ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2022 року скоротив випуск марганцевого концентрату на 44,3% порівняно з попереднім роком – до 674,8 тис. тонн з 1,212 млн тонн.
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), підприємство 2022 року також випустило 33,3 тис. тонн марганцевого агломерату і не випускало залізорудний агломерат, тоді як 2021 року випустило, крім 1,212 млн тонн марганцевого концентрату, також 258,8 тис. тонн залізорудного агломерату.
ПГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 47,933 млн грн (2021 року був прибуток 83,233 млн грн), чистий дохід становив 1 млрд 489,140 млн грн (3 млрд 164,164 млн грн).
Нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 1 млрд 355,599 млн грн.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності чотирьох компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Комунальне підприємство “Київпастранс” 22 грудня оголосило про намір укласти з СК “Європейський страховий альянс” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) категорії B1, B2,B3,F,C1,C2,Е для 305 од.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, СК “Європейський страховий альянс” запропонувала ціну, яка в 3,7 раза нижча за очікувану вартість закупівлі послуг страхування – 328,478 тис. грн проти 1,229 млн грн за умовами тендера.
У тендері також брали участь страхові компанії “Країна” з пропозицією 451,1 тис. грн, “Гардіан” – 457,2 тис. грн, “Саламандра” – 629,9 тис. грн.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року. Здійснює близько 30 видів добровільного та обов’язкового страхування, зокрема страхування майна, автомобілів, особисте страхування та страхування відповідальності.
Національний банк України (НБУ) у четвер, у передостанній день торгів, послабив офіційний курс гривні на 0,96%, або на 36 коп., – до нового мінімуму в 37,98 грн/$1. Згідно з правилами НБУ, цей курс діятиме в дні року, що залишилися – 29-31 грудня.
Довідкове значення курсу гривні, що встановлюється Нацбанком на 12:00, у четвер також знизилося на 1%, або на 39 коп., – до 37,9404 грн/$1.
За словами учасників ринку, торги в четвер проходили активно з самого ранку: за перші півтори години їхній обсяг становив близько $150 млн, а угоди ще до полудня укладалися за курсом 37,97-37,99 грн/$1 за наявності пропозицій за курсом від 38,03 грн/$1.
Згідно з розрахунками екс-начальника аналітичного відділу Сенс Банку Олексія Блінова, середній офіційний курс за підсумками 2023 року становив 36,57 грн/$1, що практично ідентично фіксованому курсу, який діяв 14 місяців до 3 жовтня цього року.
Експерт уточнив, що офіційний курс закриття року для євро – 42,21 грн/EUR1.
На готівковому ринку в четвер курс долара зріс навіть більше – приблизно на 45 коп., до 38,72 грн/$1.
Ослаблення гривні останніми тижнями Нацбанк пов’язує із сезонним зростанням попиту на валюту.
Як повідомлялося, чистий продаж Нацбанку в листопаді знизився до $2,46 млрд із $3,34 млрд у жовтні та $2,69 млрд у вересні. Однак скорочення зовнішнього фінансування до $2,04 млрд призвело до зменшення міжнародних резервів четвертий місяць поспіль – на 0,5%, або на $187,8 млн, – до $38 млрд 785,2 млн.
Медична мережа “Добробут” відкрила офтальмологічну клініку на базі своєї багатопрофільної лікарні на проспекті Бажана в Києві. Як повідомляють у прес-релізі медмережі, клініка надає повний спектр офтальмологічних послуг – від амбулаторного прийому та діагностики до хірургічних втручань будь-якої складності.
Команду офтальмохірургів клініки “Добробут” очолює подружжя – доктор медичних наук професор Андрій Сергієнко та кандидат медичних наук Вікторія Сергієнко. Професор Сергієнко 35 років розвиває галузь лікування захворювань сітківки і рідкісних патологій очей. Він провів понад 30 тис. операцій у Європі, Азії та Африці.
