У липні 2025 року в Україні зареєстровано 1247 осіб із туберкульозом (ТБ), зокрема 945 нових випадків захворювання та 238 пацієнтів із рецидивом.
Як повідомив Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), за підсумками липня 233 особи із загальної кількості мали лікарсько-стійку форму туберкульозу, 215 пацієнтів мали ВІЛ-позитивний статус.
При цьому, за інформацією ЦГЗ, у липні 2025 року від туберкульозу вилікувалися 967 осіб.
Ринок зоотоварів України в 2024 році виріс на 20% – до 45,4 млрд грн, й за оптимістичним прогнозом виросте ще на 20% у 2025 році, повідомила керівниця департаменту комунікацій та розвитку корпоративно-соціального бізнесу Suziria Group Анастасія Рудавка.
“Світовий ринок зоотоварів стрімко зростає та наближається до $84 млрд. Вітчизняний ринок, навіть попри повномасштабне вторгнення, демонструє щорічне зростання. Минулого року обсяги зросли на 20% – до 45,4 млрд грн. Цьогоріч, за оптимістичним сценарієм, зростання становитиме 20-21%, за песимістичним – близько 13-15%”, – сказала вона під час презентації спільного проєкту “Гуманна освіта. Волонтерство” від благодійного фонду UAnimals та Suziria Group в середу.
За даними Euromonitor 2025, в Україні нараховується 17,7 млн домашніх тварин, з них 66,5% – кішки й собаки.
Рудавка акцентувала увагу на загальні тренди більш усвідомленого відношення до домашніх улюбленців. Зокрема, у 2024 році зросла культура відповідального харчування. На 14% збільшилась кількість тварин, яких годують готовими кормами; більше половини власників готові платити за екологічні товари й корми з альтернативними білками тощо.
“Ми бачимо й світовий тренд гуманізації. Минулого року в MasterZоо придбали 60,7 тис. одиниць одягу для улюбленців, 3223 пари взуття та шкарпеток, майже 2 тис. парфумів. До дня св. Валентина за два тижні придбали тисячу гіфтбоксів. Ще одна тенденція – мінімізація стресу для тварин, що теж говорить про розвиток культури турботи про улюбленців. Приміром, з’являються мобільний грумінг та ветеринарні візити додому, таксі для тварин”, – зазначила Рудавка.
Suziria Group – українська сімейна група компаній, що розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo, яка налічує 190 магазинів, а також мережа грумінг-салонів. Компанія працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur.
Українські підприємства у січні-липні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 66,4% порівняно з аналогічним періодом торік – до 248,342 тис. тонн зі 149,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у липні було експортовано 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-липень зросло на 57,9% – до $75,468 млн з $47,801 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,17% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,13%) та Італії (4,28%).
За перші сім місяці року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $12 тис. з Польщі (58,33%), Сейшельских островів (33,33%) та Британських Віргінських Островів (8,33%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Президент США також натякнув, що наполягатиме на проведенні другого саміту, якщо його зустріч з Путіним і Зеленським пройде успішно.
Володимир Путін зіткнеться з «дуже серйозними наслідками», якщо не погодиться на припинення вогню у війні в Україні на саміті з Дональдом Трампом в Алясці, заявив у середу президент США.
Виступаючи після телефонної розмови з Володимиром Зеленським та іншими європейськими лідерами, в тому числі британським прем’єр-міністром Кіром Стармером, Трамп також заявив, що буде наполягати на проведенні другого саміту, якщо його зустріч з Путіним пройде успішно — цього разу за участю його українського колеги.
«Якщо перша зустріч пройде добре, ми швидко проведемо другу», — сказав Трамп журналістам у Вашингтоні. «Я хотів би зробити це майже відразу, і ми проведемо другу зустріч між президентом Путіним, президентом Зеленським і мною, якщо вони захочуть, щоб я був там».
Трамп не назвав терміни другої зустрічі. У п’ятницю він повинен зустрітися з Путіним в Анкориджі, Аляска.
На питання, чи зіткнеться Росія з наслідками, якщо Путін не погодиться припинити війну після зустрічі на Алясці, Трамп відповів: «Так, зіткнеться… з дуже серйозними наслідками».
Президент висловився після того, як провів, за його словами, дуже хорошу телефонну розмову з європейськими лідерами, в ході якої він проконсультувався з ними щодо цілей і стратегії свого саміту. Він порадував європейське керівництво, запевнивши, що його пріоритетом є припинення вогню і що він не піде на територіальні поступки без повної участі Києва.
Підхід Трампа на відеоконференції, як описав його французький президент Еммануель Макрон, схоже, заспокоїв деяких лідерів, які востаннє колективно закликали непередбачуваного президента США до того, що він зобов’язаний захистити суверенітет України — і європейську безпеку — на переговорах в Алясці.
