Як зазначено у щойно оприлюдненому звіті Deutsche Bank, найбільше подорожчання орендної плати за трикімнатні квартири в центрі європейських міст за період із 2020 до 2025 року зафіксовано в країнах Південної та Східної Європи — до 206 %. Такі дані наведено у дослідженні, яке охопило 67 міст у світі, зокрема 28 у Європі. За інформацією Eurostat, на рівні ЄС ціни на житло зросли на 27,3% у квартальному порівнянні (з Q1 2020 до Q1 2025), а оренда — на 12,5% у період із червня 2020 по червень 2025 року. Однак у центральних частинах міст зростання перевищило середні показники. Найдорожчі та найдешевші міста – 2025 року:
Найбільше зростання оренди (2020–2025):
Загалом, висновки показують, що Південна та Східна Європа втратили свою відносну доступність у контексті оренди житла, тоді як великі фінансові й політичні центри Західної та Північної Європи залишаються найдорожчими, але доступність у Східній Європі швидко знижується.
Металургійні підприємства України в січні-липні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 816,128 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 7,79% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,73% за січень-липень-2024.
У липні надходження від експорту склали $277,615 млн, тоді як попереднього місяця – $275,767 млн.
Водночас Україна за січень-липень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 9,1% – до $954,486 млн. У липні ввезено продукції на $144,918 млн.
Крім того, у січні-липні-2025 Україна збільшила експорт металовиробів на 2,6% – до $568,849 млн. У липні їх експортовано на $57,062 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 7,7% – до $658,076 млн. У липні цієї продукції ввезено на $137,568 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
У липні 2025 року в Україні зареєстровано 1247 осіб із туберкульозом (ТБ), зокрема 945 нових випадків захворювання та 238 пацієнтів із рецидивом.
Як повідомив Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), за підсумками липня 233 особи із загальної кількості мали лікарсько-стійку форму туберкульозу, 215 пацієнтів мали ВІЛ-позитивний статус.
При цьому, за інформацією ЦГЗ, у липні 2025 року від туберкульозу вилікувалися 967 осіб.
Ринок зоотоварів України в 2024 році виріс на 20% – до 45,4 млрд грн, й за оптимістичним прогнозом виросте ще на 20% у 2025 році, повідомила керівниця департаменту комунікацій та розвитку корпоративно-соціального бізнесу Suziria Group Анастасія Рудавка.
“Світовий ринок зоотоварів стрімко зростає та наближається до $84 млрд. Вітчизняний ринок, навіть попри повномасштабне вторгнення, демонструє щорічне зростання. Минулого року обсяги зросли на 20% – до 45,4 млрд грн. Цьогоріч, за оптимістичним сценарієм, зростання становитиме 20-21%, за песимістичним – близько 13-15%”, – сказала вона під час презентації спільного проєкту “Гуманна освіта. Волонтерство” від благодійного фонду UAnimals та Suziria Group в середу.
За даними Euromonitor 2025, в Україні нараховується 17,7 млн домашніх тварин, з них 66,5% – кішки й собаки.
Рудавка акцентувала увагу на загальні тренди більш усвідомленого відношення до домашніх улюбленців. Зокрема, у 2024 році зросла культура відповідального харчування. На 14% збільшилась кількість тварин, яких годують готовими кормами; більше половини власників готові платити за екологічні товари й корми з альтернативними білками тощо.
“Ми бачимо й світовий тренд гуманізації. Минулого року в MasterZоо придбали 60,7 тис. одиниць одягу для улюбленців, 3223 пари взуття та шкарпеток, майже 2 тис. парфумів. До дня св. Валентина за два тижні придбали тисячу гіфтбоксів. Ще одна тенденція – мінімізація стресу для тварин, що теж говорить про розвиток культури турботи про улюбленців. Приміром, з’являються мобільний грумінг та ветеринарні візити додому, таксі для тварин”, – зазначила Рудавка.
Suziria Group – українська сімейна група компаній, що розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo, яка налічує 190 магазинів, а також мережа грумінг-салонів. Компанія працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur.
Українські підприємства у січні-липні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 66,4% порівняно з аналогічним періодом торік – до 248,342 тис. тонн зі 149,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у липні було експортовано 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-липень зросло на 57,9% – до $75,468 млн з $47,801 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,17% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,13%) та Італії (4,28%).
За перші сім місяці року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $12 тис. з Польщі (58,33%), Сейшельских островів (33,33%) та Британських Віргінських Островів (8,33%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Президент США також натякнув, що наполягатиме на проведенні другого саміту, якщо його зустріч з Путіним і Зеленським пройде успішно.
Володимир Путін зіткнеться з «дуже серйозними наслідками», якщо не погодиться на припинення вогню у війні в Україні на саміті з Дональдом Трампом в Алясці, заявив у середу президент США.
