Ціни на нафту знижуються в четвер вранці після зростання за підсумками попередньої сесії.
Інвестори оцінюють дії Федеральної резервної системи, а також дані про запаси палива в США, пише Trading Economics.
Котирування травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:02 кв становили $76,08 барель, що на $0,61 (0,8%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подорожчали на $1,37 (1,8%) – до $76,69 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці в четвер опустилася на $0,74 (1,04%) – до $70,16 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зросла на $1,23 (1,8%) і становила $70,9 за барель.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня збільшилися на 1,12 млн барелів – до 481,18 млн, свідчать дані щотижневої доповіді міністерства енергетики. Це максимальний показник із травня 2021 року.
Тим часом резерви бензину впали на 6,4 млн барелів, дистилятів – на 3,31 млн барелів.
Аналітики очікували скорочення запасів нафти на 5,5 млн барелів, бензину – на 2 млн барелів і дистилятів – на 1,3 млн барелів, згідно з результатами опитування S&P Global Commodity.
Федрезерв за підсумками засідання, що завершилося в середу, підвищив базову ставку на 25 базисних пунктів. Тепер її діапазон становить 4,75-5% річних – це максимум з вересня 2007 року. Рішення збіглося з прогнозами більшості економістів і аналітиків.
При цьому глава ФРС Джером Пауелл заявив, що не очікує зниження ставки в поточному році. Водночас він припустив, що якщо інфляція виявиться надто стійкою, то ставку може бути підвищено сильніше, ніж очікується наразі.
Австрійська voestalpine AG інвестує близько 1,5 млрд євро в будівництво двох дугових електропечей, йдеться в повідомленні сталеливарної компанії.
Будівництво розпочнеться у 2024 році. Об’єкти введуть в експлуатацію в австрійських Лінці та Донавіце в 2027 році.
Нове обладнання замінить дві доменні печі й працюватиме на “зеленій” електроенергії, що може дати змогу компанії скоротити викиди вуглекислого газу на 30%. Ще дві доменні печі voestalpine планує замінити після 2030 року.
Сукупна потужність двох нових електропечей – близько 2,5 млн тонн сталі на рік.
Акції voestalpine дешевшають на торгах у Відні в середу на 0,5%.
Власник і голова Наглядової ради ГК «Прометей» Рафаель Гороян розповідає FORBES UKRAINE про ризики та перспективи українського агросектору, про адаптацію експортерів до умов війни й підтримку, якої потребує галузь від держави.
Група компаній «Прометей» понад 20 років працює на зерновому ринку України й інтенсивно розвивається. 2022 рік став великим випробуванням для експортноорієнтованого агробізнесу, але компанія долає виклики.
Як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на аграрний експорт і вашу компанію зокрема?
Війна майже знищила експорт. Але ми адаптувалися й, поки порти були закриті, використовували автотранспорт і залізницю. Завдяки цим каналам ми вийшли на обсяг експорту майже в 50 000 т на місяць. А після відкриття зернового коридору відновили експорт через Босфор, збільшили місячний обсяг експорту до 80 000–100 000 т і плануємо вийти на 150 000 т.
До війни ми мали річний обіг 1,5 млн т і на цей рік ставили мету експортувати 2 млн т. Зрозуміло, що ми не вийдемо на ці показники, але експортувати 1 млн т вважаємо можливим.
Чи зазнав ваш бізнес втрат через війну?
У нас в окупації опинилися вісім елеваторів. Станом на січень чотири з них залишаються на окупованій частині Запорізької області. А ті чотири, які звільнені від ворога, суттєво постраждали від обстрілів, пограбувань і потребують значного ремонту. Один з них доведеться відбудовувати з нуля.
Чи відчувають агроекспортери підтримку з боку держави в такій складній ситуації?
Агросектор залишився однією з небагатьох галузей, які працюють, і ми відчуваємо з боку держави велику, але різнонаправлену увагу. З одного боку, сучасні патріотично налаштовані представники влади працюють над наданням дотацій, дешевих кредитів тощо.
З іншого боку, є інтерес корупціонерів, через яких відшкодування ПДВ в Україні відбувається дуже важко. Зокрема, у компанії «Прометей» накопичилися сотні мільйонів невідшкодованого ПДВ. Ми боремося й публічно розповідаємо про цей факт. Бо якщо ця практика триватиме, експортний потенціал агросектору буде знищено.
Тобто прогнози щодо врожаю й аграрного експорту в умовах, що склалися, невтішні?
Країна в цьому аграрному сезоні зібрала врожай близько 60 млн т проти 120 млн т в минулому сезоні. В наступному, вірогідно, зберемо 40 млн т, а експорт впаде до 20 млн т. Це є наслідком того, що агровиробникам зараз невигідно сіяти через зупинку роботи трейдерів. Останні потерпають від закладання в ціну корупційного дисконту та довготривалих простоїв (до місяця й більше) кораблів у Босфорі, оскільки кожна доба простою обходиться в $15 тис.
