Райффайзен Банк виділив 40 млн грн для реалізації проєкту з облаштування шкільних укриттів “Захисток: безпечна освіта” (“Захисток”), запущеного Київською школою економіки (KSE Institute) і KSE Foundation, очікують, що ці кошти допоможуть повернути за парти 30 тис. школярів.
“Повномасштабна війна порушує одне з головних прав дітей – отримання освіти”, – наголошується в повідомленні прес-служби банку в четвер.
Зазначається, що проєкт “Захисток” було створено KSE у вересні минулого року, він охоплює різні напрямки діяльності: від фізичного облаштування укриттів у школах до створення інноваційних програм із навчання в галузях робототехніки, AI та STEM.
Згідно з інформацією на сайті KSE, при заявленій меті в $3 млн проєкт залучив $1,4 млн. Серед благодійників також “Фармак”, ПУМБ, Dragon Capital, ОККО і “Київстар”.
За час його роботи понад 8 тис. школярів і дошкільнят повернулися за парти, а благодійний фонд KSE підвищив мету зі 100 до 300 облаштованих сховищ у всій країні і планує повернути до шкіл до 1 вересня цього року ще 10 тис. школярів.
Базовою умовою надання навчальним закладам дозволу на повернення до офлайн-занять є наявність укриття, що відповідає вимогам ДСНС. KSE Foundation облаштовує сучасні укриття відповідно до всіх санітарних норм і норм безпеки.
Уточнюється, що долучитися до збору може кожен небайдужий. Зробити внесок можна в особистому кабінеті додатку Raiffeisen Online у розділі “Платежі/Допомога українцям” або на веб-порталі KSE Foundation.
Зі свого боку кожна школа, що не має надійного сховища для учнів, може подати онлайн-заявку для його облаштування на сайті KSE.
Загалом з початком війни KSE Foundation залучив на різні проєкти $50,4 млн.
Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
25 травня 2023 року між Урядом Республіки Узбекистан, Air Products та АТ «Узбекнафтогаз» відбулося підписання Інвестиційної угоди.
Ця угода передбачає придбання та експлуатацію компанією «Air Products» установки з переробки природного газу в Кашкадар’їнській області з обсягом інвестицій у розмірі 1 млрд. доларів США.
Нагадаємо, що 25 грудня 2021 року в Гузарському районі Кашкадар’їнської області було запущено комплекс із виробництва синтетичного рідкого палива Uzbekistan GTL. Цей комплекс є п’ятим у світі. До цього подібні великі комплекси були збудовані в Катарі, Нігерії, ПАР та Малайзії.
Слід зазначити, що компанія Air Products входить до числа провідних світових виробників промислових газів і працює на ринку вже понад 80 років. Основний напрямок діяльності компанії – створення атмосферних та технологічних газів та супутнього обладнання для різних галузей, включаючи нафтопереробку та нафтохімію.
https://yuz.uz
Австрія готується до можливого припинення надходження російського газу в разі припинення його транзиту через Україну, сказав журналістам у Кишиневі федеральний канцлер Карл Нехаммер.
“Ми постійно готуємося до серйозних викликів. Тому наше сховище вже заповнене на 75%. І ми також ведемо переговори з тими, у кого є нові обсяги газу. Якщо російський газ повністю закінчиться, компанія OMV уже працює над цим”, – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи буде він про це говорити з президентом України Зеленським, Нехаммер сказав: “Сьогодні це не основна тема. Йдеться про війну в Україні. Але це завжди питання безпеки енергопостачання, яке стоїть на порядку денному Австрії. Таким чином, це завжди тема, яку беруть до уваги”.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону в четвер підвищуються, винятком виступає тільки південнокорейський ринок акцій.
Підтримку настроям інвесторів надала новина про те, що Палата представників Конгресу США більшістю голосів схвалила законопроект щодо ліміту держборгу, а також сильна статистика.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у виробничій сфері Китаю, що розраховується Caixin Media і S&P Global, у травні піднявся до 50,9 пункту порівняно з 49,5 пункту місяцем раніше. Це стало несподіванкою для аналітиків, які не очікували зміни показника. Значення індикатора вище за позначку в 50 пунктів вказує на зростання активності в промсекторі, нижче – про ослаблення.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:33 кв збільшився на 0,4%, гонконгський Hang Seng – на 1%.
На Гонконгській фондовій біржі найістотніше підвищення показують акції інтернет-компаній Meituan, Baidu Inc. і Tencent – на 6,1%, 4,7% і 4,1% відповідно, ритейлера JD.com Inc. – на 5,3%, нафтової PetroChina Co. – на 3,2%.
Тим часом дешевшають папери девелоперів Longfor Group Holdings Ltd. і Country Garden Holdings – на 2,3% і 1,4% відповідно.
Японський індекс Nikkei 225 до 8:29 кв збільшився на 0,7%.
До числа лідерів зростання котирувань входять акції інвестиційно-технологічної SoftBank Group (+4,7%), електроенергетичної Tokyo Electric Power Co. (+3,7%), банку Mitsubishi UFJ (+3,5%).
Також дорожчають папери технологічних компаній Renesas Electronics (+4%) і Advantest Corp. (+0,3%), виробника споживчої електроніки Sony (+0,5%), автомобільної Toyota Motor (+0,7%), виробника ігрових консолей Nintendo (+1,7%).
Австралійський індекс S&P/ASX 200 до 8:29 кв додав 0,3%.
Капіталізація найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP знизилася на 0,1%, тоді як вартість конкуруючої Rio Tinto зросла на аналогічну величину.
Південнокорейський індекс Kospi з початку торгової сесії опустився на 0,2%.
Котирування акцій одного з найбільших у світі виробників чипів і електроніки Samsung Electronics Co. знизилися на 0,3%, автовиробника Hyundai Motor – на 1%.
З 22 по 28 травня 2023 року у місті Самарканді відбулися переговори урядових делегацій Республіки Узбекистан та Киргизької Республіки щодо демаркації узбецько-киргизького Державного кордону.
У ході переговорів відбулися зустрічі робочих груп та перше засідання Спільної демаркаційної комісії. На зустрічі обговорено результати спільних польових обстежень на окремих ділянках узбецько-киргизького Державного кордону.
За підсумками засідання Спільної демаркаційної комісії, Сторони затвердили нормативно-правові та технічні документи щодо демаркації Державного кордону, а також підписані відповідні Протоколи.
