Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками візиту до Аргентини та Чилі цього тижня відзначила наявність спільного інтересу до інвестицій і повідомила про перспективу укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.
“Знаємо, що вже є інтерес компаній із фармацевтичного, агросектору, переробної промисловості, які хочуть поглиблювати співпрацю з Україною. Сприяти цьому може й угода про вільну торгівлю з Аргентиною, над якою ми зараз працюємо. Співпраця з Аргентиною виходить на якісно новий рівень”, – цитуються слова Свириденка в прес-релізі Міністерства економіки в четвер.
Як зазначила перший віце-прем’єр у соцмережі X за підсумками зустрічі з міністром економіки Аргентини Луїсом Капуто, між країнами багато спільного: від структур економіки до підходів до організації управління. За її словами, сторони домовилися про проведення в жовтні цього року засідання Спільної українсько-аргентинської міжурядової українсько-аргентинської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Востаннє воно відбувалося 18 років тому. Крім того, розглядається можливість проведення українсько-аргентинського бізнес-форуму, зазначається в релізі Міністерства.
“Ця країна – лідер стратегічно важливого для нас регіону Латинської Америки, тому посилення присутності України на порядку денному – внесок як у розвиток бізнес-зв’язків, так і безпекових проєктів”, – резюмувала Свириденко.
Вона нагадала, що Аргентина виділила Україні 16 пакетів гуманітарної допомоги на $600 тис., і наразі в країні проживає до півмільйона українців.
Крім того, представники Мінекономіки зустрілися з Аргентинською палатою торгівлі та послуг (САС) і Аргентино-українською палатою торгівлі та промислу (CAUCI) і запросили бізнес і представників держави взяти участь в Ukraine Recovery Conference (URC-2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні.
“(…) На порядку денному – Перший Глобальний саміт миру, ініційований президентом Володимиром Зеленським, посилення бізнес-зв’язків, поглиблення співробітництва в оборонній сфері, підтримка української енергетичної системи на тлі системних обстрілів Росією наших енергетичних потужностей”, – акцентувала перший віцепрем’єр.
Зазначається, що українська сторона також запросила лідерів Аргентини долучитися до Глобального Саміту миру та стати співкерівником робочої групи щодо одного з пунктів Формули миру.
Після Аргентини українська делегація, до якої також входять міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, заступник міністра економіки Олексій Соболєв, торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра оборони Дмитро Клименков, а також представник уповноваженого з питань рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних і релігійних поглядів Михайло Спасів, вирушила до Чилі.
“Перший візит високопоставленої української делегації до Чилі за 19 років”, – наголосила Свириденко в соцмережі X. Вона запросила також чилійський бізнес і представників держави на URC-2024 у Берліні, пообіцявши їм дуже конкретні проєкти від партнерів.
“У нас багато спільного з Чилі, особливо в гірничодобувній промисловості та виробництві критично важливих матеріалів. Сподіваємося на поглиблення співпраці в цій галузі. Ми також обговорили питання логістики. Наступним кроком нашої співпраці є поглиблення діалогу на рівні торгово-промислових палат наших країн”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром економіки Чилі Ніко Грау Свириденко повідомила про зацікавленість в обміні досвідом із залучення інвестицій з обох сторін, вказавши, що вже є приклад української компанії, яка інвестувала в Чилі.
“Галузі, в яких ми бачимо найбільший потенціал для зростання, – це гірничодобувна промисловість, особливо з точки зору критично важливих матеріалів, агропромисловий комплекс і цифровізація. Також Чилі має багатий досвід розвитку державно-приватного партнерства і готова ним поділитися”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром закордонних справ Чилі Альберто Клавереном Свириденко, за її словами, запросила й чилійських лідерів долучитися до першого Глобального саміту миру, зокрема, очолити четвертий пункт формули миру, що стосується повернення українських дітей, незаконно депортованих Росією. Вона подякувала президенту Чилі Габріелю Борічу, який висловив готовність приєднатися до Саміту.
