Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Український Креді Агріколь Банк 15 грудня підписав угоду про розподіл ризиків на EUR40 млн у гривневому еквіваленті з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) у рамках Програми гарантування малих позик IFC для розширення можливостей українського бізнесу, йдеться в релізі банку в четвер.
“Це дасть змогу банку підтримувати інвестиції мікро-, малих і середніх підприємств (МСБ), зокрема, у сфері сільського господарства, що мають вирішальне значення для стійкості економіки країни”, – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що угоду підписано в рамках Програми гарантування малих позик IFC, яка підтримується Європейською комісією через Європейський фонд сталого розвитку. Проєкт є частиною Програми заходів з підвищення економічної стійкості (ERA) IFC на $2 млрд для підтримки приватного сектора України.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
ПрАТ “Закарпаттяобленерго” 21 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг 719,21 тис. грн.
Документи приймаються до 29 грудня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Брокбізнес”.
БРОКБИЗНЕС, Закарпаттяобленерго, послуги обов'язкового страхування
До Президії Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) увійшли ПрАТ “СК “ПЗУ Україна” та ТДВ “Експрес Страхування”, повідомляється в прес-релізі об’єднання.
Також наголошується, що рішення ухвалено на черговому засіданні президії Ліги, що відбулося, на якому також було затверджено план діяльності ЛСОУ на 2024 рік.
Останні місяці 2023 року фахівці Ліги та страхові компанії-члени асоціації брали активну участь у опрацюванні понад 20 нормативно-правових актів, розроблених Національним банком України у зв’язку з уведенням у дію Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” та Закону України “Про страхування”.
З огляду на таку велику кількість підзаконних актів та їхнє значення для діяльності страховиків, цей напрямок є серед пріоритетних і в першому півріччі 2024 року, наголошується в пресрелізі.
Як наголосив президент ЛСОУ Віктор Берлін: “Ці документи матимуть значний вплив на весь страховий ринок та його подальшу роботу, тож маємо разом із колективом Національного банку завершити цей процес. Наразі Ліга перебуває в постійному діалозі з профільними керівниками НБУ. (…) Часу для імплементації нормативно-правових актів небагато, і щоб цей процес пройшов максимально продуктивно, з ініціативи ЛСОУ планується проведення фахівцями Національного банку низки роз’яснювальних семінарів та консультацій для страховиків”.
Віктор Берлін, Експрес Страхування, Ліга страхових організацій України, ЛСОУ, СК "ПЗУ Україна
Найбільший у світі круїзний оператор Carnival Corp. у четвертому кварталі 2023 фінансового року здобув рекордну виручку, проте завершив період із незначним збитком.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, чистий збиток у вересні-листопаді становив $48 млн, або $0,04 у розрахунку на акцію, порівняно з $1,6 млрд, або $1,27 на акцію, за аналогічний період минулого року. Скоригований збиток скоротився до 7 центів з 85 центів на акцію.
Скоригована EBITDA виявилася позитивною і склала $946 млн проти мінус $96 млн роком раніше.
Виручка досягла рекордних $5,397 млрд порівняно з $3,839 млрд у четвертому кварталі 2022 фінроку.
Аналітики в середньому оцінювали скоригований збиток на рівні 13 центів на акцію за виручки в $5,3 млрд, за даними FactSet.
Виручка від продажу квитків у четвертому фінкварталі підвищилася на 55% – до $3,51 млрд, від продажів на борту суден – на 20%, до $1,886 млрд.
За підсумками всього 2023 фінроку Carnival також отримав рекордну виручку – $21,593 млрд порівняно з $12,168 млрд роком раніше. Скоригована EBITDA склала плюс $4,23 млрд проти мінус $1,68 млрд роком раніше, скоригований чистий прибуток – $1 млн проти збитку в $5,51 млрд у 2022 фінроці.
У 2024 фінансовому році компанія прогнозує скоригований EBITDA на рівні $5,6 млрд (зокрема близько $800 млн у першому фінкварталі), скоригований чистий прибуток – $1,2 млрд (включно зі збитком у $280 млн у першому фінкварталі).