Європейські лідери провели спішно скликану годинну зустріч з Трампом і його віце-президентом Дж. Д. Венсом, щоб сформувати стратегію Трампа на переговорах. Зеленський і європейські лідери були виключені з саміту в Алясці і побоюються, що Трамп, який має намір виконати свою передвиборчу обіцянку легко покласти край кровопролиттю в Україні, піде на поступки, які поставлять під загрозу майбутній суверенітет України.
Однак Трамп підкреслив свою обіцянку, що саміт не є суттєвими переговорами, а лише «прощупуванням», щоб перевірити умови Путіна для підписання тимчасового перемир’я, яке потім призведе до переговорів з українцями. Трамп сказав, що це була дуже хороша розмова, додавши, що оцінює її на 10 з 10.
У європейській інтервенції брала участь група європейських лідерів і Зеленський, які обговорювали стратегію переговорів США з Трампом і Венсом.
Після цього канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що Європа хоче, щоб Трамп домігся успіху в Алясці, але дала зрозуміти президенту США, що на саміті повинні бути захищені інтереси України та Європи.
Мерц, виступаючи на пресконференції в Берліні разом із Зеленським, сказав, що правильна хронологія подій — це 30-денне припинення вогню, а потім — суттєві переговори. Путін уже кілька місяців чинить опір припиненню вогню.
Викладаючи ключові принципи, які об’єднують Європу, він сказав: «Принцип, згідно з яким кордони не можуть бути змінені силою, повинен як і раніше застосовуватися.
Переговори повинні включати надійні гарантії безпеки для Києва. Українські збройні сили повинні бути здатні і залишатися здатними ефективно захищати суверенітет своєї країни. Вони також повинні мати можливість розраховувати на допомогу Заходу в довгостроковій перспективі.
«Переговори повинні бути частиною загальної трансатлантичної стратегії. Тоді вони, в кінцевому підсумку, матимуть найбільші шанси на успіх. Ця стратегія повинна, як і раніше, спиратися на рішучу підтримку України і необхідний тиск на Росію. Це також означає, що якщо з російського боку не буде ніяких кроків на Алясці, то Сполучені Штати і ми, європейці, повинні … посилити тиск».
Він додав, що Росія не може мати жодних юридичних прав на українську територію.
«Президент Трамп знає цю позицію, він її повністю поділяє, і тому я можу сказати: у нас була дійсно виключно конструктивна і хороша розмова».
Макрон сказав, що серйозних обговорень з приводу обміну територіями між Росією і Україною, що передбачає поступку українських територій, не було, і Трамп у будь-якому випадку підкреслив, що будь-які такі обговорення можуть вестися тільки з Києвом. Він сказав, що Трамп буде боротися за тристоронню зустріч між Україною, США і Росією і що така зустріч відбудеться в Європі.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що тепер м’яч знаходиться на боці Росії, яка повинна вирішити, чи хоче вона припинення вогню, і додав, що трансатлантичний альянс єдиний.
Один європейський дипломат сказав: «Загалом зустріч була обнадійливою в тому сенсі, що наші позиції були почуті, але залишається питання, чи буде Трамп дотримуватися узгодженого сценарію, коли він зустрінеться з Путіним».
Трамп зустрівся з главами держав і урядів Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Польщі та Фінляндії, а також з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйен. Пізніше європейські лідери мали відзвітувати перед так званою коаліцією бажаючих, групою західних країн, які в принципі погодилися надати практичні військові гарантії для захисту суверенітету України в разі мирного врегулювання. Питання про гарантії було піднято в розмові з Трампом, але прориву в пропозиції США про надання практичної підтримки коаліції досягнуто не було.
Однак головною метою європейців було отримати від відомого своєю мінливістю Трампа запевнення, що він не піддасться спокусі дати незворотні обіцянки, які вимагають від України поступок у питанні території в обмін на згоду Путіна на припинення вогню. Вони також намагалися отримати надійні гарантії того, що Трамп, як і раніше, готовий задіяти ще не використані економічні важелі, які можуть завдати шкоди доходам Росії і зіграти на руку Путіну в його оцінці своєї переговорної сили.
У зв’язку з повідомленнями, що надходять з поля бою, про значне просування російських військ Зеленський вирушив до Берліна, щоб бути поруч з Мерзе під час зустрічі — як для демонстрації солідарності, так і для зниження ризику конфлікту між Зеленським і Трампом.
Європейські лідери публічно обережно привітали саміт Трампа, але приватно побоюються, що Трамп налаштований на поліпшення відносин між США і Росією і вважає втрату суверенітету України необхідною і неминучою ціною для досягнення цієї мети.
