Ціни на житлову нерухомість у Великій Британії в листопаді зросли на максимальні з листопада 2022 року 3,7% у річному вираженні, ідеться в повідомленні британського іпотечного товариства Nationwide Building Society. Показник зростає десятий місяць поспіль, у жовтні зростання становило 2,4%.
Консенсус-прогноз, який наводить Trading Economics, передбачав збереження темпів зростання на жовтневому рівні.
Порівняно з попереднім місяцем ціни на житло збільшилися на максимальні з березня 2022 року 1,2% після підйому на 0,1% у жовтні і становлять тепер у середньому 268,144 тис. фунтів стерлінгів ($340,2 тис.) за об’єкт. Це лише на 1% нижче від історичного максимуму, зафіксованого 2022 року.
«Прискорення зростання цін на житло дивує, оскільки його доступність залишається низькою за історичними мірками, – зазначив старший економіст Nationwide Роберт Гарднер. – Ціни на житло залишаються високими порівняно із середнім заробітком, а процентні ставки набагато перевищують рівні, що переважали до пандемії COVID».
http://relocation.com.ua/tsiny-na-zhytlovu-nerukhomist-u-velykij-brytanii-v-lystopadi-zrosly-na-3-7/
ПрАТ Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-листопаді поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 800,47 тис. тонн з 784,90 тис. тонн.
За даними компанії, у листопаді вироблено 71,36 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Також випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Машинобудівна компанія Corum Group, що входить до складу “ДТЕК Енерго”, у 2025 році має намір випустити шість прохідницьких комбайнів нового покоління RH110, повідомила компанія у фейсбуці.
Згідно з повідомленням, днями шахтарям було презентовано новий RH110, який став восьмим, виготовленим цього року.
Як повідомлялося, машинобудівники “ДТЕК” почали випуск нової лінійки прохідницьких комбайнів RH110 у 2023 році. Він відрізняється від попередників удосконаленою та збільшеною конструкцією виконавчого органу.
Його маса майже 55 тонн – на 20% більша за попередні моделі, а електрогідравлічна частина виготовлена з використанням комплектуючих провідних європейських виробників.
RH110, зокрема, має збільшене вікно навантажувальної гілки для проходження більших шматків породи та захисну огорожу електродвигунів для запобігання механічним пошкодженням. Комбайн більш ефективний і безпечний для роботи.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні, входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
У січні-жовтні поточного року машинобудівні підприємства “ДТЕК Енерго” випустили та відремонтували 1039 одиниць гірничо-шахтного обладнання, зокрема 11 нових прохідницьких і очисних комбайнів.
Вартість експорту зернових вантажів залізницею в Україні протягом 2024 року знизилася з $21,3/тонна до $14-14,5/тонна, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) Валерій Ткачов у фейсбуці.
Основною причиною скорочення витрат на логістику він назвав зниження вартості використання вагонів-зерновозів (ЗРВ).
“Протягом року вартість використання ЗРВ знизилася з 1688 грн/добу до 280-330 грн/добу – здешевлення в 5-5,5 раза”, – наголосив Ткачов.
За його словами, “УЗ” станом на листопад має надлишок у розмірі 5000-7000 вагонів-зерновозів.
Урожай цього року був далекий від запланованого, тому Україна була змушена збільшити поставки деяких овочів. Обсяг імпорту картоплі збільшився суттєво, проте інші овочі демонтують абсолютно протилежну динаміку, пише SEEDS.
Про це розповів Богдан Духницький, старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру Інститут аграрної економіки під час конференції Конференція VeggiFruits. Переробка овочів і фруктів.
“За підсумками 10 місяців 2024 року відбулося зниження вартісних обсягів поставок овочів в Україну, що вплинуло на їхні кількісні обсяги. Водночас імпорт плодів і ягід за своєю загальною вартістю залишився на рівні 2023 року.
Що стосується динаміки щодо імпортних закупівель за 10 місяців 2024 року, в овочевій групі звертає на себе увагу той факт, що, хоча відносно несуттєво, але від бази торік відбулося нарощування на 90% закупівель картоплі. Це пов’язано з тим, що врожай нинішнього року був далекий від прогнозованого.
