Ukraine open for business

Індія продовжує нарощувати закупівлю золота

Індія в жовтні 2025 року імпортувала золота на $14,72 млрд, йдеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни. Це в 3 рази більше, ніж у жовтні минулого року, в 1,5 рази більше, ніж у вересні поточного, і претендує на історичний рекорд (минулого року повідомлялося про трохи більшу цифру в листопаді, але пізніше вона була скоригована).

«Зростання імпорту золота в жовтні було феноменальним, незважаючи на дуже високі світові ціни, – зазначив заступник міністра торгівлі та промисловості Індії Раджеш Агравал, передає The Hindu. – У сріблі зростання також було феноменальним». Імпорт срібла зріс у 6,3 рази, до $2,72 млрд.

«Безперервне зростання цін на золото напередодні святкового сезону могло призвести до спекулятивного попиту, який може не зберегтися в майбутньому, що, можливо, призведе до деякого зниження обсягів імпорту в наступні місяці», – попереджає Адіті Наяр з індійського рейтингового агентства ICRA.

Всього за 10 місяців 2025 року Індія імпортувала золота на $50,74 млрд, що на 17% більше рівня аналогічного періоду минулого року (результати жовтня розвернули тренд).

Індія є одним з найбільших споживачів золота в світі, практично не виробляючи його сама.

Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9

EXPERTS CLUB, ЗОЛОТО, ИНДИЯ

«Укрнафта» почала продаж зимового дизпалива

Найбільша мережа АЗК в Україні Ukrnafta розпочала реалізацію зимового дизельного пального, що забезпечить надійну роботу двигуна за низьких температур, повідомили в прес-релізі АТ «Укрнафта» в понеділок.

«Зимовий дизель Ukrnafta має стабільні експлуатаційні властивості та залишається ефективним навіть за температури до -21°C», – зазначила компанія.

Вона нагадала, що використання зимового дизеля дає змогу водіям безперешкодно запускати двигун у морозну погоду та підтримувати оптимальні параметри роботи автомобіля протягом усього холодного періоду.

“Підготовка до зимового сезону традиційно є одним із пріоритетів для нашої компанії. Ми прагнемо забезпечити клієнтам впевненість у своєму транспорті за будь-якої погоди«, – зазначили в »Укрнафті”.

АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – Ukrnafta. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV щодо купівлі мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».

Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

UKRNAFTA, ДИЗПАЛИВО

Рада ЄС і Європарламент погодили бюджет

Рада ЄС оголосила в суботу, що погодила з Європейським парламентом бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро.

“Сьогоднішня угода демонструє, що Європа здатна діяти навіть у непрості часи. Бюджет ЄС на 2026 рік дасть нам змогу реалізувати наші спільні пріоритети: безпеку, конкурентоспроможність і прикордонний контроль – і при цьому гарантувати можливість швидкого й ефективного реагування на непередбачувані потреби й кризи”, – заявив міністр фінансів Данії, що головує в Раді ЄС, та головний парламентарій ради щодо бюджету на 2026 рік Ніколай Ваммен.

Загальний обсяг бюджетних зобов’язань ЄС на 2026 рік становить 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – 190,1 млрд євро. “Зобов’язання є юридично оформленими обіцянками витратити кошти на заходи, реалізація яких розрахована на кілька фінансових років. Виплати покривають витрати, що виникають із зобов’язань, прийнятих у рамках бюджету ЄС у поточному та попередніх фінансових роках”, – пояснює рада в опублікованому комюніке.

Це шостий річний бюджет довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Бюджет на 2026 рік доповнюється заходами з підтримки відновлення після COVID-19 у рамках спеціальної програми NextGenerationEU, зазначається в документі.

Виплати на оборону і безпеку ЄС у 2026 році заплановано на 2,25 млрд євро. На міграцію та управління кордонами – 3,88 млрд євро. На політику сусідства і зовнішньополітичну діяльність – 16,56 млрд євро. На спільний ринок, інновації та цифровізацію – 23,33 млрд євро.