Тоді інфраструктурний бізнес, який будувався протягом 30 років (елеватори, порти, логістичні потужності), зазнає величезних збитків і ці активи впадуть у ціні.
Нагадаю, експортноорієнтований агросектор в Україні будувався не за один день. У 1990-ті, після розвалу СРСР, потенціал українського агровиробництва становив 15–20 млн т зернових й експорту майже не було. Шляхом інвестицій у нові технології, насіння, сільгосптехніку, будівництво елеваторів, логістичних потужностей ми вийшли на 120 млн т, і країна була готова до 140–160 млн т. Важливо не змарнувати ці 30 років прогресу.
Що може зробити держава, щоб запобігти розвитку негативного сценарію?
Участь держави надто важлива. Одним з напрямів підтримки має стати налагодження швидкого відшкодування ПДВ. Крім цього, фермерам треба надавати дотації й доступні кредити. Фінансова допомога має стати доступною для дрібного, середнього та великого агровиробника.
Також треба максимально прибрати бюрократичні перепони. Варто розуміти, що для майбутнього України важливий не тільки воєнний потенціал, а й агросектор, який за 30 років став світовим брендом. Якщо ми підемо з ринку, нашу частку захоплять інші країни. Знову завойовувати світовий ринок буде важче й дорожче, ніж утримати позиції зараз.
Яким може бути позитивний сценарій розвитку за умови підтримки агросектору з боку держави?
Для цього на ринок треба повернути транснаціональні компанії, які експортували зернові з нашої країни, але були змушені йти через корупцію у відшкодуванні ПДВ. Потрібна підтримка дрібних і середніх фермерів. Якщо наші партнери побачать засіяні поля й участь держави, ми не втратимо міжнародний ринок.
Але складається враження, що уряду не до бізнесу. В країні закривається до 10 000 компаній на місяць, гостро відчувається відтік 10 млн населення. Через проблеми з кадрами, щоб знайти й утримати фахівців, ми вже пропонуємо європейські зарплати. Тому варто нагадати, що бізнес – це необхідний тил. Без дієздатної економіки та забезпечення країна не зможе ефективно воювати.
Яким має стати цей агросезон для вашої компанії?
Цей рік стане для нас періодом можливостей. Якщо держава не підтримуватиме дрібних фермерів, «Прометей» буде змушений розширювати земельний банк. Тобто заради збереження експортного потенціалу ми нарощуватимемо виробництво.
Війна – несприятливий період для інвестицій. Утім, попри це, як можна оцінити перспективу капіталовкладень в український агросектор?
У розпал пандемії коронавірусу у світову економіку влили великі кошти. Як наслідок у деяких компаній США мультиплікатор зріс до 100, тоді як в українських компаній – не більше 3. Тобто в нашій країні з низьким мультиплікатором є шанс після перемоги вийти на високий прибуток.
Для тих, хто вірить у перемогу України, інвестиції в український бізнес вже зараз мають бути дуже привабливими. Бо в Україну на повоєнне відновлення заходитиме $30–50 млрд на рік й навіть більше, завдяки цьому після перемоги Україна може стати лідером за рівнем дохідності.
Черкаський “Азот”, що входить до азотного холдингу “Ostchem”, у січні-лютому 2023 року виробив 235 тис. тонн мінеральних добрив, що на 23% більше, ніж у січні-лютому минулого року, йдеться в повідомленні прес-служби Group DF у середу.
“У лютому 2023 року обсяг виробництва становив 123,7 тис. тонн продукції на місяць – це максимальний показник із початку повномасштабної війни”, – уточнюється в релізі.
Згідно з ним, ключовим продуктом, за рахунок якого підприємство демонструвало зростання обсягів виробництва в січні-лютому 2023 року, став карбамід. Обсяг його виробництва за два місяці зріс майже втричі – до 67,4 тис. тонн.
Також більш ніж на 10% збільшилися обсяги виробництва КАС – з 50,9 тис. тонн до 56,2 тис. тонн, тоді як обсяги виробництва аміачної селітри незначно знизилися – на 2%, до 102,2 тис. тонн.
“Цього року через військові ризики аграрії до останнього моменту відкладали ухвалення рішення про купівлю мінеральних добрив, був значний відкладений попит. Як результат, у січні-лютому попит на нашу продукцію істотно зріс. Логічно, що підприємство збільшило завантаження потужностей до 70-75%”, – наводяться в повідомленні слова голови правління Черкаського “Азоту” Віталія Склярова.
За його словами, у березні підприємство не знижує завантаження, оскільки аграрії продовжують активно купувати добрива, і багато хто досі не сформував запаси, достатні для проведення весняної посівної.