15 травня завершилось голосування в Національному народному рейтингу “Науковий лідер України”, який відбувся за підтримки медіа-холдингу “Козир діджитал”!
Голосування проводилось з 25 березня по 15 травня 2024 року і кожен міг проголосувати онлайн за українських науковців та вітчизняні вищі навчальні заклади , скориставшись платформою https://top-science.com.ua
За результатами онлайн-голосування, в якому взяло участь понад 300 000 осіб перемогу здобула Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. Загалом до рейтингу було включено 26 ВНЗ, серед яких:
– Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського;
– Львівський національний університет ім. Івана Франка;
– Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
– Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”;
– Національний університет “Одеська юридична академія”;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний університет біоресурсів та природокористування;
– Одеський національний медичний університет;
– Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та інші.
До списку лідерів голосування за видатних науковців потрапили Ірина Стрелковська, Володимир Іванишин, МаксимТимошенко та інші. Метою рейтингу є підтримка представників вітчизняної науки, оскільки за своїм потенціалом українська наука сьогодні має один з найвищих показників в Європі. Кожного року науковці України створюють близько 15 тисяч винаходів в різних галузях, закладаючи фундаменти нових перспективних інноваційних напрямків.
Незважаючи на війну та повномасштабне вторгнення, українські науковці та Вищі навчальні заклади України продовжують плідно працювати задля розвитку держави та підвищення її міжнародного іміджу.
Науковий лідер України, Національний народний рейтинг, НМАУ ім. П.І. Чайковського
Ціни на свиней забійних кондицій у другій половині травня продовжили знижуватися і досягли 55-57 грн/кг, що на 4,5% нижче, ніж тижнем раніше, повідомила асоціація “Свинарі України”.
Згідно з повідомленням, більшість операторів на ринку живця поточного тижня закуповували тварин у діапазоні 55-57 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися і вищі, і нижчі котирування. Останні, зокрема, здебільшого стосуються тварин високих вагових категорій, пропозиція яких усе ще чинить тиск на загальну цінову ситуацію.
За інформацією експертів, у західних областях спостерігався вищий рівень цін, а в решті регіонів котирування тяжіли до позначки 55,5 грн/кг. При цьому середньозважена ринкова ціна зафіксована на рівні 55,8 грн/кг.
Очікування представників м’ясопереробки щодо подальшої цінової динаміки відрізняються. Так, частина заготівельників не виключає подальшого ослаблення цін, посилаючись на мляву реалізацію і пропозицію, що перевищує потреби. Інші оператори констатують, що наявні для бронювання обсяги досить помірні, а середня забійна маса тварин нижча за звичайну. Деякі оператори очікують на швидшу реалізацію з поверненням сприятливих для пікніків погодних умов, пояснили в галузевій асоціації.
Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська” (ЗЗФВ), що входить до групи “Метінвест” у рамках компанії “Метінвест Покровськвугілля”, у квітні поточного року виконала план, виробивши 193 тис. тонн вугільного концентрату.
Згідно з інформацією компанії “Метінвест Покровськвугілля”, фабрика виробляла збагачення рядового коксівного вугілля, видобутого найбільшим в Україні виробником коксівного вугілля ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” (Донецька обл.).
При цьому наголошується, що виробництво не зупинялося в період війни ні на день.
Водночас працівники ШУ “Покровське” завершили підготовку 2,4 км транспортного шляху для забезпечення виходу гірничої маси. Головною особливістю нового конвеєрного ланцюжка є повна автоматизація, а наявність відеокамер дає змогу спостерігати за роботою конвеєрної лінії дистанційно.
Наразі триває монтаж 1-ї південної лави блоку 10 – загальний обсяг проходки становить 290 метрів, з яких уже підготовлено понад 100 метрів.
Крім того, зводиться 11-й блок.
Як повідомлялося, Ш/в “Покровське” в січні-березні поточного року видобуло 1 млн 238,597 тис. тонн коксівного вугілля.
