Легкові автомобілі з бензиновими двигунами забезпечили понад 14,6 млрд грн митних надходжень до держбюджету від імпорту легкових автомобілів, які загалом склали 32,1 млрд грн, повідомила Державна митна служба на сайті.
Водночас дизельні авто забезпечили 8,4 млрд грн надходжень, гібриди – 7,1 млрд грн, електричні авто – 2 млрд грн.
Держмитслужба зазначає, що загалом у січні-червні українці імпортували понад 169 тис. легкових автомобілів загальною вартістю майже 96,6 млрд грн, з яких 70% склали вживані авто, забезпечивши при цьому надходження митних платежів до держбюджету на 17,7 млрд грн, тоді як нові – у сумі 14,4 млрд грн.
Частка бензинових авто, які залишаються найпопулярнішими, становила 54,5% в загальному імпорті. На другому місці – дизельні (20,3%), які не тільки значно обійшли електрокари (13%), а й випередили гібриди (12,1%).
Найдорожчими серед імпортних автівок стали гібриди, середня вартість одного такого авто становить майже $27 тис., вартість дизельного – $16 тис., електричного – понад $10 тис., а бензинового – $9 тис.
За даними Держмитслужби, з початку 2026 року автівки ввозили з понад 50 країн, однак беззаперечними лідерами є: США – 73,2 тис. (43% від загальної кількості імпортованих); Німеччина – 17,3 тис. (10%) та Польща – 14,6 тис. (9%).
Сукупно з цих країн імпортовано майже 105,1 тис. авто, тобто 62% загальної кількості.
Як повідомлялось, за даними ДМС, обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-червні 2026 року становив $2,18 млрд, що на 14,6% менше за показник першого півріччя 2025 року ($2,554 млрд).
Цюріх і Мадрид продемонстрували найвищі темпи зростання цін на елітну житлову нерухомість серед європейських міст за підсумками першого кварталу 2026 року, повідомила міжнародна консалтингова компанія Knight Frank.
В обох містах елітне житло подорожчало на 4,8% порівняно з першим кварталом минулого року. Цюрих посів десяте місце в глобальному рейтингу, Мадрид — одинадцяте.
У Женеві ціни зросли на 4,2%, у Лісабоні — на 3,4%, у Франкфурті — на 3,2%, у Берліні — на 2,9%.
Елітна нерухомість у Дубліні подорожчала на 2,5%, у Монако — на 2,3%, у Парижі — на 1,5%, у Бухаресті — на 1%, у Відні — на 0,3%.
Зниження цін зафіксовано у Стокгольмі — на 0,7%, Мілані — на 0,9% та Лондоні — на 4%.
Knight Frank пов’язує стійкість ринків Швейцарії з припливом капіталу, відносно стабільним податковим середовищем та попитом з боку заможних міжнародних покупців. Зростання в Мадриді та Лісабоні підтримують порівняно привабливі ціни, клімат та високий інтерес іноземних інвесторів.
За п’ятирічний період європейським лідером став Мілан, де ціни на преміальне житло зросли на 36,2%. Далі йдуть Мадрид із зростанням приблизно на 29,7% та Цюрих — на 27,5%.
Лондон виявився єдиним із відстежуваних європейських ринків, де ціни знизилися за п’ять років — приблизно на 5%. Knight Frank пов’язує це з високими податками на угоди, скасуванням спеціального режиму для податкових нерезидентів та підвищеною вартістю кредитування.
До європейської частини індексу входять Берлін, Бухарест, Дублін, Франкфурт, Женева, Лісабон, Лондон, Мадрид, Мілан, Монако, Париж, Стокгольм, Відень і Цюрих.
Київ та інші українські міста в цьому дослідженні не представлені.
Станом на 1 липня 2026 року поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на сільськогосподарських підприємствах України зросло на 4% порівняно з аналогічною датою минулого року – до 955,2 тис. голів, тоді як у господарствах населення скоротилося на 35% – до 811,8 тис. голів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними Держстату, станом на 1 липня 2026 року в Україні утримувалося 1,767 млн голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.
Близько 54% поголів’я ВРХ утримувалося на сільськогосподарських підприємствах, ще 46% – у господарствах населення.
На підприємствах налічувалося 396,6 тис. корів, що на 4% більше, ніж рік тому, тоді як у господарствах населення їх кількість скоротилася на 29% – до 544,6 тис. голів.
“Поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі, але залишається відносно стабільним у промисловому. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. З 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторі скоротилося майже втричі, а ситуацію додатково погіршили повномасштабне вторгнення РФ та несприятлива кон’юнктура ринку”, – наголосили в АВМ.
Асоціація зазначила, що на відновлення поголів’я негативно впливають низькі закупівельні ціни на молоко, зростання виробничих витрат, релокація ферм із прифронтових регіонів, а також адаптація до екологічних і фітосанітарних вимог ЄС.
За оцінкою АВМ, без модернізації молокопереробних підприємств і підвищення закупівельних цін існує ризик подальшого скорочення поголів’я, оскільки фермери активніше реалізують худобу на тлі високих світових цін на яловичину.
