Мер Києва Віталій Кличко і мер Гамбурга Петер Ченчер на зустрічі в столиці України обговорили подальшу допомогу Києву, зокрема, питання забезпечення автономними системами зв’язку для екстрених випадків, повідомив Кличко.
“Сьогодні зустрівся з першим мером Вільного та Ганзейського міста Гамбург Петером Ченчером. Подякував за підтримку і допомогу Гамбурга українській столиці. І домовився про подальшу співпрацю. Обговорили з паном Ченчером допомогу німецьких партнерів у забезпеченні Києва системами зв’язку для екстрених випадків (у разі відключень світла). Вони необхідні сьогодні, зокрема, для станцій швидкої допомоги, рятувальників, комунальних служб”, – написав Кличко на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, обговорювалося також питання забезпечення Києва новітнім обладнанням для системи оповіщення.
“Дуже важливе для нашого міста питання безпеки його жителів. Київ потребує обладнання для новітньої системи оповіщення, яку ми вже почали встановлювати. Йдеться про систему для оголошення повітряної тривоги. Щоб розвинути цю систему, нам необхідно більше приладів, які працюють автономно, коли немає світла. Прикладом системи, яку Київ встановлює зараз, є, зокрема, німецька. Мер Гамбурга запевнив у подальшій допомозі Києву – як у нинішніх найгостріших потребах, так і в майбутньому відновленні столиці України”, – зазначив Кличко.
Крім того, Гамбург надав Києву як допомогу три міські автобуси, які вже прямують до Києва.
Кличко закликав німецьких партнерів і далі підтримувати Україну до перемоги.
“Також ми з Володимиром поспілкувалися з німецькими ЗМІ і закликали і німецьку владу, і німецьке суспільство до подальшої підтримки України та надання всієї необхідної допомоги для нашої перемоги і встановлення миру в Європі”, – повідомив Віталій Кличко.
Як повідомлялося, Київ і Гамбург підписали “Угоду заради солідарності та майбутнього” 24 квітня 2022 року. Домовилися про стратегічне партнерство та підтримку в кризові періоди.
Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові планують завершити до кінця поточного року, будівельні роботи виконано на 25%, повідомив мер міста Андрій Садовий.
“Оглянули будівництво сміттєпереробного заводу. Наразі вже виконано 100% проектувальних і 25% будівельних робіт. До кінця року плануємо завершити будівництво. Наступний етап – монтаж обладнання”, – написав мер у Facebook у понеділок.
Він нагадав, що будівництвом займається польська компанія Control Process S.A., що має досвід подібних робіт. Потужність заводу становитиме 250 тис. тонн/рік.
Крім того, триває рекультивація Грибовицького полігону, понад 90% робіт уже виконано, додав Садовий.
Як повідомлялося, 1 червня 2018 року Львівська міська рада та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали договір на загальну суму EUR35 млн, призначених для будівництва заводу з переробки відходів та рекультивації Грибовицького полігону.
13-14 квітня 2023 року відбудеться II Науково-практична конференція “Зелене будівництво” (“Green Construction”) на базі кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури.
Захід залучає до діалогу представників державних органів, освіти та науки, громадських організацій, бізнесу, топ-менеджерів, провідних фахівців, журналістів та стейкголдерів у галузі енергоефективного та дружнього до довкілля “зеленого” будівництва.
Захід відбудеться у змішаному режимі, участь безкоштовна.
Матеріали конференції разом з заявкою на участь (додаток) слід надсилати електронною поштою на адресу kaflab241ecolog@gmail.com.
Оргкомітет конференції залишає за собою право відмовити в друкуванні матеріалів, які не відповідають вимогам до оформлення або мають реферативний характер, а також на незначне редагування отриманих матеріалів. Автори отримують електронну версію матеріалів конференції.
Партнери:
Київська обласна рада; Підкомітет з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин у межах території забудови Комітету Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»; Одеський державний екологічний університет; Національний університет «Львівська політехніка»; Національний університет, «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. М. Потебні Запорізького національного університету; Донбаська національна академія будівництва і архітектури (Краматорськ); Академія будівництва України; Академія технічних наук України; Художня студія 22 ART HUB; Національна спілка журналістів України; International Technology Transfer Association (ITTA); Агенція відбудови України; Ченстоховська політехніка; Азербайджанський архітектурно-будівельний університет; Грузинський технічний університет; Клуб експертів.
