ПрАТ «Український графіт» («Укрграфіт», Запоріжжя) завершило січень-березень поточного року з чистим збитком у розмірі 36,466 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року отримало чистий прибуток 70,723 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період скоротився на 31,1%, до 301,441 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець березня поточного року становив 3 млрд 837,133 млн грн.
Як повідомлялося, «Укрграфіт» у січні-березні-2023 наростив чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн, але скоротив чистий дохід на 11%, до 437,326 млн грн.
Завод у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,941 млн грн, чистий дохід на 1,2%, до 1 млрд 564,656 млн грн.
«Укрграфіт» – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на третій квартал 2023 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Україна потребує від 10 до 30 млрд доларів щорічних інвестицій у наступні 10 років.
“У рамках Конференції відновлення в Берліні сьогодні відбулося засідання Багатосторонньої координаційної платформи донорів. Вперше на рівні міністрів. Наголосив на важливості чітко визначити завдання та пріоритети для роботи платформи”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
За його словами, насамперед ідеться про фінансову стабільність України.
“Для нас важливо, щоб підтримка партнерів була прогнозованою, ритмічною і стабільною.
Нам потрібні відновлення, доступ до зовнішніх ринків і поліпшення логістики. Нам потрібні зовнішні інвестиції та трансфер технологій від наших партнерів. Україна потребує від 10 до 30 млрд доларів щорічних інвестицій у наступні 10 років”, – наголосив прем’єр,
Шмигаль підкреслив, що після безпрецедентних ударів РФ по українській енергосистемі, особливої підтримки потребує енергетичний сектор.
«Більше ППО, більше енергетичного обладнання, сприяння розширенню імпорту електроенергії в Україну, допомога в децентралізації енергосистеми», – додав він.
Фактична ціна реалізації нафти й конденсату, яка використовується під час визначення плати за надрокористування, у травні 2024 року становила 20 тис. 892,41 грн/тонна, що на 5,5% менше, ніж у квітні (22 тис. 99,81 грн/тонна).
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства економіки України.
Як повідомлялося, у січні 2023 року фактична ціна реалізації становила 13 тис. 296,86 грн/тонна, у лютому – 13 тис. 251,2 грн/тонна, у березні – 12 тис. 521,5 грн/тонна, у квітні – 15 тис. 514,87 грн/тонна, у травні – 14 тис. 158,35 грн/тонна, у червні – 14 тис. 673,35 грн/тонна, у липні – 17 тис. 178,34 грн/тонна, у серпні – 19 тис. 775,18 грн/тонна, у вересні – 22 тис. 90,89 грн/тонна, у жовтні – 21 тис. 475,25 грн/тонна, листопаді – 19 тис. 402,94 грн/тонна, у грудні – 17 тис. 959,58 грн/тонна, у січні 2024 року – 19 тис. 210,38 грн/тонна, у лютому – 19 тис. 210,38 грн/тонна, у березні – 20 тис. 406,95 грн/тонна, у квітні – 22 тис. 99,81 грн/тонна.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) та Міністерство закордонних справ України узгодили ветеринарні сертифікати з компетентними органами Канади, відтепер українські виробники яєчних продуктів зможуть експортувати свою продукцію до цієї країни, повідомила пресслужба відомства.
“Системна робота Міністерства закордонних справ України спільно з Держпродспоживслужбою дають змогу й надалі відкривати нові можливості для української продукції у світі. Ми розуміємо, наскільки важливо підтримувати українських експортерів, особливо під час війни. Саме тому ми ведемо постійні переговори з іноземними партнерами щодо цього і крок за кроком ми відкриваємо для українських компаній нові ринки”, – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Новий ринок – економічна стабільність для національного виробника, збереження робочих місць, особливо під час війни, та посилення конкурентоспроможності України на світовій торговельній арені.
Разом з українськими дипломатами продовжуємо роботу за цим напрямом”, – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Відомство поінформувало, що форми сертифікатів уже опубліковані на його офіційному вебпорталі в рубриці «Сертифікати на експорт з України» розділу «Міжнародне співробітництво». Пояснення до вимог законодавства Канади знаходяться в розділі «Вимоги країн світу».
«Експорт яєчних продуктів до Канади можливий лише за умови співпраці з ліцензованими імпортерами в Канаді», – попередила Держпродспоживслужба.
Динаміка імпорту товарів у 2023 році за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кількість страхових компаній України в травні 2024 року скоротилася на одну компанію і станом на кінець місяця на ринку працюють 83 ризикових страховика, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство»), повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Загалом кількість учасників небанківського фінансового ринку країни в травні скоротилася з 1045 (станом на 30 квітня 2024 року) до 1014 (станом на 31 травня 2024 року).
Кількість банків залишилася незмінною – 63.
За даними НБУ, з реєстру виключено 26 фінансових компаній, одного ризикового страховика і два ломбарди примусово. Водночас одну колекторську компанію і дві кредитні спілки виключено за ініціативою заявника. При цьому до реєстру включено одну колекторську компанію.
Протягом травня вісьмом фінансовим компаніям, одному страховику та ломбарду анулювали всі ліцензії примусово, ще 18 фінкомпаніям, одному ломбарду та двом кредитним спілкам – добровільно.
Станом на 31 травня 2024 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало 555 фінансових компаній (у квітні було 581), 83 страховики non-life (84), 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 119 ломбардів (121), 125 кредитних спілок (127), п’ять лізингодавців, 40 страхових брокерів і 74 колекторські компанії (кількість не змінилася).
