Ukraine open for business

Україна задає тренд за рівнем технологічності у банківській сфері – О.Клименко

Українські банки часто перевершують європейські за високим рівнем диджитальності сервісів та послуг. Про це під час DIGITAL BANKING CONFERENCE 2025 розповів Олег Клименко, член Правління АТ «ОТП БАНК», відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу. Захід, організований Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК), був присвячений цифровій трансформації банківської галузі.

За словами О.Клименка, будь-яка технологічність має справжній успіх лише тоді, коли у ній збалансовані чотири ключові цінностей. «Перший – операційний, базовий – дуже важливий для клієнтів. Їм має бути зручно, комфортно у користуванні продуктом. Функціонал повинен бути бездоганним. На другому рівні – емоційна складова: як себе почувають клієнти, коли користуються нашими сервісами? Третій рівень – про life change. Послуги мають допомагати людям змінити спосіб життя на більш ефективний, якісний», – зазначив член Правління ОТП БАНК. Як приклад він навів можливість купівлі та продажу ОВДП у застосунку OTP Bank UA, що дозволяє клієнтам і накопичувати, і надійно зберігати кошти, і легко керувати облігаціями, і підтримувати державу. Утім він додав, що знаходити такі life change напрями досить непросто. На четвертому рівні, розповів Олег Клименко, перебуває соціальна складова, наприклад, можливість робити благодійні внески онлайн.

Він також наголосив, що перелічені чотири рівні не менш важливі для офлайн-сервісів та особистих контактів з клієнтами, у тому числі, у фізичних відділеннях. «Точка довіри, канал залучення та адаптації клієнтів – цим сьогодні важливі відділення для клієнтів. Тут встановлюється перший зв’язок, на якому будується та розвивається подальша співпраця з банком», – підкреслив О.Клименко. За його словами, стратегія ОТП БАНК – мати найбільш конкурентні команди, інвестуючи у розвиток кращих талантів і збалансовану рольову модель, підсилюючи ефект за рахунок розвитку технологій та продуктів, так званою PhyGital концепцією.

Він зауважив, що попри високий рівень технологічності можливість використання клієнтами ШІ замість себе при вирішенні фінансових питань поки не стоїть на порядку денному, оскільки стосується багатьох чутливих безпекових та комплаєнс питань. «Потрібно докласти чимало зусиль, щоб такі ШІ агенти навчилися функціонувати в банківській екосистемі. Це більше про rocket science, наразі ж в ОТП БАНК ми вже активно залучаємо ШІ як до оптимізації, так і до розвитку внутрішніх банківських процесів та покращення клієнтського досвіду», – резюмував він.

OTP BANK, КЛИМЕНКО

УЗ купить 55 електровозів Alstom за EUR473 млн із грантовим фінансуванням

Парк електровозів АТ “Укрзалізниця” в 5 разів більший за парк тепловозів, що робить їх критично важливими та зумовлює необхідність закупівлі саме електровозів, повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський у коментарі журналістам у зв’язку із закупівлею 55 електровозів у французького виробника Alstom.

“Основа української логістики, української залізниці, як і всеєвропейської – це електротяга. Це ефективніше, це 80% нашого обсягу, це в 5 разів більше їх в парку, і є критична потреба саме в цьому сегменті”, – наголосив Перцовський, передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“.

За його словами, загалом співвідношення електрифікованої та неелектрифікованої мережі УЗ “десь 50 на 50”, проте 80% вантажу і пасажиропотоку проходить по електрифікованих ділянках.

Перцовський уточнив, що вартість перевезень електротягою в 4-5 разів менше.

“Нам абсолютно критично мати надійний парк електровозів для того, щоб економічно доцільно перевозити наші вантажі”, – підсумував голова правління УЗ.

Зазначається, що на початку проєкту розглядалася можливість закупівлі тепловозів, проте світове співтовариство і Україна, як його частина, вирішили дотримуватися принципів Паризької декларації, уникаючи нових капітальних інвестицій із підвищеним впливом на екологію.

