Як повідомляє «Сербський економіст», 30 липня уряд Чорногорії схвалив пропозицію щодо створення механізму перевірки іноземних інвестицій, які можуть вплинути на безпеку країни та функціонування критичної інфраструктури.
Нові правила поки що не набрали чинності. Для їхнього застосування необхідно ухвалити окремий закон.
Попередній дозвіл планують вимагати від інвесторів із країн поза межами ЄС, які набувають контроль або щонайменше 10% капіталу чи голосів у компаніях із стратегічних галузей.
Перевірка може стосуватися енергетики, портів, аеропортів, залізниць, банків, платіжних систем, телекомунікацій, медіа, цифрової інфраструктури, технологій, виробництва продовольства та критично важливої сировини.
Нерухомість перевірятиметься лише у випадках, коли вона пов’язана зі стратегічними об’єктами або розташована поруч із критичною, військовою та державною інфраструктурою. Звичайні купівлі квартир іноземцями ця ініціатива безпосередньо не стосується.
Уряд зможе дозволити угоду, встановити додаткові умови або повністю її заборонити. Серед можливих вимог — обмеження доступу до конфіденційних даних, розкриття інформації про кінцевих власників та джерела фінансування.
Попередня перевірка має тривати до 45 днів. За укладення угоди без дозволу можуть передбачити штраф, обмеження права голосу або обов’язковий продаж придбаної частки.
Ініціатива є частиною зближення законодавства Чорногорії з правилами ЄС. Остаточні умови будуть визначені після підготовки та ухвалення закону.
Формально окремі держави в ініціативі не названі. Однак на практиці механізм буде особливо важливим для інвесторів із Росії, Сербії та Китаю. Усі три країни перебувають поза межами ЄС, а їхній капітал помітно представлений в економіці Чорногорії.
Можливе ухвалення цього закону так чи інакше торкнеться й українських інвесторів. Україна посідає помітне місце за кількістю компаній у Чорногорії. За останніми даними MONSTAT, у 2024 році в країні діяли 1 069 підприємств з українськими власниками, або 3,6% усіх активних компаній з іноземним капіталом. Це четвертий показник після Росії, Туреччини та Сербії.
При цьому українські інвестиції зосереджені переважно в нерухомості та невеликих компаніях. У 2023 році їхній приплив становив 19,1 млн євро, з яких 15,2 млн євро припало на купівлю нерухомості.
Тому вплив нових правил на український бізнес, ймовірно, буде обмеженим. Звичайні купівлі квартир та відкриття невеликих компаній не повинні автоматично проходити перевірку. Дозвіл знадобиться у разі інвестицій у стратегічні галузі або об’єкти, пов’язані з критичною інфраструктурою.
Джерело: Уряд Чорногорії
Ukraine Investment Congress, присвячений інвестиціям у майбутнє країни, 30 липня відбувся у конгресно-виставковому центрі «Парковий» у Києві та зібрав понад 2 тис. представників девелоперського, інвестиційного, архітектурного, банківського і державного секторів.
Як повідомили організатори, центральною темою конгресу стало гасло «Я, ти, суспільство: інвестиції в майбутнє країни». Учасники обговорили розвиток ринку нерухомості, відновлення українських міст, цифровізацію державних послуг, інвестиції у внутрішній туризм, енергетичну незалежність і впровадження принципів безбар’єрності у просторовому розвитку.
Одночасно у КВЦ «Парковий» відбувся XVII Всеукраїнський архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», під час якого були представлені проєкти українських архітекторів, дизайнерів і девелоперських компаній.
До конгресу долучилися заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник голови Державної регуляторної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Джуранюк, заступник міністра розвитку громад та територій України з цифрової трансформації Ігор Рева, начальник управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Артур Мележик і директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Серед представників бізнесу та експертного середовища участь у заході взяли засновник і CEO Spatium Group Олександр Селезньов, засновник і CEO SAGA Development Андрій Вавриш, CEO CREDO Development Віталій Боруль, CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм, засновник і CEO EcoBud Building Group Павло Сомов, засновник і CEO ODA Development Сергій Одарич, CEO Ukrainian BIM Community Юрій Подольчук, засновник Advanter Group Андрій Длігач, співзасновник УкрІнвестКлубу Дмитро Карпіловський та співзасновниця і CEO AIMM Анна Іскіердо.
Окремий блок дискусій був присвячений внутрішньому туризму як інвестиційному активу. Учасники розглянули, в які туристичні та рекреаційні проєкти сьогодні спрямовують кошти українські інвестори, а також обговорили перспективи розвитку готельної, курортної та дохідної нерухомості.