У той час як решта позицій по овочах, які в нас були типово основними (це цибуля, часник, морква, капуста та огірки), наразі демонструють суттєве зниження імпорту. Це пов’язано з тим, що частково за рахунок релокації та деформатування спеціалізації багатьма підприємствами вдалося компенсувати істотне зниження, яке в нас відбулося 2022 року», – наголосив експерт.
За словами експерта, за підсумками січня-жовтня нинішнього року географічна структура поставок овочів в Україну має чіткого лідера – це Туреччина. Також великі за вартістю обсяги поставок припадають на Польщу та Нідерланди.
“В Україні стандартний обсяг виробництва всіх овочів становить близько 10 мільйонів тонн. У 2022 році зі зрозумілих причин виробництво істотно впало, воно склало 7,5 млн тонн. Тобто 25% типової пропозиції не було присутнє на ринку. У 2023 році в Україні було вироблено вже понад 8 млн тонн овочів, і частково ця потреба була компенсована.
З 2022 року внаслідок серйозного зростання потреби в імпорті до ключових позицій у зовнішніх закупівлях додалися овочі. Це також стало однією з причин того, що за результатами 2022 року овочі в Україні показали найбільший приріст цін – плюс 68%. Це була найдорожча категорія. Однак, на відміну від них, фрукти, як входили до списку найдорожчих продуктів, так і залишилися там і 2023 року», – каже Богдан Духницький.
На його думку, наступного, 2025 року, зважаючи на наявні обставини, є висока ймовірність того, що загалом на ринку зберігатиметься невизначеність і високі ризики.
“Через те, що за підсумками врожаю нинішнього року відбулося істотне зниження кількісних і якісних параметрів за такими позиціями, як капуста, яблука, виноград, картопля і деякі інші, необхідність їхнього імпорту зберігається, і це також тягне за собою високі ціни. Однак не конкретно всі ці позиції в значних обсягах. Приміром, на картоплю ціни зараз у середньому вдвічі вищі, ніж були рік тому.
Однак, незважаючи на всі ці обставини, пропозиція на внутрішньому ринку України, в абсолютній своїй більшості, як і раніше, в плодоовочевому сегменті, загалом, і за конкретними продуктами, насамперед тими, що вирощують у силу природно-кліматичних особливостей нашої країни, буде формуватися в абсолютній більшості власним виробництвом», – переконаний фахівець.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/ukraine-prishlos-uvelichit-import-kartofelya-na-90/
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 29 листопада намолотили 73,6 млн тонн нового врожаю з 19,5 млн га порівняно з 72,9 млн тонн і 19,5 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 53,9 млн тонн (53,4 млн тонн) зернових, 19,7 млн тонн (19,5 млн тонн) олійних.
У міністерстві уточнили, що завершено збирання пшениці, якої отримано 22,4 млн тонн з 4,9 млн га за врожайності 45,3 ц/га, ячменю – 5,6 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,3 ц/га, гороху – 469 млн тонн із 212,3 тис. га за врожайності 22,1 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,2 млн га за врожайності 27,8 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 24,2 млн тонн з 3,8 млн га (88% від плану) за врожайності 64,3 ц/га, гречки – 131,7 тис. тонн із 88,1 тис. га (99%) за врожайності 15 ц/га, проса – 161,3 тис. тонн із 88,2 тис. га (97%) за врожайності 18,3 ц/га. Соняшнику намолочено 10,2 млн тонн з 4,9 млн га (97%) за врожайності 21 ц/га, сої – 6 млн тонн з 2,6 млн га (99%) за врожайності 23 ц/га.
Аграрії 16 областей збирають цукрові буряки, їх викопано на площі 253,4 тис. га (98%), накопано 12,1 млн тонн солодкого коріння за врожайності 477 ц/га.
Водночас зі збирання зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,6 млн га, Чернігівщини – 4,5 млн тонн, Полтавщини – 4,2 млн тонн.
За врожайністю попереду аграрії Хмельниччини з показником 77,4 ц/га, Чернігівщини – 70 ц/га і Тернопільщини – 68,7 ц/га.
Водночас станом на 30 листопада минулого року зібрано 56,254 млн тонн зернових і зернобобових культур з 10,354 млн га (95% від прогнозу). Середня врожайність на зазначену дату оцінювалася в 54,3 ц/га.
