Минулого року завдяки зусиллям об’єднання Укрсадвинпром та деяких виробників українського вина, Україна після 14-річної перерви повернула собі членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (МОВВ, International Organisation of Vine and Wine).
9-10 березня 2023 року у Франції відбулася Генеральна Асамблея МОВВ, у якій взяв участь представник від України, голова Громадського об’єднання “Асоціація садівників, виноградарів і виноробів України” Володимир Печко.
Міжнародна Організація Виноградарства і Виноробства є міжурядовою організацією, створеною згідно з Домовленістю від 3 квітня 2001 року. МОВВ є спадкоємицею Міжурядової організації – Міжнародного Бюро Винограду і Вина (МБВВ), створеного згідно з Домовленістю 8-ми країн (Франція, Іспанія, Туніс, Португалія, Угорщина, Люксембург, Греція, Італія) від 29 листопада 1924 року в Парижі.
Організація надає рекомендації для галузей виноградарства і виноробства, які приймаються Європейським співтовариством, підкреслюючи тим самим вплив МОВВ на процеси регулювання і торгівлі (країни ЄС виробляють близько 70 % вина у світі).
Основні завдання організації:
– користь для здоров’я і якість вина;
– захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов;
– гармонізація стандартів і відповідність методів аналізу;
– захист географічних назв;
– гарантія чистоти та походження продуктів;
– боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
За даними МОВВ на сьогодні у світі 47 країн виробляють вино в промислових масштабах. Однак не у всіх із цих країн є окремі штати чи регіони, які спеціально виділені як виноробні. До ТОП-5 найбільших виноробних держав входять Італія, Франція, Іспанія, Сполучені Штати та Аргентина. На частку цих п’яти країн припадає понад половина світового виробництва вина. Варто зазначити, що рейтинг може змінюватися з року в рік залежно від таких факторів, як погодні умови, врожайність і попит.
“Згідно з історичними даними, до 1991 року Україна була одним із найбільших виноробних регіонів Європи. При цьому українське виноробство було інтегровано в радянську виноробну промисловість поряд із Грузією та Молдовою. Наприкінці 1980-х років виробництво вина в Україні досягло піку – близько 120 мільйонів декалітрів на рік, що становило приблизно третину від загального обсягу виробництва вина в Радянському Союзі. Для порівняння, 2020 року виробництво становило близько 35 мільйонів декалітрів”, – пояснив голова об’єднання “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
Він також нагадав, що в перші роки незалежності величезні виноробні підприємства стали неконкурентними і втратили ринок збуту, що призвело до кризи всієї галузі.
“Останніми роками виноробство почало відроджуватися багато в чому за рахунок невеликих виноробень і винного туризму в нашій країні. Але всіх зараз підкосила війна, тому виходом для всіх нас є пошук нових ринків збуту продукції”, – наголосив Печко.
Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак після початку воєнних дій майже чверть площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Своєю чергою, заступник голови об’єднання “Укрсадвинпром” Максим Уракін зазначив, що Україна може виробляти і поставляти на експорт набагато більший обсяг вина, ніж сьогодні.
“У січні 2023 року Україна виробила 422 тисячі декалітрів вина, водночас на внутрішньому ринку за той самий період реалізовано близько 328 тисяч декалітрів. А з урахуванням того, що в зимові місяці рівень виробництва нижчий через сезонний фактор, експортний потенціал українського виноробства залишається значним”, – заявив Уракін.
За словами експерта, пошук партнерів і вихід на нові ринки – справа непроста, оскільки в цьому сегменті присутня жорстока конкуренція.
“Більшість найбільших виноробних країн підтримує своїх виробників і стимулює їхній експорт. Україна не зможе відбудуться як велика виноробна країна без планомірної державної підтримки вітчизняного виробника і без пошуку виноробами нових ринків збуту та участі у виставках, форумах, конференціях. Ситуативно допомогти галузі також може й те, що через воєнні дії мільйони наших громадян змушені були виїхати за кордон, де стали місцевими споживачами. Зокрема й через них ми можемо збільшувати експорт наших товарів, зокрема й вина”, – вважає Уракін.
Цьогоріч від України в міжнародній виставці ProWein беруть участь представники об’єднання “Укрсадвинпром” і провідні українські винороби.
