Україна 2023 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 85,1% – до $19,426 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (38,21% поставок у грошовому виразі), Японії (16,53%) та Індії (6,12%).
Україна імпортувала в зазначений період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
експорт титановмісних руд, Об'єднана гірничо-хімічна компанія
Україна і Швейцарія проведуть спільні бізнес-місії для вітчизняних бізнесів, щоб вивчити можливості для швейцарських компаній інвестувати в Україну, а також можливості українських компаній у Швейцарії.
Про це йшлося на швейцарсько-українському “круглому” столі, присвяченому відновленню України, який відбувся 17 січня в Давосі, повідомляється на сайті Міністерства економіки.
Під час зустрічі заступник міністра економіки Володимир Кузьо зазначив, що Україні вдалося побудувати у 2023 році інфраструктуру страхування військових ризиків. Так, MIGA вже застрахувала перші інвестиції, Японія, Велика Британія та Норвегія вже внесли свої внески до цільового фонду MIGA Sure. DFC застрахує 5 проєктів на $380 млн, ЄБРР працює над створенням механізму страхування майнових ризиків, пов’язаних із війною, за пошкодження товарів під час транспортування і складів. Також Мінекономіки спільно з британськими партнерами запустило механізм страхування суден від військових ризиків. Крім того, на початок 2024 року 14 іноземних Експортно-кредитних агентств (ЕКА) мають умови страхування для підтримки України та ще п’ять працюють над їх впровадженням.
Швейцарська сторона зазначила, що працює над питанням запуску ринку перестрахування із залученням їхніх ЕКА та приватних компаній, зазначається в повідомленні.
“Традиційно найбільшими секторами швейцарських інвестицій були промисловість, фінансова та страхова діяльність. Ми сподіваємося продовжити цю тенденцію і в майбутньому”, – наголосив Володимир Кузьо.
Під час “круглого” столу представники швейцарських компаній і бізнес-асоціацій запевнили, що готові підтримувати проведення техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проєктів і долучатися до реформи дерегуляції. Сторони домовилися підготувати перелік документів, які, на думку іноземних інвесторів, заважають їм виходити на український ринок або працювати в Україні, і ці документи будуть розглянуті під час засідання міжвідомчої робочої групи з дерегуляції.
Крім того, порушувалося питання участі швейцарських компаній у публічних закупівлях в Україні. У рамках оновлення Угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією про вільну торгівлю Швейцарія вдосконалить механізм взаємного доступу на ринок публічних закупівель.
Представники швейцарських компанії, які вже працюють в Україні, відзначили покращення бізнес-клімату минулого року.
Українці стали рідше купувати побутову техніку та електроніку. В OLX розповіли, як змінились уподобання та потреби українців.
За даними OLX Україна, мобільні телефони та смартфони залишаються лідером за попитом в українців серед товарів у розділі Електроніка. У 2023 році на платформі опублікували 1,1 млн оголошень, на які отримали майже 15 млн відгуків. Проте попит на цей товар знизився. У 2022 було понад 17 млн відгуків на 1,1 млн пропозицій. Медіанна ціна на телефони торік становила 4 800 грн, що на 900 грн дорожче за показники 2022 року.
На другому місці комплектуючі та аксесуари для комп’ютерної техніки. У 2023 було опубліковано 455 тисяч оголошень, що на 16 тисяч менше показника 2022 року. Торік продавці отримали 2,7 млн відгуків, проти 3 млн у 2022. Медіанна вартість – 780 грн, у 2022 – 700 грн.
Третє місце за ноутбуками. З усього топу товарів тут найвища медіанна ціна – 7 200 грн. Це на 300 грн вище показника 2022 року. Загалом за минулий рік українці опублікували 426 тисяч подібних оголошень, на які отримали 2,6 млн відгуків. Якщо порівнювати з показниками 2022 року, то кількість відгуків зменшилась на 800 тисяч, а пропозицій навпаки зросла – на 5 тисяч оголошень більше.
