Несприятливі погодні умови на півдні України можуть позначитися на врожайності ячменю, вплинуть на вал зібраного врожаю, а на тлі високих світових цін на культуру на ринок ячменю очікує період “цінових гойдалок”, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “Пуск”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через погодні умови на півдні фіксується зерно з низькою натурою, також є проблема вилягання ячменю, що негативно позначиться на врожайності культури. Така ситуація сприятиме зростанню цін на ячмінь, світовий ринок також входить у тренд зростання. Однак при розгортанні жнив можна очікувати тимчасового зниження попиту і цін на ячмінь”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, наразі індикативна ціна на ячмінь становить 130$/т, але найближчим часом вона може піднятися до 145$/т. З огляду на погодні фактори, пропозиція поточного тижня не зросте. Вал ячменю можна очікувати після 15 липня, а до цього брак пропозиції може штовхати ціни на ринку вгору.
“Липень буде вкрай нестабільним місяцем на ринку ячменю і найнесприятливішим для реалізації: незважаючи на те, що низький урожай підтримуватиме ціни, позначки ризикують опуститися до $125/т. Проте вже з серпня почнеться зростання цін на ринку, яке сягне щонайменше 190-200 $/т, максимальні позначки можемо побачити в грудні”, – прогнозують у “Пуску”, додаючи, що після нещодавнього заколоту в РФ світові ринки активізувалися і ціни на зерно зросли.
Експерти розповіли, що найбільшим покупцем ячменю зараз є Китай, який планує закупити 7 млн тонн ячменю. Він багато контрактує з Франції, яка не зможе самостійно закрити такий обсяг.
Український ячмінь користуватиметься попитом Китаю, проте логістика залишається проблемним місцем поставок з України, – резюмували в “ПУСК”.
Кабінет міністрів на засіданні 27 червня 2023 року затвердив план перетворення держпідприємства “НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі, повідомила компанія в Телеграм.
“Це черговий крок виконання міжнародних зобов’язань України щодо приведення управління державними підприємствами у відповідність до найкращих світових стандартів корпоративного управління”, – прокоментували в НАЕК.
Згідно з повідомленням міністерства економіки України, упродовж червня-липня 2023 року має бути проведено повну інвентаризацію майна підприємства та відібрано компанію для проведення незалежної оцінки майна.
У листопаді має бути затверджено акт оцінки майна, підготовлено проєкти урядових рішень про затвердження передавального акта майна до статутного капіталу АТ;
Випуск акцій “Енергоатому” заплановано на грудень, а завершення процесу перетворення держпідприємства на АТ очікується до березня 2024 року.
Як повідомлялося з посиланням на президента “Енергоатом” Петра Котіна, НАЕК розраховує завершити корпоратизацію підприємства, за оптимістичними оцінками, за півроку, за песимістичними – за рік.
“Йде дуже багато процесів зараз і, зокрема, основне – це проведення інвентаризації всіх активів, а також збір звернень кредиторів. Це така непроста процедура”, – сказав він у середині червня.
При цьому він уточнив, що щодо окупованої російськими загарбниками Запорізької АЕС “будуть поки що використані попередні, довоєнні дані інвентаризації, а потім (після повернення станції під контроль України – ІФ-У) будемо коригувати”.
На початку травня Кабінет міністрів розпочав процедуру реорганізації держпідприємства шляхом його перетворення на АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 100% акцій у статутному капіталі якого належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
Кабмін також створив комісію з перетворення “Енергоатому” і затвердив її склад, встановив строк заявлення кредиторами своїх вимог до підприємства – два місяці, і утворив інвентаризаційну комісію.
Перед цим 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про особливості утворення акціонерного товариства “НАЕК “Енергоатом”.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт. ЗАЕС потужністю 6 ГВт перебуває в окупації РФ з 4 травня 2022 року.
Освітня платформа Prometheus і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відкривають програму “Буткемп економічного відновлення” з 60 тисячами грантових місць для навчання українських підприємців, повідомив співзасновник Prometheus Іван Примаченко у Facebook.
Згідно з повідомленням, українських підприємців навчатимуть на курсах Гарварда, Дарденської бізнес-школи університету Віргінії та Університету Райса, а також співзасновники “Нової Пошти”, Preply, Євген Клопотенко та інші провідні підприємці України.
У програмі чотири курси: “Як розпочати власну справу за часів невизначеності: покроковий гайд від топ-підприємців України”; “CS50: Основи програмування для бізнес-професіоналів” Гарвардського університету; “Зростайте до величі: розумне зростання для приватного бізнесу” Дарденської бізнес-школи Університету Вірджинії; “Фінанси для нефінансистів” Університету Райса.
