Національний банк заявляє про комплексний перегляд та актуалізацію підходів до застосування штрафів до банків за ключові порушення у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (ПВК/ФТ), та валютному законодавству, порівняння документів вказує на підвищення окремих штрафів від 2 до 8 разів.
“(Це) сприятиме запобіганню вчиненню банками порушень вимог законодавства, підвищенню відповідальності за їх невиконання/неналежне виконання, а також дієвості заходу впливу, його стримувальному характеру з метою зміни підходу до належної організації роботи банку, функціонуванню належної системи управління ризиками”, – ідеться в прес-релізі НБУ в п’ятницю.
Уточнюється, що зміни внесено постановою правління НБУ №80 від 21 червня, яка набуває чинності з 24 червня 2023 року.
Зокрема, за порушення фінмоніторингу шкала зі стелею штрафів тепер стартує з 1 млн грн, тоді як раніше з 0,4 млн грн, і містить після сходинки в 10 млн грн нове значення в 50 млн грн за збереженої стелі 135,15 млн грн, з уточненням, що ця стеля діє, навіть якщо порушень скоєно кілька.
НБУ уточнив, що штраф до 50 млн грн може бути накладено за порушення вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ щодо управління ризиками або за неналежну перевірку клієнтів, тоді як штраф до 1 млн грн банки можуть отримати за невідповідність внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ вимогам законодавства в цій сфері.
Неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами (PEP), ризик-орієнтованого підходу, зокрема, встановлення їм необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику загрожуватиме штрафом до 10 млн грн.
Також переглянуто та збільшено граничні розміри штрафів за ключові порушення у сфері валютного законодавства. Зокрема, суттєві порушення (від 1 млн грн за одну операцію або від 10 млн за їхньою сумою) у порядку проведення розрахунків за валютними операціями, торгівлі іноземною валютою, переказі валютних цінностей, їх транскордонному переміщенню, нездійсненню/неналежному здійсненню банком валютного нагляду, порушенню заходів захисту тепер караються штрафом до 1 млн грн, тоді як було 0,4 млн грн.
Невеликі за сумами порушення тепер можуть загрожувати штрафів до 400 тис. грн замість колишніх 50 тис. грн
Інші суттєві порушення банком вимог валютного законодавства, зокрема недопущення до перевірки або створення перешкод для неї працівникам Нацбанку, нездійснення банком аналізу, перевірки документів про валютні операції – до 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку, тоді як раніше існував ліміт у 8 млн грн.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь не задоволений роботою європейських коридорів солідарності і вважає, що розширення традиційного морського транспортного маршруту, яким зараз йде тільки 12% української сільгосппродукції, допоможе зменшити тиск на внутрішні ринки ЄС.
“Нинішні маршрути солідарності не виконують свою роль, оскільки продукти залишаються в сусідніх з Україною країнах. Раніше у нас залишалося 40-50 тис. тонн зерна, зараз 2,5 млн тонн. Мета – розширити традиційний морський транспортний маршрут, яким зараз йде тільки 12% української продукції. Це зменшить навантаження на наземний маршрут і зменшить тиск на внутрішні ринки ЄС”, – процитувало його виступ на прес-конференції з польським колегою Робертом Телушем у четвер у Варшаві Міністерство сільського господарства Угорщини.
Надь повідомив, що просив у свого польського колеги мандат на ведення переговорів із турецькою стороною щодо відкриття нових морських шляхів експорту зерна на додачу до наявних трьох чорноморських портів.
Він назвав важливим збереження і розширення співпраці п’яти країн-членів ЄС. “Ми налаштовані на подальшу співпрацю (…) для знаходження загальноєвропейського розв’язання цієї проблеми, це важлива гуманітарна мета і мета солідарності”, – наголосив угорський міністр.
Надь високо оцінив спільні дії п’яти країн-членів ЄС – Болгарії, Румунії та Словаччини, а також Польщі та Угорщини – у питанні призупинення імпорту українського зерна. Завдяки спільному виконанню волі “сьогодні ми можемо захистити наші кордони та фермерів у результаті заходів Європейського Союзу, а не національних заходів”, – зазначив він і висловив жаль дією обмежувальних заходів лише до 15 вересня.
Міністри Угорщини та Польщі констатували, що період обмежень до 15 вересня занадто короткий. “Наприклад, збирання врожаю кукурудзи все ще триватиме, тому безумовно потрібно домагатися продовження (обмежувальних заходів – ІФ)”, – сказав Надь.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш назвав важливою угорську ініціативу щодо розширення Чорноморського шляху, яку, за його словами, підтримає Варшава. Водночас він наголосив на необхідності розвитку наземних транспортних маршрутів.
Телуш високо оцінив заслуги угорської сторони у створенні коаліції п’яти членів із зернового питання. Він зазначив, що без дій цієї асоціації Європейська комісія “взагалі не побачила б проблеми”.
Польський міністр також наголосив на важливості збереження цього союзу. “Разом ми можемо боротися не тільки за питання, важливі для наших країн, а й за майбутнє Європи”, – заявив він.
За його словами, після закінчення війни процес інтеграції України до Європейського Союзу зможе продовжитися, а разом із ним “знову постане питання про українські продукти”. “Якщо сьогодні ми не змусимо Європейську Комісію розробити реальні інструменти для вирішення цієї проблеми, проблема матиме неприємні наслідки”, – сказав Телуш.