Котирування акцій компанії зростають на 3,5% під час торгів у четвер.
Доходи бюджетів різних рівнів від малої приватизації державного та комунального майна в державній електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за 2023 рік становили майже 3,3 млрд грн, повідомляють у спільному пресрелізі в четвер.
“Загалом за 2023 рік бізнес і громадяни приватизували майже 914 об’єктів по всій країні. 350 із них – державне майно, яке через онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі” реалізував ФДМ (Фонд державного майна) та його регіональні відділення, ще 560 – активи, які продали громади”, – повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Уточнюється, що до державного бюджету надійшло понад 2,6 млрд грн, тоді як приватизація комунальних об’єктів принесла громадам понад 650 млн грн, а ціна об’єктів за підсумками електронних аукціонів зросла майже втричі.
“Важливо, що приватизація – це не лише разове надходження до державного чи місцевого бюджетів, це, в першу чергу, – залучення інвестицій та розвиток економіки”, – підкреслила Свириденко.
СЕО “Прозорро.Продажі” Сергій Бут зазначив, що загалом за право придбати державне та комунальне майно у 2023 році конкурувало понад 3,6 тис. учасників.
“Попит бізнесу на об’єкти малої приватизації на другий рік повномасштабної війни зберігається, у середньому конкуренція на торгах становила понад три учасники. Заводи, готелі, склади, амбулаторії, автоваги – ці та інші об’єкти знайшли нового ефективного власника цього року завдяки онлайн-аукціонам”, – сказав Бут.
Очільник ФДМ Віталій Коваль додав, що, окрім розвитку та модернізації, створення робочих місць та оволодіння новими ринками збуту, не менш важливим напрямом приватизаційних аукціонів в умовах воєнного стану є пошук об’єктів для релокації бізнесу. За його словами, це особливо актуально для сфери послуг індустрії гостинності (громадського харчування, ресторанного бізнесу та готельного господарства), аграрного, логістичного та інших секторів економіки.
“Саме тому найпопулярніші об’єкти нерухомості, а це 76% проданого майна – промислові та адміністративні активи. Бізнесу цікаві так звані brownfield – занедбані підприємства з комунікаціями. Адже там достатньо зробити ремонт і можна розпочати власну справу або розширити вже запущене виробництво”, – пояснив керівник приватизаційного відомства.
Він заявив, що ФДМ планує активно залучати до приватизації й великий бізнес.
“Ми вже готуємо велику приватизацію. У планах також відкриття прозорого ринку оренди сільськогосподарських земель і продаж на аукціонах активів агресора для відшкодування збитків, завданих війною”, – наголосив Коваль, який раніше повідомляв про завдання у 2024 році отримати від приватизації понад 4 млрд грн. Серед найцікавіших пропозицій для аукціонів на наступний рік ФДМ називав ОГХК, Демуринський ГЗК, “Центренерго”, Одеський припортовий завод, готель “Україна” і ТРЦ Ocean Plaza в Києві.
Згідно з пресрелізом, найвищу ціну за приватизацію державних об’єктів у 2023 році переможці торгів заплатили за готель “Ермітаж” у Києві – 311 млн грн, єдиний майновий комплекс (ЄМК) “Волиньторф” – понад 212 млн грн і ЄМК ДП “Укроборонресурси” – понад 210 млн грн.
Уточнюється, що серед громад активно працювали з ринком малої приватизації Дніпро – 35 успішних торгів, Львів – 32 і Київ – 23. Найдорожчими комунальними приватизаційними об’єктами цьогоріч є Житомирський обласний центр кінематографії – 40 млн грн, нежитлові приміщення у Львові площею 550 кв. м – понад 25 млн грн і нежитлові приміщення в Житомирській області площею майже 600 кв. м – понад 22 млн грн.
Як повідомлялося, малу приватизацію в Україні було призупинено з початком повномасштабної російської агресії в лютому і відновлено у вересні 2022 року. Менш ніж за чотири останні місяці минулого року за результатами понад 200 аукціонів до бюджетів різних рівнів надійшло понад 1,4 млрд грн.
