Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де вона очищується та розходиться до споживачів – у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду. Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина), про це заявив власник компанії Autostrada Максим Шкіль.
Будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому. Увесь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою.
Сучасна система водогону повністю автоматизована та інформатизована, наразі вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування усім водогоном – на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність роботи водогону.
Магістральний водогін Autostrada побудувала з нуля за 7 місяців – від проєктування до реалізації. Це рекордно короткий термін. Тільки розробка проєктів такого рівня займає до півтора року. У нас цього часу не було, враховуючи гуманітарну катастрофу, в якій опинився регіон через підрив Каховської ГЕС.
Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів і власне будівництво – проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно – безпосередньо на об’єкті, в режимі 24/7!
Це були надскладні задачі, але ми їх вирішили!
Протяжність мережі – 77,9 км. Проєктна потужність водогону – 150 000 м3 води за добу. Важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра – найбільшої української річки, яка має постійний приток живої води. Так як через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений в багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя – великого промислового міста зі складним рельєфом. Проєктувальники проводили траси фактично за картами, адже зйомка забрала би багато часу. І лише після того, як траса була прокладена, уточнювали все це геодезією. Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, а під автомобільними дорогами, залізницею та річкою – здійснювали проколи, методом горизонтального буріння – бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього у цей футляр протягується склопластикова труба.
На об’єкті споруджено:
– 6 водопровідних насосних станцій. Кожну насосну станцію обладнано чотирма потужними насосними агрегатами (від 315 кВт до 800 кВт). Об’єм води, який можуть перекачувати насоси – до 3300 м3 за годину,
– 46 камер “Вантуз” (для стравлювання повітря в мережі),
– 47 камер “Випуск” (для зливу води із системи),
16 камер перемикання (для перемикання потоку води в системі між нитками трубопроводу),
– 3 камери лічильника,
– 1 розподільча камера (для розподілення потоку води між мережами – від мережі 800мм до 500мм/700мм).
Для забезпечення електропостачання ВНС водогону споруджено загально 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт.
Для забезпечення безперебійної подачі напруги, в якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.
При будівництві водогону було використано склопластикові труби, виготовлені із армованого скловолокном поліефіру. Такі труби витримують тиск до 26 атмосфер, вони легкі та довговічні – більш стійкі до високих температур та хімічних реагентів.
Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю.
По закінченню робіт проведено ремонт доріг, якими рухалася будівельна техніка, благоустрій територій, озеленення.
За умов відсутності своєчасного фінансування будівництво здійснювалося фактично за кредитні та обігові кошти компанії. Незважаючи на стовідсоткову готовність водогону ще в лютому, борг держави перед Autostrada лише за цей об’єкт – 1,5 млрд грн.
Autostrada, ЗАПОРІЖЖЯ, магістральний водогін, МАРГАНЕЦ, Томаківка, ШКІЛЬ
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-лютому 2024 року, тис. дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-травні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 3 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 212,768 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,16 раза – до $77,2 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (87,71% поставок у грошовому виразі), Китаю (4,72%) та Угорщини (4,38%).
У перші п’ять місяців року країна експортувала 340 тонн коксу на $81 тис. до Молдови (98,77%) і Латвії (1,23%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Ввезення здійснювалося здебільшого з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Міжнародний бізнес-форум “Vision of Ukraine 2030”, присвячений післявоєнним сценаріям майбутнього розвитку України, відбудеться в Києві 24 липня, повідомляють на сайті форуму.
У ньому візьмуть участь провідні українські державні діячі та представники міжнародних фінансових організацій, представники органів державної влади, зокрема регуляторів, які визначають вектор розвитку всієї країни. Будуть присутні засновники та керівники інноваційних освітніх установ, успішні бізнесмени, експерти в галузі фінансів, податків, цифрової трансформації та інших ключових сфер.
Основними питаннями, що розглядатимуться, стануть: європейське майбутнє України, нова економічна модель, цифрова трансформація банківської системи, спорт, культура та мистецтво після війни, справедливі постійні податки, роль людського чинника в розвитку держави;
Форум стане унікальним постійно діючим майданчиком для обміну ідеями, встановленням стратегічних партнерств та формуванням спільного внеску в амбітний план побудови нової європейської України після перемоги, повідомляється в інформації.
З детальною програмою та переліком спікерів можна ознайомитися на: https://www.vu2030.kyiv.ua
Україна розпочала переговори з низкою країн, які висловили зацікавленість у проведенні другого Саміту миру, заявив президент Володимир Зеленський.
“Кожен крок на шляху до справедливого миру привертав увагу певних груп учасників саміту та країн, які ще не долучилися, але зацікавлені в мирі”, – заявив Зеленський по завершенню першого інавгураційного Саміту миру у швейцарському Бюргенштоку в неділю.
За його словами, “у нас уже є країни, які висловили свою зацікавленість у проведенні другого мирного саміту, і ми почали з ними переговори”.
Глава держави не став називати перелік таких країн.
Він також зауважив, що “цими днями, об’єднавши 101 країну і міжнародну організацію, ми досягли великого успіху для України і всіх партнерів”. “І наша справедлива мета – щоб до цієї благородної справи долучилися всі країни світу”, – резюмував Зеленський.
На полях Глобального саміту миру у Швейцарії президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Республіки Палау Сурангелом Віппсом-молодшим.
Як повідомляє Офіс президента, у присутності лідерів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та державний секретар Палау Густав Айтаро підписали Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між державами.
Зустріч президентів стала першим контактом на найвищому рівні між Україною та тихоокеанською Палау.
Зеленський подякував Сурангелу Віппсу-молодшому за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України й запросив Палау долучитися до імплементації пункту Формули миру “Екологічна безпека”. “Дуже важливо, що ви знайшли можливість прибути на Саміт миру. Дякую за вашу чітку позицію. Питання, які обговорюються на Саміті, є важливими не тільки для Європи, а й для всього світу”, – сказав глава Української держави.