“Ще не бачив, щоб провідні американські університети відкривали безкоштовний доступ до навчання на своїх бізнес-курсах, та ще й іншою мовою. Це унікальний шанс, яким потрібно користуватися тут і зараз”, – написав Примаченко.
Реєстрація на програму “Буткемп економічного відновлення” відкрита відсьогодні за посиланням https://prometheus ua/prometheus-plus/bootcamp).
Ціни на нафту піднімаються в середу на даних Американського інституту нафти (API) про більш різке, ніж очікувалося, скорочення запасів у США.
Згідно з інформацією API, за підсумками тижня, що завершився 23 червня, вони впали на 2,41 млн барелів. Експерти, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували зниження на 1,47 млн барелів.
Офіційні дані про запаси нафти за минулий тиждень будуть оприлюднені міністерством енергетики США в середу о 17:30 кв. м.
Вартість серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. у середу становить $72,59 за барель, що на $0,33 (0,46%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на $1,92 (2,6%) до $72,26 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,22 (0,32%), до $67,92 за барель. Напередодні ці контракти подешевшали на $1,67 (2,4%), до $67,7 за барель.
Нафтовий ринок завершує другий квартал 2023 року в мінусі у зв’язку з повільнішим, ніж очікувалося, відновленням китайської економіки після зняття карантинних обмежень. Тиск на ринок також чинять побоювання рецесії в США і Європі на тлі посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою і Європейським центральним банком.
Статдані, оприлюднені у вівторок, показують, однак, що економіка США зберігає стійкість, незважаючи на обмежувальну політику Федрезерву. Індекс споживчої довіри в країні в червні зріс до максимуму з січня 2022 року, а продажі квартир у новобудовах у травні були найвищими з лютого минулого року.
“Сильні економічні статдані, які ми бачили вчора, підвищують вірогідність подальшого підйому ставки Федрезервом, – зазначає Воррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Це той самий момент, коли хороші новини – це погані новини для ринку”.
Господарський суд Києва визнав винним ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” у поширенні неправдивої інформації щодо складу свого продукту та оштрафував на 1,37 млн грн, відхиливши його позов із проханням скасувати відповідне рішення Антимонопольного комітету (АМКУ) про порушення підприємством вимог законодавства до маркування продукту.
Як повідомляється на сайті АМКУ в понеділок, під час розгляду справи №470-р від 30 грудня 2022 року АМКУ виявив, що ТОВ “ФМ Хладопром”, що виробляє більше ніж 27 видів морозива, зокрема під назвами “Хрещатик”, “Каштан”, “Хладік”, “Артек”, “Волошкове поле” тощо, на пакуванні морозива зазначав інформацію щодо наявності в його складі коров’ячого молока.
Регулятор встановив, що у вересні та листопаді 2020 року підприємство не закуповувало коров’яче молоко і, відповідно, не використовувало його під час виготовлення морозива “пломбір”, а замінило його сухим знежиреним молоком.
“Питне коров’яче молоко та сухе молоко не є тотожними складовими, адже ця сировина виробляється в різних технічних умовах. Відповідно, поширена виробником інформація про склад його продукту є неправдивою, в той час як, згідно із законодавством, у маркуванні всіх продуктів мають зазначатися лише ті інгредієнти, що дійсно використовувалися під час їхнього виробництва”, – нагадав АМКУ.
Він наголосив, що розміщення на упаковках морозива відомостей про наявність у його складі коров’ячого питного молока, яке не використовувалося підприємством під час виробництва у вересні та листопаді 2020 року, вводить в оману споживачів.
ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” спробувало оскаржити рішення регулятора в суді, проте 22 червня 2023 року Госпсуд Києва відхилив позов і залишив рішення АМКУ чинним, визнавши компанію порушником законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та наклавши на неї 1,37 млн грн штрафу.
Президент Литовської Республіки Гітанас Науседа прибув у середу, 28 червня, з неанонсованим візитом до Києва, повідомляє пресслужба глави держави.
Науседа зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським та візьме участь у заході, присвяченому 27-й річниці ухвалення Конституції України.
Глава Литовської держави обговорить із президентом України порядок денний саміту НАТО, який відбудеться в липні у Вільнюсі, а також питання переговорів України щодо членства в Європейському Союзі, допомоги Литви та Європейського Союзу Україні.
“Президент прибув до Києва з Гааги, де вчора на зустрічі глав 7 держав обговорив подальшу підтримку України. З Києва президент Литви вирушить до Брюсселя, де в четвер розпочнеться засідання Ради європейських лідерів”, – сказано в повідомленні.