Тепер Рада ЄС і Європарламент мають офіційно затвердити досягнуту угоду. Очікується, що Рада ЄС схвалить її 24 листопада. Для ухвалення бюджету потрібна кваліфікована більшість голосів, повідомляється в комюніке.

БЮДЖЕТ, Європарламент, Рада ЄС

У 4 рази побільшало справ про СЗЧ за рік

Понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини (СЗЧ) відкрито за 10 місяців 2025 року за даними Генеральної прокуратури України. Це у 4 рази більше, ніж за аналогічний період торік. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про “самоволку”. Наразі до суду дійшло лише 5% справ.

161 461 справи за самовільне залишення військової частини (ст. 407 ККУ) зафіксовано за 10 місяців 2025 року. Це у 4 рази більше, ніж за той самий період торік.

Кількість справ, яка ще три роки тому накопичувалося протягом 12 місяців, тепер фіксується менш ніж за два тижні. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про “самоволку”, тоді як у 2024 році таких було близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — лише 1,5 тисячі, а у 2022 році — всього 6 тисяч за весь рік.

Попри рекордну кількість проваджень підозру отримали лише 9,3 тисячі військовослужбовців — це близько 6% від усіх зареєстрованих справ, а до суду дійшли лише 5%. Для порівняння, ще у 2022 році кожна п’ята справа доходила до суду.

Нагадаємо, що до 30 серпня 2025 року діяв спрощений механізм повернення військовослужбовців після СЗЧ без кримінальної відповідальності. Так, бійці, які виявлять бажання продовжити службу, могли подати заявку та протягом 72 годин знову повернутись до війська у резервну частину.

Втім ця можливість була доступна для військових, які здійснили СЗЧ до 10 травня. Ті ж, хто зробив це після цієї дати, могли повернутися лише в ту частину, з якої пішли, а поновлення на службі може тривати місяці.

Зазначимо, що самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

https://opendatabot.ua/analytics/awol-2025

СЗЧ

Екс-посол ЄС: Україна сьогодні більш готова до членства в Євросоюзі, ніж балканські країни

Колишній глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що Україна на даний момент більш готова до вступу в ЄС, ніж ряд держав Західних Балкан. Про це він сказав в інтерв’ю Deutsche Welle. За словами дипломата, побоювання щодо нового етапу розширення Євросоюзу перебільшені.

Тейшейра зазначив, що Україна має значний потенціал для ЄС: це велика країна з природними ресурсами, розвиненим сільським господарством, а також освіченим і працьовитим населенням, яке в умовах війни демонструє стійкість і мужність. Він підкреслив, що вступ України став би для Євросоюзу «важливим надбанням» як з точки зору території і ресурсів, так і людського капіталу.

Екс-посол нагадав, що Україна після Революції гідності досягла істотного прогресу в боротьбі з «фізичною корупцією», однак такі реформи завжди займають тривалий час. Він підкреслив, що Україна залишається унікальним випадком в сучасній історії: країна в умовах повномасштабної війни одночасно проводить реформи і просувається по шляху євроінтеграції.

Тейшейра вказав, що Україна продовжує реформування системи державного управління на тлі постійних ракетних і дронових атак Росії по цивільній інфраструктурі. При цьому Москва, незважаючи на статус постійного члена Радбезу ООН, фактично уникає міжнародної відповідальності за свої дії.

Оцінюючи перспективи розширення ЄС, Тейшейра заявив, що довгий термін підготовки країн Західних Балкан сам по собі не означає їх більшої готовності до вступу, ніж у України. На його думку, Київ за рівнем виконання більшості ключових критеріїв вже випереджає ряд балканських держав, проте повинен продовжувати реформи і після отримання статусу кандидата.