Виступаючи після телефонної розмови з Володимиром Зеленським та іншими європейськими лідерами, в тому числі британським прем’єр-міністром Кіром Стармером, Трамп також заявив, що буде наполягати на проведенні другого саміту, якщо його зустріч з Путіним пройде успішно — цього разу за участю його українського колеги.
«Якщо перша зустріч пройде добре, ми швидко проведемо другу», — сказав Трамп журналістам у Вашингтоні. «Я хотів би зробити це майже відразу, і ми проведемо другу зустріч між президентом Путіним, президентом Зеленським і мною, якщо вони захочуть, щоб я був там».
Трамп не назвав терміни другої зустрічі. У п’ятницю він повинен зустрітися з Путіним в Анкориджі, Аляска.
На питання, чи зіткнеться Росія з наслідками, якщо Путін не погодиться припинити війну після зустрічі на Алясці, Трамп відповів: «Так, зіткнеться… з дуже серйозними наслідками».
Президент висловився після того, як провів, за його словами, дуже хорошу телефонну розмову з європейськими лідерами, в ході якої він проконсультувався з ними щодо цілей і стратегії свого саміту. Він порадував європейське керівництво, запевнивши, що його пріоритетом є припинення вогню і що він не піде на територіальні поступки без повної участі Києва.
Підхід Трампа на відеоконференції, як описав його французький президент Еммануель Макрон, схоже, заспокоїв деяких лідерів, які востаннє колективно закликали непередбачуваного президента США до того, що він зобов’язаний захистити суверенітет України — і європейську безпеку — на переговорах в Алясці.
Європейські лідери провели спішно скликану годинну зустріч з Трампом і його віце-президентом Дж. Д. Венсом, щоб сформувати стратегію Трампа на переговорах. Зеленський і європейські лідери були виключені з саміту в Алясці і побоюються, що Трамп, який має намір виконати свою передвиборчу обіцянку легко покласти край кровопролиттю в Україні, піде на поступки, які поставлять під загрозу майбутній суверенітет України.
Однак Трамп підкреслив свою обіцянку, що саміт не є суттєвими переговорами, а лише «прощупуванням», щоб перевірити умови Путіна для підписання тимчасового перемир’я, яке потім призведе до переговорів з українцями. Трамп сказав, що це була дуже хороша розмова, додавши, що оцінює її на 10 з 10.
У європейській інтервенції брала участь група європейських лідерів і Зеленський, які обговорювали стратегію переговорів США з Трампом і Венсом.
Після цього канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що Європа хоче, щоб Трамп домігся успіху в Алясці, але дала зрозуміти президенту США, що на саміті повинні бути захищені інтереси України та Європи.
Мерц, виступаючи на пресконференції в Берліні разом із Зеленським, сказав, що правильна хронологія подій — це 30-денне припинення вогню, а потім — суттєві переговори. Путін уже кілька місяців чинить опір припиненню вогню.
Викладаючи ключові принципи, які об’єднують Європу, він сказав: «Принцип, згідно з яким кордони не можуть бути змінені силою, повинен як і раніше застосовуватися.
Переговори повинні включати надійні гарантії безпеки для Києва. Українські збройні сили повинні бути здатні і залишатися здатними ефективно захищати суверенітет своєї країни. Вони також повинні мати можливість розраховувати на допомогу Заходу в довгостроковій перспективі.
«Переговори повинні бути частиною загальної трансатлантичної стратегії. Тоді вони, в кінцевому підсумку, матимуть найбільші шанси на успіх. Ця стратегія повинна, як і раніше, спиратися на рішучу підтримку України і необхідний тиск на Росію. Це також означає, що якщо з російського боку не буде ніяких кроків на Алясці, то Сполучені Штати і ми, європейці, повинні … посилити тиск».
Він додав, що Росія не може мати жодних юридичних прав на українську територію.
«Президент Трамп знає цю позицію, він її повністю поділяє, і тому я можу сказати: у нас була дійсно виключно конструктивна і хороша розмова».
Макрон сказав, що серйозних обговорень з приводу обміну територіями між Росією і Україною, що передбачає поступку українських територій, не було, і Трамп у будь-якому випадку підкреслив, що будь-які такі обговорення можуть вестися тільки з Києвом. Він сказав, що Трамп буде боротися за тристоронню зустріч між Україною, США і Росією і що така зустріч відбудеться в Європі.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що тепер м’яч знаходиться на боці Росії, яка повинна вирішити, чи хоче вона припинення вогню, і додав, що трансатлантичний альянс єдиний.
Один європейський дипломат сказав: «Загалом зустріч була обнадійливою в тому сенсі, що наші позиції були почуті, але залишається питання, чи буде Трамп дотримуватися узгодженого сценарію, коли він зустрінеться з Путіним».