Цього року виставка пройде з 19 до 21 березня. На українському стенді буде представлена продукція 10 виноробів під загальним брендом Wines of Ukraine:
1. Beykush Winery (Миколаївська область)
2. Father’s Wine VВ (Тернопільщина)
3. Виноробня князя Трубецького (Prince Trubetskoi Winery) (Херсонщина)
4. Chateau Chizay (Закарпаття)
5. Stakhovsky Wines (Закарпаття)
6. Крафтова виноробня Biologist (Київщина)
7. Виноробня Колоніст (Одеська область / Південна Бессарабія)
8. Villa Tinta (Одеська область / Південна Бессарабія)
9. My Wine by Eduard Gorodetsky (Одеська область)
10. 46 Parallel Wine Group (Одеська область).
11. міжнародна виставка ProWein – одна з найбільших і найбільш значущих у світі виставок вина і спиртних напоїв, яка щорічно проводиться в Дюссельдорфі, Німеччина. Захід приваблює тисячі експонентів і відвідувачів з усього світу, включно з виноробнями, виноторговцями, сомельє та професіоналами галузі. ProWein проводиться компанією Messe Düsseldorf, провідним організатором міжнародних виставок, і зазвичай проходить протягом трьох днів у березні. На виставці представлений широкий асортимент продукції, включно з винами, спиртними напоями, пивом і безалкогольними напоями, а також аксесуарами, як-от скляний посуд і рішення для зберігання вина.
12 Однією з ключових особливостей ProWein є велика програма семінарів, дегустацій і майстер-класів, які покликані продемонструвати останні тенденції та розробки в індустрії вина і спиртних напоїв. Ці заходи проводять під керівництвом експертів з усього світу, вони охоплюють широкий спектр тем, від виноградарства і виноробства до маркетингу і продажів.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер заходів
ProWein 2023, UKRSADVYNPROM, URAKIN, Wines of Ukraine, вина_України, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, виставка_вина, МОВВ, ПЕЧКО
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні внаслідок воєнних дій із 24.02.2022 за даними ООН (осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Клуб експертів і кандидат економічних наук Максим Уракін підготували вибірку суттєвих макроекономічних показників України на кінець 2022 року.
Падіння реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що краще, ніж попередні прогнози.
Українська економіка після падіння приблизно на 30% у 2022 році цьогоріч може втратити ще від нуля до 5% за умови продовження “гарячої фази” війни до третього кварталу, проте наступного року її зростання перевищить 10%, такий макропрогноз дав засновник і голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала.
Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни 2023 року до 0,3% із 4% у попередньому прогнозі, що багато в чому пов’язано з подовженням базового сценарію з повномасштабною війною ще на півроку – до початку 2024 року.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні “СС”.
НБУ погіршить прогнозну оцінку зростання реального ВВП України 2023 року з 4% до 1-3,3%, інфляція за підсумками року сповільнить зростання до 19-21%, вважають банкіри, опитані агентством “Інтерфакс-Україна”.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2022 року зросло у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $8,524 млрд із $3,635 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Український бізнес сплатив 2022 року на 80 млрд грн більше податків, ніж у мирному 2021 році, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Виплати за державним боргом України 2023 року за чинними на початок року угодами становитимуть 658,4 млрд грн, або $18 млрд за чинним курсом, однак із зовнішнього боргу – лише 122,4 млрд грн, або $3,3 млрд, повідомляє Мінфін на своєму сайті.
Профіцит зведеного платіжного балансу України в листопаді 2022 року становив $2,4 млрд, що в 6,4 раза менше за дефіцит у $377 млн у листопаді минулого року.
Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,491 млрд, що на 1,9%, або на $536,4 млн, більше, якщо порівнювати з листопадом 2022 року, завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримки фіксованого курсу.
Інфляція в Україні за підсумками грудня може сягнути 28% у річному вимірі через зростання витрат, пов’язаних із проблемами електропостачання, зазначено у звіті Інституту економічних досліджень (ІЕД) “Основні результати 2022 року”.
Зростання споживчих цін в Україні в грудні 2022 року залишилося на рівні листопада – 0,7% порівняно з 2,5% у жовтні, 1,9% – у вересні та 1,1% – у серпні, повернувшись на рівень липня.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).
За видами економічної діяльності найбільше вакансій станом на 1 березня 2023 року налічується у сфері державного управління та оборони; обов’язкового соціального страхування (19%), у сфері освіти (18%), на транспорті (13%), у сфері адміністративного обслуговування (12%), в оптовій та роздрібній торгівлі (10%), в галузі охорони здоров’я (9%), на підприємствах переробної промисловості (7%).
