринкiв збуту основної та iншої товарної продукцiї; – пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї i, як наслiдок, постановка основного завдання; – пошук шляхiв для зниження витрат при виконаннi виробництва як основної, так i iншої продукцiї.
За результатами дiяльностi за другий квартал 2026 року товариство має наступнi ключовi моменти: Обсяг виробництва товарних феросплавiв склав 6 тис. тонн, реалiзовано 7,8 тис. тонн на загальну суму 503,6 млн грн з ПДВ. Протягом другого кварталу 2026 року до державного та мiсцевих бюджетiв сплачено податкiв на суму 18 млн грн, в тому числi до держбюджету: митнi платежi – 4,6 млн.грн, вiйськовий збiр 2,7 млн.грн, екологiчний податок – 0,2 млн.грн; – до мiсцевого бюджету: податок ПДФО – 9,7 млн.грн, екологiчний податок – 0,2 млн.грн.
Крiм того, сплачено єдиного соцiального внеску – 11,6 млн.грн. Головними досягненнями 2 кварталу є збереження виробничого процесу, попре низький рiвень цiн на продукцiю та постiйне зростання цiни на електроенергiю та перевезення. Планування подальшої роботи у межах встановлених показникiв з урахуванням напрацювань по всiм напрямкам пiдприємства. Вiдпрацьовуються новi методи мотивацiйного заохочення персоналу.
У звіті нагадується, що для зниження залежностi вiд зовнiшнiх факторiв постачання електроенергiї, маючи досвiд наслiдкiв руйнування енергосистеми – пiдприємство в груднi 2024 року збудувало i запустило в експлуатацiю власну сонячну електростанцiю потужнiстю 0,8 МВт/год для власних потреб. З моменту впровадження заходу згенеровано електроенергiї 980,6 МВт. Це дозволило знизити витрати на закупiвлю електроенергiї на 4,51 млн.грн, зробити перспективний крок вперед в розвиток сучасного децентралiзованого електропостачання пiдприємства.
Загальна реалiзацiя за звiтний перiод склала 14,554 тис. тонн феросплавiв на суму 815,845 млн грн. На експорт поставлено 3,604 тис. тонн феросплавiв (23% вiд загального обсягу продажiв феросплавiв за 1 пiврiччя 2026 року).
Як повідомлялось, ЗЗФ за підсумками роботи у січні-березні-2026 наростило чистий збиток в 2,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 84,689 млн грн з 34,731 млн грн, чистий дохід зріс на 26,3 – до 377,006 млн грн до 298,557 млн грн.
ЗЗФ за підсумками роботи у 2025 році зменшило чистий збиток на 98,5% порівняно з 2024 роком – до 27,962 млн грн з 1 млрд 862,784 млн грн. При цьому завод наростив чистий дохід на 55,7 – до 1 млрд 522,567 млн грн з 977,660 млн грн.
ЗЗФ у 2024 році збільшив чистий збиток у два рази в порівнянні з попереднім роком – до 1 млрд 862,784 млн грн. При цьому чистий дохід знизився на 34,7%, до 977,660 млн грн.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
Національний банк України (НБУ) збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, а на 2027 рік — до $73,7 млрд з $66,5 млрд.
«Надходження частини отриманої іноземної валюти до міжнародних резервів призведе до їхнього зростання майже до $70 млрд наприкінці року. Цей прогноз враховує збільшення потреб в імпорті компонентів для виробництва озброєння та, відповідно, розширення структурного попиту на іноземну валюту, що вимагатиме нарощування інтервенцій НБУ для задоволення потреб економіки й одночасного збереження стабільності валютного ринку.
Тобто посередницька роль НБУ на валютному ринку посилиться», – зазначив Нацбанк у прес-релізі в четвер.