Трамп зустрівся з главами держав і урядів Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Польщі та Фінляндії, а також з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйен. Пізніше європейські лідери мали відзвітувати перед так званою коаліцією бажаючих, групою західних країн, які в принципі погодилися надати практичні військові гарантії для захисту суверенітету України в разі мирного врегулювання. Питання про гарантії було піднято в розмові з Трампом, але прориву в пропозиції США про надання практичної підтримки коаліції досягнуто не було.
Однак головною метою європейців було отримати від відомого своєю мінливістю Трампа запевнення, що він не піддасться спокусі дати незворотні обіцянки, які вимагають від України поступок у питанні території в обмін на згоду Путіна на припинення вогню. Вони також намагалися отримати надійні гарантії того, що Трамп, як і раніше, готовий задіяти ще не використані економічні важелі, які можуть завдати шкоди доходам Росії і зіграти на руку Путіну в його оцінці своєї переговорної сили.
У зв’язку з повідомленнями, що надходять з поля бою, про значне просування російських військ Зеленський вирушив до Берліна, щоб бути поруч з Мерзе під час зустрічі — як для демонстрації солідарності, так і для зниження ризику конфлікту між Зеленським і Трампом.
Європейські лідери публічно обережно привітали саміт Трампа, але приватно побоюються, що Трамп налаштований на поліпшення відносин між США і Росією і вважає втрату суверенітету України необхідною і неминучою ціною для досягнення цієї мети.
Напередодні зустрічі Трамп похвалив європейських лідерів, назвавши їх «великими людьми, які хочуть досягти угоди», але він залишився невизначеним щодо своєї стратегії, в тому числі умов, які він запропонує Путіну для досягнення перемир’я, що є попередньою умовою України для переговорів. Венс, який краще обізнаний, ніж його президент, вважає, що Європа повинна проявити більше лідерства і визнати, що для припинення війни, яку Україна не в змозі виграти, необхідні болючі поступки.
Зеленський повідомив, що загальне співвідношення особового складу України і Росії становить 1:3 на користь Росії, а в артилерії — 1:2,4.
На порядку денному стоять питання територіальних поступок, військових гарантій, що Росія не відновить бойові дії, а також майбутніх відносин України із західними інститутами, включаючи НАТО.
Зеленський пообіцяв, що українські військові не будуть добровільно здавати території в Донецьку і Луганську, але Росія наполягає на тому, що принаймні чотири українські регіони повинні стати російськими або за столом переговорів, або за допомогою сили.
Трамп висловив своє невдоволення ЗМІ, які висвітлювали його зустріч з Путіним, написавши в Truth Social: «ЗМІ дуже, дуже несправедливо ставляться до моєї зустрічі з Путіним. Вони продовжують цитувати звільнених невдах і дійсно дурних людей, таких як Джон Болтон, який щойно сказав, що, незважаючи на те, що зустріч проходить на території США, «Путін уже переміг». Що це за нісенітниця? Ми виграємо ВСЕ».
Міністр фінансів Скотт Бессант заявив, що в разі невдалого результату зустрічі на Алясці щодо торгових партнерів Росії можуть бути введені додаткові санкції або вторинні тарифи.
Упевнена в собі Москва відкинула важливість консультацій Європи з Трампом. Прес-секретар МЗС Олексій Фадєєв заявив: «Ми вважаємо консультації, запрошені європейцями, політично і практично незначними діями. На словах європейці підтримують дипломатичні зусилля Вашингтона і Москви щодо врегулювання української кризи, але на ділі Європейський союз їх саботує».
Росія заявляє, що на зустрічі в Алясці, ймовірно, буде обговорюватися весь спектр російсько-американських двосторонніх відносин, а не тільки Україна. «Ми сподіваємося, що ця зустріч дозволить лідерам зосередитися на всьому спектрі питань, від кризи в Україні до перешкод, що заважають нормальному і конструктивному діалогу, який має вирішальне значення для забезпечення міжнародного миру і стабільності», — заявив прес-секретар.
На переговорах в Алясці буде присутній досвідчений російський міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Перед зустріччю прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спробував підлити масла у вогонь, заявивши, що Росія виграла війну. «Ми говоримо, ніби ситуація являє собою нескінченну війну, але це не так. Українці програли війну. Росія виграла цю війну», — сказав він.
Орбан заявив, що єдине питання полягає в тому, «коли і за яких обставин Захід, який підтримує українців, визнає, що це сталося, і якими будуть наслідки».
Орбан — єдиний лідер ЄС, який не підтримав спільну заяву про те, що Україна повинна сама вирішувати своє майбутнє.
Джерело: https://www.theguardian.com/world/2025/aug/13/trump-assurances-europe-putin-ukraine-alaska-talks