Він нагадав, що Україна рухається в одному «пакеті розширення» разом з Молдовою і державами Західних Балкан — Албанією, Чорногорією, Сербією, Північною Македонією, Косово та Боснією і

Герцеговиною, які багато років ведуть переговори, але стикаються з хронічними проблемами верховенства права, корупції та територіальних суперечок.
Жозе Мануель Пінту Тейшейра очолював Представництво ЄС в Україні в 2008–2012 роках, зараз є віцепрезидентом Європейського центру електоральної підтримки (ECES) у Брюсселі.

балканські країни, ЄВРОСОЮЗ, Тейшейра

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами за 9 місяців 2025 року скоротилося у 1,9 раза

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами в січні-вересні 2025 року зменшилося на 47,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $856,8 млн (у січні-вересні 2024 року – $1652,8 млн), повідомила Державна служба статистики у п’ятницю.

Згідно з її даними, експорт послуг за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 15,7% – до $6338,7 млн, імпорт – на 7%, до $5481,9 млн.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,16 (за 9 місяців 2024 року – 1,28).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 211 країн світу.

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 9 міс. 2025 р.

	Експорт, $ млн	Експорт у % до 9 міс 2024	Імпорт, $ млн	Імпорт у % до 9 міс 2024
Послуги – всього¹	6338.7	84.3	5481.9	93
Послуги з переробки матеріальних ресурсів	с	с	с	с
Послуги з переробки товарів з метою реалізації на внутрішньому ринку	с	с	с	с
Послуги з переробки товарів з метою реалізації за кордоном	630.9	103.3	1.6	47.9
Послуги з ремонту та технічного обслуговування	119.1	96.2	65.7	63.1
Транспортні послуги, в т.ч.	1622.2	58.4	1017.0	90.4
морський транспорт	267.4	78.9	310.4	91.7
річковий транспорт	9.8	72.3	4.2	46.3
повітряний транспорт	409.1	108.2	166.5	133.2
залізничний транспорт	93.3	50.9	112.4	57.4
автмобільний транспорт	399.0	96.2	247.2	85.2
трубопровідний транспорт	с	с	с	с
інші допоміжні та додаткові транспортні послуги	163.4	64.5	136.4	92.4
Послуги поштової та кур’єрської служби	56.0	123.3	24.2	134.9
Послуги, пов’язані з подорожами	105.8	116.6	673.0	148.9
Послуги з будівництва	34,6	106.5	39.0	214.6
Послуги зі страхування	20.3	105.6	84.6	95.0
Фінансові послуги	255.6	96.8	425.7	93.8
Роялті та ліцензійні послуги	43.0	108.3	452.1	106.4
Послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги	2560.6	96.9	586.6	120.9
Ділові послуги	927.8	104.6	711.1	120.2
Послуги дослідження та розробки	84.7	97.2	24.3	105.5
Професійні та консалтингові послуги	449.7	102.8	493.4	128.9
Наукові та технічні послуги	224.5	116.7	42.4	112.8
Послуги з обробки та усунення забруднення навколишнього середовища	с	с	6.2	955.7
Послуги с/г иа послуги видобутку	с	с	5.4с	312.7
Послуги операційного лізингу	22.4	89.9	76.5	104.2
Послуги, пов’язані з торгівлею, посередницькі	27.6	95.1	14.5	54.2
Інші ділові послуги	115.4	103.0	48.6	105.6
Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги	17.3	63.3	12.3	340.0
Державні та урядові послуги	0.1	5.0	1407.1	65.9

Дані: Держстату

Дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії

с – Дані не публікуються з метою забезпечення виконання вимог Закону України “Про державну статистику” щодо конфіденційності статистичної інформації.

Джерело: https://expertsclub.eu/pozytyvne-saldo-zovnishnoyi-torgivli-ukrayiny-poslugamy-za-9-misyacziv-2025-roku-skorotylosya-u-19-raza/

Business news from Ukraine