Скляров наголосив, що підприємство в березні та квітні продовжить працювати на 70-80% своєї потужності, “поки зберігатиметься підвищений попит з боку аграріїв”. Він уточнив, що сьогодні на ньому працюють усі базові цехи з виробництва добрив: аміаку, аміачної кислоти, аміачної селітри, карбаміду і КАС.
“Каталізатором різкого збільшення попиту 2023 року стало зниження відпускних цін на мінеральні добрива в “гарячий” сезон, що вдалося завдяки зниженню цін на газ – основну сировину для виробництва добрив”, – зазначив також голова правління.
За його словами, зростання попиту обмежене фінансовими можливостями споживачів добрив: з одного боку, підтримка фермерів державою дає відчутний ефект, з іншого – доступ малих і середніх аграріїв до фінансування все ще дуже обмежений.
Уточнюється, що з початку 2023 року азотний холдинг Ostchem знизив вартість карбаміду на 9 тис. грн – до 29 тис. грн/тонна, аміачної селітри – на 8,5 тис. грн, до 28,5 тис. грн/тонна, КАС – на 4 тис. грн, до 29 тис. грн/тонна.
Підприємства Ostchem у 2022 році виробили 1,75 млн тонн мінеральних добрив, з яких Черкаський “Азот” 1,117 млн тонн.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) заявляє про викриття злочинної організації на чолі з колишнім головою Фонду держмайна (ФДМ) України, учасники якої протягом 2019-2021 рр. заволоділи понад 500 млн грн коштів АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) і АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК).
“При цьому сума неправомірної вигоди, отримана членами злочинної організації за весь час контролю АТ “ОПЗ”, становить понад 2 млрд грн”, – повідомило НАБУ на сайті в середу.
У повідомленні відсутня пряма вказівка на прізвище голови ФДМ, окрім “ДС” або “Діма”. Тим часом у зазначений час Фондом керував Дмитро Сенниченко, який у 2019-2020 рр. тричі здавав НАБУ тих, хто пропонував йому хабарі, зокрема $5 млн за призначення директора ОПЗ.
Як стверджує тепер НАБУ, в очолювану Сенниченком злочинну організацію входили також наближена до нього особа (співорганізатор), радник глави ФДМ, два в. о. директора ОПЗ, в. о. керівника ОГХК, два власники ТОВ – переможця аукціону на давальницьку переробку на ОПЗ і ще дві фізособи.
У повідомленні вказується, що в.о. директора ОПЗ і радника голови ФДМ затримано. Сімох осіб – ексглаву ФДМ, наближену до нього особу, в. о. директора ОПЗ, в. о. керівника ОГХК, двох власників ТОВ і одну фізичну особу – повідомлено про підозру в порядку ст. 135, ст. 278 КПК (письмово), а ще одну особу – особисто.
Як повідомлялося, ОПЗ простоював з кінця квітня 2018 року. Підприємство називало роботу на давальницьких умовах єдиним можливим варіантом відновлення його роботи в умовах провалу спроб приватизації та накопиченої заборгованості за газ перед НАК “Нафтогаз України”, що перевищує 1,5 млрд грн.
У серпні 2019 року завод відновив роботу в рамках підписаного з ТОВ “Агро Газ Трейдинг” (Київ, “АТГ”) контракту за давальницькою схемою до 1 грудня 2019 року.
У вересні 2019 року головою ФДМ замість Віталія Трубарова було призначено Дмитра Сенниченка, який 11 грудня повідомив, що оновлений новим керівництвом ФДМ склад наглядової ради ОПЗ домовився з давальцем про підвищення ціни на переробку.
У середині грудня було оголошено, що наглядова рада ОПЗ погодила укладення з “АГТ” додаткової угоди до договору про переробку давальницької сировини на період з 1 січня по 30 квітня 2020 року.
Наприкінці січня 2020 року ОПЗ оголосив конкурс із відбору постачальника газу в обсязі 50-60 млн куб. м на місяць на давальницьких умовах для роботи підприємства в травні-грудні того самого року. Мінімальна ціна пропозиції становила $37 за тонну аміаку і $48 за тонну карбаміду (без ПДВ).
Наприкінці лютого 2020 року перший заступник директора ОПЗ Микола Щуриков повідомив, що підприємство прийняло заявки від восьми компаній на участь у конкурсі з відбору партнера для давальницької переробки газу в мінеральні добрива впродовж травня-грудня 2020 року: IBE Trade (США), Basis Trade AG, MADDOX SA (обидві – Швейцарія), а також українські ТОВ “Агро Газ Трейдінг”, ТОВ “Торговий дім “Сокар Україна”, ТОВ “Тех Пром Газ”, АТ “Укрнафтобуриння” і ТОВ “Юг Газ”.