У 2024 році заплановано видобути 5,352 млн тонн вугілля, з яких буде вироблено 2,802 млн тонн вугільного концентрату.
“Метінвест” створив компанію “Метінвест Покровськвугілля”, яка управляє підприємствами Покровської вугільної групи (ПВГ). До компанії входять, зокрема, шахтоуправління “Покровське” і Свято-Варваринська збагачувальна фабрика.
Свято-Варваринська збагачувальна фабрика – виробник вугільного концентрату преміум-класу в Україні. Виробнича потужність підприємства становить близько 8 млн тонн рядового коксівного вугілля на рік з можливістю збагачення п’яти різних класів вугілля. ОФСВ переробляє все вугілля ШУ “Покровське”.
Новий власник Amtel — ТОВ Гістіон із Херсону. Антимонопольний комітет України надав Гістіону дозвіл на придбання Amtel через купівлю «Міжнародної логістичної компанії» в листопаді 2023 року. Зміна власників відбулася у березні 2024 року.
Суму угоди в Dragon Capital не називають. За інформацією Forbes, виходячи з цих оцінок, загальна вартість логістичного комплексу могла скласти $35−40 млн. Джерело, знайоме з угодою, зазначає, що ця цифра не відповідає дійсності і сумма угоди набагото вища.
Amtel — логістичний комплекс класу А і загальною площею 100 208 кв. м. Він був найбільшим об’єктом у портфелі Dragon Capital.
Засновники Гістіона — Олег Лебеденко та Геннадій Гірін. Підприємці володіють торговою маркою фабрики дверей Новий Стиль — New Style Door Factory.
Гірін — CEO мережі 33 м², яка об’єднує 25 будівельних супермаркетів. Також йому належить торговельна марка компанії і частка в ТРЦ Суворівський у Херсоні. Лебеденку належить торгова марка будівельних матеріалів Betonera.
Перед повномасштабною війною група Dragon Capital володіла 778 000 кв. м. Зараз — близько 531 000 кв. м комерційної нерухомості: за період війни компанія втратила три об’єкти і ще три продала.
Окрім продажу Amtel, у 2022−2023 роках група знайшла нових власників для двох офісних центрів у Києві.
БЦ на вул. Діловій у Києві придбало Товариство Червоного Хреста України, випливає з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
БЦ Пори року у 2023 році купила компанія Soft Construct Limited. Її бенефіціари — громадяни Вірменії Віген та Ваге Бадалян. Вони — співвласники глобального розробника ПО для гемблінга BetConstruct. У грудні 2022 року вони вийшли з числа співзасновників букмекера Вбет Україна, свідчать дані YouControl.
Україна в сезоні-2024 зможе зібрати понад 4 млн тонн урожаю ріпаку, прогнозує аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Держстат оприлюднив офіційні дані щодо врожаю ріпаку 2023 року – 4,2 млн тонн (+26% до 2022/2023 МР), але темпи експорту і внутрішньої переробки доводять, що офіційна статистика потребує дооцінки”, – зазначають аналітики.
Вони нагадали, що експорт ріпаку та продуктів переробки продовжує йти рекордними темпами навіть в останні місяці сезону. За 10 місяців сезону експортовано: ріпаку – 3586,2 тис. тонн (+5% до 2022/23 МР), у квітні – 134,1 тис. тонн; ріпакової олії – 406,1 тис. тонн; ріпакового шроту – 351,9 тис. тонн.
Експерти вважають, що прогнозувати врожай ріпаку 2024 року можна також на принципі дооцінки, згідно з яким він може скласти понад 4 млн тонн.
“Погода залишається ключовим фактором при формуванні врожайності. Вплив хвилі похолодання і нічних заморозків на ґрунті на початку травня ще належить оцінити, тому в перспективі можливе зниження прогнозу врожаю ріпаку”, – зазначили в “УкрАгроКонсалт”.
