Мідь завершує 2023 рік із найістотнішим підвищенням ціни серед кольорових металів через перебої з поставками, пише Financial Times.
Мідь цього року подорожчала на 2,5% – до $8,6 тис. за тонну. Це зумовлено ознаками поліпшення ситуації в економіці Китаю на тлі проблем з видобутком у країнах Латинської Америки.
Закриття мідного рудника в Панамі та прогноз значного скорочення виробництва Anglo American призведе до зниження обсягу глобальних поставок на 750 тис. тонн, або 3% загальносвітового показника, у 2024 році, прогнозують аналітики Bank of Montreal. Найбільші гірничодобувні компанії світу Vale і Rio Tinto також нещодавно опублікували прогнози видобутку, які не виправдали очікувань деяких аналітиків.
Раніше трейдери припускали, що через підвищення поставок з мідних копалень у Демократичній Республіці Конго, Перу та Чилі наступного року пропозиція перевищить попит, проте тепер очікується збалансований ринок.
“Лише два місяці тому очікування щодо ринку міді у 2024 році були відверто песимістичними, – заявив керуючий директор з досліджень сировинних товарів BMO Колін Гамільтон. – Але тепер очікування поганого року для міді зникли”.
“Китайська економіка почувається непогано, хоча всі, здається, говорять про неї так, ніби вона перебуває в рецесії”, – вважає представник лондонського брокера з металів AMT Деніел Сміт.
Goldman Sachs прогнозує, що в найближчі дванадцять місяців ціна міді досягне $10 тис. за тонну на тлі очікуваного зниження поставок.
Загалом цей рік став непростим для ринку кольорових металів, зокрема через одну з найагресивніших кампаній з підвищення процентних ставок Федеральною резервною системою США. Вищі ставки підштовхнули вгору курс американської нацвалюти (доларовий індекс з початку року додав понад 3%), що зробило сировинні товари дорожчими для імпортерів. Більш висока вартість запозичень також призвела до скорочення капіталомістких інвестицій і підвищення вартості фінансування для зберігання запасів металів, що спонукало виробників скоротити запаси.
Ці “ведмежі” чинники чинили знижувальний тиск на алюміній, свинець і цинк, внаслідок чого кольорові метали стали найгіршим сировинним сектором другий рік поспіль, наголошується в статті. Ціна нікелю впала на 45%, до $16,75 тис. за тонну, через різке зростання поставок з Індонезії.
Із шести основних промислових металів, крім міді, тільки олово подорожчало цьогоріч через припинення видобутку в М’янмі, третьому за величиною виробнику у світі.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго” 18 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного страхування автотранспорту (КАСКО).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість – 2,480 млн грн.
Документи приймаються до 28 грудня.
KASKO, Prozorro, UKRENERGO, Національна енергетична компанія
Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” повідомив про складнощі з голосовим зв’язком і використанням мобільного додатка в низці міст на заході та півдні України в середу вранці.
“Шановні абоненти, ми знаємо, що зараз виникають складнощі з голосовим зв’язком і роботою мобільного застосунку в низці міст на заході та півдні України. Фахівці компанії працюють над відновленням сервісів. Робимо все можливе, щоб усунути технічні проблеми якомога швидше. Приносимо вибачення за незручності”, – йдеться в повідомленні компанії в соцмережі “Фейсбук”.
Користувачі пишуть у коментарях під дописом, що зв’язок відсутній у Львові, зникає в Рівненській і Миколаївській, Кіровоградській і Сумській областях. Водночас у Тернополі та Вінниці все працює. Низка користувачів також повідомили про проблеми з “домашнім інтернетом” у Дніпрі.
Раніше “Київстар” відновив швидкісний мобільний інтернет у метрополітені Києва та Харкова. У компанії заявили, що планують досягти повної стабілізації в наданні послуг до кінця тижня.
Після збою рано вранці 12 грудня, викликаного масштабною кібератакою, “Київстар” почав відновлення послуг голосового зв’язку ввечері 13 грудня, за добу в окремих регіонах знову запрацював мобільний інтернет від компанії, а про його повне відновлення загалом по країні компанія повідомила ввечері 15 грудня.
17 грудня “Ківестар” відновив надання послуг голосового зв’язку, зокрема в роумінгу, мобільне передавання даних, послуги “Домашнього інтернету”, послуги віртуальної приватної мережі (VPN) і почав відновлення доступу до послуг M2M (Machine-to-Machine) для бізнес-клієнтів. Доступ до послуг SMS, зокрема в міжнародному роумінгу, а також M2M “Київстар” відновив 18 грудня.
