АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні 2024 року збільшило обсяг перевезення вантажів на 29,9% – до 75,43 млн тонн проти аналогічного періоду 2023 року.
Водночас, як ідеться в аналітичній записці, підготовленій до засідання Офісу експортерів у п’ятницю, у травні обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів уперше сягнув рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Значно зріс і експорт руди, мінбудматеріалів і цементу.
“Збільшення обсягів перевезень відбувається за рахунок активності експорту вантажів, значною мірою через відкриття морських шляхів. Водночас масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначається в записці.
Обсяг перевезення вантажів “Укрзалізницею” в експортному сполученні в січні-травні збільшився на 56,7% до 37,97 млн тонн. За підсумками п’яти місяців частка експорту вантажів залізничним транспортом зросла майже на 9 відсоткових пунктів – до 50,4% від перевезених різними видами транспорту обсягів. За підсумками п’яти місяців 2023 року вона становила 41,7%.
У травні обсяг перевезення вантажів на експорт зріс на 7,4% проти квітня – до 7,55 млн тонн. У травні 2023 року цей показник збільшився вдвічі (+3,76 млн тонн).
Згідно з основною номенклатурою експортних перевезень у травні перше місце посідали зернові вантажі – 3,28 млн тонн (43,4% у загальному обсязі вантажів перевезених залізницею на експорт у травні), друге місце – руда залізна та марганцева – 2,7 млн тонн (35,8%), третє – чорні метали – 410 тис. тонн (5,5%).
Завдяки роботі Українського морського коридору та поступовому відновленню виробництва на підприємствах гірничо-металургійного комплексу значно зріс експорт залізної та марганцевої руди, зазначили в УЗ.
Крім того, повідомляється, що обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів у травні вперше досяг рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Було перевезено 2,91 млн тонн, що на 0,6% більше порівняно з лютим 2022 року. У напрямку сухопутних переходів перевезено 361,7 тис. тонн – у 5,6 раза більше, ніж у лютому-2022.
Обсяг перевезення зернових вантажів за цей період 2024 року зріс на 38,9% проти аналогічного періоду минулого року – до 16,17 млн тонн. У травні обсяг експорту зернових вантажів становив 3,28 млн тонн – 10,1% більше порівняно з квітнем.
Обсяг перевезення на експорт залізної та марганцевої руди за п’ять місяців 2024 року збільшився у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 15,2 млн тонн. У травні обсяги експорту руди несуттєво зросли проти квітня – на 2,8%, до 2,7 млн тонн. У напрямку морських портів перевезено 1,39 млн тонн (51,6% від обсягу експорту), через сухопутні переходи – 1,3 млн тонн.
Обсяг експорту чорних металів за визначений період зріс на 4% – до 2,02 млн тонн. У травні в експортному сполученні перевезено 414,6 тис. тонн чорних металів – на 1% більше ніж у квітні.
Обсяг експорту чорних металів у напрямку морських портів становив 305,6 тис. тонн (73,7%), через сухопутні переходи – 109 тис. тонн. Зазначається, що в травні-2024 порівняно з травнем-2023 обсяги експорту чорних металів впали на 12,2% (57,6 тис. тонн).
Обсяг експорту рослинної олії за 5 місяців зріс на 20,3% проти аналогічного періоду минулого року – до 770,9 тис. тонн. У травні він становив 195,1 тис. тонн, що на 28,7% більше, ніж у квітні.
Як зазначається, олія експортується переважно через сухопутні переходи, через які на експорт у травні було перевезено 140,4 тис. тонн (72% від загального обсягу), через морські порти – 54,7 тис. тонн. Порівняно з травнем-2023 року в травні-2024 обсяг експорту рослинної олії зріс на 68,6% (+79,4 тис. т).
Експорт мінбудматеріалів зріс до 1,22 млн тонн. У травні зафіксовано найвищий показник обсягу експорту мінбудматеріалів – 358,4 тис. тонн – на 11% більше за квітневий показник.
Експорт цементу за 5 міс. зріс на 40,6% – до 566,5 тис. тонн. У травні було зафіксовано найвищий показник обсягу експорту цементу за останні п’ять років – 151,4 тис. тонн, що на 10,2% більше порівняно з квітнем-2024.
“Уже кілька років поспіль спостерігається тенденція поступового зростання експорту цементу залізничним транспортом. У напрямку ЄС цемент експортується через сухопутні прикордонні переходи”, – зазначили в УЗ.
Загалом експорт через сухопутні переходи за п’ять місяців скоротився на 8,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,33 млн тонн. У травні він становив 2,69 млн тонн (35,6% від загального обсягу експорту), що на 3,6% менше порівняно з квітнем.
При цьому експорт через морські порти зріс у 2,6 раза – до 24,61 млн тонн. У травні він становив 4,86 млн тонн (64,4% від загального обсягу експорту), що на 9,7% більше, ніж у квітні. Основний обсяг вантажів прямував до портів Великої Одеси – 92% і лише 8% – до дунайських портів.
