Рейтингове агентство “Експерт-Рейтинг” 12 червня ухвалило рішення про відкликання рейтингу фінансової стійкості страховика ПрАТ “Страхова компанія “Країна” (Київ), повідомляється на сайті РА.
Також зазначається, що причиною такого рішення є завершення терміну дії договору.
Як повідомлялося, РА “Експерт-Рейтинг” оновило рейтинг СК “Країна” компанії на рівні “uaAA+” за національною шкалою за підсумками першого кварталу 2023 року.
Згідно з даними агентства, частка страхових премій компанії, що належать перестраховикам, зросла на 32,2%, а їхня частка в структурі валових премій збільшилася на 2,32 п.п., до 4,32%.
За перший квартал 2023 року компанія здійснила 1 млн грн страхових виплат, або на 32,01% менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше, проте співвідношення між виплатами та валовими преміями зросло – на 5,33 п.п., до 53,49%.
Власний капітал компанії станом на 30 березня 2023 року зменшився на 10,38%, до 139,43 млн грн, а валові зобов’язання знизилися на 3,06% до 175,91 млн грн, обсяг грошових коштів та їхніх еквівалентів зменшився на 5,32%, до 58,82 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика практично не змінився і станом на початок другого кварталу 2023 року становив 33,44%.
При цьому РА зазначає, що станом на звітну дату страховик сформував портфель поточних фінансових інвестицій в ОВДП у сумі 31,296 млн грн, що позитивно впливало на забезпеченість ліквідними активами. У сукупності ліквідні активи (грошові кошти та ОВДП) покривали 51,23% зобов’язань страховика.
СК “Країна” працює на страховому ринку України з 1994 року. Має ліцензії на здійснення 23 видів страхування. Регіональна мережа страховика складається з 98 об’єктів по всій території країни.
Agricom Group після звільнення від окупації Чернігівського кластеру інвестувала $2 млн у другий етап реорганізації заводу, що виробляє пластівці із зернових культур і продукти на їхній основі під ТМ Dobrodiya, San Grano, San Granola, “ВОВСЯНКА” і Yummoji, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Інвестиції спрямовані на відкриття нових потужностей (запуск цехів з виготовлення екструзії та граноли, старт роботи цеху з виготовлення пелет), створення і запуск нових брендів (готові сніданки Yummoji), розвиток у країнах ЄС, нові технології тощо”, – процитувала пресслужба одного з акціонерів групи Анатолія Шкрібляка.
Згідно з пресрелізом, у 2022 році ТОВ “Добродія Фудз”, яке займається реалізацією продукції заводу, змінило стратегію.
“Ми запустили власну логістику продукції до країн Європи. Влітку 2022 року відкрили торговий дім у Польщі, який зараз успішно розвивається, і наша продукція все частіше з’являється на полицях європейських супермаркетів. У нас великі плани щодо покриття всієї Європи”, – підкреслив Шкрібляк.
За його інформацією, наразі Agricom експортує свою продукцію в більш ніж 40 країн.
Agricom Group – агропромислова група, заснована 2013 року. Спеціалізується на розробці, виробництві та дистрибуції продуктів харчування із зернових культур. Обробляє близько 28 тис. га в Луганській, Чернігівській, Рівненській та Житомирській областях.
Агрохолдинг у травні 2018 року запустив завод вартістю $10,5 млн, що виробляє пластівці із зернових культур ТМ “Добродія” в смт Михайло-Коцюбинське (Чернігівська обл.). Виробництво і торгівлю продукцією бакалійної групи веде через ТОВ “Добродія Фудз” (Київ), асортимент якої складається з борошна пшеничного сортового, борошна з інших зернових, пластівців із зернових, сумішей злакових.
Це підприємство було окуповане в березні 2022 року військами РФ і звільнене ЗСУ у квітні, цього ж місяця підприємство відновило виробництво пластівців.
Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”, зокрема видалити зобов’язання щодо перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або хоча б переглянути його на основі принципу пропорційності.
“З тексту висновку: Венеціанська комісія “високо оцінює прагнення української влади врахувати міжнародні та європейські стандарти щодо захисту меншин, а також – хоча й обмеженою мірою – деякі критичні зауваження, висловлені Комісією в попередніх висновках”. – йдеться в повідомленні пресслужби віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.
Зазначається, що водночас Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”.
Зокрема, рекомендується: поширити право на організацію заходів мовами меншин на всіх осіб; видалити зобов’язання щодо забезпечення перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності; переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книжок мовами нацменшин та книжкових крамницях; забезпечити більшу правову визначеність щодо можливості перекладу офіційних написів та загальної інформації мовою меншини.
Крім того, рекомендується передбачити в законі критерії для ухвалення методології, щоб забезпечити використання мов меншин у контактах з адміністративними органами згідно з нормами Рамкової конвенції про захист національних меншин та зобов’язань України відповідно до норм Європейської хартії регіональних мов.
Динаміка експорту товарів у січні-березні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Консенсус прогноз ризиків для економіки України від НБУ
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-травні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,452 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період склав $23,028 млн.
При цьому в березні, квітні та травні відбулося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, лютому – 16,5 тис. тонн, то в березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, травні – 21,003 тис. тонн.
Експорт металобрухту в січні-травні-2023 здійснювався до Польщі (89,55%), Греції (7,51%) і Нідерландів (0,99%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-травні ввезла 344 тонни брухту на $138 тис. (41,30% зі Словаччини, 18,12% з Польщі та 13,77% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому виразі – до $1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $1,824 тис. тонн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