У професійному розрізі найбільше пропозицій щодо працевлаштування існує для вчителів закладів загальної середньої освіти, фармацевтів, лікарів загальної практики-сімейний лікар, інженерів, вихователів. Стрімко зріс попит на продавців продовольчих та непродовольчих товарів, кухарів, соціальних робітників. Затребуваними залишаються швачки, слюсарі різних спеціалізацій, електромонтери, монтажники радіоелектронної апаратури та приладів. Не обійтись Києву і без робітників з комплексного прибирання будинків, прибиральників службових приміщень та вантажників. Не вистачає медичних братів та сестер, електромеханіків.
Найбільша невідповідність між попитом та пропозицією на робочу силу у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігається серед технічних працівників (на 1вакансію претендують 7 осіб) та службовців і керівників (на 1вакансію претендують 4 особи).
За видами економічної діяльності найскладніше зараз знайти роботу у сферах фінансової та страхової діяльності, інформації та телекомунікації.
Залишається дефіцит вакансій для бухгалтерів, економістів, адміністраторів, менеджерів різних спеціалізацій, спеціалістів державної служби.
Сьогодні, 17 березня 2022 року, відбулася презентація книги “Я тут. Ми тут. Ми всі – це Україна. Феномен Володимира Зеленського”.
“25 січня 2022 року український президент не святкував свій сорок четвертий день народження, оскільки провів його на роботі… Зеленського критикували за популізм із самого початку його президентства. Але не цього разу”, – йдеться в книзі.
Книжку видано українською мовою видавничим центром “Академія”. Її авторка – польська журналістка, перекладачка та дипломатка Наталя Брижко-Запур. Вона взялася досліджувати феномен Президента Зеленського лише тому, що добре знається на питаннях історії Польщі та України, на питаннях боротьби двох країн-сусідів за європейські цінності, а також на політичних рухах і персоналіях.
Здобувши неоціненний досвід у 1980-х роках в антикомуністичному опозиційному русі, Наталя понад 30 років присвятила себе журналістиці, згодом – дипломатії. На початку 2000-х була радницею в Посольстві Республіки Польща в Києві.
Як зазначає керівник проєктів ВЦ “Академія” Василь Теремко, видавцю цікаво було видавати цю книжку в Україні, бо в ній правдиво відслідковано феноменальне явище єднання українців навколо свого Президента. Хто такий нинішній лідер України як людина, громадянин і Президент?
Хто його друзі та команда, опоненти та вороги? Чому Україна і Росія обрали різні шляхи після розпаду СРСР? Про це – спостережлива й аналітична розповідь польської журналістки.
“Тож сила Зеленського у впливі на світову громадську думку полягає у змісті його виступів, які прямо торкаються почуттів і загальнолюдських цінностей, що останніми роками дещо девальвувалися через потік політичного піару…. Ця книжка і не оцінює, і не підбиває підсумки. У ній огляд поточних подій, що нагадує ступання на тонкий лід. Світова історія знає багато видань, у яких викладений аналіз нерідко виявляється помилковим, а прогнози – неточними. Адже час має бути нещадним до передчасних висновків. Тому те, що я сьогодні пропоную Читачеві, є лише віддзеркаленням моменту”, – зазначає авторка в книзі.
Книжка видана в сучасному та зручному форматі. Розповідає про періоди з життя Володимира Зеленського, зокрема перед повномасштабним вторгненням Росії та в період війни.
Детальніше дивіться за посиланням
Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен очікує, що її команда буде присутня в Україні щонайменше 4 роки для допомоги українському уряду в подоланні негативних наслідків війни.
“Досі UNEP не був присутній в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо в тісній співпраці з Міністерством довкілля, щоб допомогти їм здобути ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду”, – сказала Андерсен в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, UNEP очікує, що “пробуде тут щонайменше чотири роки і матимемо змогу надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стале відновлення”.
Директорка наголосила також на важливості того, щоб реконструкція та будівництво відбувалося чистішими й екологічнішими методами, оскільки це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до війни, буде зменшено та зникне згодом.
“Тож належить виконати велику роботу. І це та сфера, яку ми обов’язково будемо підтримувати”, – сказала вона.
Наразі, за словами Андерсен, першочергове завдання – це підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічний збиток.
“У жовтні ми відправили першу групу з 25 осіб до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди і продовжить навчання”, – повідомили в UNEP.
Очікується, що по всій країні працюватимуть “сотні інспекторів”.
Також Андерсен наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна відігравала активну роль у Європі в питаннях довкілля і підписала більшість важливих природоохоронних угод.
“Але зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди і здоров’я та благополуччя людей, звичайно”, – додала Андерсен.
Повний текст інтерв’ю з виконавчим директором Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