АСК “ІНГО” (Київ) розширює захист від воєнних ризиків, надавши можливість підприємцям малого та середнього бізнесу отримати відшкодування збитків, якщо застрахований об’єкт постраждає внаслідок повітряних атак або диверсійних дій ворога на українській території, розташованій не ближче ніж за 100 км від лінії зіткнення.
Як повідомляється на сайті страховика, вже зараз від військових ризиків можна застрахувати об’єкти на суму 20 млн грн.
Для отримання страхової виплати постраждалому підприємству необхідно буде надати стандартний перелік документів і письмову заяву до правоохоронних органів щодо кримінального правопорушення за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” і відповідну копію виписки з ЄРДР за цією ж статтею.
Водночас компанія зазначає, що в міжнародній практиці ризик війни перебуває в категорії форс-мажорів і винятків, згідно з якими страхові виплати в типовому майновому договорі не проводяться. Для захисту від війни потрібне окреме страхове покриття.
“Війни з такою інтенсивністю обстрілів і масштабів руйнувань у ХХІ столітті світ ще не бачив. Тому перестрахувальники поки що не виявляють вираженого бажання страхування майнових військових ризиків з України, хоча переговори і тривають”, – зазначив директор департаменту андеррайтингу СК “ІНГО” Андрій Семченко.
При цьому він підкреслив, що навіть у таких умовах, СК “ІНГО” може запропонувати підприємствам вигідну пропозицію страхування, оскільки володіє необхідними компетенціями і здатністю оцінити ризики в умовах війни на основі власної статистики.
За словами Семченка, компанія вже надає захист від військових ризиків в інших видах страхування, як-от страхування вантажоперевезень (як морських, так і наземних), КАСКО, медичне страхування, страхування від нещасного випадку, страхування посівів на полях, житла фізичних осіб тощо, і планує подальше розширення цього переліку.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку.
З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Високі відсоткові ставки і припинення масштабної державної допомоги, яку надавали компаніям у період пандемії COVID-19, сильно вдарили по бізнесу в більшості держав із розвиненою економікою, що стало причиною двозначних темпів зростання банкрутств, пише Financial Times.
Так, кількість корпоративних банкрутств у США за фінансовий рік, який завершився 30 вересня, зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
У Німеччині, економіка якої є найбільшою в Європі, кількість збанкрутілих компаній у січні-вересні збільшилася на 25%. З червня двозначні темпи підвищення фіксуються щомісяця, заявило статистичне управління країни.
За даними статвідомства Євросоюзу, у країнах співтовариства кількість неплатоспроможних компаній у січні-вересні зросла на 13% і досягла найвищої позначки за вісім років. У Франції, Нідерландах і Японії кількість банкрутств у жовтні зросла більш ніж на 30% у річному обчисленні. В Англії та Уельсі рівень неплатоспроможності в січні-вересні досяг максимуму з 2009 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку нещодавно повідомляла, що в низці держав, включно з північноєвропейськими Данією, Швецією та Фінляндією, кількість корпоративних банкрутств перевищила рівні часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр.
Основними негативними факторами є “вартість обслуговування боргу і скасування пандемійної підтримки, а також високі рахунки за електроенергію, особливо в енергоємних секторах”, на думку головного економіста Capital Economics Ніла Ширінга.
За словами аналітиків, найбільше банкрутств зафіксовано в транспортній галузі та готельному бізнесі.
Ширінг попередив, що тенденція до погіршення платоспроможності компаній збережеться, оскільки багатьом підприємствам доведеться рефінансувати борг за вищими ставками найближчими місяцями, навіть при очікуваннях, що підйом ставок центробанками вже досяг свого піку.
Сплеск банкрутств чинитиме тиск на глобальну економічну активність і зростання робочих місць у найближчі кілька років, вважають експерти.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s очікує, що кількість дефолтів компаній із рейтингами спекулятивного рівня у світі й надалі зростатиме у 2024 році після того, як у жовтні вона вже перевищила середній показник за останні роки.
Німецький страховик Allianz прогнозує, що глобальні темпи зростання неплатоспроможності сягнуть 10% наступного року порівняно з 6% у 2023 році. Найбільше постраждають готельний бізнес, транспорт і роздрібна торгівля.
“Ми спостерігаємо зростання корпоративних банкрутств майже у всіх країнах”, – сказав провідний аналітик Allianz Research Максим Лемерль.