Регламент доповіді – 7-10 хвилин.
Контактні телефони організаційного комітету конференції:
Жукова Олена Григорівна +38(096)8752104, +38(063)8136063;
Ткаченко Тетяна Миколаївна +38(067)353-38-77, +38(066)529-91-36
Open4business – інформаційний партнер
Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі 2022 року знизився на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 55,255 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, повідомляється у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі у 2022 році виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі 2021 року зріс на 10,6% порівняно з попереднім роком, до 56,289 млн тонн. При цьому в Європі за 2021 рік виробництво нержавіючої сталі збільшилося на 13,6% до 2020 року – до 7,181 млн тонн, у США збільшилося на 10,4% – до 2,368 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зросла на 21,2% – до 7,792 млн тонн, тоді як Китай збільшив виробництво на 1,6% – до 30,632 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, Росія, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 42% – до 8,316 млн тонн.
“Судово-юридичній газеті” довіряють скласти інформаційну картину дня більше 2 млн читачів щомісяця.
15 років тому в Україні було засноване нове юридичне видання – “Судово-юридична газета”.
Разом з нашими читачами ми пройшли шлях від вузькоспеціалізованої газети для юристів до всеукраїнського ЗМІ, яке читають як в Україні, так і за кордоном, люди різного професійного статусу, життєвих поглядів і різного віку.
Щодня ми, незважаючи на відсутність світла чи ракетні обстріли, намагаємося створити для вас інформаційну картину дня з актуальної інформації, коментарів та авторських аналітичних матеріалів.
До війни наша аудиторія складала більше 3 млн унікальних читачів щомісяця.
З початком повномасштабної агресії сайт SUD.UA зазнавав майже щоденних кібератак.
Однак вони лише зміцнили нашу команду та наш захист. Ми ні на мить не припиняли роботу для Вас, навіть зранку 24 лютого 2022 року.
Наразі аудиторія SUD.UA відновлюється до довоєнних показників і складає більше 2 млн людей на місяць. Тож ми щасливі, що наші читачі цінують ту працю, яку наші журналісти та керівництво видання вкладають у кожну новину чи статтю.
За 2022 рік нам вдалося значно розширити кількість читачів у соцмережах – на нашому telegram-каналі t.me/sudua (20,5 тисяч підписників), Facebook (45 тисяч підписників). Ви читаєте нас навіть в Instagram, де вас 11,7 тисяч.
Дякуємо вам за довіру, шановні читачі!
З повагою, редакція “Судово-юридичної газети”.
Первинні продажі нових легкових автомобілів у березні поточного року зросли на 21% порівняно з лютим поточного року – до 4511 од., повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Асоціація констатує, що порівняно з березнем минулого року попит на легкові авто зріс у 8 разів, але тільки через низьку базу порівняння (березень-2022 був першим місяцем повномасштабного вторгнення РФ в Україну – ІФ-У).
Лідером реєстрацій залишається Toyota – 648 од., друге місце знову у Renault з 438 авто (у лютому марка була 5-ю), третє – у Volkswagen з реєстрацією 432 автомобілів.
На четвертому місці BMW з результатом 355 од., а замикає ТОП-5 березня Skoda – 346 автомобілів.
Бестселером першого місяця весни на українському ринку нових легковиків став кросовер Renault Duster, який обрали 414 покупців.
При цьому більше третини березневого ринку сформовано завдяки 10 популярним моделям – за Renault Duster йде Hyundai Tucson (171 од.), далі Mazda CX5 (171), Volkswagen ID.4 (149), Toyota RAV-4 (131), Toyota Camry (110), Suzuki Vitara (105), Volkswagen Touareg (101), DongFeng/Honda M-NV (100) і BMW X7 (99 од.).
Загалом у першому кварталі в Україні зареєстровано 11,2 тис. нових легкових автомобілів – майже стільки ж, що й минулого, констатує “Укравтопром.