За даними Держстату, найбільше поголів’я корів у промисловому секторі зосереджене в Полтавській області – 52,8 тис. голів, Черкаській – 46 тис. голів, Чернігівській – 38,8 тис. голів, Київській – 35,6 тис. голів та Вінницькій – 33 тис. голів. Загалом на ці п’ять областей припадає близько 52% промислового поголів’я корів в Україні.
На думку аналітичного департаменту проєкту Fixygen.ua, ухвалення в США закону про структуру ринку цифрових активів, завершення регулювання стейблкоїнів та подальше розширення доступу банків до криптовалютних операцій можуть стати основними державними рішеннями, здатними позитивно вплинути на ринок криптовалют у другому півріччі 2026 року.
Найбільш значущою потенційною подією аналітики JPMorgan, Citigroup та Bitwise називають ухвалення американського Digital Asset Market CLARITY Act. Законопроект має розмежувати повноваження Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) та Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC), а також встановити федеральні правила роботи криптобірж та емітентів токенів.
Аналітики JPMorgan на чолі з Ніколаосом Панігірцоглу раніше зазначали, що ухвалення законодавства щодо структури крипторинку може стати позитивним каталізатором для цифрових активів у другій половині 2026 року. Закон здатний знизити юридичні ризики та полегшити участь у секторі банків, керуючих компаній та інших інституційних інвесторів.
Стратег Citi Алекс Сондерс також вважає, що регуляторні зміни стимулюватимуть подальше поширення криптовалют і приплив капіталу. Однак банк попереджав, що часовий проміжок для ухвалення закону у 2026 році скорочується. Затримка з розглядом CLARITY Act уже стала однією з причин зниження прогнозів Citi щодо Bitcoin та Ethereum.
Директор з інвестицій Bitwise Метт Хоуган очікує різкого поліпшення настроїв на ринку в разі ухвалення версії CLARITY Act, прийнятної для криптовалютної галузі. За його оцінкою, відсутність остаточного рішення зберігає невизначеність і змушує інституційних інвесторів відкладати вкладення.
Станом на кінець липня законопроект просунувся в Сенаті, однак для остаточного ухвалення йому необхідна підтримка частини демократів. Серед спірних питань залишаються винагороди власникам стейблкоїнів, вимоги щодо протидії відмиванню грошей, регулювання децентралізованих платформ та обмеження на участь високопоставлених політиків у криптовалютних проєктах.
Другим потенційним каталізатором може стати оприлюднення остаточних правил виконання закону GENIUS Act, підписаного в США в липні 2025 року.
Закон створив федеральну систему регулювання платіжних стейблкоінів, але низка положень вимагає додаткових нормативних актів Міністерства фінансів, банківських регуляторів та відомств фінансового моніторингу.
Мінфін США 1 квітня 2026 року представив перший проєкт правил, який визначає, за яких умов регулювання емітентів на рівні окремих штатів може вважатися порівнянним із федеральною системою. Через тиждень FinCEN та OFAC запропонували вимоги щодо протидії відмиванню грошей та дотримання санкцій.
Опублікування остаточних правил може дозволити банкам і платіжним компаніям швидше запускати власні стейблкоіни, а також збільшить попит на блокчейн-інфраструктуру, токенізовані активи та послуги зберігання цифрових активів.
Bitwise зазначає, що обсяг токенізованих реальних активів з початку 2026 року зріс на 50,3% — до $32,89 млрд. Операції зі стейблкоінами за розрахунковим обсягом уже в 2,3 рази перевищують показники платіжної системи Visa.
Найбільш помітний позитивний ефект від завершення регулювання стейблкоінів можуть отримати Ethereum, Solana та інші мережі, які активно використовуються для випуску цифрових доларів, токенізації активів та міжнародних розрахунків.
Третьою можливою позитивною подією стане подальше уточнення правового статусу окремих криптоактивів та операцій зі стейкінгом.
SEC та CFTC 17 березня 2026 року оприлюднили спільне тлумачення, згідно з яким більшість криптоактивів самі по собі не є цінними паперами. Документ також роз’яснює застосування законодавства до майнінгу, стейкінгу, аїрдропів та обернених токенів.
Наступним позитивним кроком для ринку можуть стати формальні правила, що дозволять криптовалютним компаніям заздалегідь визначати, чи підпадає конкретний токен під контроль SEC або CFTC.
Окремим каталізатором може стати подальше схвалення біржових фондів, що використовують стейкінг. Такі продукти дають інвесторам змогу не лише отримувати цінову експозицію до криптовалюти, а й брати участь у доходах від підтвердження транзакцій.
У 2026 році в США вже з’явилися біржові продукти зі стейкінгом Solana, Avalanche, Ethereum та інших токенів. Розширення подібних дозволів може збільшити інституційний попит насамперед на криптовалюти, що працюють за механізмом Proof-of-Stake.
Четвертим потенційно позитивним рішенням може стати дозвіл регульованим американським майданчикам CFTC організовувати спотову торгівлю цифровими товарами.