Інвестиційний дохід ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя” (Київ) за 2023 рік становив 14,59% у гривні та 3,32% у доларах США, повідомляють в інформації страховика.
“Такого результату вдалося досягти завдяки виваженій інвестиційній політиці компанії, орієнтованій на досягнення максимального результату”, – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, інвестиційний дохід компанії за підсумками 2022 року становив 11,24%, у 2021 – 10,52%, 2020 – 13,62%, у доларах США у 2022 – 2,21%, у 2021 – 2,71%, 2020 – 3,56%.
Як повідомлялося, ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя” 2023 року зібрала 401,220 млн грн чистих премій, що на 1,2% більше, ніж роком раніше. торік було здійснено виплати відшкодувань на суму 75,847 млн грн (на 11,4% більше).
Національна служба здоров’я України 5 червня оголосила про намір укласти з СК “Європейський страховий альянс” (Київ) договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна закупівлі послуг – 111,879 тис. грн, цінова пропозиція компанії 54,999 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Ультра Альянс” із пропозицією 55 тис. грн і “Промислово-страховий альянс” – 104,698 тис. грн.
СК “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року. Є членом ревізійної комісії МТСБУ, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та членом Ради ядерного страхового пулу України.
АВТОТРАНСПОРТ, Європейський страховий альянс, Нацслужби здоров'я, СТРАХУВАННЯ
Наглядова рада АТ «Страхова компанія “Опіка” (раніше – СК “Поінт”, Київ) 6 червня припинила повноваження голови наглядової ради Олега Базалійського і членкині наглядової ради Марини Дудник, повідомляють в офіційній інформації страховика, розміщеній у системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Також зазначається, що вони обіймали посаду з грудня 2022 року і замість них ніхто не обраний.
Крім того наглядова рада припинила повноваження члена правління компанії Світлани Сухорукової за згодою сторін.
Як повідомлялося, Національний банк України 1 квітня 2024 року надав дозвіл АТ «Страхова компанія “Опека” на вихід із ринку шляхом виконання страхового портфеля та погодив план виходу.
Відповідно до поданої СК «Опіка» звітності за 2023 рік страховий портфель компанії формувався за рахунок платежів з медичного страхування (безперервне страхування здоров’я) – 65%, страхування від нещасних випадків – 13%, страхування наземного транспорту (крім залізничного) – 10%.
Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 9,871 млн грн, сформовані страхові резерви – 1,194 млн грн. За 2023 рік страховик виплатив страхові відшкодування в обсязі 4,554 млн грн. Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,02%.
СК «Опіка» працює на страховому ринку з 2003 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-травні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 29,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,568 млн тонн з 1,982 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром» у п’ятницю ввечері, за цей період виплавка сталі зросла на 31,2% до січня-травня-2023 – до 3,139 млн тонн із 2,392 млн тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 20,8% – до 2,839 млн тонн з 2,350 млн тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 Україна збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі – на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну – на 44,5%, до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
У січні-лютому 2024 року випуск прокату зріс на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн, сталі на 52% – до 1,076 млн тонн з 708 тис. тонн, чавуну на 42,5% – до 1,050 млн тонн з 737 тис. тонн.
У першому кварталі 2024 року наростила випуск загального прокату на 35,5%, до 1,389 млн тонн, сталі на 36,6%, до 1,687 млн тонн, чавуну на 32,1%, до 1,589 млн тонн.
За січень-квітень 2024 року випуск загального прокату зріс на 30,5%, до 1,973 млн тонн з 1,512 млн тонн, сталі на 32,8% – до 2,402 млн тонн з 1,809 млн тонн, чавуну на 25,1% – до 2,186 млн тонн з 1,747 млн тонн.
Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Центр реставрації музейних цінностей Пранаса Гудінаса Литовського національного художнього музею допоможе реставрувати 100 картин Марії Примаченко, повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.
“Центр є основною базою навчання реставраторів рухомих мистецьких цінностей у Литві, зокрема, картин і гобеленів. Тут проводяться майстер-класи, семінари та лекції, пов’язані зі збереженням і доглядом за музейними колекціями”, – йдеться в повідомленні пресслужби Мінкультури за результатами візиту до Центру в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.
Реставратори Центру вже досліджували та відреставрували понад 50 картин і 1 тис. графічних робіт з українських музеїв, і найближчим часом очікується ще 600 робіт і щонайменше два українські стажисти.
“Крім того, найближчим часом у цьому центрі реставруватимуть 100 картин Марії Примаченко з державної частини Музейного фонду України з фондів комунальної установи “Запорізький обласний художній музей” Запорізької обласної ради”, – ідеться в повідомленні.
На сьогодні на реставрації перебувають картини українського Музею Ханенків, а також литовці відновлюють український килим із Маріуполя.
