Business news from Ukraine

Ощадбанк запустив пільгову програму кредитування аграріїв під посівну-2023

Державний Ощадбанк (Київ) запустив пільгову програму кредитування аграріїв під посівну-2023 для купівлі насіння, засобів захисту рослин, мікродобрив та техніки від ТОВ “Спектр-Агро” (Обухів Київської обл.).

За інформацією пресслужби Ощадбанку, аграрії зможуть придбати сільгосптехніку у кредит за ставкою 5% та 9% річних – за поповнення обігових коштів на суму до 90 млн грн за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”.

Мікродобрива, засоби захисту рослин та насіння сої власного виробництва “Спектр-Агро” можна буде придбати за ставкою від 0,01% річних на суму до 20 млн грн із адаптованим до сезонності графіком погашення, зазначається у релізі.

Як зазначає Ощадбанк, для отримання такого кредиту достатньо надати спрощений пакет документів для отримання рішення щодо нього. Окрім пріоритетного розгляду заявок, всі, хто скористався кредитом, зможуть оперативно отримати попереднє рішення на поповнення обігових коштів через онлайн-платформу Agroapp.

Держбанк також повідомив, що загалом із 24 лютого 2022 року надав агропідприємствам за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” близько 10 млрд грн. Частка агрокредитів у загальному портфелі цієї програми, виданих Ощадбанком під час війни, становить 72%. Друге місце посідають підприємства торгівлі, яким банк видав 16% позик за програмою доступних кредитів.

“Спектр-Агро” – дистриб’ютор засобів захисту рослин, міндобрив та сільгосптехніки провідних світових та українських виробників (Deutz-Fahr, HARDI, Kockerling, Dieci, SOLA).

За даними opendatabot, “Спектр-Агро” у 2022 році збільшило виторг на 1,2% – до 6 млрд 262,6 млн грн, а його чистий прибуток скоротився на 20% – до 209,84 млн грн.

Державний Ощадбанк, за даними Нацбанку, на 1 березня 2023 року за розміром загальних активів посідав 2-е місце (311,19 млрд грн) серед 65 банків у країні.

, ,

Спроба врегулювати питання права інтелектуальної власності призвела до проблем на фармацевтичному ринку – опитування

Зроблена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну спроба врегулювати питання права інтелектуальної власності на час війни призвела до проблем на фармацевтичному ринку, неможливості виводити на ринок і запускати виробництво нових препаратів.

Такі думки висловлювали опитані агентством “Інтерфакс-Україна” юристи, коментуючи наслідки для фармацевтичного ринку України закону про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України, ухваленого в березні 2022 року. Документ продовжує строк дії всіх без винятку майнових прав інтелектуальної власності до дня, що настає за днем припинення або скасування воєнного стану.

Партнер і співкерівник практики інтелектуальної власності юрфірми Arzinger Тарас Кислий зазначив, що закон було ухвалено в одну з найдраматичніших стадій воєнної агресії, коли чимало громадян вимушено залишили свої домівки та не могли повноцінно працювати, “зокрема, не могли виконувати свою роботу ті, хто працює у сфері інтелектуальної власності – наприклад, подає документи щодо продовження дії свідоцтв на торговельні марки або патенти на винаходи”.

“Щоб це не призвело до масового пропуску термінів подачі різного роду документів до Патентного відомства, здебільшого й було ухвалено цей закон. Але його формулювання, на жаль, виявилися недостатньо чіткими і по-різному сприймалися, насамперед, саме стосовно фармринку”, – сказав він.

Юрист пояснив, що фармкомпанії-оригінатори (власники чинних патентів на лікарські засоби – ІФ) “побачили в цьому законі, що їхні патенти, які мали б закінчитися під час війни, тепер насправді не закінчаться і діятимуть, поки триватиме війна”. У підсумку після ухвалення закону виникла дискусія серед фахівців у сфері інтелектуальної власності. Частина колег (зокрема автори закону) вважали, що продовження патентів не відбулося, інша частина наполягала, що розпливчасті формулювання закону можна трактувати як карт-бланш для фармкомпаній-оригінаторів, які будуть тримати монополію на свої ліки протягом усієї війни.