Він також повідомив, що домовився з угорським колегою організувати зустріч із міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським, щоб знайти спільні рішення для вирішення проблеми імпорту зерна.
В Україні в неділю, 25 червня, очікуються дощі, в частині південних і південно-східних областях – сильні, з градом і поривами вітру до 20 м/с, повідомляє Укргідрометцентр.
“Помірні – у західних, вночі й у південних областях невеликі дощі, грози, у центральних, Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Харківській областях місцями значні дощі, вдень подекуди град, пориви вітру та шквали 15-20 м/с”, – ідеться в повідомленні Укргідрометцентру в суботу.
Вітер північний, північно-західний (на сході та північному сході північно-східний), 5-10 м/с. Температура вночі 15-20°, вдень 20-25°, у південних і південно-східних областях 26-31°; на високогір’ї Карпат протягом доби 7-12°.
У Києві 25 червня також очікуються дощі. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 18-20°, удень 23-25°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 25 червня найвища температура вдень була 35,4° у 2021 р., найнижча вночі 5,8° у 1908 р.
У понеділок, 26 червня, дощова погода збережеться. Очікуються, “часом дощі з грозами, на Лівобережжі, вночі та в Одеській і Миколаївській областях місцями значні дощі (вночі в західних областях без опадів). Вітер північно-західний із переходом на північно-східний, 7-12 м/с, у північних, центральних та східний областях місцями пориви 15-20 м/с”, – повідомляє метеослужба.
Температура вночі 11-16°, вдень 21-26°, на сході та північному сході країни 15-20°; у південній частині вночі 17-22°, вдень 24-29°.
У столиці України 26 червня прогнозують часом дощ із грозою, вітер північно-західний із переходом на північно-східний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 21-23°.
Міністерство освіти і науки запустило “гарячу лінію” щодо вступної кампанії 2023 року.
“Розпочала роботу консультативна телефонна лінія МОН за номером 0 (800) 50-45-70, а також електронна пошта vstup2023@mon.gov.ua, на яку прийматимуть звернення громадян. Під час усієї вступної кампанії (23 червня – 11 серпня 2023 року) працюватимуть експерти міністерства, які забезпечуватимуть контроль за проведенням вступу, консультуватимуть громадян і оперативно реагуватимуть на можливі факти порушень”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що крім того, можна звертатися за телефоном урядової гарячої лінії 1545 та 0800 50 44 25 – для осіб з тимчасово окупованих територій, а також ознайомитися з інформацією про освітні центри “Крим – Україна” та “Донбас – Україна”.
Також на сайті Міносвіти, у розділі “Вступна кампанія 2023 року” є відповіді на найпоширеніші запитання щодо вступу.
“Окрім цього на сайті МОН найближчим часом запрацює чат-бот. (Нагадаємо, що мова чат-бота відображатиметься мовою налаштування вашого браузера)”, – додали у відомстві.
Міністерство економіки надішле в уряд України список із трохи більше ніж 100 стратегічних компаній, які буде збережено в держвласності, цей список потім має затвердити Верховна Рада, повідомив заступник міністра економіки Сергій Соболєв.
“Решту буде приватизовано… Усе ще багато маємо держвласності, дивимося на неї як на локомотив для інвестицій”, – сказав він на круглому столі “Створення прозорої та підзвітної України” в Лондоні в п’ятницю.
Соболєв зазначив, що Мінекономіки активно працює над передачею держкомпаній Фонду держмайна і вже передало понад одну тисячу.
“У тих, які залишаються, треба поліпшити корпоративне управління. Цього року необхідно оновити законодавство щодо цих конкурсів”, – підкреслив заступник міністра.
Він уточнив, що йдеться про законопроєкт 5593-д “Про вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб”. “Треба буде попрацювати, щоб ухвалити в парламенті до середини осені, це основне завдання на наступні 3-4 місяці для нас”, – уточнив Соболєв.
За його словами, основна ідея – удосконалити законодавство так, щоб залучити інвестиції в компанії завдяки кращому корпоративному управлінню.
Серед інших важливих завдань він назвав націоналізацію компаній підсанкційних осіб, корпоратизацію “Енергоатому” та “Гарантованого покупця”, покращення корпуправління ОГТСУ та продовження реформи “Укроборонпрому”.
Великий український виробник гофрокартону – Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКБФ-Україна”, Хмельницька обл.) у січні-травні збільшила випуск гофротари на 35,5% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 33,5 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За даними статистики, у січні-травні також зросло виробництво паперу на фабриці – на 13%, до 0,27 тис. тонн, і тарного картону – на 29,7%, до 30 тис. тонн.
При цьому в травні виробництво гофроящиків Поніковської КБФ збільшилося на 26,2% до травня-2022, до 7,2 млн кв. м, а паперу і картону – на 10,8%, до 7 тис. тонн.
Згідно зі статистикою “УкрПапір”, загалом Понінківська КБФ-Україна за січень-травень випустила продукції більш ніж на 1 млрд грн – на 34% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за п’ять місяців в Україні випущено 218,6 тис. тонн паперу та картону (на 12% більше), і 197,3 млн кв. м картонних ящиків (+21,4%).
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк), до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила в січні-травні (за даними “Укрпапір”) 22,9 тис. тонн різного картону – на 37,5% більше.
Бенефіціаром ОКК у Єдиному держреєстрі юридичних осіб та фізосіб-підприємців вказано бізнесмена Миколу Лобова.
Як повідомлялося, 2022 року Понінківська КБФ-Україна випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.