Програма CFTC Crypto Sprint розрахована до серпня 2026 року і передбачає розвиток регульованої спотової торгівлі криптоактивами, використання стейблкоінів і токенізованих активів як забезпечення, а також адаптацію інфраструктури до цілодобової торгівлі та розрахунків на блокчейні.
Поява регульованих спотових майданчиків може залучити на ринок брокерів, банки та професійних керуючих, які поки що обмежені внутрішніми правилами або вимогами до контрагентів.
Це також може зменшити залежність американських інвесторів від закордонних торгових платформ і збільшити ліквідність Bitcoin, Ethereum та інших активів, які CFTC офіційно віднесе до цифрових товарів.
П’ятим можливим каталізатором аналітики вважають подальше скасування регуляторних обмежень для банків.
Управління контролера грошового обігу США вже підтвердило, що національні банки можуть надавати послуги зберігання криптоактивів, купувати та продавати їх за дорученням клієнтів, а також залучати зовнішніх субкастодіанів.
Наступним кроком може стати більш широке узгодження правил Федеральною резервною системою, Федеральною корпорацією страхування депозитів та банківськими регуляторами окремих штатів.
Позитивним сигналом для ринку стане видача нових банківських ліцензій компаніям, що працюють із цифровими активами, запуск великими банками послуг зберігання криптовалют та надання клієнтам доступу до торгівлі через традиційні банківські додатки.
Такі рішення можуть знизити операційні ризики для інституційних інвесторів і створити додаткові канали надходження капіталу в криптовалютні фонди.
Додаткову підтримку ринку може надати зближення регулювання цифрових активів між США, Великою Британією та Європейським союзом.
Мінфін США та британське казначейство 14 липня 2026 року представили рекомендації щодо розвитку транскордонних операцій з цифровими активами. Сторони окремо підтримали розширення міжнародного обігу приватних стейблкоінів та зниження регуляторних бар’єрів між двома фінансовими ринками.
Позитивною подією може стати взаємне визнання ліцензій або резервних вимог для стейблкоінів, що полегшить використання цифрових доларів і фунтів у міжнародних розрахунках.
У Європейському Союзі регламент MiCA вже створив єдину систему ліцензування криптовалютних компаній. Видача ліцензій великим міжнародним банкам і біржам може підвищити довіру інституційних клієнтів і прискорити розвиток легального ринку цифрових активів.
Але найголовнішим регуляторним фактором для ринку в найближчі місяці залишається доля CLARITY Act. Його ухвалення може знизити ймовірність судових конфліктів із регуляторами та відкрити американський ринок для більшої кількості інституційних продуктів.
Однак позитивний ефект не гарантований. Занадто жорсткі вимоги до DeFi, стейблкоінів або розробників програмного забезпечення можуть обмежити розвиток окремих сегментів ринку.
Крім того, навіть сприятливі закони не усувають вплив процентних ставок, геополітики, ліквідності та активності інвесторів. Bitwise зазначає, що у другому кварталі 2026 року індекс найбільших криптоактивів знизився на 15,4%, а американські спотові Bitcoin-ETF зафіксували рекордний квартальний відтік коштів.
На момент підготовки матеріалу Bitcoin торгувався на рівні близько $63,4 тис., Ethereum — близько $1,625. Таким чином, найбільш позитивним сценарієм для крипторинку стане одночасне ухвалення CLARITY Act, завершення розробки правил для стейблкоїнів та розширення доступу банків до цифрових активів. Ці рішення здатні зменшити регуляторну невизначеність, але їхній вплив залежатиме від остаточних формулювань та стану глобальних фінансових ринків.
Українські аграрії станом на 28 липня обмолотили 2,6 млн га, або 22% прогнозованих площ, та намолотили 10,65 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено з 1 531,7 тис. га (30% площ), намолочено 6,61 млн тонн при середній урожайності 43,2 ц/га.
Ячменю обмолочено з 790,0 тис. га (53%), намолочено 3,49 млн тонн при урожайності 44,2 ц/га. Гороху – 279,5 тис. га (94,6%), намолочено 549,5 тис. тонн при урожайності 19,7 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 2 425,7 тис. тонн з площі 586,7 тис. га (пшениці – 1 252,1 тис. тонн, ячменю – 988,9 тис. тонн, гороху – 184,7 тис. тонн).
У Миколаївській області зібрано 1 797,8 тис. тонн з площі 514,1 тис. га (пшениці – 1 152,0 тис. тонн, ячменю – 539,0 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн). У Дніпропетровській – 1 493,0 тис. тонн з площі 376,4 тис. га (пшениці – 1 087,2 тис. тонн, ячменю – 379,0 тис. тонн, гороху – 26,8 тис. тонн).
Озимий ріпак вже обмолочено на 539,6 тис. га (41% площ), намолочено 1,31 млн тонн.
28 липня ПрАТ «Рівнеобленерго» оголосило тендер на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
За даними системи електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість послуг становить 1,675 млн. Кінцевий термін подання пропозицій — 5 серпня. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше стала СК «Арсенал Страхування»