У порівнянні з 2022 роком у 2023 з’явилось більше оголошень про продаж холодильників, приставок, навушників та пральних машин. Для цих груп товарів також характерним є падіння попиту. Усі вони зросли у вартості за рік, окрім приставок, які здешевшали з 6 000 до 5 700 грн.
Український бізнес демонструє стійкість в умовах повномасштабної війни та знаходить нові інструменти для розвитку. Збільшилась частка компаній, які працюють на повну, перестали втрачати клієнтів та замовників — це свідчить про стабілізацію бізнес-діяльності впродовж 2023 року. Все більше українських компаній знаходять джерело зростання у виході на зарубіжні ринки.
Такі дані оприлюднені у щорічному дослідженні Київстар Бізнес, яке базується на опитуванні представників бізнесу різних масштабів та галузей.
«Київстар тісно взаємодіє з українським бізнесом, є надійним партнером та провайдером інноваційних сервісів. Щоб пропонувати актуальні рішення, ми постійно досліджуємо зміни бізнес-середовища та трансформацію поведінки наших партнерів. Результати цього опитування показують тренд на зростання бізнес-активності, а також інтенсивніше впровадження інновацій для бізнесу, перегляд стратегій та портфелю товарів і послуг», – коментує Костянтин Вечір, B2B-директор Київстар.
Загальна ситуація в бізнесі покращилася. Більшість опитаних компаній (62%) працюють на повну потужність, ще 24% – з певними обмеженнями, а 5% закрилися. Причини зупинки бізнесів були різні. Одна з тих, що назвали респонденти – мобілізація працівників. Хоча, деяким власникам і менеджерам вдавалося керувати компаніями навіть з лав ЗСУ.
Все більше компаній виходять на закордонні ринки. За рік українському бізнесу вдалося посилити міжнародне співробітництво. Так, протягом минулого року кількість компаній, які працюють із закордонними ринками, збільшилася з 4% до 17%. Йдеться переважно про представників IT та промислового виробництва.
Працівники повертаються в офіси. Майже 50% компаній протягом 2023 року працювали повністю офлайн. Гібридний формат роботи залишається важливим (32%), але вже не таким популярним, як раніше. Лише 18% компаній працювали повністю віддалено в межах України, а 3% – із-за кордону.
Дохідність компаній низька, але рух вперед є. 32% опитаних компаній заявили про збільшення прибутку, в 2022 році таких було лише 20%. Водночас 48% бізнесів скоротили свої прибутки, хоча у 2022-му про це говорили 58%. Фінансову стабільність зберегли 6% підприємств, які змін у прибутку не зафіксували.
Бізнес продовжує адаптувати робочі процеси. Серед найпопулярніших змін – перерозподіл обов’язків працівників (38%), короткострокове планування (31%), зміна звичних бізнес-процесів (29%). Були змушені скоротити персонал 30% компаній, але водночас 14% підприємств навпаки розширили штат співробітників.
Для оптимізації роботи компанії активно використовують нові технології. Серед інструментів, які представники бізнесу називали найчастіше – штучний інтелект, хмарні сервіси для роботи з документами (наприклад, Microsoft 365), CRM та інше.
Детальніше про результати дослідження читайте на Kyivstar Business Hub.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) планує у 2024 році ввести в роботу 120 вагонів-зерновозів для звичайної та євроколії, повідомив директор департаменту комерційної роботи УЗ Геннадій Майданик на засіданні експортного офісу при УЗ у середу.
За його інформацією, нещодавно представлені вагони-хопери для перевезень колією 1520 і 1435 мм уже проходять випробування.
“До кінця року парк філії “Центр транспортної логістики” компанії планують поповнити 120 такими зерновозами. Основна перевага вагонів полягає в тому, що вони можуть прямувати територією України та за її межами без перевантаження”, – пояснив представник УЗ.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2023 році збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1 млрд 268,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно скоротила випуск картонної продукції – до 26,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 12,6% – до майже 8 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 49%, склавши 6,1 млн шт.
Водночас у грудні компанія на 35,5% скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем 2022 року – до 2 тис. тонн, що також майже на 35% менше за показник листопада минулого року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