Голова правління визнав, що в поточних умовах, коли є ризики знеструплень, тепловози є актуальними, але з цією метою компанія в екстреному форматі відновлює тепловози, який дісталися їй в спадок у великій кількості.

Окремо Перцовський повідомив, що група інженерів та машиністів відвідала Азербайджан, де працюють схожі локомотиви французького концерну Alstom, щоб ознайомитися з їх експлуатацією та особливостями техніки.

Як повідомлялось, французький концерн Alstom та українська “Укрзалізниця” підписали контракт на поставку 55 електровозів в Україну на суму EUR473 млн у 2027-2029 рр. Перший електровоз прибуде в Україну у першому кварталі 2027 року. Після цього відбудеться сертифікація та необхідні випробування.

“Укрзалізниця” наголосила, що 37% фінансування проєкту – це безповоротна грантова допомога в розмірі близько EUR173 млн з фонду URTF під управлінням Світового банку, тоді як інша частина – пільговий довгостроковий кредит ЄБРР на EUR300 млн.

ALSTOM, GRANT, ЕЛЕКТРОВОЗ, УЗ

Антимонопольний комітет України оштрафував виробників дієтичних добавок

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував двох виробників дієтичних добавок – за поширення інформації, що вводить в оману, про властивості дієтичних добавок – на загальну суму 11,1 млн грн.
Як повідомляє АМКУ, ТОВ «ВОРВАРТС ФАРМА» оштрафовано за розповсюдження на пакуванні та маркетплейсах інформації щодо властивостей дієтичної добавки «ЗАФАКОЛ IQ» з поліпшення функціонування кишківника, яка не відповідала дійсності.
Своєю чергою ТОВ «ЕРСЕЛЬ ФАРМА УКРАЇНА» поширювало інформацію про властивості дієтичної добавки «А-КЕТОН» щодо усунення причин ацетону в дітей.
При цьому АМКУ зазначає, що обидві компанії надали публікації про властивості окремих складових дієтичних добавок та/або статті щодо використання дієтичних добавок у комплексній терапії з іншими препаратами.
Утім, згідно з позицією Міністерства охорони здоров’я, «такі статті не є достатньою підставою для підтвердження властивостей дієтичних добавок, публікації щодо властивостей окремих складових дієтичних добавок не підтверджують їхню наявність у дієтичної добавки в цілому».
«АМКУ встановив, що інформація, поширена щодо дієтичних добавок »ЗАФАКОЛ IQ« та »А-КЕТОН”, може вплинути на наміри споживачів придбати таку продукцію. При цьому відомості, які поширюються щодо цієї продукції, можуть сприйматися як властивості, які притаманні саме лікарському засобу”, – зазначив АМКУ.
АМКУ не уточнив розмір штрафу, накладеного на кожну з компаній.

АМКУ, Антимонопольний комітет України

Агрохолдинг “ІМК” збільшив чистий прибуток на 43% — до $67,5 млн

Агрохолдинг “ІМК” у січні-вересні 2025 року отримав $67,5 млн чистого прибутку, що на 43% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, йдеться у звіті компанії.

Згідно зі звітом на Варшавській фондовій біржі, виручка “ІМК” за звітний період становила $118,6 млн, що на 16% менше, ніж торік. Водночас прибуток від переоцінки біологічних активів зріс на 22% – до $75,7 млн.

Валовий прибуток збільшився до $93,2 млн, що на 6% більше, ніж роком раніше, а операційний на 27% – до $73 млн (+27%). Прибуток до оподаткування зріс до $68,9 млн (+45%).

Нормалізований EBITDA компанії за дев’ять місяців 2025-го становив $88 млн, що на 24% вище, ніж за відповідний період 2024 року.

“ІМК” у січні-вересні 2025 року реалізував 387,66 тис. тонн кукурудзи, що на 16% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. При цьому вартість реалізації поточного року була на 46,9% вищою і становила $213 за тонну. Відповідно виручка була на 23,8% більше і становила $82,9 млн проти $66,74 млн роком раніше.

Продаж соняшнику була в 2,6 раа меншою проти аналогічного періоду минулого року і становила 25,43 тис. тонн. Ціна реалізації на 55% вища, ніж минулорічна і становила $546 за тонну, відтак виручка просіла на 59,3% до $13,89 млн проти $23,43 млн роком раніше.