Під час панелі «Держава у смартфоні» представники органів влади та бізнесу обговорили вплив цифровізації на скорочення бюрократичних процедур, спрощення взаємодії інвесторів із державою та підвищення прозорості дозвільних процесів.
У межах дискусії «Битва активів 2026-2027» експерти проаналізували різні інструменти вкладення капіталу та перспективи інвестицій у нерухомість, бізнес, фінансові активи й інфраструктурні проєкти.
До програми також увійшли обговорення безбар’єрності та інклюзивності у міському розвитку, економічної ефективності фасадних систем, використання BIM-технологій, енергетичної автономності об’єктів та нових стандартів проєктування.
Окремо під час конгресу Державна регуляторна служба провела воркшоп для понад 70 представників міністерств і державних установ. Учасники розглянули питання державного регулювання, дерегуляції, дозвільних процедур і формування сприятливого інвестиційного середовища.
Завершальною частиною заходу стало нагородження переможців конкурсу «Інтер’єр року 2026». За словами організаторів, конкурс має сприяти професійному відбору архітектурних і дизайнерських проєктів та підвищенню стандартів українського ринку.
Організатором Ukraine Investment Congress виступила медіагрупа DMNTR. Генеральним партнером заходу стала компанія «Креатор-Буд», генеральним спонсором – Elio Home, стратегічним партнером – Viyar Stone, преміум-партнером – Itum, кліматичним партнером – Raum Engineering.
Детальна інформація про захід і фотозвіт розміщені на офіційному сайті Ukraine Investment Congress – www.ibc-ua.info.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
Національний банк України відкликав ліцензію на здійснення страхової діяльності та виключив із Державного реєстру фінансових установ ПрАТ «Страхова компанія «Велес»» (Одеса) на підставі поданої заяви, повідомляється на сайті регулятора.
Зазначається, що таке рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 29 липня 2026 року.
Як повідомлялося, Національний банк 11 червня 2026 року надав ПрАТ СК «Велес» дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля та погодив із цим страховиком план виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Частка ринку СК «Велес» за страховими преміями / технічними резервами становить 0,01%.
Раніше повідомлялося, що 14 травня 2026 року загальні збори акціонерів ПрАТ СК «Велес» схвалили рішення про вихід компанії з ринку та план виходу.
Згідно зі звітністю компанії, за три місяці 2026 року обсяг страхових премій становив 1,790 млн грн, технічні резерви — 4,501 млн грн, страхові виплати не здійснювалися.
СК «Велес» працює на ринку з 1998 року. Є членом асоціації «Страховий бізнес». Статутний капітал становив 39 млн грн.
Європейська комісія готує новий законодавчий механізм, який дозволить національним, регіональним та муніципальним органам влади обмежувати короткострокову оренду житла в районах, що стикаються з особливо сильним зростанням цін та нестачею квартир для постійних мешканців.
Ініціатива стане частиною майбутнього європейського Акту про доступне житло — Affordable Housing Act, який Єврокомісія планує представити у 2026 році. Документ має допомогти владі визначати території, що перебувають під житловим тиском, на основі загальнодоступних статистичних даних та вживати заходів, що відповідають масштабу проблеми.
Мова не йде про єдину заборону Airbnb, Booking.com чи інших сервісів у всьому Євросоюзі. Єврокомісія має намір створити правову основу, в рамках якої міста та регіони зможуть самостійно регулювати короткострокову оренду, не порушуючи норм єдиного європейського ринку.
Зокрема, муніципалітети мають отримати більшу юридичну визначеність при введенні обмежень у районах, де туристична оренда скорочує пропозицію житла для місцевих мешканців. Можливі заходи визначатимуться з урахуванням місцевої ситуації, інтересів туристичного сектору та принципу пропорційності.
Під час консультацій представники міст і регіонів закликали Єврокомісію сформувати перелік інструментів, сумісних із законодавством ЄС. Вони також наголосили на необхідності враховувати відмінності між великими туристичними центрами, невеликими містами та сільськими районами.
Підготовка Акту про доступне житло відбувається паралельно з впровадженням раніше затверджених правил ЄС щодо збору інформації про короткострокову оренду. З 20 травня 2026 року застосовується регламент ЄС № 2024/1028. Він передбачає створення цифрових систем реєстрації орендодавців та обмін даними між платформами й державними органами.