Кислий уточнив, що це призвело до десятків судових процесів, зриву входу на ринок дешевших генеричних препаратів, втрат держбюджету на більш дорогі закупівлі ліків, зниження доступу хворих до лікування і багатьох інших негативних наслідків”.

Юрист також підкреслив, що в частині продовження монополії на фармпрепарати ухвалений закон прямо суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України, зокрема положенням Угоди про асоціацію Україна-ЄС. При цьому від дії закону виграли тільки міжнародні фармкомпанії-оригінатори, які отримали монополію з відкритою датою.

“Міжнародні генеричні фармкомпанії, що випускають на ринок дешевші аналоги препаратів після закінчення патентного захисту, дуже страждають у цій ситуації. Тепер вони взагалі позбавлені можливості планувати вихід на ринок з новими препаратами. Усе, що їм залишається, – це судитися і сподіватися, що суд винесе законне рішення в цій ситуації прямого конфлікту з положеннями Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Однак судові процеси тривають, і Верховний суд ще не поставив остаточну крапку в цій категорії справ”, – сказав він.

При цьому Кислий зазначив, що з вітчизняними фармвиробниками ситуація ще гірша.

“Поточне тлумачення закону фактично закриває для них вихід на зарубіжні ринки через особливості реєстраційних процедур, необхідних для продажу лікарських засобів”, – підкреслив юрист.

Своєю чергою, юрист юрфірми “Правовий Альянс” Олександр Цуркан зазначив, що ризики втрати прав інтелектуальної власності на початку війни справді були високими, і в деяких випадках закон виправдано дозволив зберегти ці права на торговельні марки та патенти, термін яких спливав у період воєнного стану.

“Можна навести приклад, коли компанія володіла торговельними марками і патентами на лікарські засоби, термін дії яких закінчився після 24 лютого 2022 року. Компанія була релокована, співробітники перебували за межами України і на початку війни фізично ніхто не міг подати документи на продовження прав ІВ. Завдяки цьому закону всі права ІВ компанії були збережені, конкуренти не мали змоги скористатися закінченням дії свідоцтв на торговельні марки та зареєструвати ідентичні торговельні марки. Втрата прав інтелектуальної власності для бізнесу іноді дорівнює втраті самого бізнесу”, – сказав він.

Водночас Цуркан згоден з тим, що зазначений закон має низку недоліків. Зокрема, однією з його проблем він назвав продовження дії патентів понад їхні максимально можливі строки правової охорони.

“Строк дії патенту в Україні становить 20 років, і після закінчення цього строку правова охорона, як правило, скасовується, і кожен може використовувати справжній винахід. Однак через ухвалення закону патенти, які мали б втратити правову охорону з початку воєнного стану, продовжують діяти, і як наслідок деякі з патентів уже діють 21 рік замість максимального строку 20 років”, – сказав він.

Зокрема, наразі в Касаційному господарському суді перебуває справа щодо лікарського засобу “Каспофунгін-Тева”, термін дії патенту якого спливав під час воєнного стану. Позивач був утримувачем патенту на діючу речовину “каспофунгін”, а дія патенту закінчувалася 16 квітня 2022 року, і після цієї дати інші фармкомпанії могли б без порушень прав використовувати цю речовину в лікарських засобах.

Відповідач, своєю чергою, знаючи про завершення правової охорони, подав на реєстрацію лікарський засіб із використанням сполуки “каспофунгін” і мав на меті розпочати продаж такого засобу після припинення дії патенту позивача.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що закон подовжує строк дії патенту, відповідачеві заборонено використовувати сполуку “каспофунгін” та продаж лікарського засобу “Каспофунгін-Тева”, що охороняється таким патентом.

“Таким чином, проблемним аспектом закону є надання власнику патенту додаткового строку правової охорони понад максимально можливий, тому інші гравці на ринку не можуть виробляти ідентичний продукт”, – пояснив Цуркан.

При цьому юрист зазначив, що “Укрпатент” у своїх листах неодноразово вказував на те, що продовження дії патентів, згідно із законом, поширюється винятково на патенти, строк дії яких міг би бути подовжено (а не на ті, дія яких закінчувалась остаточно – ІФ), однак суди з цією позицією не погодилися.