Напередодні зустрічі Трамп похвалив європейських лідерів, назвавши їх «великими людьми, які хочуть досягти угоди», але він залишився невизначеним щодо своєї стратегії, в тому числі умов, які він запропонує Путіну для досягнення перемир’я, що є попередньою умовою України для переговорів. Венс, який краще обізнаний, ніж його президент, вважає, що Європа повинна проявити більше лідерства і визнати, що для припинення війни, яку Україна не в змозі виграти, необхідні болючі поступки.
Зеленський повідомив, що загальне співвідношення особового складу України і Росії становить 1:3 на користь Росії, а в артилерії — 1:2,4.
На порядку денному стоять питання територіальних поступок, військових гарантій, що Росія не відновить бойові дії, а також майбутніх відносин України із західними інститутами, включаючи НАТО.
Зеленський пообіцяв, що українські військові не будуть добровільно здавати території в Донецьку і Луганську, але Росія наполягає на тому, що принаймні чотири українські регіони повинні стати російськими або за столом переговорів, або за допомогою сили.
Трамп висловив своє невдоволення ЗМІ, які висвітлювали його зустріч з Путіним, написавши в Truth Social: «ЗМІ дуже, дуже несправедливо ставляться до моєї зустрічі з Путіним. Вони продовжують цитувати звільнених невдах і дійсно дурних людей, таких як Джон Болтон, який щойно сказав, що, незважаючи на те, що зустріч проходить на території США, «Путін уже переміг». Що це за нісенітниця? Ми виграємо ВСЕ».
Міністр фінансів Скотт Бессант заявив, що в разі невдалого результату зустрічі на Алясці щодо торгових партнерів Росії можуть бути введені додаткові санкції або вторинні тарифи.
Упевнена в собі Москва відкинула важливість консультацій Європи з Трампом. Прес-секретар МЗС Олексій Фадєєв заявив: «Ми вважаємо консультації, запрошені європейцями, політично і практично незначними діями. На словах європейці підтримують дипломатичні зусилля Вашингтона і Москви щодо врегулювання української кризи, але на ділі Європейський союз їх саботує».
Росія заявляє, що на зустрічі в Алясці, ймовірно, буде обговорюватися весь спектр російсько-американських двосторонніх відносин, а не тільки Україна. «Ми сподіваємося, що ця зустріч дозволить лідерам зосередитися на всьому спектрі питань, від кризи в Україні до перешкод, що заважають нормальному і конструктивному діалогу, який має вирішальне значення для забезпечення міжнародного миру і стабільності», — заявив прес-секретар.
На переговорах в Алясці буде присутній досвідчений російський міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Перед зустріччю прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спробував підлити масла у вогонь, заявивши, що Росія виграла війну. «Ми говоримо, ніби ситуація являє собою нескінченну війну, але це не так. Українці програли війну. Росія виграла цю війну», — сказав він.
Орбан заявив, що єдине питання полягає в тому, «коли і за яких обставин Захід, який підтримує українців, визнає, що це сталося, і якими будуть наслідки».
Орбан — єдиний лідер ЄС, який не підтримав спільну заяву про те, що Україна повинна сама вирішувати своє майбутнє.
Джерело: https://www.theguardian.com/world/2025/aug/13/trump-assurances-europe-putin-ukraine-alaska-talks
Китайська влада з 14 серпня запроваджує тимчасове мито на поставки насіння каноли (різновид ріпаку) з Канади в розмірі 75,8%, повідомляє агентство “Сіньхуа”.
Таке рішення ухвалили за підсумками антидемпінгового розслідування, розпочатого у вересні 2024 року.
Міністерство торгівлі попередньо дійшло таких висновків: імпорт насіння ріпаку з Канади був демпінговим, вітчизняній галузі ріпаківництва було завдано матеріальної шкоди, а також існує причинно-наслідковий зв’язок між демпінгом і реальними збитками. У зв’язку з цим було вирішено запровадити тимчасові антидемпінгові заходи у вигляді забезпечувальних платежів.
Котирування листопадових ф’ючерсів на канолу на біржі ICE після оголошення про імпортні мита впали більш ніж на 4% – до $650,3 за тонну, повідомляє Reuters.
КНР є найбільшим світовим імпортером каноли, а також основним її покупцем у Канади. У 2024 році Канада поставила до Китаю канолу на суму близько $3,6 млрд.
Україна у січні-липні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 63,524 тис. тонн з 39,691 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився на 48,2% – до $71,345 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (26,78% поставок у грошовому вираженні), Польщі (26,63%) та Туреччини (22,22%).
Крім того, за сім місяців 2025 року Україна імпортувала 21,701 тис. тонн цієї продукції – зниження на 66,4% до аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 60,2% – до $42,576 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (20,95%), Казахстану (13,97%) і Вірменії (9,83%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