У команді клініки консультують і оперують вісім лікарів. Вони залучатимуть до співпраці колег з інших медичних напрямів “Добробуту”: нейрохірургів, ендокринологів, кардіологів, онкодерматологів.
Медмережа уточнює, що клініка, зокрема, надає медичну допомогу військовим з ураженням очей дрібними металевими уламками або вибуховою хвилею.
“Війна спричинила зростання не тільки попиту на офтальмологічні послуги, а й складності проблем, з якими приходять пацієнти. Співпраця з іншими лікарями “Добробуту” дасть нам змогу розвивати нові напрямки, як-от офтальмогенетика і нейроофтальмологія для лікування складних захворювань”, – наводять у пресрелізі слова професора Сергієнка.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. У портфелі компанії 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 000 операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Завдяки співпраці з міжнародними благодійними організаціями Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps та University of Miami Global Institute, а також завдяки роботі благодійного фонду “Фонд Добробут” клініки мережі продовжили свою роботу навіть під час воєнних дій і значну частину медичних послуг надавали безоплатно. З перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві безоплатно надавав ургентну медичну допомогу захисникам України та пораненим цивільним у режимі 24/7.
Керівники клінік із 20 областей України пройшли тренінг циклу антикризових тренінгових модулів “Лідерство під час кризи” гуманітарного агентства Zdorovi.
Як повідомляють у пресрелізі Zdorovi, в освітній програмі, яка тривала три місяці, взяли участь 63 керівники лікарень із 20 областей України, понад 200 учасників переглянули відеозаписи тренінгів.
Крім того, гуманітарна організація в рамках проєкту “Барометр” проводить дослідження стану медичної галузі під час війни.
“Команда Zdorovі співпрацює з великою базою лікарень, керівники та медичні працівники яких під час опитування отримують змогу поділитися реальними проблемами у своїх медичних установах та галузі загалом. На основі цих відповідей створюється аналіз і звіт, який є основою створення ефективної стратегії допомоги від іноземних донорів на наступний період”, – зазначають у гумагенстві.
Після закінчення опитування, аналітики Національної агенції гуманітарної допомоги ZDOROVI підготують та оприлюднять звіт за результатами проєкту.
Нацагентство гумдопомоги Zdorovi визнано критично важливим підприємством для функціонування української медицини. Масштабна гуманітарна робота Zdorovi відбувається у співпраці з міжнародними партнерами, серед яких – ІСАР Єднання, RAZOM for UKRAINE, NOVA Ukraine, Americares, Philips, Нідерландська рада біженців, GIZ, Projecten Vastenactie та інші благодійні фонди й організації.
Комерційні банки в Україні у 2024 році сконцентруються на реалізації своїх програм автокредитування, іпотеки та кредитування малого і середнього бізнесу.
Таку думку висловила перший заступник голови правління банку “Глобус” Олена Дмитрієва в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Суттєве зниження облікової ставки 2023 року з 25% до 15% дало змогу банкам залучати дешевші ресурси, відновити заморожені війною кредитні програми та впроваджувати принципово нові напрямки кредитування. За максимально сприятливих економічних умов у 2024 році слід очікувати подальшого зниження облікової ставки до 14-12%. Як наслідок, у 2024 році (у банків) зниження ставок залежно від виду кредиту, строку його сплати та початкового внеску може становити від 2% до 4%”, – повідомила Дмитрієва.
Вона нагадала, що починаючи з другого півріччя середнє зниження ставок за банківськими кредитами залежно від терміну погашення і розміру першого внеску вже становило 4%. Зокрема, ставки за іпотечними кредитами впали в середньому на 3% (головним чином йдеться про кредити за партнерськими програмами девелоперів і банків на первинному ринку житла), ставки за автокредитами на нові автомобілі знизилися на 3-5%, а ставки за споживчими кредитами на придбання товарів широкого вжитку скоротилися в середньому на 4%.