Як приклад юрист навів судову справу щодо лікарського засобу “Ексіб”, за яким під час війни закінчувалася дія патенту, і інша фармкомпанія почала використовувати хімічну формулу винаходу у своїх ліках. Суд не погодився з позицією “Укрпатенту” і заборонив використовувати формули патенту, чинного понад максимально можливий термін, у лікзасобі “Ексіб”.

“Таким чином, суди зараз формально застосовують закон без глибокого аналізу на відповідність міжнародному законодавству та аргументам “Укрпатенту”, що і додає власникам патентів додатковий термін охорони, перетворюючи такі патенти на вічнозелені”, – сказав Цуркан.

За його словами, фармкомпанії дуже ретельно відстежують термін дії патентів своїх конкурентів і в останні місяці дії патентів розпочинають підготовчі дії з виведення нових лікарських засобів на ринок.

“Через цей закон після закінчення 20-річної охорони патенту компанії, які очікували вивести продукт на ринок, не можуть цього здійснити, адже права ІВ власника патенту формально продовжують діяти навіть у випадках, коли вже не повинні були б. У цій ситуації, з одного боку, є позитивний ефект для фармкомпаній, які є власниками патентів, оскільки вони отримали додатковий строк правової охорони, а з іншого боку фармкомпанії, провівши передпродажну підготовку та очікуючи закінчення патенту, не можуть продавати свій лікарський засіб”, – сказав він.

“Закон ухвалювали у складний період, він мав на меті всіма можливими способами захистити та справедливо зберегти права інтелектуальної власності. Однак створення законодавчих можливостей надавати додатковий строк правової охорони всупереч положенням міжнародних конвенцій є негативним ефектом для багатьох гравців на ринку”, – підкреслив юрист.

Зі свого боку партнерка юридичної фірми Asters Юлія Семеній також вважає, що потреба в ухваленні зазначеного закону була зумовлена війною, і метою його ухвалення було не допустити втрати заявниками та правовласниками прав через недотримання строків. Однак ситуація з патентами на фармринку стала побічним ефектом цього документа.

Врегулювати проблему, яка виникла, на думку Семеній, могла б позиція Верховного суду щодо цієї категорії справ, де буде визначено, що закон не продовжує патенти на лікарські засоби, або внести зміни до нього.

“Усі сумлінні фармацевтичні гравці завжди прагнуть прозорих і чітких правил гри. Наразі зазначений закон створив хаос, на усунення якого чекає весь фармацевтичний ринок”, – наголосила юристка.

Зростає приплив громадян в Україну – статистика Держприкордонслужби

Чистий приплив в Україну на тижні з 1 до 7 квітня зріс до рекордних 97 тис. осіб із 18 тис. тижнем раніше, що може пояснюватися великодніми святами і шкільними канікулами в Європі.

За даними Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України в зазначений тиждень скоротився з 247 тис. до 241 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд підскочив із 265 тис. до 338 тис. осіб.

Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 14-й тиждень року також зросла, проте не настільки значно – зі 127 тис. до 132 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами, навпаки, скоротилася – з 688 до 522.

Найбільший чистий приплив в Україну – від 15 до 27 тис. осіб на добу – фіксували 1-3 квітня, коли щодня в країну в’їжджало 47-58 тис. осіб, що призвело до утворення черг на кордоні, особливо з боку Польщі.

Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала значний чистий приплив в Україну – 87,7 тис. осіб порівняно з 18,6 тис. тижнем раніше.

За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі скоротився зі 165,8 тис. осіб до 155,3 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України зріс зі 184,4 тис. осіб до 243,0 тис. осіб.

Загалом від початку війни до 7 квітня 2023 року до Польщі з України прибуло 10,95 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 9,17 млн осіб.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.

Однак за останній тиждень вересня чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а згодом вірогідною причиною тривалого чистого відтоку стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнув 223 тис. осіб.

Однак з того моменту в Україну в’їхало вже на 130 тис. осіб більше, ніж виїхало.

Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Згідно з даними УВКБ ООН на 4 квітня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 20,19 млн осіб, із них до Польщі – 10,61 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,85 млн осіб, Угорщини – 2,45 млн осіб, Румунії – 2,19 млн осіб, Словаччини – 1,28 млн осіб, Молдови – 0,80 млн осіб, Білорусі – 0,02 млн осіб.

Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 4 квітня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,63 млн осіб.

Кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 4 квітня сягнула 5,027 млн, збільшившись за тиждень на 19 тис.

Україна запросила в Індії додаткову гуманітарну допомогу

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова наступного тижня відвідає Делі, де серед іншого обговорить надання додаткової гуманітарної допомоги, повідомляє The Hindu з посиланням на дипломатичні джерела.

“Україна запросила в Індії додаткову гуманітарну допомогу, включно з фармацевтичними препаратами, медичним обладнанням та енергетичним устаткуванням для ремонту енергетичної інфраструктури, пошкодженої під час війни, і очікується, що обидві сторони обговорять надання такої підтримки”, – вказується в повідомленні.

Також очікується, що Джапарова передасть прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді запрошення відвідати Київ.

Дипломатичні джерела повідомили, що остаточні домовленості все ще обговорюються, але підтвердили, що Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ, як очікується, прибуде до Делі в понеділок і проведе міжвідомчий діалог, а також вступить на зустріч із представниками ЗМІ й аналітичних центрів у столиці з метою заручитися підтримкою України в Індії”, – зазначає видання.

, ,

Топ-5 порад для розвитку YouTube-каналу у 2023 році

Сьогодні YouTube є конкурентним середовищем, де для досягнення успіху необхідно не тільки створювати високоякісний контент, а й опанувати мистецтво просування. При цьому дуже важливо не відставати від часу і використовувати новітні стратегії, спрямовані на просування ютуб каналів. Розглянемо ТОП-5 порад щодо розвитку YouTube-каналу у 2023 році, зосередившись на збільшенні кількості переглядів, лайків і підписників на YouTube, а також на використанні найкращих практик просування YouTube-каналів і реклами на YouTube.

ПОРАДА 1. Створюйте захопливий контент, щоб збільшити кількість переглядів і лайків на YouTube

Ключем до збільшення кількості переглядів і лайків на YouTube є створення контенту, який приверне увагу вашої цільової аудиторії. Щоб грамотно розвивати свій канал YouTube і завжди бути в тренді, потрібно перш за все визначити свою нішу і враховувати інтереси та потреби цільової аудиторії. Дотримуйтеся послідовного графіка розміщення матеріалів, щоб залучити підписників і збільшити ваші перегляди Ютуб. Можна також використовувати значки відео, заголовки й описи, що привертають увагу, щоб залучити більше глядачів і збільшити кількість “лайків” на YouTube. Включаючи у свої ролики розповіді та сильні візуальні ефекти, ви зможете створити доступний для обміну контент, що запам’ятовується.

ПОРАДА 2. Використовуйте можливості інших соціальних мереж для просування каналів YouTube

Соціальні мережі – незамінний інструмент для просування каналів YouTube, оскільки вони допомагають охопити ширшу аудиторію і залучити більше переглядів, лайків і передплатників на YouTube. Діліться своїми відео на таких платформах, як Facebook, Twitter, Instagram, LinkedIn і Telegram, закликаючи своїх передплатників дивитися, ставити лайки і в свою чергу ділитися вашим контентом. Відповідайте на коментарі, запитуючи відгуки і починаючи бесіди. Використання хештегів, ключових слів і цільових рекламних кампаній допоможе підвищити свою впізнаваність і залучити трафік на ваш канал YouTube.

ПОРАДА 3. Співпрацюйте з іншими авторами, щоб збільшити кількість підписників на YouTube

Співпраця з популярними авторами у вашій ніші може допомогти вам залучити їхню аудиторію й отримати більше підписників. При цьому важливо враховувати, що потрібне не просто виявлення авторів зі схожою цільовою аудиторією, оскільки вони можуть сприйняти вас як конкурента і відмовитися співпрацювати. Щоб уникнути негативного досвіду в пошуку партнерських YouTube-каналів, дотримуйтеся принципу взаємодоповнювального контенту, розробіть взаємовигідні проєкти співробітництва, як-от виступи гостей, спільні прямі трансляції або спільні серії відео. Запропонуйте іншим авторам просування їхніх каналів у своїх соціальних мережах, на веб-сайтах і в розсилках електронною поштою.