Як повідомлялося, на валютні рахунки уряду в Нацбанку в червні надійшло $11,3 млрд, зокрема $6,8 млрд – від ЄС і майже $4,5 млрд – через рахунки Світового банку. Крім того, Україна отримала $4,4 млрд від Європейського Союзу в рамках першої виплати першого оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів країни у зв’язку з їхнім обмеженим (цільовим) призначенням. У липні Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від ЄС у рамках програми Ukraine Support Loan та другий транш у розмірі близько 690 млн доларів від МВФ. У НБУ очікують, що загальний обсяг прямої бюджетної підтримки від партнерів у 2026 році може становити близько 54 млрд доларів, що буде достатньо для покриття дефіциту бюджету.
Іноземні покупці придбали житлову нерухомість у США на суму 45,3 млрд доларів у період з квітня 2025 року по березень 2026 року, що на 19,1 % менше, ніж за попередні 12 місяців, повідомила Національна асоціація ріелторів США (NAR) у звіті, опублікованому 29 липня 2026 року. Кількість об’єктів, придбаних іноземцями, скоротилася на 14% — з 78,1 тис. до 67,1 тис. Це другий найнижчий показник з 2009 року, коли NAR почала вести відповідну статистику. Медіанна вартість покупки склала $465 тис.
Головний економіст NAR Лоуренс Юн пов’язав зниження активності із загальним скороченням міжнародного туризму та поїздок до США. За його словами, навіть певне ослаблення долара, яке підвищило купівельну спроможність іноземців, не змогло компенсувати високі ціни та обмежену пропозицію житла.
Серед іноземних клієнтів, які відмовилися від запланованої угоди, 33% не змогли знайти відповідний об’єкт, 28% визнали ціни занадто високими, а 19% зіткнулися з труднощами, пов’язаними з імміграційними правилами. Додатковий тиск на попит чинили високі іпотечні ставки, інфляція, торгова політика та геополітична невизначеність.
Громадяни Канади здійснили 16% усіх іноземних покупок, придбавши 10,7 тис. об’єктів на суму 5,2 млрд доларів. На другому місці опинилася Мексика з часткою 14% та 9,4 тис. угод на суму 5 млрд доларів.
Покупці з Китаю опустилися з першого на третє місце за кількістю придбань, сформувавши 11% закордонного попиту. При цьому вони зберегли лідерство за загальною вартістю угод — 7,6 млрд доларів. Середня ціна об’єкта, придбаного китайськими покупцями, сягала приблизно $1 млн.
До п’ятірки найбільших груп іноземних покупців також увійшли громадяни Індії з часткою 9% та обсягом угод $3,7 млрд, а також Великої Британії — 4% та $1,2 млрд відповідно.
Флорида зберегла статус найпопулярнішого напрямку для іноземних покупців, отримавши 20% усіх угод. На Каліфорнію припало 19%, на Техас — 12%, на Нью-Джерсі та Джорджію — по 4%. Іноземці й надалі орієнтувалися на дорожчий сегмент ринку. Медіанна вартість придбаного ними житла становила $465 тис. проти $413,6 тис. за всіма угодами з існуючим житлом у США. Близько 15% іноземних покупців придбали об’єкти вартістю понад $1 млн. Майже половина угод — 48% — була повністю оплачена готівкою, тоді як серед усіх покупців житла в США цей показник становив 28%. Близько половини об’єктів іноземці купували для відпочинку, здачі в оренду або поєднання цих цілей.
У статистиці NAR до іноземних покупців належать як нерезиденти, які постійно проживають за межами США, так і недавні іммігранти та власники неімміграційних віз, які проживають у країні понад шість місяців. Нерезиденти придбали 29,5 тис. об’єктів на суму 23,5 млрд доларів, іноземці, які проживають у США, — 37,6 тис. об’єктів на суму 21,8 млрд доларів.
Національна асоціація ріелторів США об’єднує фахівців ринку житлової та комерційної нерухомості. Дослідження міжнародних угод складається на основі опитування членів асоціації та публікується щорічно з 2009 року.