У країнах, які запроваджують відповідну реєстрацію, власник повинен отримати унікальний номер об’єкта та вказувати його в оголошенні. Онлайн-платформи зобов’язані відображати та перевіряти такі номери, проводити вибіркові перевірки та видаляти оголошення на вимогу влади, якщо вони не відповідають встановленим правилам.
Платформи також повинні щомісяця передавати відомості про кількість гостей та заброньованих ночей через єдиний національний цифровий шлюз. Це дозволить муніципалітетам оцінювати реальний масштаб туристичної оренди та приймати рішення на основі даних.
Однак чинний регламент регулює насамперед реєстрацію та обмін інформацією. Він сам по собі не встановлює загальноєвропейських обмежень щодо кількості квартир, що здаються в оренду, або дозволеної кількості ночей.
За даними Єврокомісії, короткострокова оренда вже становить близько чверті всієї пропозиції туристичного житла в ЄС.
У 2025 році через Airbnb, Booking.com, Expedia та інші великі онлайн-платформи було заброньовано 951,6 млн гостьових ночей. Порівняно з 2024 роком цей показник зріс на 11,4%.
Єврокомісія визнає, що цей ринок приносить дохід власникам нерухомості, розширює вибір туристів і підтримує місцевий бізнес. Разом з тим висока концентрація короткострокової оренди в історичних центрах і популярних курортах може скорочувати пропозицію квартир для постійного проживання та сприяти зростанню цін.
Згідно з матеріалами європейського Плану доступного житла, кількість бронювань короткострокової оренди через найбільші платформи у 2018–2024 роках зросла більш ніж на 90%. Професійні оператори забезпечують понад 45% пропозицій, хоча становлять меншість серед власників.
Після ухвалення нового законодавства правила залежатимуть не лише від країни, а й від ситуації в конкретному місті чи районі. У туристичних центрах із дефіцитом житла місцева влада потенційно зможе запроваджувати суворіші вимоги щодо реєстрації, ліцензування та тривалості оренди. У регіонах, де туристичного житла недостатньо і короткострокова оренда підтримує місцеву економіку, обмежень може бути значно менше.
AIRBNB, ЄС, НЕРУХОМІСТЬ, ОРЕНДА, ТУРИЗМ
СК «КД Життя» (KD Life Київ) у січні-червні 2026 року зібрала 33,2 млн грн чистих премій, що на 40,4% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляється в проміжних даних страховика, розміщених у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР).
Компанія потроїла валовий прибуток порівняно з показником рік тому — до 12,9 млн грн та збільшила витрати на збут до 172 тис. грн з 43 тис. грн.
Прибуток від операційної діяльності склав 222 млн грн проти 4,407 млн грн за аналогічний період минулого року, фінансовий результат до оподаткування збільшився у 20,5 раза, досягнувши 28,148 млн грн, чистий прибуток склав 22,383 млн грн проти 84 тис. грн у січні-червні 2025 року.
Компанія «KD Life» — українська компанія, заснована у 2007 році холдингом KD Group.
Холдинг «KD Group» — лідер фінансового ринку Східної Європи, багатий досвід якого налічує майже 130 років роботи у сфері страхування життя та ризиків, управління фінансами та інвестиційними фондами.
Україна до рейтингу не включена, оскільки дослідження охоплює країни ЄС та чотири держави поза межами Євросоюзу — Сербію, Велику Британію, Норвегію та Швейцарію.
В Україні у січні-червні 2026 року зареєстровано 79,516 тис. шлюбів, що на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомив Опендатабот 31 липня з посиланням на дані Міністерства юстиції.
У середньому протягом першого півріччя в Україні одружувалися близько 13,3 тис. пар щомісяця. Водночас підсумкова кількість шлюбів за рік може виявитися значно вищою, оскільки українці традиційно частіше реєструють стосунки у другому півріччі. У 2025 році різниця між двома півріччями становила 41%.
Найпопулярнішою датою першого півріччя стала 26 червня 2026 року. У дзеркальну дату 26.06.2026 шлюб зареєстрували 2,528 тис. пар. Ще 1,248 тис. пар одружилися 14 лютого, у День святого Валентина.
Зростання загальної кількості шлюбів значною мірою забезпечили Київ, Дніпропетровська та Львівська області. На ці три регіони припало понад половину всіх зареєстрованих у країні шлюбів.
Одним із головних факторів стало поширення дистанційної державної реєстрації: чотири з десяти шлюбів у першому півріччі були оформлені онлайн.