“ІМК” за дев`ять місяців 2025 року також скоротив продажі пшениці у 2,6 раза проти аналогічного періоду минулого року до 103,26 тис. тонн. Ціни на пшеницю були вищими за минулорічні і становили $209 за тонну проти $181 за тонну роком раніше. Але це не змогло суттєво вплинути на виручку. Вона становила $21,63 млн проти $49,78 млн (-56,6%) за аналогічний період минулого року.

Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.

ИМК, ПРИБУТОК

Збитки КЗРК зросли в 3,2 раза — до 1,5 млрд грн

Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток в 3,2 разапорівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 487,217 млн грн.

Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.

Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 2 млрд 8,823 млн грн.

Згідно з річним звітом, КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.

Комбінат у 2024 році видобув 1,693 млн тон сирої руди, обсяг товарної руди склав 1,370 млн тон, план на 2025 рік – 4,385 млн тон сирої руди, товарної – 3,6 млн тон.

Як повідомлялось, ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.

КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).

За даними НДУ на перший квартал 2025 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmill Limited (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.

У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmill Limited, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.

Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.

ЗБИТКИ, КЗРК

НАБУ запропонувало ввести облік ввезення готівкової валюти в Україну

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) навряд чи зможе встановити шлях потрапляння в Україну великої суми готівкової іноземної валюти, яку використовували фігуранти справи

«Мідас», тому пропонує ввести спеціальну форму обліку, заявив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, який веде цю справу.

“Ми вдруге стикаємося з такою великою сумою коштів, які приїхали в Україну в упаковці Федерального резервного банку США. І вдруге ми, очевидно, опинимося в ситуації, коли так і не отримаємо відповіді на питання, яким чином вони потрапили в Україну«, – сказав він на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки під головуванням народного депутата Ярослава Железняка (»Голос”) у Києві в понеділок.

За його словами, Федеральна резервна система США фіксує, кому вона продає ці кошти, але в Європі, тоді як в Україні цим ніхто не займається.

«Є пропозиція до народних депутатів, в Національний банк ввести форму обліку ввезення таких сум готівки в Україну, кому вони продаються, і це, насправді, буде великим внеском у недопущення таких ситуацій», – підсумував представник НАБУ.

Заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник подякував за цю пропозицію.
«Ми її розглянемо, і я доповім», – сказав він на засіданні ВРК.

Железняк також підтвердив готовність розглянути цю пропозицію в Раді.
Він нагадав, що конкретно у випадку операції «Мідас» йдеться про знайдені у фігурантів справи так звані “білі” (а не нові «сині») долари в упаковці ФРС загальною сумою близько $4 млн.

Олійник констатував, що зараз в Україні немає якогось унікального реєстру, за яким можна було б звірити штрих-код і номер упаковки ФРС і з’ясувати, звідки ці купюри з’явилися в Україні.
«Щодо того, як взагалі купюри ввозяться. Зараз є 8 банків, які імпортують долари та євро в Україну. Далі деякі з них використовують їх тільки для власного користування, інші їх продають банкам, іншим учасникам фінансового ринку», – описав поточний стан ввезення готівкової валюти представник Нацбанку.

За його словами, в Україну імпортуються мільярди доларів, і виділити якийсь окремий мільйон без наявності системи реєстрації неможливо.

«Плюс імпорт відбувається не тільки під час війни, він постійно відбувався: вивозяться старі купюри, завозилися нові, і дізнатися, де конкретно цей мільйон був, чи був він у банку, чи він був на сірому ринку, чи він був в якійсь інкасаторській компанії або обміннику, зараз точно сказати неможливо», – констатував Олійник.

Він повідомив, що Нацбанк почав збір інформації по системі, щоб узагальнити, як банки між собою торгують валютою, хто використовує її для власних цілей. «Але мова йде про операції на мільярди доларів. Виділити невелику суму складно», – ще раз підкреслив заступник голови.

NABU, готівкова валюта, ОБЛІК

Business news from Ukraine