Новообраний президент Чехії Петр Павел планує в перші 100 днів відвідати сусідні країни, візит в Україну заплановано на квітень, повідомило чеське видання Ceske Noviny.
Згідно з інформацією видання, Павел має намір відвідати всі сусідні країни протягом 100 днів після обрання на посаду глави держави. Також у плани на квітень входить візит в Україну.
У ЗМІ зазначили, що Павел виявив інтерес до відвідування України незабаром після обрання новим президентом Чехії. Він заявив, що хотів би відвідати Київ разом із президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою. Наприкінці січня Павла запросив президент України Володимир Зеленський, який у телефонній розмові подякував Павлу за підтримку України. Павло звернувся до української сторони з пропозицією про дату візиту в лютому.
Зазначається, що своїми закордонними поїздками Павел хоче показати, що Чехія повернулася до активного підходу в зовнішній політиці на рівні президента. “Я не очікую, що в цей період мені доведеться виїхати кудись іще, тому що я справді вважаю наш район пріоритетним”, – наводять слова Павела Ceske Noviny.
Чистий збиток страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) за 2022 рік збільшився на 14,2%, до 13,571 млн грн, повідомляють у матеріалах до порядку денного зборів акціонерів, запланованих на 3 квітня.
Зазначається також, що активи компанії зросли на 2,9% – до 56,173 млн грн.
Власний капітал скоротився на 4,6%, до 36,6 млн грн, грошові кошти та їх еквівалент зросли на 17,9%, до 19,8 млн грн, поточні зобов’язання збереглися майже на рівні минулого року – 5,921 млн грн.
Дебіторська заборгованість за підсумками року зросла на 6,7% – до 2,748 млн грн.
Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.
СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Скрипка, зроблена одним з найвидатніших майстрів смичкових інструментів Джузеппе Гварнері в 1731 році, піде з молотка на аукціоні в Нью-Йорку.
Скрипка Baltic стане перлиною аукціону аукціонного дому Tarisio, очікується, що її можуть продати за $10 млн. Музичний інструмент зроблений з добірного тонового дерева і покритий насиченим червоно-коричневим лаком.
“Baltic – не просто інструмент. Люди, які беруть участь у ринку заради чогось типу Baltic, розглядають її як фінансове вкладення”, – заявив директор аукціонного дому.
У листі, датованому 1946 роком, який берлінський торговець скрипками Філіп Хеммінг відправив до нині вже закритої компанії Wurlitzer, йдеться про те, що скрипка отримала свою назву від старої балтійської сім’ї на ім’я фон Гізе, якої вже не існує.
Скрипка не лише є вигідним “фінансовим вкладенням”: незважаючи на свій вік, вона все ще здатна на багатий і глибокий звук, властивий усім скрипкам Гварнері. Востаннє скрипка Гварнері такої гарної якості виставлялася на аукціоні понад 30 років тому.
Якщо інструмент дійсно піде з молотка за $10 млн, він стане найдорожчою скрипкою цього майстра в історії. При цьому деякі експерти зазначають, що вона може бути продана і за $20 млн.
Гварнері виготовив всього 250 скрипок, з них на даний момент відомо тільки про 150 збережених інструментів.
Науковці з Музею Університету Хоккайдо та Американського музею природної історії знайшли докази того, що, принаймні, один із видів динозаврів міг видавати пташині крики.
Результати дослідження опубліковано в журналі Communications Biology.
“Ми припускаємо, що пташина вокалізація, ймовірно, з’явилася у непташиних динозаврів до появи власне птахів”, – пишуть дослідники.
Зазначається, що голосовий апарат динозаврів складався з хрящів, які погано зберігаються, оскільки не перетворюються на скам’янілості.
Вивчивши анкілозавра Pinacosaurus grangeri, якого було виявлено 2005 року в Монголії, вчені дійшли висновку, що скам’янілі кістки в його горлі – це частини гортані, і за допомогою м’язів, які їх оточують, динозавр міг регулювати повітряний потік і видавати різні звуки.
Фахівці порівняли ці кістки з голосовими апаратами кількох видів сучасних птахів і рептилій і виявили, що одна частина гортані пінакозавра була більшою. Таким чином, він був здатний видавати дуже гучні звуки. При цьому інша частина його гортані була довшою, ніж у сучасних тварин, що, найімовірніше, давало змогу м’язам трахеї змінювати звуки, які він видавав, – подібно до того, як змінюється звук із голосового органа сучасних птахів (сиринкса).
Дослідники припускають, що, якщо динозавр був здатний видавати схожі на пташині звуки, то, найімовірніше, він використовував їх із тих самих причин – для приваблення партнерів, відстежування потомства і захисту території.
Ситуацію на митниці можна істотно поліпшити за рік, здійснивши шість основних кроків, зокрема спільні бази з ЄС і спільні пункти пропуску, електронні черги, ротації, сканери та цифровізацію, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в п’ятницю.
“У мене є чітке розуміння, що потрібно робити зараз державі на митниці, і ми власне на цьому шляху перебуваємо. Я його озвучував, там 5-6 кроків. Перший – входження в систему спільної бази даних з ЄС”, – зазначив прем’єр.
Він пояснив, що це дасть змогу завантажити автомобіль у будь-якій точці Європи, взяти єдину митну декларацію і проїхати з нею транзитом через будь-який пункт пропуску в будь-яке місто в Україні та розмитнити за цією єдиною декларацією.
Шмигаль зазначив, що зараз Україна отримує доступ до окремих розділів цього реєстру, однак база митної вартості поки що залишається закритою.
“Зараз ми працюємо з Єврокомісією щодо політичного рішення про відкриття повного доступу до спільних реєстрів баз даних Європи, щоб на 99% унеможливити як елемент зловживання через митні механізми”, – наголосив прем’єр-міністр.
Другим кроком він назвав збільшення кількості пунктів пропуску зі спільним контролем і зі спільними базами даними, оскільки наразі залишився тільки один такий пункт пропуску, побудований до “Євро 2012” у Львівській області.
Третім елементом реформи, за словами Шмигаля, є ротація працівників. “Чому на митниці виникають спокуси? Тому що коли люди працюють довго на одному місці, виникає можливість бачити і домовлятися. Треба цю спокусу подолати”, – зазначив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що важливим нововведенням будуть сканери, оскільки вони необхідні для впровадження п’ятого елемента – ризикоорієнтованої системи, що дасть змогу знизити частку вантажів, які підпадають під митний і прикордонний контроль, до 7%. Надійним експортерам та імпортерам достатньо буде перевірки машини тільки на сканері, щоб підтвердити відсутність наркотиків або мігрантів, пояснив глава уряду.
Шостим елементом прем’єр вказав діджиталізацію, а саме впровадження електронної черги. За його словами, впроваджений експеримент з електронною чергою в пункті Краковець є вдалим, і тепер держава планує поширити його на всі пункти.
“Усі ці підходи я б назвав “Шість елементів реформи митниці”. Вони всі прості, але практично виключать можливість взагалі корупційних впливів на митниці. Ми зараз над цим працюємо, є командне рішення. Це неможливо зробити за день або за місяць, але за рік можливо”, – пояснив Шмигаль.
Говорячи про кадрові рішення, він зазначив, що формально Держмитслужба перебуває у сфері повноважень Мінфіну. “Але не хочу і не можу покладати відповідальність на міністра фінансів, тому що це питання спільної відповідальності урядової команди”, – заявив прем’єр.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проект становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, йдеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