На початку березня Щуриков уточнив, що ПрАТ “Укрнафтобуріння” (“УНБ”) Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинніка запропонувало найкращі цінові умови у фінальному етапі конкурсу: за переробку тонни карбаміду – $77, аміак – $39,5.
У день офіційного оголошення результату 10 березня НР ОПЗ скасувала конкурс із відбору давальця. ФДМ заявив, що причиною скасування конкурсу стала “завищена, економічно необґрунтована пропозиція” “УНБ”, яка, на думку відомства, є нерентабельною для видобувної компанії.
Наглядова рада ОПЗ заявила, що вбачає в таких діях власників “УНБ” “прагнення отримати важелі управління заводом і взяти його під свій контроль, унаслідок чого будуть повернуті корупційні схеми на завод, знижена його ринкова вартість і створені передумови для переходу ОПЗ у приватні руки за безцінь”.
Зі свого боку Щуриков уточнив, що постачальником може залишитися “АГТ”, з яким можна продовжити контракт, але зазначив: “Контракт продовжити можна, хоча є нюанси. Питання в ціні переробки, яку “Укрнафтобуріння” запропонувало на $30 більше, ніж зараз. А це величезні гроші”.
У квітні НР ОПЗ погодила продовження договору з “АГТ” на постачання газу за давальницькою схемою на період з 1 травня до 30 червня 2020 року.
У червні ОПЗ оголосив новий конкурс з відбору давальця. До фінального етапу конкурсу увійшли IBE Trade, Maddox і “Агро Газ Трейдинг”. ОККО і SOCAR заявили про порушення в конкурсі ОПЗ.
Під приводом, що останній конкурс був заблокований у судах одним з його учасників, а затверджений наглядовою радою заводу порядок відбору компанії-давальця передбачав заборону на проведення відбору поза конкурсом, ОПЗ продовжив договір на переробку давальницької сировини з “АГТ” з 1 вересня 2020 року.
У рамках пролонгації договору було поліпшено умови співпраці: з 1 вересня ціна за одну тонну аміаку становила $41 і $60 – за тонну карбаміду.
Наприкінці грудня 2020 року ОПЗ продовжив договір на переробку давальницької сировини з “АГТ” ще на чотири місяці.
У квітні 2021 року ОПЗ провів електронний аукціон на давальницьку переробку сировини і відвантаження продукції, в якому взяли участь 10 компаній, але 20 квітня завод оголосив про тимчасове зупинення процедури відбору через позов “приватівського” трейдера ТОВ “Юнайтед Енерджі”.
У липні-2021 ОПЗ оголосив переможцем третього етапу процедури відбору на замовника робіт з переробки давальницької сировини сінгапурську Dachex Shipping Pte. Ltd. Водночас Господарський суд Одеської області заборонив ОПЗ укладати договір з сінгапурською компанією за заявою “АГТ”.
18 вересня правління ОПЗ ухвалило рішення про зупинку заводу після того, як “АГТ” повідомив підприємству про зниження постачань газу через високі ціни на природний газ, який є основною сировиною для виробництва продукції, та повільну динаміку зростання цін на карбамід, які склалися на світовому й українському ринках.
У свою чергу Dachex Shipping Pte відмовилася від підписання договору на переробку давальницької сировини.
Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% – ТОВ “Конкорд Капітал”, іншим акціонерам-фізособам – 0,4312%.
NABU, ОГХК, ОПЗ, Сенниченко, ФДМ
Команда інвестиційної платформи Advantage Ukraine, що функціонує в партнерстві з Міністерством економіки України, підготувала та направила перші інвестиційні проєкти, загальна сума яких становила $430 млн, на розгляд Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC), повідомило Міністерство економіки на сайті в середу.
“Перші п’ять проєктів прийнято до розгляду DFC. Зокрема, це проєкти українських інвесторів у секторах будівництва, виробництва, e-commerce і житлової нерухомості – загальною сумою в $430 млн. Кожен із них буде оцінюватися окремо. Також проєкт кредитування іноземного інвестора з виробництва будівельних матеріалів на кілька мільйонів”, – цитує відомства заступника міністра Олександра Грибана із зустрічі з бізнесом, організованої Американською торговельною палатою в Україні.
Він також уточнив, що наразі на ранній стадії опрацьовують кілька проєктів, які Advantage Ukraine сподівається незабаром передати DFC, зокрема, це проєкти в секторах логістики, глибокої агропереробки, енергетики, тваринництва та виробництва будівельних матеріалів.
У Мінекономіки нагадали, що нещодавно DFC оголосила про готовність мобілізувати понад $1 млрд приватного капіталу для підтримки економіки України.
Зазначається, що Мінекономіки та DFC взаємодіють у підготовці та формуванні списку інвестпроєктів за допомогою Advantage Ukraine. Проєктна команда ініціативи працює за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України” та здійснює попередній відбір проєктів, співпрацюючи із заявниками.
