Агарна група “ТАС Агро” завершила посів ярих культур, під які відвела 51,5 тис. га, скоротивши при цьому площі під олійними культурами порівняно з минулим роком і розширила зернову групу, повідомила компанія в Facebооk.
“Площа посівів у компанії загалом не змінилася, але з огляду на продовольчу безпеку та ринкову ситуацію цього сезону до структури посівів було додано цукрові буряки та жито”, – наголосили в компанії.
Згідно з повідомленням, з 51,5 тис. га більша частина площ відведена під кукурудзу – 24,1 тис. га, соняшник – 15,9 тис. га і сою – 11,5 тис. га.
До війни “ТАС Агро” обробляв 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займався молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володів шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Ракета-носій Falcon 9 у неділю успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено з 40-го стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 08:20 за часом Східного узбережжя США (о 15:20 кв. м).
Він став 88-м за рахунком запуском інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 19-м із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,5 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,2 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
Водночас перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували для запусків уже втретє, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон Just Read the Instructions, що перебувала в Атлантиці.
Дефіцит державного бюджету України у квітні 2023 року зріс до 88,3 млрд грн із 32,6 млрд грн у квітні та 59,2 млрд грн у березні, повідомило Міністерство фінансів на сайті в п’ятницю.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 91,6 млрд грн із 65,6 млрд грн і 72,6 млрд грн відповідно.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в травні також збільшилися на 364,7 млрд грн із 295,8 млрд грн у квітні та 300,8 млрд грн у березні.
Така сама картина і за загальним фондом: зростання – до 277,7 млрд грн із 229,7 млрд грн у квітні та 225,2 млрд грн у березні.
Як зазначив Мінфін, у травні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знову зросли – до 184 млрд грн зі 162,8 млрд грн у квітні та 152,2 млрд грн у березні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила ті самі 45,7 млрд грн, що й у попередні два місяці.
Загалом за січень-травень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 407,9 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 142,9 млрд грн, або 95% розпису проти 93,8% за підсумками квітня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1060,9 млрд грн, з яких 225 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці п’ять місяців держбюджет було виконано з дефіцитом 341,2 млрд грн, зокрема загальний фонд – 401,9 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 713,9 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний розмір дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у травні приніс 17,3 млрд грн порівняно з 16,6 млрд грн у квітні, проте відшкодування ПДВ знову знизилося з 11,4 млрд грн до 9,9 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,5 млрд грн (у квітні – 25,1 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 14,1 млрд грн (13,4 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,9 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 28,5 млрд грн (2,3 млрд грн).
Акцизний податок приніс держбюджету ще 9,5 млрд грн (9,9 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,5 млрд грн (2,2 млрд грн), при цьому податкова перевиконала розпис на 9,1%, або на 8,4 млрд грн.
Крім того, якщо у квітні загальний фонд держбюджету отримав ще 35,9 млрд грн від Нацбанку у вигляді перерахування частини прибутку (і ще стільки ж пішло Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ у спецфонді держбюджету), то в травні загальний фонд підтримав ПриватБанк дивідендами на 24,2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в травні 2023 року зросли до 38,5 млрд грн із 37,9 млрд грн у березні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в травні 2023 року скоротилися до 142 млрд грн із 193,4 млрд грн у квітні та 176,7 млрд грн у березні, а сумарно за п’ять місяців вони становили 738,9 млрд грн, або 87,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за п’ять місяців було отримано 240,3 млрд грн (за травень – 68,6 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 80,3 млрд грн (40,7 млрд грн), або $1027,7 млн, і EUR86,9 млн ($616,4 млн і EUR418 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за п’ять місяців становили 425,2 млрд грн, зокрема в травні – 73,4 млрд грн.
Водночас платежі з погашення держборгу в травні-2023 зросли до 55,1 млрд грн із 46 млрд грн у квітні, тоді як з обслуговування – до 45,7 млрд грн із 13,9 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Церемонія приведення до присяги президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана відбулася в суботу в турецькому парламенті.
“Урочиста церемонія складання присяги і вступу на посаду президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана відбулася в суботу 3 червня в будівлі турецького парламенту в Анкарі”, – передає агентство “Анадолу”.
На церемонії були присутні представники 78 країн, включно з главами держав і урядів 20 країн.
69-річний Ердоган обраний на третій президентський термін – до 2028 року.
Пізніше Ердоган покладе вінок до мавзолею засновника і першого президента Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка. Також заплановано обід на честь прибулих на захід гостей.
У суботу Ердоган також назве новий склад кабінету міністрів Туреччини.
Ердоган переміг у другому турі виборів президента Туреччини, який відбувся 28 травня. Згідно з даними після опрацювання 99,75% бюлетенів, Ердоган отримав 52,1% голосів, а його опонент, лідер опозиції Кемаль Киличдароглу, набрав 47,9%.
Раніше у відео на каналі Клуб експертів було проаналізовано ситуацію в Туреччині після виборів. Повне відео можна подивитися за посиланням:
Національний банк України (НБУ) у травні збільшив продаж валюти на ринку до $1,991 млрд із $1,374 млрд у квітні та $1,674 млрд у березні.
Згідно з інформацією на сайті центробанку в четвер, обсяг купівлі в травні дещо зріс – до $63 млн проти $4-5 млн у квітні-березні, проте все одно залишається на порядок нижчим за обсяги її продажу.
У результаті, як вказує НБУ, його чисті валютні інтервенції минулого місяця збільшилися до $1,928 млрд із $1,370 млрд у квітні та $1,674 млрд у березні, що, однак, менше за $2,431 млрд у лютому і $3,082 млрд у січні.
За оцінками начальника аналітичного відділу Сенс Банку Олексія Блінова, з урахуванням значного надходження зовнішнього фінансування міжнародні резерви України за підсумками травня мають перевищувати $37 млрд, тоді як за квітень вони зросли на 13%, або на $4,07 млрд, – до $35,94 млрд.
У понеділок, 5 червня, на більшій частині України опадів не очікується, лише на Закарпатті та в Карпатах вдень короткочасний дощ, місцями гроза, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 6-11°, на узбережжі морів до 15°; вдень 20-25°, на Закарпатті до 27°.
У Києві 5 червня також без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі близько 10°, удень 21-23°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 5 червня найвища температура вдень була 30,8° у 1910 р., найнижча вночі 2,4° у 1930 р.
У вівторок, 6 червня, в Україні без опадів, лише в західних областях короткочасні дощі, місцями грози. Вітер переважно південний, на півдні та сході країни північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-13°, на півдні 11-16°; вдень 21-26°, на Закарпатті 18-23°.
Як очікують синоптики, у Києві 6 червня опадів не буде. Вітер переважно південний, 5-10 м/с. Температура вночі 11-13°, удень 24-26°.