ПОРАДА 4. Оптимізуйте свої відео для пошуку та реклами на YouTube

Ефективна пошукова оптимізація (SEO) і реклама на YouTube мають вирішальне значення для збільшення кількості переглядів, лайків і підписників. Перш за все, проведіть аналіз ключових слів і включіть відповідні пошукові запити в назви, описи і теги для відео. Використовуйте захопливі заголовки і докладні описи, які точно описують зміст відео і включають цільові ключові слова, але не перестарайтеся з “клікбейтністю”. Додавайте субтитри і переклади до своїх відео, щоб зробити їх більш доступними і зручними для пошуку. Важливо навчитися правильно використовувати такі рекламні можливості, як Google Ads і TrueView ads, щоб охопити більшу аудиторію і збільшити кількість переглядів на YouTube.

ПОРАДА 5. Аналізуйте показники вашого каналу для уточнення стратегій просування

Щоб забезпечити успіх вашого каналу YouTube, необхідно постійно аналізувати його показники і відповідним чином коригувати стратегії просування. Використовуйте YouTube Analytics для відстеження ключових показників, таких як перегляди на YouTube, час перегляду та утримання аудиторії. Це допоможе визначити, які відеоролики викликають найбільший відгук у ваших глядачів. Не варто забувати, що ваші підписники ютуб мають низку унікальних особливостей, таких як стать, вік, мовне середовище та інші демографічні показники. Щоб зрозуміти свою аудиторію та адаптувати контент, необхідно зрозуміти її вподобання. Відстежуйте також джерела трафіку і пошукові запити, щоб визначити, як глядачі знаходять ваш контент, та оптимізувати стратегію SEO, а також показники залученості, як-от лайки ютуб і коментарі, щоб оцінити рівень інтересу і взаємодії вашої аудиторії з пропонованим контентом.

Використовуйте ці дані для прийняття рішень на основі даних і поліпшення роботи вашого каналу, стратегій просування і реклами на Ютубі. Постійно вдосконалюйте свій підхід на основі показників вашого каналу, щоб максимізувати кількість переглядів, лайків і підписників на YouTube.

Отже, розкрутка ютуб каналів у 2023 році вимагає комплексного підходу, що спрямований на створення привабливого контенту, використання соціальних мереж для просування, співпраці з іншими авторами, оптимізації ваших відео для пошуку та реклами, а також постійного аналізу ефективності. Застосовуючи ці наші поради, ви зможете підвищити успіх свого каналу і справити незабутнє враження на свою аудиторію.

,

Україна утримається від експорту зерна та соняшнику до Польщі до нового сезону – міністр

Для розв’язання проблеми із затоваренням польського ринку та протестами польських аграріїв Україна тимчасово відмовиться від експорту зерна та соняшнику до цієї країни до нового сезону, повідомляє Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з посиланням на міністра агрополітики та продовольства України Миколу Сольського.

“Ми всі розуміємо, хто винен у цій ситуації, але ми повинні вирішити проблему. Тому Україна утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі (до нового сезону)”, – цитує польське відомство Сольського зі спільної пресконференції в п’ятницю з польським колегою Робертом Телусом на кордоні з Україною в Дорогуську.

“Українська сторона виступила з пропозицією дуже сильно обмежити на якийсь час, а наразі навіть зупинити надходження зерна до Польщі”, – зі свого боку, сказав Телус.

Як повідомлялося, 5 квітня президент України Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у Варшаві заявив, що сторони знайшли вихід проблеми експорту українського зерна до Польщі.

“Ми обговорювали питання наших фермерів – польських і українських. Ми знайшли вихід. Я вважаю, що найближчими днями, тижнями ми остаточно вирішимо всі питання, тому що не може бути якихось складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна”, – сказав Зеленський.

Раніше уряди Польщі та Румунії оголосили про намір попросити Європейську комісію розробити механізми, які допоможуть уникнути демпінгу цін на шкоду місцевим фермерам.

Польські фермери погрожували зірвати заходи під час візиту Зеленського до Варшави, а польський міністр агрополітики Генрик Ковальчик пішов у відставку.

Якби світова спільнота змогла “дотиснути” Росію щодо збільшення перевірок суден у Босфорі, Україна змогла б скоротити потік автоперевезень зерна через країни Європи, сказав тоді, зі свого боку, Сольський.

, , ,