Європейська рада, що об’єднує глав держав ЄС, на засіданні 21-22 березня принципово підтримала продовження ще на рік лібералізації торговельного режиму з Україною, яка передбачає пільгові умови для українського експорту в ЄС, однак узгодження остаточного рішення ще триває, повідомила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
“Європейська рада проголосувала за рішення щодо торговельної лібералізації”, – сказала вона на саміті експортерів, організованому Forbes Україна, у п’ятницю, додавши, що залишається тільки низка технічних питань.
“Рішення щодо торговельної лібералізації обговорювалося під час засідання Європейської ради. Лідери ЄС підтримали важливість продовження автономних торговельних преференцій. Процес узгодження триває”, – уточнила Стефанишина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Віцепрем’єрка зазначила, що у висновку за підсумками засідання Європейської ради зазначено, що вона закликає продовжити роботу без зволікань щодо вирішення питань, пов’язаних з автономними торговельними преференціями для України, “у справедливий і збалансований спосіб”.
“Водночас закріплено необхідність знаходження довгострокового рішення в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна, зони вільної торгівлі”, – вказала також Стефанишина.
Раніше повідомлялося, що Європейська рада та Європейський парламент попередньо домовилися продовжити призупинення дії імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на рік, до 5 червня 2025 року, посиливши захисні заходи щодо чутливої сільськогосподарської продукції. Нові захисні заходи, зокрема, зобов’язують Єврокомісію автоматично знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи та меду перевищить середнє арифметичне обсягу імпорту в 2022-2023 роках.
Водночас великі європейські аграрні асоціації та профспілки фермерів заявляють про недостатність запропонованих заходів для захисту ринку ЄС від імпорту української агропродукції і вимагають посилення обмежень. Вони наполягають, зокрема, під час розрахунку лімітів імпорту з України враховувати дані за довоєнний 2021 рік, коли такий імпорт був мінімальним замість запропонованих Єврокомісією двох воєнних років – 2022-2023. Крім того, фермерські асоціації пропонують включити пшеницю до переліку чутливої сільгосппродукції, експорт якої лімітуватиметься захисним механізмом.
Збільшити розмір ставки акцизного податку для алкогольних напоїв, що класифікуються як “проміжні продукти”, з 8,42 до 12,23 грн за 1 л, тобто до рівня ставки на вина ігристі та вина газовані, пропонує уряд України.
Як повідомило Міністерство фінансів, відповідний законопроєкт із правками до Податкового кодексу Кабінет міністрів схвалив на засіданні в п’ятницю.
“Перегляд акцизів зумовлений необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що актуально з огляду на набуття Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС”, – зазначили в Мінфіні.
Документ передбачає привести у відповідність до норм Директиви Ради ЄС №92/83/ЄЕС класифікації алкогольних напоїв у частині, що стосується визначення терміну “проміжні продукти” – вина та інші зброджені напої, віднесені до кодів 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, йдеться про вермут, сидр і перрі.
Мінфін прогнозує збільшення надходжень від такого підвищення на рівні 4,5 млн грн на місяць.
Міжнародна компанія Unilever розпочала будівництво нової фабрики в м. Біла Церква Київської області. Сьогодні заклали пам’ятну капсулу на місці майбутнього підприємства в індустріальному парку “Біла Церква”, про це в п’ятницю на своїй сторінці у Facebook повідомив начальник Київської ОДА Руслан Кравченко.
Також повідомляють, що обсяг інвестицій у фабрику – €20 млн. На підприємстві буде створено майже 100 нових робочих місць. Фабрика вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу, товари переважно будуть зорієнтовані для українського ринку. Потенційно підприємство вироблятиме продукцію і для інших ринків Європи.
У повідомленні зазначається, що загальна площа ділянки під забудову – 4,2 га. Виробнича потужність підприємства – понад 5000 тонн на рік. Будівництво фабрики планується завершити наприкінці 2024 року. Зведення відбуватиметься з урахуванням найвищих екологічних стандартів. Тут будуть комфортні умови праці, офісне приміщення спроєктовано з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Для безпечного проведення робіт уже облаштовано наземне мобільне укриття, згодом побудують і підземний сховок.
“Місце будівництва нової фабрики в індустріальному парку обрано не випадково – є всі необхідні комунікації та дорожня інфраструктура. Розвиток індустріальних парків підтримує відновлення промисловості Київщини під час війни Росії проти України. Відкриття нових виробництв сприяє підвищенню доходів і добробуту місцевих громад, збільшенню податкових надходжень та стимулюванню розвитку малих і середніх підприємств у регіоні”, – розповів Руслан Кравченко.
Руслан Кравченко подякував генеральному директору Unilever Україна Василю Бовдилову та засновнику UFuture, до складу якого входить індустріальний парк “Біла Церква”, Василю Хмельницькому за приклад, який “мають наслідувати й інші інвестори та спільними зусиллями розвивати економічний потенціал Київщини”.
Раніше повідомлялося, що Unilever Plc спрямує EUR20 млн на будівництво в Київській області фабрики з виготовлення засобів особистої гігієни, шампунів і гелів для душу під брендами Dove, Axe, TRESemmé і Clear,
Державний бюджет України отримав позику $230 млн від уряду Японії в рамках проекту Світового банку “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”, повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю ввечері.
“В умовах війни сільське господарство зазнає значних збитків, що, своєю чергою, ставить під загрозу продовольчу безпеку не тільки в Україні, а й у всьому світі. Залучення коштів у рамках ARISE є важливим внеском у забезпечення доступу для фінансування аграрного бізнесу України”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Уточнюється, що кошти було залучено з Цільового фонду сприяння необхідному розширенню кредитування для України (ADVANCE Ukraine).
Мінфін нагадав, що проєкт ARISE ставить за мету підтримку доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація витрат за програмою “5-7-9”) і поліпшення доступу малих господарств до фінансування через гранти.
Обсяг фінансування проєкту наразі становить $550 млн, з яких $500 млн буде спрямовано на фінансування держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у 2023-2024 роках із фокусом на аграрні підприємства, а майже $50 млн передбачено на гранти для малих сільгоспвиробників.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Крім того, рада директорів МВФ у ніч на п’ятницю схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які мають надійти протягом двох-трьох днів.
За прогнозами Нацбанку, Україна із середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-лютому поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 40,354 тис. тонн із 24,822 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 2,15 раза – до $12,903 млн із $7,104 млн.
Експорт металобрухту в січні-лютому здійснювався в Польщу (95,50%), Німеччину (4,39%) і Литву (0,09%).
У лютому було експортовано 23,194 тис. тонн металобрухту (у січні – 17,160 тис. тонн) на $7,825 млн (у січні на $5,078 млн).
У перші два місяці року країна імпортувала 191 тис. тонн металобрухту на $68 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (77,94% у грошовому вираженні), Польщі (16,18%) і Молдови (5,88%), тоді як у січні-лютому-2023 було ввезено 45 тис. тонн на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