“Запит громадян на той чи інший вид кредиту за прийнятними умовами майже невичерпний. У 2024 році будь-які позитивні зміни в кредитних умовах будуть зумовлені виключно економічними факторами”, – наголосила Олена Дмитрієва.
У 2024 році важливою складовою розвитку кредитування залишатиметься участь комерційних банків у реалізації низки державних кредитних програм, таких, як кредитування малих та середніх підприємств “5-7-9”, “Доступний факторинг” (беззаставне фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу з відтермінуванням платежу за компенсаційною ставкою 13% річних строком до 360 днів), програми з енергомодернізації будинків “Енергодім”, пільгової іпотеки “єОселя”, а також розробка спеціальних компенсаторних програм із органами місцевої влади з відшкодування частини вартості житла, що потребуватиме відшкодування.
Зокрема, банк Глобус за програмою “Енергодім” розраховує видати кредитів на суму понад 200 млн грн, з яких понад 70% припаде на партнерські програми з відшкодування витрат ОСББ.
Дмитрієва прогнозує поступову трансформацію державних пільгових програм “5-7-9” і “еОселя”. Зокрема, дія програми “5-7-9” поступово поширюватиметься на регіони з високими воєнними ризиками та стосуватиметься тих галузей, які досі не відновилися від самого початку повномасштабного вторгнення.
“У державному бюджеті на 2024 рік на компенсацію відсоткових ставок програми “5-7-9” передбачено понад 18 млрд грн. Однак більша частина цих коштів може піти на погашення заборгованості управителя програми – Фонду розвитку підприємництва, адже заборгованість перед банками-учасниками програми вже становить до 5 млрд грн. Ми очікуємо, що “5-7-9″ значно звузиться, а кредити за програмою будуть більш точковими”, – повідомила Дмитрієва.
При цьому, за її оцінкою, буде поступово зростати частка інвестиційних кредитів – на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціальних технічних засобів, автотранспорту, медичного транспорту, виробничого обладнання тощо). “Очікується, що частка таких кредитів становитиме до 30% усіх виданих позик”, – сказала Дмитрієва.
Ефективність програми пільгової іпотеки “еОселя” наступного року залежатиме від обсягу фінансування та популяризації програми серед девелоперів житла (активізація програми в житлових об’єктах на стадії зведення).
Дмитрієва зазначила, що порівняно з червнем 2023 року, коли було видано понад 490 іпотек, активність програми зросла майже вдвічі (нині видають приблизно 800-900 кредитів щомісяця), проте вкрай важливо 2024 року наростити ще щонайменше в 1,5 раза, до 1,4-1,5 тис. кредитів щомісяця.
Важливим є збільшення кількості фінустанов – партнерів програми, що дасть змогу ширшому колу громадян скористатися пільговою іпотекою, а також збільшить “вагу” кредитування в портфелі комбанків (наразі в програмі беруть участь 7 комерційних банків), а також активізація кредитування об’єктів, які споруджуються, а також розширення на таунхауси і приватні будинки.
За її оцінками, є можливість збільшити з наявних 1% до 25% частку виданих кредитів за програмою “аОселя” на придбання житла, що будується, однак, щоб пільгова іпотека запрацювала на первинному ринку, необхідна воля самих девелоперів, переформатування їхніх систем продажів під законодавчі нововведення щодо захисту прав інвесторів-покупців житла.
“Для участі в програмі “еОселя” вже акредитовано 18 девелоперів, які зводять лише 3-5% від кількості об’єктів, будівництво яких розпочалося ще до початку повномасштабного вторгнення і триває в повільному режимі, але без ознак “замороженого” будівництва. Ми очікуємо, що протягом 2024 року кількість акредитованих до участі в програмі ЖК на стадії будівництва зросте щонайменше у 2-2,5 раза. Адже це пряма інвестиція в подальше будівництво, загалом у розвиток галузі, що дуже важливо під час випробувань війною”, – підсумувала Дмитрієва.
Банк “Глобус” зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 24-те місце (9,07 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні.
